- Трагедія в Новому Саді може призвести до урядової кризи в Сербії
Чотирнадцять людей загинули, три людини отримали серйозні травми внаслідок падіння частини фасаду (навісу) залізничного вокзалу міста Нові Сад (Сербія) близько 12 години дня 1 листопада.
Залізничний вокзал в Новому Саді був побудований в 1964 році. Будівлю в 2021-2024 роках було реконструйовано в рамках проекту будівництва високошвидкісної залізниці Новий Сад-Суботиця-державний кордон (з Угорщиною).
Підрядником виступив китайський консорціум.
Навіс, який обвалився, не підлягав реконструкції згідно із затвердженим планом. Було виконано лише роботи з оновлення інтер’єру вокзалу, даху та фасаду над і під навісом.
Після трагедії президент Сербії Александар Вучич звернувся до прокуратури та уряду із вимогою суворо покарати осіб, відповідальних за трагедію.
Міністр будівництва, транспорту та інфраструктури Горан Весич через два дні після трагічного випадку подав у відставку. Втім, він наголосив, що не визнає своєї провини за аварію, яка сталася. За словами Весича, всі документи, пов’язані з проектом, були видані до того, як він став міністром, і міністерство не могло вплинути на проект і якість робіт у Новому Саді.
В Белграді та Новому Саді люди почали виходити на багатолюдні протести під лозунгами «Корупція вбиває» і з вимогою відставки глави уряду та мера Нового Саду.
Трагедія в Новому Саді може призвести до урядової кризи, яка завершиться, скоріше за все, переформатуванням уряду Сербії.
- Звіт Єврокомісії: корупція – основна проблема на Західних Балканах
Згідно з висновками опублікованих звітів Європейської комісії щодо країн Західних Балкан, корупція залишається однією з найбільших перешкод на шляху регіону до Європейського Союзу. Протягом звітного періоду лише Чорногорія досягла значного прогресу у сфері боротьби з корупцією, тоді як у Північній Македонії прогресу не було досягнуто. В Албанії, Боснії і Герцеговині та Сербії Європейська комісія відзначила певний прогрес, тоді як Косово досягло обмеженого прогресу в боротьбі з корупцією.
Єврокомісія склала рекомендації щодо дій кожної країни-кандидата на наступний рік.
Албанія, зокрема, повинна посилити розслідування, судове переслідування, винесення судових рішень і остаточне засудження у справах про корупцію, зокрема на високому рівні, включаючи остаточну конфіскацію злочинних активів, а також ефективно впроваджувати плани дій щодо доброчесності в державних органах, найбільш схильних до корупції.
Боснія і Герцеговина повинна активізувати впровадження правил щодо запобігання конфлікту інтересів і захисту інформаторів шляхом прийняття нового законодавства; продемонструвати прогрес у боротьбі з корупцією на високому рівні.
Косово має продовжити посилення потенціалу Агентства із запобігання корупції (APC) щодо персоналу та досвіду, щоб забезпечити ефективне виконання ним свого мандату. Серед інших завдань – подальша імплементація чинного антикорупційного законодавства та підвищення якості розслідувань у справах про корупцію на високому рівні.
Чорногорія повинна, зокрема, забезпечити подальше покращення результатів боротьби з корупцією, включаючи корупцію на високому рівні, шляхом посилення ефективного застосування чинного кримінального законодавства прокуратурою та судами. Також серед необхідних кроків зміни до Закону про фінансування політичних суб’єктів та виборчу кампанію для підвищення прозорості та контролю витрат політичних партій.
Північна Македонія повинна прийняти новий Кримінальний кодекс відповідно до стандартів ЄС і міжнародних стандартів; покращити розслідування справ про корупцію на високому рівні і забезпечити конфіскацію злочинних активів.
Сербія повинна продовжити покращення якості розслідувань, судових переслідувань та остаточних судових рішень у справах про корупцію на високому рівні, зокрема щодо арешту та конфіскації злочинних активів.
