- Правляча Соціалістична партія стала переможцем парламентських виборів в Албанії
11 травня в Албанії відбулися парламентські вибори, в яких взяли участь понад 3,7 мільйона виборців. Вперше своїх представників до парламенту обирала діаспора – близько 245 тисяч албанських громадян за кордоном.
Соціалістична партія прем’єр-міністра Еді Рами, яка перебуває при владі з 2013 року, знов здобула перемогу. Соціалісти отримали понад 733 тис. голосів, або понад 52% голосів виборців. За кордоном правлячу партію підтримало понад 54% громадян, які взяли участь в голосування.
Головна опозиційна сила – коаліція на чолі із Демократичною партією екс-прем’єр-міністра та екс-президента Салі Беріші – отримала 34%. За кордоном опозицію підтримали 28% виборців.
За попередніми підсумками, Соціалістична партія може отримати понад 83 зі 140 місць у парламенті. Коаліція навколо Демократичної партії – 50.
Прем’єр-міністр і голова Соціалістичної партії Еді Рама ввечері 14 травня виступив із промовою на площі в центрі Тирани. Він подякував албанським громадянам і наголосив, що фактично відбувся «референдум за вибір Європи».
Лейтмотивом кампанії Соціалістичної партії був вступ до Європейського Союзу до 2030 року.
Опозиція звинуватила владу у виборчих махінаціях. Лідер Демократичної партії Салі Беріша назвав результати парламентських виборів 11 травня «пограбуванням», а не перемогою.
Втім, згідно з попередніми висновками та висновками Місії зі спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ, вибори 11 травня в Албанії загалом відбулися інклюзивно та прозоро, день виборів був спокійним та добре організованим, попри деякі недоліки. Про це повідомили в спільній заяві Висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки, віцепрезидент Європейської комісії Кая Каллас та єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
- Поїздка Вучича в Москву викликала стриману реакцію ЄС
Президент Сербії Александар Вучич взяв участь у святкуванні Дня Перемоги 9 травня в Москві і провів переговори із президентом РФ Володимиром Путіним.
Ключовим питанням на зустрічі президентів за участі делегацій обох країн стало постачання до Сербії російського газу. Чинний газовий контракт закінчується 31 травня, і після переговорів з Путіним у Кремлі Вучич висловив переконання, що Сербія забезпечить сприятливі умови для продовження контракту на наступні роки.
Окрім того, Вучич і Путін обговорили «Нафтову індустрію Сербії» (NIS), яка підпадатиме під санкції США через російську власність, а також, за словами сербського лідера, «поточні глобальні геополітичні події» і «ситуацію в регіоні Західних Балкан».
Як відомо, офіційні представники Європейського Союзу не рекомендували всім лідерам країн-кандидатів відвідувати урочистості 9 травня в Москві. Але сербський президент проігнорував попередження.
Окрім Вучича, єдиними двома державними лідерами з Європи, які були присутні на параді в російській столиці, були Роберт Фіцо, прем’єр-міністр Словаччини та голова Президії Боснії і Герцеговини Желька Цвіянович. Також Москву відвідали президент Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина) Мілорад Додік та голова Народної скупщини РС Ненад Стевандич, на яких судом БіГ видано ордер на арешт за порушення конституційного ладу Боснії і Герцеговини.
Через візит Вучича до Москви політична група Соціалістів і демократів (S&D) у Європейському парламенті закликала президента Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн Верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки та віцепрезидента Єврокомісії Каю Каллас, єврокомісара з питань розширення Марту Кос та вжити негайних заходів. «Співпраця з Володимиром Путіним шкодить Сербії, регіону та всьому процесу розширення», – написали вони в соціальній мережі X.
Доповідач Європейського парламенту з питань Косова, член групи Європейської народної партії (ЄНП) Ріхо Террас оголосив в мережі X, що він та його колеги з парламенту збирали підписи під петицією, яка закликала президента Європейської ради Антоніу Кошту скасувати візит до Белграда, запланований на 13 травня. «Присутність Вучича у військовому параді Путіна суперечить цінностям ЄС та демонструє підтримку геноциду проти України, написав він в мережі Х, та оприлюднив текст петиції.
Втім, голова Євроради відвідав Белград та зустрівся із її керівництвом. Під час зустрічі Кошта обговорив з Вучичем кроки, які необхідно здійснити Белграду для подальших кроків на шляху до ЄС. Президент Європейської Ради нагадав, що, окрім посилення свободи медіа, боротьби із корупцією та реформи виборчого законодавства та результативного діалогу між Белградом і Приштиною, умовою євроінтеграції є повне узгодження політики Сербії зі зовнішньою та безпековою політикою Європейського Союзу, ключовим елементом якої є «чітке засудження жорстокого вторгнення Росії в Україну та підтримку України у досягненні справедливого та міцного миру».
Коментуючи візит Кошти, Террас назвав його дипломатичним провалом. «Незважаючи на опір депутатів Європарламенту з 14 різних держав-членів, Коста все ж вирішив зустрітися з найкращим другом Кремля, президентом Вучичем . ЄС не може допустити таких дипломатичних провалів!»», – написав він в мережі Х.
