- Зоран Міланович склав присягу президента Хорватії
18 лютого Зоран Міланович склав присягу на свій другий п’ятирічний термін на посаді президента Республіки Хорватія.
Другий термін Мілановича став можливим завдяки його впевненій перемозі на виборах у січні 2025 року, де він набрав близько 75% голосів, випередивши кандидата від правлячої партії Хорватський демократичний союз (HDZ) Драгана Примораца. Мілановича підтримала лівоцентристська Соціал-демократична партія (SDP) – головна опозиційна сила в країні.
Після складання присяги президент Міланович виголосив інавгураційну промову. Першочерговим завданням державних інституцій він назвав збереження миру та безпека громадян, щоб важкі часи не були драматичними, щоб вони не лягли найтяжчим тягарем на найслабших і найменш захищених. Міланович також підкреслив, що «тільки і виключно ми дбаємо про свою країну» і що громадяни повинні припинити захоплюватися ілюзіями, що хтось ззовні подбає про нас у важкі часи.
Говорячи про глобальну кризу, він сказав: «Ми повинні розробити національну політику, яка найкраще служитиме нашим інтересам у цьому новому світі, цій новій парадигмі; Мир, безпека та гідність хорватського народу не можуть і не будуть принесені в жертву чиїмось приватним амбіціям чи фіксаціям». У своїй інавгураційній промові президент Міланович також підкреслив, що хорватська армія повинна бути здатна зупинити напади на суверенітет і територіальну цілісність і виконати всі взяті на себе зобов’язання.
Серед гостей церемонії були три колишні президенти, чотири віце-спікери парламенту, командувачі збройними силами на чолі з начальником Генерального штабу, керівники служб безпеки та розвідки, представники релігійних громад, лідери політичних партій, які підтримали президента Мілановича у виборчій кампанії, генерали Вітчизняної війни (Domovinski rat).
Жоден представник правлячої партії Хорватський демократичний союз (HDZ) не був присутній на церемонії. Хоча прем’єр-міністр і спікер парламенту отримали офіційні запрошення, вони не прийшли на церемонію.
Бойкот інавгурації ХДС став ще одним свідченням глибокого політичного розколу в країні. Протягом першого терміну президент мав напружені відносини з прем’єр-міністром Андрєєм Пленковичем, лідером HDZ. Зокрема, Міланович неодноразово критикував хорватський уряд за його позицію щодо військової допомоги Києву і заблокував участь хорватських військових в програмах ЄС і НАТО щодо підтримки України.
- США можуть зменшити свою присутність в Косово – BILD
Згідно з інформацією BILD, західні служби безпеки та політики побоюються, що американсько-російські переговори можуть призвести до припинення присутності військ США у значних частинах Європи.
В статті від 19 лютого BILD стверджує, що можливе виведення військ США з Косово і до цього сценарію вже готується Італія.
Зараз у складі KFOR у Косово дислокуються понад 4600 солдатів із 28 країн світу. Найбільше військових – з Італії, далі йдуть США, Угорщина та Туреччина.
Незважаючи на припущення BILD, Пентагон був стриманим у своїй відповіді на запит регіональних медіа, не підтвердивши і не спростувавши повідомлення про можливе виведення військ з Косово. «Сьогодні у нас немає нових повідомлень щодо розгортання військ США в Європі», – заявили в оборонному відомстві США.
На тлі тривожних повідомлень у Косово побував заступник командувача Об’єднаних сил реагування НАТО (ARF) та італійським Корпусом швидкого розгортання НАТО (NRDC-ITA) генерал-майор Елдон Міллар (Eldon Millar).
Візит включав огляд ключових для KFOR локацій. Міллар відвідав штаб-квартиру KFOR (Camp Film City), регіональне командування “Захід” (Camp Villaggio Italia), патруль мультинаціонального підрозділу на річці Ібар в Митровиці, регіональне командування “Схід” (Camp Bondsteel).
Як повідомляється, під час візиту Командувач KFOR генерал-майор Енріко Бардуані (Enrico Barduani) поділився своїми поглядами та оцінками поточної ситуації з безпекою в Косові та регіоні загалом, а генерал-майор Міллар розповів про можливості ARF та оперативну готовність цього формування.
“Візит підкреслив незмінну відданість сил НАТО підтримці безпеки та стабільності в Косово”, – заявили в KFOR.
- В Сербії ухвалено «народну Декларацію про Воєводину»
На мітингу під час святкування Дня державності Сербії в Сремській Митровиці в автономному крає Воєводина було підтримано «народну Декларацію про Воєводину». Передбачається, що в подальшому документ буде ухвалено парламентом.
В тексті Декларації підкреслюється: «Воєводина є вираженням європейських цінностей, спільнотою всіх громадян, які проживають на території автономного краю, а також невід’ємною частиною національної, політичної, конституційної та культурної ідентичності сучасної Сербії …Як немає Сербії без Воєводини, так і Воєводина не може існувати поза Сербією».
Наратив «протидії воєводинському сепаратизму» з’явився у публічних виступах президента Сербії Александара Вучича та його соратників з початком масових протестів. «Прихильники сепаратизму Воєводини хочуть подальшого розпаду Сербії», — заявив Вучич на мітингу в Сремській Митровиці 15 лютого, у той самий день, коли в Крагуєваці був організований один із найбільших студентських протестів. Подібні послання президент Сербії надіслав під час свого нещодавнього візиту і до інших регіонів.
Тема «сепаратизму у Воєводині» була актуалізована Белградом незважаючи на те, що наразі немає жодних ознак того, що серед місцевого населення Воєводини існує значна підтримка сепаратизму, в Сербії немає жодної політичної опції, представленої на будь-якому рівні влади, яка б виступала за більший ступінь автономії Воєводини і до того ж статус цієї провінції під час протестів взагалі не згадується.
