- Сербія, Боснія і Герцеговина та Північна Македонія найбільше в регіоні постраждали від нових американських тарифів
Президент США Дональд Трамп запровадив «взаємні тарифи» на товари майже з усіх країн світу, посилаючись на те, що він назвав роками несправедливої торгової практики.
В переліку країн, які найбільше постраждають від рішення американської адміністрації, опинилися Сербія (мито 37%), Боснія і Герцеговина (35%), Північна Македонія (33%). Розмір нового мита для члена Європейського Союзу Хорватії складатиме 20%. Для Чорногорії, Албанії та Косово – по 10%.
Хоча експорт Сербії до США становить лише 2,1 відсотка від загального експорту, запроваджені митні збори можуть негативно відобразитися, насамперед, на поставках на американський ринок продукції сербської автомобільної промисловості (головним чином це автомобільні шини), а також військової промисловості (в основному йдеться про боєприпаси). Меншою мірою нові тарифи вплинуть на експорт продуктів харчування.
В Боснії і Герцеговині на США припадає лише 1 відсоток загальної зовнішньої торгівлі. Однак вплив нових мит буде значним для оборонної промисловості БіГ.
Основну частину експорту до США Північної Македонії складає продукція тютюнової, швейної та металургійної промисловості. У 2024 році США були 18-м за значенням торговим партнером країни.
Всі три країни є кандидатам на вступ до ЄС, тому можна передбачити, що їхня відповідь на американські тарифи буде узгоджена із політикою Європейського Союзу.
- Сербія та Угорщина розвивають військову співпрацю
План двостороннього військового співробітництва між міністерствами оборони Сербії та Угорщини на 2025 рік підписали в Белграді в присутності президента Александара Вучича міністри оборони Сербії Братислав Гашич і Угорщини Крістоф Салай-Бобровніцкі (Kristof Szalay-Bobrovniczky). Документ конкретизує досягнуту у 2023 році Угоду про стратегічне співробітництво у сфері оборони між двома країнами, передбачаючи розширення сербсько-угорської співпраці у військово-технічній сфері, у закупівлі озброєнь, а також проведення двосторонніх і багатонаціональних навчань.
«Стратегічне співробітництво між Сербією та Угорщиною в галузі оборони є одним із найважливіших аспектів нашої всебічної стратегічної співпраці. З усіх країн регіону Сербія має найбільш розвинену та інтенсивну співпрацю у сфері оборони з Угорщиною за кількістю та важливістю спільних заходів», – наголосив Вучич.
Міністр оборони Угорщини заявив після переговорів із президентом Сербії, що «відносини між Сербією та Угорщиною були підняті на ще вищий рівень, коли йдеться про військову співпрацю». Це, за його словами, сприяє подальшому розвитку співпраці між двома країнами та зміцненню миру та стабільності на Західних Балканах.
Вучич висловив переконання, що досягнуті домовленості про спільну діяльність матимуть продовження у подальшому зближенні та створенні військового альянсу чи військового союзу Сербії та Угорщини.
Спостерігачі вважають підписання документу про оборонну співпрацю між Сербією та Угорщиною відповіддю на раніше укладену декларацію про військовий союз Хорватії, Албанії та Косово.
- США знов відклали запровадження санкцій проти Нафтової Індустрії Сербії
Наприкінці лютого США вже відкладали запровадження санкцій проти Нафтової Індустрії Сербії (Nafhta Industrija Srbija, NIS) на місяць, до 29 березня. Втім, 29 березня уряд Сербії отримав офіційне письмове підтвердження про нову відстрочку до 28 квітня.
Виконувач обов’язків міністра енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович вважає, що нова відстрочка дозволить NIS забезпечити ринок і нормально працювати.
Як відомо, Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) 10 січня внесло NIS до санкційного списку через російського власника компанії. Станом на грудень 2024 року найбільшим NIS акціонером з 50% акцій була «Газпром нафта» (РФ). 5% належали «Газпрому» (РФ), 29,87% – уряду Сербії, інші акції – міноритарним акціонерам. У лютому відбулася зміна структури власності NIS: «Газпром нафта» передала «Газпрому» близько 5%, зменшивши свою частку в NIS з 50 до приблизно 44,85%. В Белграді та Москві сподіваються, що зміна структури власності допоможе зняти санкції. Але наразі йдеться тільки про перенесення термінів застосування обмежувальних заходів.
