- Республіка Сербська заборонила діяльність на своїй території правоохоронних та судових органів Боснії і Герцеговини
27 лютого на спеціальній сесії Народна Скупщина Республіки Сербської (НСРС) прийняла в екстреному порядку закони, які забороняють роботу на території Республіки Сербської правоохоронних та судових органів Боснії і Герцеговини. Йдеться про суд БіГ, Верховний суд БіГ, прокуратуру, SIPA (Державне агентство розслідування та захисту), які депутати НСРС вважають «позаконституційними інституціями БіГ». Також було ухвалено закон про внесення змін до Кримінального кодексу Республіки Сербської, згідно із яким невиконання рішень установ Республіки Сербської в інституціях БіГ або органах місцевого самоврядування каратиметься позбавленням волі на строк від шести місяців до п’яти років.
5 березня президент Республіки Сербської Мілорад Додік підписав указ, що затверджує закони, прийняті на спеціальній сесії Народної Скупщини Республіки Сербської. Закони, прийняті Народною Скупщиною Республіки Сербської, відновлюють суб’єктність і конституційну юрисдикцію РС, сказав Додік після підписання.
Закони негайно були опубліковані в Офіційному віснику РС, і, таким чином, набули чинності.
Міністр адміністрації та місцевого самоврядування Республіки Сербської Сенка Джуїч (Senka Jujić) заявила закони спрямовані на захист конституційного ладу Республіки Сербської та прав і свобод її громадян.
В той же час, спостерігачі звертають увагу, що закони були прийняті після того, як 26 лютого суд Боснії і Герцеговини засудив президента РС Додіка до року ув’язнення через неповагу до рішень Високого представника міжнародної спільноти в БіГ. Також йому протягом шості років заборонено займати посаду президента.
Віце-президент Республіки Сербської, боснійський політик Чаміл Дуракович (Ćamil Duraković), коментуючи ухвалення законів РС, заявив, що Додік «де-факто здійснив державний переворот і відокремив Республіку Сербську від Боснії і Герцеговини».
Дуракович наголосив, що далі буде звернення до Конституційного суду БіГ та рішення суду. «Тільки тоді побачимо, є у нас держава чи ні. Лише тоді ми побачимо, чи є у нас міжнародна спільнота, яка зобов’язана захищати мир і Дейтонську мирну угоду, чи ні», – сказав віце-президент Республіки Сербської.
Експерти не змогли чітко визначити, як виглядатиме реалізація нових законів РС на практиці, але вони сходяться в одному: створено правовий вакуум, який може заповнити тільки рішення Конституційного суду БіГ. Якщо ж Республіка Сербська не поважатиме рішення Конституційного суду БіГ, Боснії і Герцеговині буде потрібна допомога міжнародної спільноти для вирішення цього питання.
- Опозиція влаштувала протест в парламенті Сербії
Перше засідання чергової, весняної сесії парламенту Сербії 4 березня відзначилося численними інцидентами. Після визначення порядку денного, згідно якому передбачалося обговорення урядових законопроєктів, депутати від опозиції запалили в залі засідань димові шашки, фаєри, дули у вувузели та свистіли у свистки, кидали яйця та пляшки, між депутатами сталася штовханина та навіть бійка, а голову парламенту Ану Брнабич облили водою. Три депутати від правлячої більшості постраждали. Зокрема, одній депутатці, яка є на 8-му місяці вагітності, стало зле, в іншої стався інсульт.
Опозиційні депутати протестували проти затвердженого правлячою більшістю порядку денного сесії. На думку опозиціонерів, уряд,, який фактично перебуває у відставці після відставки прем’єр-міністра Мілоша Вучевича в лютому цього року, не може представляти законопроєкти. Тому парламенту слід обговорювати лише виконання вимоги студентів, які вже кілька місяців виходять на протести, а також офіційно затвердити відставку прем’єра Вучевича.
Президент Сербії Александар Вучич назвав події в сербському парламенті “хуліганським актом” і вимагав притягнути до кримінальної відповідальності відповідальних за насильство в залі засідань.
Після бурхливого початку весняної сесії парламент Сербії відновив роботу в 5 березня. Інституції “не відступлять перед лицем дикості та тероризму”, – заявила Ана Брнабич, спікер парламенту.
На сесії має бути прийнято рішення про відставку прем’єр-міністра Мілоша Вучевича, але, як повідомила Брнабич, це буде зроблено після завершення обговорення всіх пунктів порядку денного.
