- Катастрофічна пожежа в нічному клубі в Північної Македонії забрала життя 59 людей
59 людина, переважно молоді люди, загинули внаслідок пожежі в нічному клубі “Пульс» в місті Кочані на сході Північної Македонії в ніч на 16 березня. 197 отримали травми і опіки.
Пожежа виникла близько 2:30 ночі. Припускають, що причиною пожежі стали іскри від піротехніки, яка використовувалася для світлових ефектів на концерті. Велика кількість жертв пояснюється тим, що приміщення клубу було не придатним для проведення масових заходів, до того ж, в закладі не було достатньої кількості вогнегасників.
Розслідування триває.
Північна Македонія оголосила семиденну жалобу. Кілька сусідніх країн оголосили одноденний траур.
Понад сотня постраждалих переведена в лікарні за кордоном до Сербії, Болгарії, Словенії, Хорватії, Греції, Італії, Австрії, Бельгії, Литви, Туреччини, Швеції, Угорщини та Польщі.
Північна Македонія активувала систему цивільного захисту Європейського Союзу, щоб полегшити координацію іноземної допомоги від держав-членів.
18 березня тисячі македонських студентів та учнів, а також звичайних громадян, зібралися у Скоп’є та інших містах країни на знак співчуття і шани загиблим. Під час зібрань учасники також висловили свій протест проти вбивчої корупції, вимагаючи відповідальності.
В Кочані мітинг переріс у заворушення. Протестувальники фактично знесли кафе «Класик», яке належить тому ж власнику, як і дискотека «Пульс» і влаштували погром в його магазині.
Наразі під слідством перебуває 20 осіб, в тому числі високопосадовці. Кілька підозрюваних було затримано. «Милосердя не буде, якої етнічної приналежності хто б не був чи до якої політичної партії хто б не належав. Те, що сталося, є більше, ніж злочин, це є масовим вбивством, якому хтось дозволив статися за гроші, хабарі та корупцію», – сказав прем’єр-міністр Північної Македонії Христіян Міцкоскі.
- «Звукова гармата» використовувалася проти протестувальників в Белграді?
Найбільша політична маніфестація в історії Сербії відбулася 15 березня. Організація Arhiv javnih skupova оцінила, що до мітингу в Белграді приєдналося від 275 000 до 325 000 людей.
Акція була організована студентами, які вже кілька місяців блокують факультети і проводять масові акції, вимагаючи політичної та правової відповідальності за загибель 15 людей під час обвалу навісу на залізничному вокзалі в Новому Саді 1 листопада минулого року.
Напередодні акції 15 березня сербська влада попереджала про наявні у протестувальників плани щодо захоплення державних установ і можливі насильницькі дії, але цього не сталося.
“Сербія перемогла, нам вдалося зберегти мир”, – сказав президент Сербії Александар Вучич в своєму зверненні пізно ввечері 15 березня.
Втім, протестувальники і опозиція звинуватили владу у використанні проти учасників акції забороненої зброї – звукової гармати.
На численних відео, розміщених у соціальних мережах, видно, як учасники акції хвилинами мовчання спочатку вшановують жертв трагедії у Новому Саді. Раптом щось стається, і протестувальники різко розбігаються.
«Згідно зі свідченнями, присутні відчули сильний звуковий удар, а потім хвилю спеки або вітру», — йдеться в заяві кількох сербських громадянських організацій (НГО).
Президент Сербії, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони Сербії і Безпеково-інформаційне агентство (БИА) відразу спростували звинувачення у використанні звукової гармати проти учасників протесту. Однак лідери опозиції представили фото, на яких машини, обладнані звуковими гарматами, 15 березня знаходилися біля будинку адміністрації президента. Після цього сербська поліція визнала наявність в МВС потужних акустичних пристроїв і представила їх журналістам. Поліцейські переконували, що «звукові гармати» не використовували як зброю проти протестувальників, а планували їх використання для трансляції звернень до учасників протесту.
На цьому тлі парламент Сербії 19 березня підтвердив відставку прем’єр-міністра Мілоша Вучевича. Таким чином, розпочався 30-денний відлік для обрання нового уряду.
Якщо новий уряд не буде затверджено протягом 30 днів, будуть проведені нові парламентські вибори. Саме такий розвиток подій – дострокові вибори – виглядає наразі як найбільш вірогідний.
- Республіка Сербська попередньо ухвалила нову Конституцію
Народна Скупщина Республіки Сербської (НСРС) прийняла ввечері 13 березня проєкт нової Конституції РС.
