- Суд виніс вирок президенту Республіки Сербської Мілораду Додіку
Суд Боснії і Герцеговини 26 лютого визнав президента Республіки Сербської Мілорада Додіка винним у “неповазі до рішень” Високого представника міжнародного співтовариства в БіГ Крістіана Шмідта і засудив лідера сербів БіГ до одного року ув’язнення. Додік також не зможе обіймати політичні та керівні посади, в тому числі, посаду президента Республіки Сербської, протягом шести років з дати набрання вердиктом законної сили.
У 2023 році Народна Скупщина РС прийняла закон, згідно з яким рішення Верховного представника в БіГ не публікуватимуться в Офіційному віснику РС і не виконуватимуться. Верховний представник Крістіан Шмидт скасував ухвалений закон, але Мілорад Додік проігнорував це рішення і підписав указ про введення закону в дію. Закон був оприлюднений в Офіційному віснику Республіці Сербської.
Виконуючого обов’язки директора Офіційного вісника Республіки Сербської Мілоша Лукича, який проходив у справі разом із Додіком, виправдали.
Ухвалений 26 лютого вирок суду БіГ є вироком першої інстанції, який може бути оскаржений. Термін подання апеляційної скарги – 15 днів.
Якщо Додіка остаточно засудять до одного року позбавлення волі, він більше не зможе балотуватися на будь-яку державну посаду, оскільки це заборонено Законом про вибори БіГ (посадовець, який був остаточно засуджений до позбавлення волі на строк більше шести місяців, не може бути кандидатом на державну посаду). В той же час, разі підтвердження вироку Додік зможе уникнути тюремного ув’язнення, оскільки покарання до одного року може бути замінене на штраф за клопотанням засудженого.
Після винесення вироку Додіку в Сербії відбулося екстрене засідання Ради національної безпеки. На засіданні було висловлено велику стурбованість ситуацією в Республіці Сербській та зазначено, що це найбільша криза з моменту закінчення війни.
Рада національної безпеки
- засудила вирок президенту Республіки Сербської Мілораду Додіку як недемократичний і незаконний,
- закликала до стриманого реагування,
- закликала поважати Дейтонську угоду, нагадавши, що угода призвела до припинення війни,
- висловила неприйняття іноземного втручання, яке, на думку членів Ради, призвело до нинішньої кризової ситуації,
- закликала до єдності сербського народу та всіх партій у Республіці Сербській та Сербії.
Після засідання Ради національної безпеки президент Сербії Александар Вучич відправився до Баня Луки, де виступив на мітингу прихильників Додіка та зустрівся із керівництвом РС.
«Сербія завжди буде на боці Республіки Сербської», – наголосив Вучич у своєму зверненні до громадян. Він додав, що важливо зберігати спокій і терпіння.
Після зустрічі із Додіком Вучич підкреслив, що Сербія завжди і в будь-який час робитиме все можливе, щоб допомогти зберегти мир, і його послання полягає в необхідності розмови та діалогу.
Додік зі свого боку підтвердив, що РС налаштована на збереження миру і що він не підтримує жодних дій, спрямованих проти боснійців і хорватів.
“Ми не маємо плану війни, і ми нічого не готуємо. …Я готовий розмовляти з представниками хорватського та мусульманського народу”, – сказав Додік на прес-конференції в Баня Луці після зустрічі з президентом Сербії.
Додік також підкреслив, що наполягає на дотриманні Конституції Боснії і Герцеговини, на виконанні Дейтонської угоди.
Раніше сербські політики БіГ неодноразово наголошували, що сучасна Боснія і Герцеговина є набагато більш централізованою, ніж передбачено Дейтоном і Конституцією БіГ, і це має бути переглянуто.
- «Помилкове» голосування Сербії в ООН
24 лютого в ООН було ухвалено кілька документів у зв’язку з третьою річницею повномасштабної російської війни проти України. Генеральна асамблея проголосувала за дві резолюції – українську, співавторами якої стали більш як півсотні країн, в тому числі, члени ЄС, та американську – з істотними європейськими поправками, проти яких виступали самі США. Рада Безпеки проголосувала за американський варіант без правок.
