- В Одесі (Україна) відбувся саміт «Україна – Південно-Східна Європа».
На зустрічі 11 червня лідери держав регіону обговорили питання зміцнення регіональної безпеки, запобігання гібридним загрозам, торгівлі, енергетичної безпеки, розмінування та відновлення України, гуманітарної допомоги.
Саміт в Одесі був вже четвертим самітом «Україна – Південно-Східна Європа».Попередні відбулися в Афінах (Греція) 21 серпня 2023 року, Тирані (Албанія) 28 лютого 2024 року та Дубровнику (Хорватія) 9 жовтня 2024 року.
У одеському саміті взяли участь президент Сербії Александар Вучич, Чорногорії Яков Мілатович, прем’єр-міністр Республіки Хорватія Андрей Пленкович, голова парламенту Республіки Албанія Еліза Спіропалі, перший заступник голови уряду та міністр охорони довкілля й просторового планування Республіки Північна Македонія Ізет Меджіті, а також президент України Володимир Зеленський, Румунії Нікушор Дан, Республіки Молдова Мая Санду, прем’єр-міністр Грецької Республіки Кіріакос Міцотакіс, Республіки Болгарія Росен Желязков, віцепрем’єр-міністр – міністр закордонних та європейських справ Республіки Словенія Таня Файон.
Представники Косово вперше не були учасниками зустрічі «Україна – Південно-Східна Європа».
За підсумками саміту всі учасники, окрім президента Сербії Вучича, підтримали спільну декларацію.
В документі, насамперед, «найрішучішим чином» засуджується «жорстока агресивна війна Росії проти України», яка є «тяжким злочином проти українського народу, грубим порушенням міжнародного права», «серйозною загрозою миру, безпеці та стабільності на Європейському континенті та в усьому світі», підтверджується «непохитна підтримка незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України».
Декларація засуджує «воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні збройними силами Росії та іншими військовими формуваннями в Україні й проти України» та підтверджує важливість «розслідування воєнних злочинів Росії проти українців».
Учасники саміту також закликали міжнародну спільноту «зберігати й надалі посилювати санкції проти Російської Федерації».
***
«Декларація, яка була прийнята, не була для нас легкою та простою, і саме тому я утримався, і тому моє ім’я та Сербія не входять до числа підписантів декларації», – сказав президент Александар Вучич за підсумками зустрічі в Одесі, додавши, що в тексті декларації йдеться про санкції проти Росії, тому Сербія її не підписала. «Не можна йти проти себе, своєї країни та політики, яку ви проводите», – додав він.
Сербський президент також зазначив, що знає про багато людей у Сербії, які емоційно реагують проти України, і запитав, що Україна зробила проти Сербії. «Тому що Україна – це країна, яка не запросила сюди (на саміт в Одесу) представників Приштини. Чи зобов’язані ми дякувати за це? Я думаю, що зобов’язані. І що я можу критикувати з цього приводу? Тут мені дозволили бути тут, бути стриманим, не підписувати і не мати Сербії як підписанта декларації. Чого ще ви шукаєте? І від України, і від нас. Чого хтось насправді хоче від політики Сербії? Я думаю, що це вершина, якої може досягти мала країна у реалізації своєї незалежної політики. Я пишаюся цим», – сказав він.
Президент Сербії підкреслив, що сподівається, що рівень співпраці між Сербією та Україною буде покращено та піднято до найвищого можливого рівня. «Ми будемо корисними не лише в гуманітарній допомозі, а й в інших питаннях. Я навіть запропонував деякі нові моделі та напрямки співпраці між Сербією та Україною», – сказав він.
Під час саміту сербський президент заявив, що Сербія хотіла б відбудувати одне-два міста або менший регіон в Україні та тим самим надати підтримку громадянам цієї країни. «Я сподіваюся, що ми зможемо зробити щось для українського народу без якихось гучних гасел чи чогось подібного», – сказав Вучич.
- Чорногорія приєдналася до Місії з військової допомоги ЄС на підтримку України (EUMAM)
Парламент Чорногорії 12 червня проголосував за направлення військовослужбовців чорногорської армії до складу Місії з військової допомоги ЄС на підтримку України (EUMAM).
Європейський Союз затвердив створення Місії з військової допомоги ЄС на підтримку України (European Union Assistance Mission Ukraine, EUMAM Ukraine) 17 жовтня 2022 року. Метою Місії визначено сприяння зміцненню військового потенціалу Збройних Сил України з ефективного ведення воєнних дій, аби допомогти Україні відстояти свою територіальну цілісність у межах її міжнародно визнаних кордонів, ефективно забезпечувати свій суверенітет і захищати мирних жителів.
Місія насамперед передбачає навчання українських військових на території європейських країн.
Проєкт рішення щодо приєднання Чорногорії до місії EUMAM Ukraine надійшов до парламенту дев’ять місяців тому і з того часу очікував на прийняття.
Міністр оборони Чорногорії Драган Крапович в своєму виступі в парламенті 12 червня наголосив, що чорногорські війська не будуть розгорнуті в самій Україні, а натомість виконуватимуть небойові ролі в рамках місії ЄС. «Немає жодних сумнівів чи можливості того, що будь-який чорногорський солдат буде задіяний на українській землі», – неодноразово повторював Крапович, пояснюючи рішення. «Я хочу, щоб це було кришталево зрозуміло. Я б ніколи не підтримав таке. Вся діяльність цієї місії здійснюється на території ЄС, у Польщі та Німеччині», – наголосив міністр.