На думку експертів, нинішня стримана позиція ЄС спрямована на збереження Сербії в орбіті ЄС попри все. Водночас, така «поблажлива» політика Брюсселя може сприяти подальшому зближенню Белграда та Москви і фактичному віддаленню Сербії від ЄС, незважаючи на заяви сербського керівництва про відданість процесу євроінтеграції.
Литви запровадила санкції проти керівництва Республіки Сербської
Уряд Литви запровадив санкції проти президента Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина) Мілорада Додіка, спікера Народної скупщини РС Ненада Стевандича та прем’єр-міністра РС Радована Вішковича за порушення конституційного ладу БіГ.
Санкції включають заборону на в’їзд до країни до 18 квітня 2030 року, а також транзит.
Таким чином, Литва приєдналася до Великої Британії, Австрії, Німеччини та США, які вже запровадили санкції проти всіх чи окремих керівників РС.
Розпочала процес запровадження санкцій проти президента Республіки Сербської Мілорада Додіка і Польща.
Передбачається, що обмеження, окрім всього іншого, не дозволять очільникам РС літати в Росію через території держав, які запровадили санкції.
- EUFOR не дозволили залучити до затримання керівництва Республіки Сербської
Народна скупщина Республіки Сербської (НСРС) 14 травня підтримала вето голови Президії Боснії і Герцеговини, представниці сербів Жельки Цвіянович, на резолюцію засідання Президії БіГ від 12 травня. У документі, серед іншого, два інші члени Президії Боснії і Герцеговини, Денис Бечирович та Желько Комшич, звернулися до військової місії ЄС в БіГ, EUFOR, із проханням допомогти в арешті керівників Республіки Сербської.
У поясненні до вето, яке Цвіянович подала до Народної скупщини РС, зазначено, що резолюція Президії БіГ є «руйнівною для життєво важливих інтересів» Республіки Сербської, і Президія БіГ вийшла «за межі своїх конституційно закріплених компетенцій». У своєму зверненні до депутатів Цвіянович заявила, що «спірною резолюцією» хочуть «залучити міжнародні військові сили до вирішення політичної та конституційної кризи в Боснії і Герцеговині таким чином, щоб вони мали справу з легальними лідерами РС». «EUFOR, завданням яких є нагляд за військовим виконанням Дейтонської мирної угоди, не має повноважень допомагати службам безпеки у спосіб, передбачений спірною резолюцією», – сказала Цвіянович.
Як відомо, в березні цього року на президента Республіки Сербської Мілорада Додіка, спікера Народної скупщини РС Ненада Стевандича та прем’єр-міністра РС Радована Вішковича судом БіГ видано ордер на арешт. Очільників РС звинувачують в порушенні конституційного ладу БіГ після низки контраверсійних рішень, ухвалених інституціями Республіки Сербської.
Правоохоронні органи Боснії і Герцеговини намагалися заарештувати Додіка у Східному Сараєво, однак не вдало – посадовці SIPA (Державного управління з розслідувань та захисту Боснії і Герцеговини) не захотіли вступати в конфлікт із поліцією РС, яка забезпечує охорону керівництва Республіки Сербської.
В іншому випадку Вішковичу вдалося уникнути арешту в окрузі Брчко, де він змінив маршрут, щоб не бути затриманим місцевими поліцейськими.
За вето проголосували 64 депутати з 69 присутніх, проти — п’ятеро. Таким чином, понад дві третини з 83 депутатів, які входять до складу Народної Скупщини РС, підтримали вето, що означає, що резолюція Президії Боснії і Герцеговини не набуде чинності.
Вето підтримали не тільки партії правлячої коаліції, але провідні опозиційні партії в парламенті РС, Сербська демократична партія (СДС) та Партія демократичного прогресу (ПДП). Без підтримки опозиції парламент Республіки Сербської не зміг би накласти вето на резолюцію Президії БіГ.
- Північна Македонія приєдналася до ініціативи зі створення Трибуналу для розслідування злочинів Росії в Україні
Північна Македонія приєдналася до ініціативи Європейського Союзу та його союзників щодо створення спеціального суду в Гаазі, який створюється з метою притягнення до відповідальності вищого військового та політичного керівництва Росії за воєнні злочини, скоєні в Україні, і стала єдиною країною із регіону Західних Балкан, що взяла участь у зустрічі у Львові (Україна), де було ухвалене відповідне рішення.
Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Північної Македонії Тімчо Муцунський підкреслив, що країна є частиною ініціативи, оскільки виступає за повагу до міжнародного публічного та гуманітарного права. «Ми робимо це у повній комунікації та координації з усіма нашими стратегічними партнерами у сфері зовнішньої політики. Чому наша країна стає частиною цього процесу, і що наші громадяни повинні знати, так це те, що повага до міжнародного публічного права та міжнародного гуманітарного права є одним із ключових і найважливіших інструментів, особливо для таких малих країн, як наша країна», – сказав Муцунський.