Основні положення визначають Республіку Сербську як суверенне, єдине і неподільне конституційне утворення, підтверджене волею народу та Загальною рамковою угодою про мир у Боснії і Герцеговині (Дейтонською мирною угодою). Республіка Сербська визначається як держава сербського народу та всіх народів і громадян, які в ній проживають.
Скасовується єдине громадянство Боснії і Герцеговини, згадується лише громадянство ентитетів БіГ – Республіки Сербської та Федерації Боснії і Герцеговини.
Нова Конституція передбачатиме створення Армії Республіки Сербської, скасування Ради народів Республіки Сербської та посади віце-президента РС.
У проєкті зазначено, що Республіка Сербська має право на самовизначення і може об’єднуватися в державні співтовариства федеративної або конфедеративної структури з сусідніми та іншими державами або групами держав.
Передбачено, що закони, прийняті Парламентською скупщиною Боснії і Герцеговини, будуть застосовуватися на території Республіки Сербської лише після їх затвердження Народною скупщиною Республіки Сербської.
Проект нової Конституції визначає, що Конституційний суд Республіки Сербської (а не Боснії і Герцеговини) приймає рішення про застосування законів і актів влади БіГ на території Республіки Сербської.
За ухвалення проєкту нової Конституції РС проголосували 50 депутатів від правлячої коаліції із 58 присутніх у залі НСРС під час голосування.
Попередньо ухвалений проєкт Конституції Республіки Сербської буде виставлений на публічне обговорення протягом 30 днів з подальшим голосуванням за нову Конституцію протягом шести місяців.
Для остаточного ухвалення нової Конституції потрібна більшість у дві третини (56 депутатів НСРС), тоді як до правлячої коаліції входить лише 53 депутати.
Якщо нова конституція Республіки Сербської все же таки буде ухвалена остаточно, це буде означати чіткий курс РС на здобуття набагато більшої, або навіть повної самостійності.
Верховний представник у Боснії і Герцеговині Крістіан Шмідт не згодний із версією, що Мілорад Додік «блефує». На його думку, йдеться про «давно сплановану підготовку до незалежності» РС.
«Ні, це не блеф, це все-таки спроба провести нові кордони мирним шляхом», – заявив Шмідт в інтерв’ю австрійським медіа.
- Косово, Албанія та Хорватія підписали Меморандум про військовий союз
Підписання документу відбулося 19 березня в Тирані міністрами оборони Албанії Пірро Венгу, Косово Еюпом Македончі та Хорватії Іваном Анушичем.
Меморандум спрямований на сприяння співпраці у розбудові оборонного потенціалу та оборонної промисловості, підвищення оперативної сумісності через навчання, на протидію гібридним загрозам та посилення стратегічної стійкості, а також надання повної підтримки євроатлантичній та регіональній оборонній інтеграції Косово.
Як зазначається, підписаний Меморандум є першою подібною угодою в регіоні.
«У нас є спільна оцінка загроз у крихкому середовищі безпеки. У цьому контексті наша відданість розвитку наших оборонних можливостей сильніша, ніж будь-коли», — підкреслив міністр Венгу.
Міністр Македончі наголосив, що “мета цієї співпраці – не погрожувати нікому, це повідомлення тим, хто має намір загрожувати регіону». «Ми показуємо їм, що ми разом і не дозволимо нікому дестабілізувати регіон. Ця угода є декларацією, це повідомлення кожній країні, яка націлена на дестабілізацію, що ми разом”, – сказав він.
Хорватський міністр підкреслив, що метою є зміцнення регіональної стабільності та покращення оперативної сумісності між збройними силами трьох країн, зокрема проведення спільних навчань та обміну військовим досвідом.
Анушич зазначив, що до цього тристороннього військового альянсу у майбутньому може приєднатися Болгарія.
Коментуючи домовленості між Загребом, Тираною та Приштиною, президент Сербії Александар Вучич заявив, що підписання трьохстороннього Меморандуму є порушенням «так званої субрегіональної угоди про контроль над озброєнням від 1996 року» і звинуватив Албанію, Хорватію і «т.зв. Косово» в тому, що “вони розпочали гонку озброєнь у регіоні».
Втім, регіональні аналітики наголошують, що угода 1996 року, про яку згадує президент Сербії, є документом, де, фактично, лише перераховуються типи та кількість зброї, яку Союзна Республіка Югославія, Боснія і Герцеговина та Хорватія могли мати на той час, тому звинувачення Белграда виглядають безпідставними.
