В Чорногорії знов повертають в публічний дискурс тему «державного перевороту» 2016 року. На середину липня заплановано засідання суду, який буде розглядати повторно цю гучну справу.
Прокуратура вже визначилася із обвинуваченням, яке зводиться до прохання майже повністю підтвердити вже винесений, а потім відмінений апеляцією вирок. Це означає, що чорногорське правосуддя наполягає – спробу насильницького повалення влади вісім років тому організували агенти російських спецслужб за сприяння місцевих проросійських політиків, метою яких була зміна влади на лояльну до Росії і недопущення вступу Чорногорії до НАТО.
Як відомо, фігуранти справи про «державний переворот» після парламентських виборів 2020 року стали частиною чорногорської влади, і тепер на лаві підсудних може опинитися, зокрема, діючий спікер парламенту Чорногорії.
Сценарій операції
Історія про спробу здійснення в Чорногорії державного перевороту почалася 16 жовтня 2016 року. Коли в країні тривало голосування на парламентських виборах, чорногорські правоохоронці заявили про попередження спроби насильницького повалення влади. Було затримано кілька людей, які, як було зазначено, готували силове захоплення влади та вбивство тодішнього прем’єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича.
Одним із головних організаторів путчу був, за даними правоохоронців, лідер радикальної організації “Сербські вовки” Александр (Саша) Сінджелич. Після арешту Сінджелич погодився співпрацювати з чорногорським слідством і перетворився з ключового підозрюваного на основного свідка обвинувачення.
Саме завдяки показам та допомозі Сінджелича правоохоронцям вдалося дізнатися про деталі плану та вже здійснені дії путчистів.
Слідство тривало кілька років.
9 травня 2019 року Вищий суд в Подгориці оголосив вирок.
Згідно із вердиктом, зловмисники створили злочинну організацію та діяли в міжнародному масштабі – на території Росії, Сербії та Чорногорії – задля повалення конституційного ладу Чорногорії насильницьким шляхом з метою запобігання вступу країни до НАТО (Нагадаємо, Чорногорія стала членом НАТО через півтори роки після невдалого путчу).
Сценарій перевороту передбачав:
- Проведення в урядовому кварталі Подгориці акції протесту опозиції через незгоду з результатами виборів (на яких, за всіма прогнозами, мала перемогти правляча партія під керівництвом тодішнього прем’єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича).
- Одночасно мали бути знешкоджені члени чорногорського антитерористичного підрозділу. Після чого заколотники перевдяглися б у їхню форму, прийти на опозиційний мітинг і влаштувати провокаційну стрілянину, щоби створити враження, що частина правоохоронців перейшла на бік маніфестантів.
- Далі мало відбутися захоплення владних установ, зокрема парламенту.
- Одночасно планувалося здійснити замах на життя Джукановича.
За вироком суду, різні роки ув’язнення отримали організатори путчу – кілька сербських та чорногорських громадян, та два росіянина.
Колишній начальник жандармерії Сербії, нині лідер “Патріотичного фронту Сербії” Братіслав Дікич – отримав 8 років ув’язнення.
Тодішні лідери «Демократичного фронту» Андрія Мандич та Мілан Кнежевич – по 5 років кожен.
Два громадянина Росії Едуард Шишмаков (який брав участь в операції під прізвищем Широков) та Владімір Попов (справжнє прізвище якого, за даними Bellingcat, Моїсеєв) заочно отримали 15 років та 12 років відповідно. Міжнародна розслідувальна група Bellingcat і видання The Insider стверджували, що росіяни-фігуранти справи мають відношення до російської військової розвідки.
Випадкові збіги
Всі обвинувачені спростовували свою провину.
Едуард Шишмаков (Широков) та Владімір Попов (Моїсеєв) в своїх письмових показах також спростовували звинувачення.
Шишмаков (Широков) визнав, що знайомий із Сінджеличем, але наголошував, що зустрічався з ним лише двічі: навесні 2015 року у Москві у музеї Великої Вітчизняної війни”, причому приводом для знайомства стала «цікава уніформа серба – форма руху четників». Через півтора року, у другій половині жовтня 2016 року, за словами росіянина, він перебував в Сербії “для написання статті про участь Дунайської флотилії в подіях Першої світової війни та збору інформації про місця, де поховані російські солдати”. За його словами, на зустрічі із Сінджеличем у Белграді він обговорював “тільки питання про рух сербських четників і можливості для організації зустрічей з їхніми керівниками”.
В свою чергу Попов (Моїсеєв) заявив, що він був в Сербії на початку або в кінці жовтня 2016 року на запрошення видавничого дому, і, перебуваючи «в Белграді в одному з центральних парків», буквально випадково «став свідком зустрічі Едуарда Широкова з незнайомою людиною» (Сінджеличем).
Дікич наполягав, що тоді, в 2016-м, він приїхав до Чорногорії у монастир Острог (Сербської православної церкви) через проблеми зі здоров’ям.
Чорногорська опозиція стверджувала, що йдеться не про путч, а про містифікацію, організовану оточенням Джукановича, щоб залишитися при владі.
В очікуванні нового вироку
Вирок суду від 9 травня 2019 року так і не набув чинності.
За підсумками парламентських виборів 2020 року до влади в Чорногорії прийшла опозиційна коаліція за участі “Демократичного фронту”.
5 лютого 2021 року Апеляційний суд Чорногорії скасував вирок першої інстанції у справі про “державний переворот”, оскільки «в процесі його ухвалення та в самому вироку були допущені істотні порушення норм кримінального провадження”.
Прокурорів, що вели справу, згодом звинуватили в порушенні закону (обвинувачення не були пов’язані зі справою «держперевороту») та затримали.
Нові парламентські вибори тільки закріпили успіх політичних сил, які раніше входили до «Демократичного фронту». Так, одного з колишніх лідерів ДФ та фігуранта справи Андрію Мандича було обрано головою Скупщини (парламенту) Чорногорії.
Здавалося, на цьому історія 2016 року про спробу повалення влади Джукановича насильницьким шляхом, буде забута.
Але ні.
В квітні 2023 р. розпочався повторний розгляд справи про державний переворот. В новому обвинувачення, яке висунула прокуратура, змінено деякі формулювання, але правова кваліфікація злочинних дій залишилася без змін, як і список обвинувачених та покарання для них.
12 липня ц.р. суд має оголосить новий вирок у справі. Рішення суду може кардинально змінити всю політичну карту Чорногорії, визнавши злочинцями найбільш впливових проросійських політиків. Або ж, навпаки, все в країні залишиться без змін, і тоді в програші залишиться прозахідний, євроатлантичний курс країни.
