10 січня Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) запровадило санкції проти російської енергетичної галузі.
Обмеження торкнулися десятків компаній, насамперед, провідних виробників та експортерів нафти і нафтопродуктів, таких, як «Сургутнефтегаз», «Газпром нефть» та їхніх дочірніх компаній.
В рамках американських санкцій проти російської енергетичної промисловості в санкційному списку опинилося NIS ad Novi Sad, акціонерне товариство “Нафтова індустрія Сербії” (Naftna industrija Srbije) зі штаб-квартирою в Новому Саді.
Мета – «0» російської власності
США передбачають, що наймасштабніші санкції завдадуть російській економіці мільярдних збитків, суттєво зменшивши здатність Росії вести війну проти України.
«Сполучені Штати запровадили найвагоміші санкції проти російського енергетичного сектору, який є найбільшим джерелом доходу для війни Путіна. …Ці заходи разом забиратимуть мільярди доларів на місяць із військової скрині Кремля і, таким чином, посилять витрати та ризики для Москви продовження безглуздої війни», — пояснив журналістам заступник директора Національної економічної ради Даліп Сінгх (Deputy Director of the National Economic Council Daleep Singh).
Росія має у власності 56,15% акціонерного капіталу NIS – компанія “Газпром володіє 50%, “Газпром” – 6,15%. 29,87% належить Республіці Сербія. Решта акцій перебувають у власності міноритарних акціонерів – громадян Сербії, насамперед, працівників та колишніх працівників NIS, а також інвестиційних та пенсійних фондів, страхових компаній, банків та інших юридичних осіб.
Для продовження роботи NIS має відбутися трансформації власності, результатом якої стане «0» акцій у російських компаній. Тільки в такому випадку «Нафтова індустрія Сербії» зможе продовжити роботу.
«Ми не хочемо, щоб Росія керувала цією ключовою компанією в Сербії. Тому єдиний спосіб, щоб ризик дорівнював нулю, щоб частка російської власності була нульовою. Це та позиція, з якою ми вступаємо в цю розмову», – заявив помічник Державного секретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О’Браєн (Assistant Secretary of State for European and Eurasian Affairs James O’Brien).
Зміни в структурі власності мають відбутися протягом півтора місяця, тобто до 25 лютого. Фінансові операції можна буде продовжити ще на 15 днів, до 12 березня.
Всі трансформації Сербії доведеться узгоджувати з американською стороною.
Що таке NIS
NIS ad Novi Sad є однією з найбільших енергетичних компанія у Південно-Східній Європі.
Головними напрямками діяльності «Нафтової індустрії Сербії» є дослідження, видобуток і переробка нафти і природного газу, продаж нафто- і газопродуктів, а також реалізація проектів у сфері нафтохімії та енергетики.
Основні виробничі потужності NIS розташовані в Сербії: це, насамперед, родовища нафти і газу та нафтопереробний завод у Панчево.
Завод у Панчево переробляє до 5 млн тонн нафти на рік і є найбільшим у країні.
Що стосується видобутку газу та нафти, то NIS повністю контролює цей сектор в Сербії, тому що є єдиною компанією, що працює в цій сфері.
Має компанія ліцензії на розроблення родовищ вуглеводнів також у Румунії та Боснії і Герцеговині.
Окрім того, NIS контролює 80% внутрішнього сербського ринку палива і 50% роздрібних продажів через власну мережу АЗС в Сербії і в сусідніх державах. 400 автозаправних станцій присутні на ринку під двома брендами – NIS Petrol і GAZPROM. В роздрібній мережі компанія присутня, окрім Сербії, у Болгарії, Боснії і Герцеговині та Румунії. В БіГ мережа АЗС NIS входить до трійки лідерів ринку.
NIS також активно працює у сфері торгівлі електроенергією. Окрім ринку Сербії, компанія представлена на ринках Боснії і Герцеговини, Чорногорії, Румунії, Словенії та Угорщини.
Працює в NIS близько 5100 працівників.
«Нафтова індустрія Сербії» є найприбутковішою компанією країни.
Згідно із фінансовим звітом за 2023 рік, NIS отримав дохід у 3,37 млрд євро. Прибуток (EBITDA) склав близько 357 мільйонів євро.
75 відсотків компанія залишила на фінансування власного розвитку, а 25 відсотків було роздано акціонерам через дивіденди.
Податкові та інші відрахування до сербського бюджету у 2023 році склали 244,4 млрд динарів (близько 2,09 млрд. євро).
Санкційні наслідки
Офіційні особи Сполучених Штатів запевняють, що для Сербії не буде жодних економічних наслідків, якщо російської власності більше не буде в NIS.
Водночас, якщо Белград проігнорує запроваджені США обмеження і залишить все як є, подальша діяльність цього гіганта сербської економіки стане неможливою.
По-перше, фінансові установи, побоючись санкцій, можуть заблокувати рахунки NIS.
По-друге, під загрозою опиниться постачання сировини для нафтопереробного заводу компанії.
80-90% сирої нафти постачається до Панчево через трубопровід JANAF, що йде через Хорватію. Хорватський оператор, побоюючись вторинних санкцій, вже заявив, що в разі набуття чинності обмежень не транспортуватиме нафту для NIS, попри наявність контракту, що мав діяти до кінця 2026 року.
