15 березня, тобто більш ніж через місяць після голосування, Центральна виборча комісія Косово оголосила остаточні результати виборів до парламенту.
Оприлюднені дані обіцяють складні послевиборчі домовленості для формування урядової більшості, гарантують обурення Белграда і навіть закладають сумніви щодо того, чи не будуть оголошені нові, тепер вже дострокові, вибори парламенту.
Нарешті результати
В Центральній виборчій комісії наголошують, що підрахунок голосів відбувався згідно із Законом про вибори, абсолютно прозоро. Комісія обіцяє організувати внутрішні перевірки, щоб зрозуміти, де процес підрахунку було загальмовано, щоб уникнути потенційних проблем у майбутньому.
Довгий підрахунок голосів в ЦВК пояснюють новими правилами, які встановив новий Закон про вибори, та збоями в роботі онлайн-платформи (сайту) комісії, які сталися в день голосування і тривали кілька днів поспіль, через що працівники були змушені вручну перевіряти кожну цифру перед тим, як вводити результати в систему.
Спостерігачі вказують на прискіпливу увагу до бюлетенів, які були надіслані поштою, через підозру щодо можливих фальсифікацій.
Окрім того, надзвичайну ретельність ЦВК можна пояснити неоднозначними результатами, які обіцяють попереду багато суперечок, а, можливо, і серйозну політичну кризу.
Згідно з остаточними даними, рух «Самовизначення» (Lëvizja Vetëvendosje, LVV) нинішнього прем’єр-міністра Альбіна Курті отримав 396 787 голосів, 42,3 відсотка, і має отримати 48 місць в парламенті. Правляча партія не виконала обіцянку, яка постійно лунала під час передвиборчої кампанії – набрати півмільйона голосів. «Самовизначення» показав гірший результат, ніж на попередніх виборах чотирирічної давності і не зможе самостійно сформувати більшість в парламенті і уряд.
Друге місце посідає Демократична партія Косова, (Partia Demokratike e Kosovës, PDK), з 196 474 голосів, 20,95% і 24 мандати.
За нею йде Демократична ліга Косова (Lidhja Demokratike e Kosovës, LDK) з 171 357 (18,27%) голосів, або 20 мандатами.
На четвертому місці – коаліція AAK-NISMA, сформована навколо Альянсу за майбутнє Косово, з 66 256 (7,06%) голосів, та 8 мандатами.
Національні громади Косово мають по 20 гарантованих місць в парламенті, в тому числі сербська – 10, інші меншини ще 10 місць.
За результатами виборів Партія демократичних турків Косова буде мати двох депутатів, а інші партії національних меншин, які подолали необхідний прохідний бар’єр – по одному. Це Нова демократична партія, Коаліція Вакат (Vakat), Соціал-демократичний союз, від яких до парламенту пройшли бошняки (боснійці), та Нова демократична ініціатива Косова, Єгипетська ліберальна партія, Об’єднана горанська партія, Об’єднана ромська партія Косова.
Провідна сербська партія, Сербський список (Srpska lista), набрала 39 915 голосів, або 4,26%, і лише дев’ять місць із 10, гарантованих сербам. Один мандат дістався партії Ненада Рашича (Nenad Rašić) «За свободу, справедливість і виживання» («Za slobodu, pravdu i opstanak»). Рашич – міністр у справах спільнот і повернення в уряді Курті.
Сербський і «несербський»
Результат сербських партій став чи не найбільшою несподіванкою виборів. Сербський список та офіційний Белград звинувачують Рашича в забезпеченні місця в парламенті Косова завдяки підтримки Курті та голосам албанців.
Сербський список заявив, що Рашич «є фаворитом Приштини та режиму Альбіна Курті, тому він матиме голоси навіть там, де немає сербів».
16 березня президент Александар Вучич на засіданні уряду Сербії стверджував, що Приштина змінила результати виборів, додавши голоси партії Ненада Рашича в албанських районах, щоб він міг отримати один мандат з 10, які призначені для сербів. “Рашич отримав значну кількість голосів у православних албанських громадах”, – сказав Вучич, зазначивши, що в цих районах Сербський список не має власних спостерігачів і не може брати участь у підрахунку голосів.
Рашич, звісно, всі звинувачення спростовує.
На спільної пресконференції із Альбіном Курті на початку березня Ненад Рашич заявив, що сербська влада використовує косовських сербів як механізм контролю, а також як елемент деструкції. «Вони не хочуть, щоб ми мали повну інтеграцію та жили в злагоді в Косово, навпаки», — заявив він.