Продовжено мандат військової місії ЄС в Боснії і Герцеговині
Рада Безпеки ООН одноголосно 15 голосами продовжила мандат військової місії Європейського Союзу в Боснії і Герцеговині (EUFOR Althea) на рік, до листопада 2025 року, ухваливши відповідний проєкт резолюції.
Операція Althea – Сили Європейського Союзу (EUFOR) в Боснії і Герцеговині – є військовою місією для спостереження за військовим виконанням Дейтонської мирної угоди.
Резолюція була представлена Францією, яка наголосила на важливості присутності сил ЄС для підтримки миру та стабільності в регіоні.
Голосування продемонструвало одностайність серед членів РБ ООН, включено із Росією та Китаєм, щодо виконання Силами ЄС місії із підтримання миру в Боснії і Герцеговині.
- Компанії з Сербії та Чорногорії попали під санкції США
Сполучені Штати запровадили санкції проти майже 400 осіб і компаній з десятків різних країн за надання військової підтримки Росії. Цей крок уряду США є найбільшою акцією, спрямованою на боротьбу з ухиленням від санкцій через треті країни, заявив представник Державного департаменту.
Обмежувальні заходи застосовані, зокрема, і до двох компаній з Сербії та Чорногорії.
Сербська компанія Ventrade DOO з Суботиці потрапила під санкції на підставі розпорядження уряду США (EO 14024), оскільки надавала фінансову, матеріальну та технологічну підтримку російській компанії “ПромСвязьРадио” або надсилала їй товари та послуги. Як повідомляється, Ventrade, зокрема, експортувала до РФ радіостанції військового типу.
У період з вересня 2022 року по червень 2023 року Ventrade продала “ПромСвязьРадио” товарів на суму близько 529 тис. євро.
Ventrade було засновано громадянкою Угорщини 6 квітня 2022 року, менш ніж через два місяці після початку вторгнення Росії в Україну. З липня 2023 року директором і засновником компанії став Шолт Лайгут (Zsolt Lajgut), також громадянин Угорщини.
Також під санкції потрапила чорногорська компанія International Business Corporation Bar DOO (IBC), що належить громадянину Росії Сергію Кокорєву, за експорт військової техніки з Чорногорії до РФ. Згідно із заявою американських органів, Кокорєв використовував свою компанію для поставок деталей європейського виробництва замовникам у Росії.
- Віце-прем’єр Сербії Вулін відвідав Білорусь
Віце-прем’єр-міністр Сербії Александар Вулін відвідав Білорусь із триденним офіційним візитом. Він взяв участь у 2-й Мінській міжнародній конференції з євразійської безпеки, де виступив з доповіддю, а також зустрівся з високопосадовцями Білорусі та інших країн.
Зокрема, у кулуарах конференції, віце-прем’єр Сербії обговорив із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим «ситуацію в Балканському регіоні, насамперед у Косово та Метохії», а також інші аспекти міжнародної політики.
Заступник голови уряду Сербії зустрівся із Державним секретарем Ради безпеки Білорусі Александром Вольфовичем. Після зустрічі Вулін зазначив, що Сербія та Білорусь можуть разом боротися проти іноземного втручання у внутрішні справи та «кольорових революцій».
Зустріч віце-прем’єра Сербії з міністром внутрішніх справ Білорусі Іваном Кубраковим відбулася у селі Горань під Мінськом, де розташований центр підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки міліцейських кадрів. Гостям показали виставку озброєння та техніки. Сторони обговорили співпрацю білоруського та сербського спецназу у боротьбі з тероризмом, а також розширення контактів між міліційними навчальними закладами двох країн.
Візит Вуліна до Білорусі вкотре продемонстрував, що у сфері безпеки Сербія співпрацює і співпрацюватиме з найближчим військовим союзником РФ. До того ж, Захід, включно з ЄС, сербське керівництво сприймає як ворожі сили, які на їхню думку стоять, зокрема, за спробою організації «кольорових революцій», в тому числі, в Білорусі.