«Єдиним стійким рішенням є вилучення NIS зі списку санкцій США, але процес виключення є тривалим», – зазначає виконувач обов’язків міністра енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович. «Президент Сербії обговорював це з президентом Росії Володимиром Путіним. Ми перебуваємо між двома великими державами, які зараз ведуть переговори про мир і ширші економічні та енергетичні інтереси, тому я вірю в стійке рішення», – констатувала в. о. міністра.
- Сербія та Угорщина збираються будувати новий нафтопровід
Наприкінці цього року або на початку наступного року можуть розпочатися роботи з будівництва нового нафтопроводу між Сербією та Угорщиною. Завершення будівництва очікується до 2028 року. Про це повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто (Péter Szijjártó) 2 квітня в Белграді після зустрічі з міністром енергетики Сербії Дубравкою Джедович-Ханданович.
«В Угорщині ми вже завершили техніко-економічне обґрунтування, і MOL (Угорська нафтогазова компанія) представила це дослідження урядам обох країн. Ми його схвалили, а уряд Сербії схвалив просторовий план, необхідний для будівництва нафтопроводу», — заявив Петер Сіярто у коментарях після зустрічі.
«Ми сподіваємося, що роботи можуть початися до кінця року або на початку наступного року. До 2028 року ми могли б мати завершений нафтопровід між двома країнами, який би запрацював», — сказав Сіярто.
Виконувач обов’язків міністра гірничодобувної промисловості та енергетики Дубравка Джедович-Ханданович підтвердила, що частина технічної документації для нафтопроводу Сербія–Угорщина завершена, що може дозволити розпочати роботи до кінця року.
Сіярто підкреслив, що новий трубопровід повністю задовольнить річні потреби в сировині нафтопереробного заводу в Панчево, що належить Нафтової Індустрії Сербії (Nafhta Industrija Srbija, NIS). «Потужність цього трубопроводу становитиме від чотирьох до п’яти мільйонів тон на рік, і з цією потужністю ми зможемо забезпечити нафтопереробний завод у Панчево, який має вирішальне значення для енергетичної безпеки Сербії», – підкреслив угорський міністр.
За його словами, це означатиме, що Сербія зможе постачати всю нафту з Угорщини.
«Сьогодні Угорщина може покривати загальні потреби Сербії в газі на річній основі, і аналогічно новий нафтопровід означатиме, що Сербія повністю покриє свої необхідні річні потужності за рахунок трубопроводу, який ми будемо будувати спільно. Це дозволяє нам зберігати стратегічну позицію, яка забезпечить набагато більшу енергетичну безпеку для обох країн», — підкреслив Сіярто.
Новий трубопровід дозволить диверсифікувати постачання сирої нафти, зменшивши залежність від поставок нафтопроводом JANAF, який пролягає від порту Омішаль (Хорватія) на Адріатичному морі до Сербії. В той же час, новий маршрут може зробити Сербію залежною від поставок російської нафти трубопроводом «Дружба» через територію України.
- Додік, на якого у БіГ видано ордер на арешт, зустрівся з Путіним
Генеральний секретаріат Інтерполу відхилив запит суду Боснії і Герцеговини на видачу міжнародного ордера на арешт Мілорада Додіка, президента Республіки Сербської, і Ненада Стевандича, спікера Народної Скупщини РС.
Як стверджується, запит було відхилено на підставі статті 3 статуту Інтерполу, яка забороняє політичне переслідування.
За кілька днів до того, 27 березня, Інтерпол Белград надіслав ноту протесту до Генерального секретаріату Інтерполу, зазначивши, що запити про видачу міжнародних ордерів порушують статтю 3 Конституції Інтерполу, яка передбачає, що «Організації суворо заборонено здійснювати будь-яке втручання або діяльність політичного, військового, релігійного чи расового характеру».
Як повідомлялося, Додіка, Стевандича, а також прем’єр-міністра Республіки Сербської Радована Вісковича, звинувачують у створенні загрози для конституційного ладу Боснії і Герцеговини. Їх вже оголошено в загальнодержавний розшук.
Ордер на арешт, виданий в БіГ, не завадив президенту РС здійснити серію міжнародних візитів. Додік за останні дні побував в Сербії, в Ізраїлі та в Росії.
Так, 1 квітня Мілорад Додік зустрівся в Москві з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним.
Після зустрічі Додік заявив, що Росія, яка є гарантом Дейтонської мирної угоди, виступатиме за припинення роботи в БіГ міжнародних інституцій, особливо «фейкового», чи «нелегітимного» Високого представника.