Коментуючи наратив уряду Вучича про Воєводину, Александар Попов, директор Центру регіоналізму в Новому Саді, заявив European Western Balkans, що «неспровоковане полювання на сепаратистів у Воєводині та ухвалення Декларації про Воєводину на мітингу в Сремській Митровиці – це добре відомий метод з епохи Мілошевича, який передбачає, що ви вигадуєте проблему, яка відверне увагу від справжньої проблеми».
На його думку, з одного боку, Декларація має переключити увагу студентських протестів до сфабрикованої загрози сепаратизму Воєводини, а з іншого боку, це намір внести розбрат між самими студентами.
- Сербія та Росія зміцнюють співпрацю
Міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич побував із візитом в Москві.
Глава російського МЗС Сергій Лавров після зустрічі з сербським колегою заявив, що «задоволений підсумками переговорів», і що «співробітництво між Сербією та Росією розвивається на всіх ключових напрямках».
Однією з основних тем розмови двох міністрів стала ситуація в сфері енергетичного співробітництва.
Лавров повідомив, що Росія і Сербія домовилися продовжувати співпрацю, щоб уникнути шкоди від санкцій США щодо NIS («Нафтова індустрія Сербії»), мажоритарним власником якої є російські компанії.
Обговорювалася і тема поставок газу. Як відомо, Росія забезпечує 85 відсотків потреби сербської економіки в цьому енергоносії, однак діючий контракт на поставки російського природного газу до Сербії невдовзі має завершитися.
Міністр Джурич, говорячи про співпрацю Белграда і Москви, наголосив, що Сербія перебуває на своєму європейському шляху, але не «забуде або нехтуватиме своєю традиційною дружбою» і продовжуватиме розвивати конструктивні відносини з Російською Федерацією та іншими членами міжнародного співтовариства.
Джурич нагадав, що Сербія є єдиною європейською країною, яка не ввела санкцій проти РФ. «Президент Вучич повторив нашу позицію, що ми не будемо цього робити, ми продовжуватимемо поводитися принципово та відповідно до історичного характеру наших відносин», — наголосив він.
На зустрічі із заступником голови Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації Костянтином Косачовим. міністр Джурич повідомив, що в травні президент Республіки Сербія Александар Вучич представлятиме Сербію на святкуванні Дня Перемоги в Москві, і заявив, що це ще один доказ того, що Сербія поважає, цінує і не забуває жертви, які радянський і російський народ приніс заради свободи не тільки своєї країни, а й Сербії та Європи.
Майже одночасно із главою МЗС Сербії в Москві перебував віце-прем’єр-міністр Сербії Александар Вулін, який мав зустріч із секретарем Ради безпеки Російської Федерації Сергієм Шойгу.
На зустрічі «підтверджено категоричне неприйняття зовнішнього втручання у внутрішні справи суверенних держав». «Російська сторона висловила готовність і надалі надавати підтримку братньому народу Сербії у збереженні стабільності. Сторони домовилися активізувати міжвідомчий діалог з метою протидії “кольоровим революціям””, – повідомив сербський уряд.
Вулін і Шойгу також домовилися продовжити контакти через Радбез РФ в інтересах зміцнення традиційно дружніх зв’язків між Сербією і Росією, а також народами двох країн, наголошується в повідомленні.
- Сербія відкриє посольство в Латвії
18 лютого спікер парламенту Сербії Ана Брнабич здійснила офіційний візит до Латвії, де зустрілася з президентом країни та спікером Сейму.
Головною новиною візиту стало підтвердження відкриття посольства Сербії в Ризі, яке стане дипломатичним центром країни в усьому Балтійському регіоні.
За словами Брнабич, підтримка Латвії є важливою для Сербії на її шляху до Європейського Союзу. “Стратегічним пріоритетом Сербії є повноправне членство в ЄС. Ми маємо амбітну мету – завершити всі необхідні реформи до кінця 2026 року”, – заявила вона.
Візит Ани Брнабич до Риги та її проєвропейські заяви на тлі активізації контактів членів сербського уряду із російськими високопосадовцями є черговою ілюстрацією багатовекторної політики нинішньої сербської влади.
- Суд над Додіком
Прокуратура Боснії і Герцеговини вимагає для президента Республіки Сербської Мілорада Додіка та колишнього виконувача обов’язків директора «Офіційного вісника РС» Мілоша Лукича максимального покарання – до п’яти років позбавлення волі, а також 10-річної заборони на обіймання державних або політичних посад.
Додіка та Лукича звинувачують у тому, що вони у липні 2023 року порушили рішення Верховного представника Крістіана Шмідта, який заборонив набуття чинності закону Народної Скупщини Республіки Сербської про незастосування рішень Конституційного суду БіГ. Незважаючи на це, Додік підписав закон, а Лукич забезпечив його публікацію в «Офіційному віснику РС».
Вердикт може стати переломним для політичної ситуації в БіГ. У разі засудження Додік втратить можливість займати державні посади, і, таким чином, лідер сербів БіГ, який користується абсолютною довірою Белграда і особисто президента Александара Вучича, офіційно опиниться поза межами політичного процесу в Боснії і Герцеговині.
Напередодні фінального рішення суду, яке відбудеться за кілька днів, керівництво Республіки Сербської попередило про можливі «радикальні рішення» у разі обвинувального вироку. «Народна Скупщина РС, уряд РС і всі установи РС діятимуть таким чином, щоб ухвалити радикальні рішення у відповідь на будь-який вердикт суду БіГ», – йдеться в заяві. Було вирішено, що Народна Скупщина РС перебуватиме на постійній сесії, а уряд РС терміново збереться для оцінки політичної та безпекової ситуації.
