Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 07.10.2024 – CWBS

Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 07.10.2024 – CWBS
  • Уряд Косова скасував заборону на імпорт товарів із Сербії.

Приштина запровадила цю заборону, коли поліція Сербії заарештувала трьох косовських поліцейських, стверджуючи, що вони перетнули адміністративну лінію. Пізніше затриманих відпустили, але заборона залишилася. Через деякий час заборона була змінена, і Приштина дозволила ввозити сировину, але не готову продукцію.

Рішення із розблокування імпорту сербських товарів поки що діятиме на одному прикордонному переході, Мердаре, де вантажі будуть проходити посилену перевірку. На інших прикордонних переходах заборона на ввезення товарів з Сербії діятиме, доки не буде встановлено обладнання для сканування, щоб забезпечити комплексні перевірки. «Сканери будуть розміщені на всіх прикордонних пунктах, як тільки вони прибудуть, але поки що Мердаре буде відкрито під посиленим контролем», – повідомив прем’єр-міністр Косова Альбін Курті 7 жовтня.

Рішення про часткове скасування заборони імпорту з Сербії прийнято напередодні 10-ї річниці Берлінського процесу, який спрямований на забезпечення вільного пересування товарів, послуг і людей на Західних Балканах, та напередодні запланованої зустрічі CEFTA. (CEFTA, Central European Free Trade Agreement (Центральноєвропейська угода про вільну торгівлю) — угода між країнами Південно-Східної Європи, які не є членами Європейського Союзу, що має на меті наближення країн регіону до ЄС через розвиток торгівельних відносин).

В якості стимулу для розблокування сербського імпорту Приштина отримала обіцянку, про те, що Косово безпосередньо, як країна, зможе бути представленим в рамках CEFTA. Зараз Косово в CEFTA представляє місія ООН в Косово, UNMIK.

Посол Німеччини в Косово Йорн Роде, коментуючи рішення Приштини заявив, що йдеться про значний крок до розблокування CEFTA.

Посольство США в Приштині привітало рішення уряду Косова, наголошуючи, що це крок у правильному напрямку, який посилюючи як регіональну економічну інтеграцію, так і інтеграцію Косова в ЄС.

Президент Сербії Александар Вучич підкреслив, що рішення Приштини є важливим для сербської економіки, але він очікує, що влада Косово, незважаючи на своє рішення скасувати заборону на імпорт сербських товарів через пункт пропуску Мердаре, «зробить усе можливе, щоб фактично перешкодити вільному потоку товарів і послуг». «На третій день вони зупинять когось невідомо з якої причини, на четвертий день вони закриють пункт пропуску, на п’ятий день вони заявлять, що знайшли «дві кулі калібру 7.62», які вони самі підкинуть, а потім скажуть: “Ми закриваємо [кордон] на наступні 11 місяців, поки не знайдемо сканери”. Але незважаючи на це, завжди краще, щоб деякі товари пройшли, ніж взагалі не пройшли»», – сказав Вучич 7 жовтня.

  • Катастрофічні повені в БіГ спричинили загибель людей і руйнівні наслідки для економіки

Після сильних дощів у ніч з 3 на 4 жовтня в центральній частині Боснії і Герцеговині, у Федерації БіГ, сталися катастрофічні за своїми наслідками повені та зсуви.

Найбільше постраждали кантони Ябланиця, Конїц, Киселяк, Фоїниця. Зруйновані десятки будинків, автомагістраль М17, залізниця, підприємства, об’єкти інфраструктури,

Понад 20 людей загинуло. Найбільше постраждалих було в Доньї Ябланиці, де потік з величезною кількістю каміння буквально поглинув село. Вважається, що катастрофу спричинив розташований вище кам’яний кар’єр. Розпочато розслідування.

Рятувальники досі шукають зниклих безвісти. Для допомоги прибуло кілька рятувальних команд з Хорватії, Сербії, Чорногорії, Словенії та Туреччини. Інші види допомоги надали Албанія, Угорщина та Румунія.

