США йде, Росія повертається?

США йде, Росія повертається?
Photo by KFOR Regional Command East

Європа нервує в очікуванні різкого збільшення загроз для безпеки континенту після початку прямих переговорів між США і Росією щодо припинення війни в Україні. Не тільки українці, але і європейці, які були найпершими союзниками американців протягом всього періоду після Другої світової війни, опинилися за бортом переговорного процесу. Внаслідок різких, навіть шокуючих змін в політиці Сполучених Штатів, лідера євроатлантичної спільноти і найбільшого безпекового партнера Європи, світова, і, насамперед, європейська система безпеки, опинилася перед обличчям неминучих змін. Ці зміни можуть не просто порушити баланс сил на європейському континенті, але і повністю зламати старі союзи, зруйнувати існуючи домовленості і зробити майбутнє Європи невідомим і загрозливим.

«Коли під час російської революції 1917 року американський журналіст Джон Рід написав оповідання про те, чого став свідком, він назвав його «Десять днів, які потрясли світ». Але для Дональда Трампа та Володимира Путіна 10 днів – це занадто довго. Вони сколихнули світ за тиждень», – написав редактор ВВС з питань Росії Стів Розенберг наступного дня після зустрічі американської та російської делегацій в Ер-Ріяді.

Питання подальшого залучення США до вирішенні безпекових проблем Європи викликає неабияке занепокоєння в європейських столицях. Зрозуміло, що найгарячішою темою є війна в Україні, домовленості щодо припинення бойових дій, роль в переговорному процесі європейців, гарантії безпеки для Києва і східного флангу НАТО. Але нерозривно пов’язані з українським питанням і взаємовідносинами США-Європа в новій реальності і такі теми, як майбутнє НАТО та збереження американської військової присутності в Європі, в тому числі і в регіоні Західних Балкан.

Згідно з інформацією BILD, західні служби безпеки та політики побоюються, що переговори, які почалися в Ер-Ріяді, можуть призвести до виведення військ США з частини Європи.

Голова Військового комітету Організації Північноатлантичного договору адмірал Джузеппе Каво Драгоне на полях Мюнхенської конференції з безпеки, прогнозуючи розвиток ситуації, заявив, що Сполучені Штати, ймовірно, збережуть свою відданість НАТО, хоча можуть скоротити присутність своїх військ у Європі, оскільки пріоритети Вашингтону перемістяться в Індо-Тихоокеанський регіон. США «не вийдуть з НАТО», однак, за його словами, виведення частини із 100 тис. військ, дислокованих у Європі, може бути на порядку денному через «деякі зобов’язання, які Сполучені Штати мають далеко звідси, у Тихому океані». «Я не думаю, що з Європи буде виведено величезну кількість американців», – додав він.

«Путін хоче, щоб війська НАТО вивели з усієї колишньої радянської імперії. Європейські чиновники вважають, що Трамп, ймовірно, погодиться вивести війська США з країн Балтії та, можливо, далі на захід», стверджує Financial Times. Представник служби безпеки Східної Європи сказав BILD: «За нашою інформацією, йдеться про вимоги Путіна до 2021 року, тобто про виведення військ США з усіх країн НАТО, які приєдналися до альянсу після 1990 року».

Трамп наразі не підтверджує, що Сполучені Штати планують виводити своїх військових з Європи і запевняє, що це наразі не обговорюється. Під час пресконференції в Мар-а-Лаго 18 лютого у президента США запитали, чи готовий він вивести американські війська з Європи в рамках мирної угоди з російським лідером Володимиром Путіним. У відповідь Трамп заявив, що “ніхто мене про це не просив”. “Я не думаю, що нам доведеться це робити. Я б не хотів цього робити. Але це питання ніколи не порушували”, – зазначив він.

Втім, експерти впевнені – якщо не зараз, то трохи згодом американський військовий контингент в Європі буде скорочено.