В резолюції «Просування всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні», запропонованою Україною та низкою європейських країн, зазначається, що Генасамблея підтверджує свою прихильність суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і наголошує, «що ніяке територіальне придбання в результаті загрози силою або її застосування не повинно визнаватися законним».
Документ серед іншого закликає до якнайшвидшого припинення бойових дій і мирного вирішення війни проти України, «підтверджує нагальну необхідність припинення війни в цьому році» й досягнення миру в Україні відповідно до Статуту ООН, нагадує про свою «вимогу до РФ негайно, повністю і беззастережно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів», наголошує на необхідності забезпечення відповідальності за найтяжчі злочини за міжнародним правом, вчинені на території України.
За проголосували – 93 країни, проти – 18, утрималися – 65.
З країн регіоні, Албанія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Хорватія, Чорногорія підтримали резолюцію. Північна Македонія утрималася.
Після голосування в ООН президент Александар Вучич заявив, що сербська делегація помилково підтримала резолюцію, запропоновану Україною та низкою європейських країн.
«Я вважаю, що Сербія сьогодні зробила помилку. Я прошу вибачення у громадян Сербії за це, і я сам несу за це провину, тому що я, ймовірно, втомлений і завантажений і не можу все зробити», — заявив Вучич під час виступу в передачі Ćirilica на телеканалі Happy.
Він підкреслив, що, на його думку, Сербія мала утриматися, як вона і зробила під час голосування за «американську» резолюцію.
Кремль прийняв вибачення президента Сербії за підтримку Сербією «антиросійської резолюції» щодо України в ООН, повідомив речник президента Росії Дмитро Пєсков. «Звичайно, ми чули, звичайно, ми прийняли. Звичайно, технічні помилки трапляються, і, звичайно, така швидка реакція глави держави нам дуже імпонує”, – сказав Пєсков журналістам.
Сербські експерти з приводу ситуації навколо голосування в ООН зауважили, що реакцію Вучича можна пояснили дзвінком з Москви, під час якого йому пояснили, що він діє не тільки проти Кремля, а й проти Білого дому. Тепер Белград, на їхню думку, намагається всидіти вже не на двох, а на трьох стільцях – європейському, російському і американському.
- Північна Македонія стала однією з країн-співавторів проєкту резолюції США в ООН.
Резолюція Генеральної асамблеї ООН “Шлях до миру”, яку запропоновали США зі співавторами щодо третьої річниці війни в Україні, стала альтернативною до резолюції, яку запропонували Україна та низка європейських країн.
Північна Македонія була співавтором резолюції, запропонованої США, разом із Грузією, Ізраїлем та Угорщиною.
«Ми так вирішили», – так прем’єр-міністр Північної Македонії Христіян Міцкоскі відповів на запитання журналістів, чому країна пішла на такий крок.
Документ, запропонований американською делегацією в ООН, містив чотири загальні пункти: висловлення співчуття щодо трагічної загибелі людей внаслідок “конфлікту РФ та України”; повторює, що головна мета ООН — підтримувати міжнародний мир і безпеку; закликає якнайшвидше припинити конфлікт; і також закликає до міцного миру між Україною та Російською Федерацією.
До цієї резолюції делегати включили три поправки.
По-перше, замінили формулювання “конфлікт між Російською Федерацією та Україною” на “повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну”.
По-друге, додали пункт, у якому країни підтверджують свою відданість суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води.
По-третє, формулювання про тривалий мир між Україною та РФ замінили на “справедливий, міцний і всеосяжний мир між Україною та Російською Федерацією, відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй та принципів суверенної рівності та територіальної цілісності держав”.
Версію американської резолюції із цими трьома поправками підтримали 93 країни, 8 країн проголосували “проти”, 73 – утримались.
США утримались від голосування за власну резолюцію у зміненому вигляді.
Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чорногорія підтримали змінений варіант американської резолюції. Албанія, Північна Македонія і Сербія утрималися.