Він наголосив, що як держава Північна Македонія принципово підтримує цю ініціативу, а також усі ініціативи, спрямовані на утвердження міжнародного публічного права. «Політика іноді може бути сильнішою за закон, але це не означає, що ми як держава не повинні послідовно стояти за принципами, які ми відстоюємо», – сказав міністр закордонних справ Македонії.
На його думку, час покаже, чи досягне ця ініціатива своїх цілей, але оцінив це як реальний крок, який необхідно зробити в поточному геополітичному контексті.
Загалом до Коаліції держав зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України (Core Group) входять чотири десятки держав.
Ухвалене на зустрічі 9 травня «Львівська заява» стала першим політичним рішенням високого рівня про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Трибунал буде формалізований в рамках Ради Європи та розташований в Гаазі.
- Хорватія та Польща оголосили про посилення співпраці в оборонній галузі.
Розвиток двостороннього військового співробітництва став темою переговорів між віце-прем’єр-міністром, міністром національної оборони Польщі Владиславом Косіняком-Камишем та віце-прем’єр-міністром, міністром оборони Хорватії Іваном Анушичем 8 травня цього року у Варшаві.
«Нам потрібне більше економічного співробітництва, зокрема в секторі озброєнь», – наголосив польський міністр. «Ми думаємо про загрози та протидію їм подібним чином. Ми знаємо, що повинні реагувати на загрози єдністю, співпрацею та спрощенням процедур. У найближчі тижні ми зосередимося на зміцненні економічної співпраці в сфері оборонних підприємств». – підкреслив Косіняк-Камиш. «Ми хочемо співпраці між нашими оборонними галузями промисловості, обміну досвідом щодо військової техніки – HIMARS, Bayraktar», – додав він.
Глава Міноборони Польщі наголосив на важливості спільних дій у рамках НАТО та зміцнення східного крила Альянсу. «Хорватські солдати вже перебувають у Польщі, і їхня присутність зростатиме. Ми знаємо, як реагувати на загрози з боку Росії», – ми повинні бути єдиними та готовими, підкреслив він.
«Ми знаємо, що нам потрібно зміцнювати нашу співпрацю. …Один з наших обов’язків — готуватися до загроз. Ми повинні бути готові до стримування. Польща та Хорватія дуже добре розуміють одна одну, оскільки мають схожий досвід. І ми будемо ще більше використовувати цей досвід та розвиток співпраці заради безпеки». – зазначив глава Міноборони Хорватії.
Було оголошено, що протягом наступних двох місяців буде організовано візит-відповідь польського міністра до Хорватії, де буде підписано лист про наміри, що виведе двосторонню співпрацю на новий рівень з метою зміцнення обороноздатності обох країн у контексті поточних викликів безпеці у Східній Європі. «У Загребі ми підпишемо лист про наміри та розпочнемо співпрацю на вищому рівні – у сфері безпеки, оборони, озброєння. Ми повинні серйозно поставитися до загроз, що надходять зі сходу, і готуватися разом», – сказав міністр Анушич.
Співпраця Хорватії та Польщі у військової сфері доповнює раніше налагоджену економічну взаємодію в рамках «Ініціативи Три моря».
- Скандал навколо будівлі Генштабу в Белграді
Виконувача обов’язків директора Республіканського інституту охорони пам’яток культури Сербії Горана Васича затримали через підозру в тому, що він фальсифікував документ, на підставі яких уряд позбавив статусу культурної спадщини будівлі Генерального штабу армії Сербії та Чорногорії та Міністерства оборони в центрі Белграда, які були зруйновані під час операції НАТО в 1999 році.
«12 травня 2025 року в Республіканському інституті охорони пам’яток культури було проведено обшуки, після чого підозрюваного Горана Васича було затримано та доставлено до Генеральної прокуратури з питань організованої злочинності для допиту», – зазначається в офіційному повідомленні.
У Белграді скандал навколо будівель Генштабу пов’язують із планами Джареда Кушнера (Jared Kushner), зятя Дональда Трампа, щодо будівництва розкішного готельно-бізнесового комплексу на місці руїн Генштабу. Відміна статусу культурної спадщини усувало останню перешкоду для знесення будівель та початку будівництва.
Після арешту виконувача обов’язків директора Інституту охорони пам’яток компанія Affinity Partners, що належить Джареду Кушнеру, заявила американським медіа, що не відігравали жодної ролі в перегляді культурного статусу об’єкту в Белграді. «Ми дізналися з повідомлень ЗМІ, що колишній чиновник уряду Сербії, без жодного зв’язку з нашою компанією, нібито фальсифікував документи, пов’язані зі статусом охоронюваних культурних цінностей», – йдеться у заяві. Вони додали, що «вивчать ситуацію та вживуть наступних кроків». В компанії зазначили, що роботи ще не розпочалися, і доля проєкту наразі є невизначеною.
Скандал навколо будівлі Генштабу розгорівся після того, як президенту Сербії Александару Вучичу під час поїздки до США не вдалося зустрітися ані з президентом Трампом, ані з американськими високопосадовцями.