Очевидно, що питання «зміни результатів виборів» із метою зменшення мандатів Сербського списку, буде згадуватися представниками Сербії в зовнішніх комунікаціях. Не виключено, що сербські представники навіть ставитимуть питання щодо легітимності мандата Рашича, чи загалом всього новообраного косовського парламенту, але, напевно, це залежатиме від конфігурації майбутньої урядової більшості.
Варіанти коаліції
За результатами виборів жодна партія не матиме 61 місця в 120-містному парламенті і не зможе самостійно сформувати уряд.
Наразі обговорюються три варіанти формування урядової коаліції.
- Рух «Самовизначення» з партіями національних громад, але без Сербського списку, та з окремими депутатами від опозиції.
- Рух «Самовизначення» з опозиційною партією чи окремими депутатами з опозиційних партій.
Наприклад, новий уряд може бути сформований коаліцією між «Самовизначення» та опозиційною партією NISMA Фатміра Лімая. В цьому випадку необхідну для більшості кількість депутатів будуть забезпечувати, залучаючи окремих депутатів від опозиції та/або партій меншин (без Сербського списку).
- Опозиційні партії (PDK, LDK, AAK, NISMA), можливо – із окремими депутатами від «Самовизначення».
Втім, більшість аналітиків запевняє, що опозиції не варто розраховувати на «перебіжчиків» з «Самовизначення».
Натомість не виключають залучення до такої більшості Сербського списку.
Але те, якою в підсумку буде коаліція, залежатиме не стільки від переговорних здібностей політиків, в Косово, чи в Белграді, скільки від позицій ЄС та США.
Роль ЄС та США
Відомо, що в Брюсселі та Вашингтоні категорично не сприймають лідера LVV і нинішнього прем’єра Косова Курті. Причиною такого відношення є політика уряду «Самовизначення», яка спрямована на розбудову державності Косова, незважаючи на раніше досягнуті за посередництва західних партнерів домовленості із сербською стороною про поступки та компроміси.
Головним камінням спотикання є відмова офіційної Приштини від формування Асоціації сербських муніципалітетів (ZSO). Натомість уряд Курті натомість активно ухвалює і реалізує рішення, які зменшують владу Белграда на території Косово та скорочують присутність установ Сербії. Зокрема, з готівкового обігу в Косово було виключено сербський динар, були закриті відділення «Пошти Сербії» та відділення одного з банків Сербії, Banka Poštanska štedionica, припинена робота кількох т.зв. «паралельних» сербських структур влади в Косово.
Відповідні кроки Приштини постійно критикуються європейськими країнами та США як такі, що погіршують становище сербської громади і провокують напругу.
Дійшло до того, що Косово в останні роки, під час правління «Самовизначення», потрапило під санкції ЄС.
Погіршило ситуацію для Курті повернення до Білого дому Дональда Трампа.
Занадто радикальний лідер «Самовизначення» на посаді прем’єра ще у 2020-му році розглядався командою 45-го президента США Дональда Трампа як перешкода зусиллям із примирення Сербії та Косово. Тоді Курті був швидко відправлений у відставку, і уряд очолив Авдулла Хоті (від Демократичної ліги Косова, LDK), який у вересні 2020 року, разом із Вучичем, підписали у Вашингтоні Угоду про нормалізацію економічних відносин між Сербією та Косовом, яку тепер згадують як Вашингтонську угода. Угода частково була реалізована.
Якщо Трамп знов захоче досягти результату у врегулюванні косовського питання, Курті на чолі уряду його ніяк не влаштовує, на відміну від коаліції опозиційних партій, PDK-LDK-AAK-NISMA плюс Сербський список.
Так правляча більшість також більш влаштує і Європейський Союз, який хотів би бачити у косовської владі політиків, більш гнучких, ніж Курті. З врахуванням того, що ЄС може безпосередньо тиснути на Приштину за допомогою обіцянок зняти чи додати санкції, позиція Брюсселя може мати суттєвий вплив на формування урядової коаліції в Косово.
Втім, існують і прогнози, за якими косовські політики не зможуть домовитися, коаліційні переговори чекає колапс, і в Косово будуть оголошені нові вибори. Як стверджують регіональні медіа, наразі всі варіанти – знов формування уряду «Самовизначення», приход до влади опозиції, дострокові вибори – мають приблизно однакові шанси на реалізацію.