Експерти називають два можливих варіанти розвитку ситуації, пов’язаної із виходом росіян із NIS.
Перший — це викуп акцій, що належать компаніям «Газпром Нефть» і «Газпром», сербською державою.
Другий – націоналізація російської частки. Втім, цей сценарій наразі виглядає як малоймовірний.
Вихід є
На думку російської сторони, націоналізація NIS є неможливою в принципі.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 14 січня заявив, що у договорі про створення спільної російсько-сербської компанії “Нафтова індустрія Сербії” записано, що “за жодних обставин вона не підлягає націоналізації”.
В той же час, Вучич запевняє, що така можливість у Белграда є, але підкреслює, що не збирається нею користатися.
Коментуючи на прохання журналістів висловлювання російського міністра про те, що Сербія не має права націоналізувати NIS, президент Сербії заявив: “Сергій Лавров, мій товариш і друг, каже – Сербія не має права приймати рішення про націоналізацію. Я жодного разу не казав, що Сербія це зробить. При цьому Сербія має право це зробити. Мій друг Сергій неправильно витлумачив, чи хтось надіслав йому неправдиву інформацію щодо статті 2 міжурядової угоди».
«Що стосується «Нафтової індустрії Сербії», нас стосуються стаття 15, стаття 9 або 12, і там сказано, що у випадку виникнення обставин, які перешкоджають одній зі сторін виконати свої зобов’язання, уповноважені органи оголошують відповідні консультації. Тому ми закликали до консультацій, але я хочу відразу повідомити своєму другу Сергію, як я їм усім повідомляв – Сербія не хоче націоналізувати російське майно. Як я казав, поки я президент, поки мене не замінять», – підкреслив Вучич.
Плюс газ
Якщо ж вести мову про викуп російської частки, як найбільш вірогідний сценарій, постає питання умов такої оборудки, насамперед, вартості.
За експертними оцінками, які базуються на показниках NIS за попередні десять років, російський пакет акцій NIS коштує не нижче 2,5-3 мільярдів євро.
Більш точні цифри експерти називати не в змозі. Не тому, що неможливо розрахувати ринкову вартість акцій компанії, а тому, що цей актив і з самого початку був частиною більш ширших домовленостей Белграда та Москви.
В 2008 році продаж 51% NIS компанії “Газпром нефть” відбувся відповідно до міжурядової угоди Росії та Сербії, без будь-якого конкурсу, за ціну, нижче ринкової. Росіяни тоді заплатили за контрольний пакет «Нафтової індустрії Сербії» 400 млн. євро. За оцінкою Deloitte, яку було зроблено в серпні 2008 року, “Газпром нефть” недоплатила €700 млн. Але наприкінці 2008 року Сербія все одно затвердила угоду.
Угода щодо NIS була частиною загальної домовленості про входження “Газпрому” в енергетичний сектор Сербії, і включала також договір про прокладання газопроводу «Південний потік» до Сербії далі в Європу та будівництво “Газпромом” підземного сховища газу Banatski Dvor.
Сховище газу було введено в експлуатацію в 2011 році. А ось з «Південним потоком» нічого не вийшло – навесні 2014 року, після російської анексії Криму, Європейський Союз відмовився від проєкту.
Цікаво, що влітку 2014 році офіційний Белград намагався піднімати питання продажу NIS без конкурсу та несправедливої виплати дивідендів. Але потім ця тема «завмерла». Зрештою, Сербія все ж таки почала отримувати російський газ з півдня через Турецький / Балканський потік.
Тепер переговори щодо викупу акцій «Нафтової індустрії Сербії», як очікують, можуть бути поєднані із обговоренням умов нового контракту на постачання російського газу – чинний договір з «Газпромом» завершується вже в березні.
Гібридна нафта
Нинішня ситуація навколо NIS є випробуванням навіть для Вучича, якого вважають справжнім майстром балансування між Заходом та Росією.
Окрім свого широкого енергетичного та економічного значення, «Нафтова індустрія Сербії» грає ще і іншу роль – гібридну. Гроші з прибутків компанії, як кажуть, значною мірою йшли в політику та в медіа, де працювали на відстоювання російських інтересів та просування російських наративів.
Вихід росіян з NIS, як передбачають аналітики, суттєво ослабить вплив Росії в Сербії та на Балканах загалом. Йдеться не тільки про зменшення економічної чи енергетичної залежності, але і про скорочення можливостей Москви (насамперед, фінансових) із поширення свого гібридного впливу в регіоні.
Втім, Вучич і тут має шанс «схитрувати».
Белград може виконати всі вимоги американської сторони, формально прибрати росіян із NIS, повністю викупивши в них акції. Але, в той же час, сербська влада має опцію призначити на керівні посади в компанії менеджерів, лояльних до «Газпрому» / «Газпром нефті». Таким чином неформальний вплив Росії на важливий актив буде збережено.
Однак подібний опосередкований контроль ніяк не можна порівняти із прямим володінням. Тому, в підсумку, зменшення впливу росіян на ситуацію Балканах внаслідок санкцій проти NIS може виявиться доволі суттєвою і болісною для Москви.