Екстрена підтримка була надана через Механізм цивільного захисту Європейського Союзу.

7 жовтня уряди Федерації Боснії і Герцеговини, Республіки Сербської, а також округу Брчко оголосили День жалоби.

Економічні наслідки стихійного лиха ще обраховуються. Вже відомо, що державна компанія «Залізниці Федерації Боснії  і Герцеговина» має збитки близько 270 тис. конвертованих марок на день через повну зупинку перевезень вантажів з хорватського порту Плоче до компаній у Боснії і Герцеговини.

  • Після місцевих виборів в Боснії і Герцеговині не відбудеться значних змін у місцевій владі

Попередні результати місцевих виборів 6 жовтня в Боснії і Герцеговині свідчать про те, що найбільшим національним партіям БіГ в основному вдалося зберегти свої позиції в місцевих органах влади і контроль над більшістю муніципалітетів і міст. Йдеться про три політичні сили:

SDA, Stranka Demokratske Akcije (Партія демократичної дії) – провідна партія боснійців БіГ,

HDZ BiH, Hrvatska demokratska zajednica Bosne i Hercegovine (Хорватська демократична співдружність Боснії і Герцеговини) – провідна партія хорватів БіГ,

SNSD, Savez nezavisnih socijaldemokrata (Союз незалежних соціал-демократів) – провідна партія сербів БіГ.

Позиції HDZ BiH та SDA трохи послабилися, зафіксовано тренд на зниження популярності цих політичних сил, але все одно ці партії залишаються серед беззаперечних лідерів у Федерації Боснії і Герцеговині.

Домінування SNSD Мілорада Додіка серед сербських виборців є практично тотальним. Партія за підсумками виборів отримує близько 80 відсотків мерів в Республіці Сербської (51 з 63 муніципалітетів і міст за попередніми даними) і двох мерів у Федерації БіГ.

Явка на недільних виборах була трохи вище 47 відсотків – це найнижчий показник за останні 20 років.

Вибори в Ябланиці, Конїці, Крешево, Киселяку та Фойниці були відкладені, оскільки ці муніципалітети постраждали від повені та зсувів 4 жовтня.

Центральна виборча комісія має 30-денний термін, щоб вирішити, коли там відбудуться вибори .

  • В столиці Албанії пройшла “акція громадянської непокори”

Організований опозиційною Демократичною партією протест почався 7 жовтня з маршу від штабу Демпартії до офісу прем’єр-міністра, штабу правлячої Соціалістичної партії, мерії Тирани, Міністерства внутрішніх справ та парламенту. Під час акції протестувальники закидували владні установи коктейлями Молотова, а поліція застосовувала сльозогінний газ, щоб припинити заворушення. Кілька поліцейських та учасників акції отримали травми.

Протесту 7 жовтня передувала акція 30 вересня в парламенті, де опозиційні депутати спочатку блокували трибуну, кидали в спікера та урядовців різні предмети, а потім винесли із зали засідань стільці та підпалили їх біля входу до будівлі.

Рішення розпочати акцію громадської непокори ухвалило керівництво Демократичної партії після того, як Апеляційний суд засудив одного з лідерів ДП Ервіна Саліанджі (Ervin Salianji) до одного року в’язниці за кримінальний злочин “неправдиве повідомлення”. Опозиція назвала арешт і засудження депутата “сліпим актом помсти та політичного терору проти Демократичної партії”, звинувативши Раму в причетності до цього.

У 2018 році Ервін Саліанджі вимагав відставки тодішнього міністра внутрішніх справ через звинувачення в причетності до торгівлі наркотиками його брата. Втім, оприлюднені ним аудіозаписи виявилися сфабрикованими.

Головною вимогою організаторів нинішньої акції громадської непокори є відставка уряду соціалістів на чолі з Еді Рамою і формування технократичного тимчасового кабінету до парламентських виборів, призначених на наступний рік, тому що демократи звинувачують уряд Рами в маніпулюванні попередніми голосуваннями.