США запропонували свій проєкт резолюції без змін для розгляду Ради Безпеки ООН. Радбез, зокрема, через російське вето, не схвалив європейських правок – тих самих, що були проголосовані при розгляді американської резолюції в Генасамблеї, і ухвалив початковий варіант резолюції. «За» проголосували 10 країн – США, Росія, Китай, Південна Корея, Сьєрра-Леоне, Гаяна, Сомалі, Пакистан, Панама, Алжир; «проти» – 0; утрималися 5 членів Радбезу – Велика Британія, Франція, Данія, Греція, Словенія.
Після того, як стало відомо, що Північна Македонія є співавтором резолюції США в ООН щодо України, постало питання гармонізації зовнішньої політики Північної Македонії з ЄС.
Прем’єр Міцкоскі запевнив, що ні в кого не повинно бути жодної дилеми щодо узгодження зовнішньої та оборонної політики Північної Македонії з Європейським Союзом. Він підкреслив, що у випадку із американською резолюцією в ООН, країна підтримувала стратегічного партнера, яким є США. Окрім того, інша резолюція, за його словами, не була резолюцію ЄС, тому що Угорщина, яка є державою-членом ЄС, була також співавтором резолюції США, «тому не може бути мови про гармонізовану зовнішню політику ЄС». «Ми гармонізували нашу зовнішню та оборонну політику разом з Європейським Союзом, але в цьому випадку це було не так», – підкреслив Міцкоскі.
Наразі можна констатувати, що Північна Македонія виступає ключовим союзником США в регіоні. Як відомо, прем’єр Міцкоскі був єдиним главою уряду західнобалканських країн, що відвідав інавгураційні заходи Дональда Трампа на початку цього року.
Наприкінці лютого прем’єр-міністр Христіан Міцкоскі знов обував з візитом у США, де виступив на Конференції консервативних політичних дій (CPAC) у Вашингтоні.
- Сербська поліція провела обшуки громадських організацій через «справу USAID»
Спеціальний відділ по боротьбі з корупцією Вищої прокуратури в Белграді сформував справу щодо нецільового і неправомірного використання коштів Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) після заяв високопосадовців США про можливі фінансові махінації в рамках програм USAID. 25 лютого сербська поліція за дорученням прокуратури провела обшуки в офісах чотирьох громадських організацій: Центру досліджень, транспарентності та підзвітності (CRTA), Громадських ініціатив, Центру практичної політики та Фонду Trag.
Поліцейські рейди відбулися на тлі масових студентських протестів у Сербії після трагедії на залізничному вокзалі в Новому Саді. Сербське керівництво, включаючи президента Александара Вучича, неодноразово висловлювали недовіру до західного фінансування громадського сектору, стверджуючи, що деякі програми, зокрема USAID, сприяють дестабілізації країни і спрямовані на організацію «кольорової революції».
Обшуки офісів НГО неурядовий сектор вважає спробами тиску на громадянське суспільство і боротьбою із інакомисленням.
Amnesty International назвала справу «ефектом Трампа». «Напад на ці неурядові організації є відвертим актом залякування та останньою частиною наполегливої кампанії сербської влади з метою змусити замовкнути критичні голоси», — написала Amnesty International на X.
В то же час президент Сербії Александар Вучич наголосив, що йдеться лише про збір даних щодо фінансових зловживань певних установ і організацій, і що Сербія повністю віддана верховенству права і, відповідно, продовжуватиме реальну боротьбу з корупцією та злочинністю на своїй території. Про це він заявив під час телефонної розмови зі спеціальним посланником Великої Британії на Західних Балканах Стюартом Пічем.
- Албанія доєдналася до британської навчальної програми для українськи військових
Албанія стала тринадцятою країною, що бере участь в до програмі Interflex, разом із Румунією, Косово, а також самою Великою Британією, Австралією, Новою Зеландією, Канадою, Данією, Норвегією, Швецією, Фінляндією, Нідерландами, Естонією, Литвою.
Операція Interflex – це очолювана Великою Британією багатонаціональна навчальна програма, призначена для українських військовослужбовців.
Наразі Албанія є однією з десяти найбільших світових донорів України в перерахунку на кількість населення країни. За повідомленням офіційних джерел, Албанія поставила в Україну боєприпаси, зброю та транспортні засоби.
До приєднання до місії Interflex Албанія проводила навчання українських військових на своїй території.