Більшість депутатів від опозиції участі не беруть в засіданнях. Голова парламентської групи депутат від «Зелено-лівого фронту» Радомир Лазович заявив, що депутати від опозиції не беруть участі в роботі парламенту, щоб не сприяти створенню “хибного образу нормальності”.
В ЄС засудили події, які статися в парламенті Сербії 4 березня. “Ми дуже стурбовані порушенням і насильством у парламенті”, – заявили в Європейській службі зовнішніх дій (EEAS). «Парламент має бути місцем для демократичних дебатів в інтересах усіх громадян і має повною мірою виконувати свою роль», — йдеться в заяві.
Європейський комісар з питань розширення Марта Кос висловила занепокоєння з приводу інцидентів і насильства в парламенті Сербії. Вона закликала до деескалації напруженості шляхом створення умов для інклюзивного діалогу за участю всіх зацікавлених сторін.
Під тиском Брюсселя офіційний Белград, може піти на діалог із опозицією. В такому випадку не виключено, що результатом політичного консенсусу може стати оголошення дострокових парламентських виборів.
- Угорщина та Північна Македонія посилюватимуть співпрацю
Північна Македонія та Угорщина ще тісніше співпрацюватимуть на двосторонній основі. Про це прем’єр- міністри двох країн, Віктор Орбан та Христіян Міцкоскі, заявили в Будапешті, де 3 і 4 березня відбувся угорсько-македонський урядовий саміт.
Орбан зазначив, що Північна Македонія, Угорщина та Сербія належать до одного економічного регіону, території, яка може бути спільною економічною зоною, яка має величезний економічний потенціал. Але оскільки Північна Македонія та Сербія знаходяться поза ЄС, забезпечити розвиток можна лише інтенсивними двосторонніми відносинами між країнами, додав він.
Процес вступу Північної Македонії до Європейського Союзу триває надто довго, і прем’єр-міністр Угорщини Орбан вважає, що відповідальність за це несуть лише члени ЄС. Угорщина не може на це вплинути, але може «якомога тісніше співпрацювати з Македонією», зазначив він.
Прем’єр Міцкоскі на спільній прес-конференції угорським колегою підкреслив, що членство в ЄС завжди було стратегічною метою Північної Македонії, і так і залишиться в майбутньому. Водночас він висловив своє розчарування тим, що процес зараз знаходиться на тому ж місці, що й 20 років тому, хоча, за його словами, македонські громадяни вже пішли на великі жертви, щоб це відбулося. Міцкоскі висловив сподівання, що цей процес відновиться найближчим часом, насамперед за підтримки Угорщини.
Македонський прем’єр подякував уряду Угорщини за постійну підтримку і зазначив, що на саміті йшлося про подальше поглиблення двостороннього співробітництва, насамперед у реалізації інфраструктурних проєктів, у військовій сфери та сфері безпеки, а також в культурній галузі.
Урядовий саміт і зустріч глав урядів Північної Македонії та Угорщини стала черговим етапом до ще більш тісної співпраці двох країн. Фактично, цей захід став черговим підтвердженням того, що Орбану вдалося побудувати на Балканах лояльну до офіційного Будапешту спільноту, яка включає в себе Північну Македонію, Сербію, а також Республіку Сербську в Боснії і Герцеговини.
- В Косово заарештували «сербську шпигунку»
Співробітник місії ОБСЄ в Приштині, мешканка Північної Митровиці Єлена Джуканович була затримана 28 лютого на прикордонному переході в Ярин’є на півночі Косова за підозрою у шпигунстві. Прокуратура повідомила, що її затримання відбулося після місяців розслідування.
Основний суд у Приштині 2 березня на закритому засіданні ухвалив рішення про затримання підозрюваної на один місяць.
Місія ОБСЄ в Приштині оголосила, що контактують з відповідними установами та Секретаріатом організації у Відні, щоб забезпечити дотримання належного процесу.
Деякі косовські медіа стверджують, що заарештована є «шпигуном» сербського Безпеково-інформаційного агентства (БIA).
Заарештованій може загрожувати покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі, якщо буде підтверджено, що вона брала участь у шпигунстві або збирала дані для іноземної розвідки чи іншим чином сприяла роботі цієї служби.
Це не перше затримання представників міжнародної організації за підозрою в діяльності, спрямованої про Косово. Шість років тому в Косово був затриманий громадянин Росії, працівник Місії ООН, який сприяв організації протестів сербів на півночі Косова.