Підтверджують реалістичність такого прогнозу останні новини з Вашингтону.

The Washington Post із посиланням на відповідний документ та офіційних осіб, знайомих із ситуацією, стверджує, що міністр оборони США Пітер Геґсет доручив американському військовому командуванню підготувати план зі скорочення оборонного бюджету на 8% щороку впродовж наступних п’яти років.

У списку пріоритетних напрямів, фінансування яких потрібно зберегти, присутні Індо-Тихоокеанське та Північне командування, тоді як Європейське командування серед пріоритетів не згадується.

За даними BILD, скорочення американської військової присутності в Європі не торкнеться лише бази в німецькому Рамштайні та військово-повітряних баз у Великої Британії. Решта Європи має готуватися до глибоких змін. Зокрема, до можливого виведення військ США з Косово.

Будучи основним учасником місії НАТО в Косово, KFOR, США відіграють вирішальну роль у підтриманні безпеки в регіоні. Camp Bondsteel на південному сході Косова є найбільшою американською базою в регіоні і – як стверджують медіа – найбільшою і найдорожчою іноземною військовою базою, побудованою США в Європі з часів війни у В’єтнамі.

Американські офіційні особи наразі не підтверджують завершення своєї участі в KFOR, але корегування геополітичних пріоритетів, складні домовленості із Москвою, зменшення Пентагоном витрат на європейську безпеку – все це може призвести якщо не до припинення, то до суттєвого скорочення внеску Сполучених Штатів в місію НАТО в Косово.

Представник НАТО, коментуючи на прохання журналістів інформацію BILD про можливе виведення військ США з Косово, наголосив, що «Сполучені Штати продовжують відігравати фундаментальну роль у KFOR», їхній внесок «наразі становить понад 600 військовослужбовців». За його словами, американська сторона заявляла «про свою прихильність Північноатлантичному альянсу, включаючи присутність США в Європі», і наголошувала, що «стримування та оборона НАТО повинні залишатися сильними». Але, водночас він нагадав, що Сполучені Штати чітко заявили, що союзники по НАТО мають робити більше, інвестувати ще більше для підтримки спільної безпеки.

Якщо нова політика Білого дому та Пентагону призведе до суттєвого скорочення американської присутності на Західних Балканах, це означатиме погіршення безпекової ситуації в регіоні.

BILD називає такий розвиток ситуації «жахливим сценарієм». «Тоді європейські союзники залишилися б самі на Балканах проти друга Путіна Александара Вучича та його потужної сербської армії», – констатує видання. Закономірно, що наслідком стане збільшення безпекових ризиків як на кшталт подій в Баньської, так і більш масштабних.

Окрім того, відступ американських військових з західнобалканських позицій відкриє шлях до повернення в регіон Росії, причому в буквальному сенсі. Йдеться не просто про «посилення впливу» чи «інтенсифікацію використання м’якої сили», але і про фізичне збільшення російських структур, проєктів і ініціатив на Західних Балканах.

Треба зазначити, що цей процес вже розпочався. Так, вже відбувається розширення російсько-сербського гуманітарного центру в Ніші.

Про будівництво в рамках цієї установи нового тренувального полігону для підготовки спеціалістів в галузі цивільної оборони повідомив глава Міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров на спільної пресконференції зі своїм сербським колегою Марко Джуричем, який перебував із візитом в Москві. Західні спецслужби роками вказували, що ця установа є добре замаскованою російською військовою базою, але зараз це вже, здається, нікого не турбує.

Розвиток Центру в Ніші – тільки один приклад зростання російської активності в регіоні. Далі, завдяки нової геополітичної реальності, буде ще більше подібних і інших прикладів. Наразі, звісно, ніхто не очікує, що російські десантники в блакитних шоломах негайно опиняться в Приштині. Однак події останніх тижнів змушують не виключати будь-якого розвитку ситуації в Європії загалом і на Західних Балканах зокрема.