Рішення щодо участі Чорногорії в EUMAM підтримали 49 депутатів чорногорського парламенту з 81, троє утрималися. Голосували “за” депутати від Руху «Європа зараз» прем’єр-міністра Мілойко Спаїча, Демократичної партії, Боснійської партії, Соціалістичної народної партії, Демократичної партії соціалістів, Соціал-демократів, Хорватської громадянської ініціативи та більшість депутатів від коаліції «За майбутнє Чорногорії», яку вважають проросійської, включно із лідером цієї політичної сили та партії Нова сербська демократія, спікером парламенту Андрією Мандичем. Інші члени блоку «За майбутнє Чорногорії», депутати Демократичної народної партії на чолі з Міланом Кнежевичем, утрималися. Жоден депутат не проголосував проти.
Ухвалене парламентом Чорногорії рішення та, особливо, позиція Мандича та його соратників, викликала нищівну критику з боку позапарламентських проросійських сил та проросійських медіа в Чорногорії, які почали звинувачувати спікера і загалом чорногорський парламент в «кризі ідентичності» та «зраді». Особливе обурення проросійських сил викликав той факт, що рішення щодо допомоги Україні було проголосоване 12 червня, в День Росії.
В той же час міністр оборони Крапович, коментуючи голосування, зазначив, що його не здивувало те, що депутати Нової сербської демократії Мандича проголосували за відправку чорногорських солдатів до місії ЄС, спрямованої на допомогу Україні. За його словами, всередині правлячої більшості, до якої входить і партія Мандича, є угода, яка охоплює «цілий спектр питань», і цей документ виконується.
- Локальні вибори в Сербії виграла правляча партія
У Заєчарі (Zaječar) та Косєричі (Kosjeric) на заході та сході Сербії у неділю, 8 червня, відбулися місцеві вибори. В обох органах самоврядування при владі була Сербська прогресивна партія (Srpska napredna stranka, SNS), яка має більшість і на центральному, республіканському рівні.
Вибори 8 червня стали першим електоральним випробуванням для сербської влади з початку масштабних студентських протестів через загибель 16 людей внаслідок падіння навісу на вокзалі в Новому Саді у листопаді 2024 року. Окрім того, Косєрич став першим місцем, де студенти офіційно закликали до об’єднання опозиції та підтримали опозиційний список.
Згідно із попередніми даними виборчої комісії, в Косєричі найбільше виборців проголосували за список «Ne damo Srbiju – Aleksandar Vučić» («Не віддамо Сербію – Александар Вучич») Сербської прогресивної партії. Правляча партія набрала на 51 голос більше ніж опозиція, і отримала 14 мандатів, на один більше, ніж опозиція.
Опозиційний список «Ujedinjeni za Kosjerić» («Об’єднані за Косєрич») отримав 13 мандатів з 27.
В Заєчарі, за попередніми даними виборчої комісії, список «Ne damo Srbiju – Aleksandar Vučić» також отримав найбільше голосів – більше 48 відсотків, 27 мандатів із 50.
Опозиційний список “Promena u koju verujemo» («Зміни, в які віримо») отримав понад 33 відсотки і 19 мандатів. Інші представники опозиції, “Ujedinjeni za spas Zaječara» («Об’єднані для порятунку Заєчара») – більш ніж 7 відсотків та чотири мандати.
Організація CRTA (Центр досліджень, прозорості та підзвітності, Centar za istraživanje, transparentnost i odgovornost) заявила про численні порушення в ході виборчої кампанії і в процесі голосування.
«Вибори в Заєчарі та Косєричі проходили в надзвичайно несправедливих та невільних умовах, а атмосфера в день виборів нагадувала облоговий стан. Передвиборча кампанія відзначилася систематичним інституційним тиском, медіа та фізичним насильством, що призвело до того, що день голосування був сповнений страху та тривоги серед громадян двох місцевих громад.
День виборів у Косєричі не був ні вільним, ні справедливим, тоді як у Заєчарі результат не відображав волю громадян, оскільки серйозні порушення були зафіксовані на цілих 19% виборчих дільниць», – йдеться в звіті CRTA.
Опозиція оскаржила результати виборів.
В той же час президент Сербії Александар Вучич подякував мешканцям Косєрича та Заєчара за «величезну довіру» і запросив всіх, «хто мислить інакше на всіх рівнях», до переговорів та домовленостей. «Чим більше спільних знаменників ми знайдемо, тим краще буде для нашої країни», – сказав Вучич у зверненні в соціальних мережах 9 червня.
Аналітики розглядають місцеві вибори в Косєричі та Заєчарі тест як для влади, так і для опозиції, перед ймовірними позачерговими виборами. Результати виборів 8 червня, таким чином, продемонстрували, що партія Вучич хоча і має шанс утримати владу, але із найменшою перевагою і великими ризиками.
- Позачергові парламентські вибори в Сербії відбудуться наприкінці 2026 року або на початку 2027 року.
Про це оголосив президент Сербії Александар Вучич на конференції з безпеки “GLOBSEC 2025” у Празі.
Сербський президент заявив, що протестувальники вимагають виборів, але Сербія зараз має багато роботи у зв’язку з міжнародною виставкою Expo та у сфері європейської інтеграції.
«Вибори відбудуться або наприкінці наступного року, або на початку 2027-го. У нас були вибори рік тому, а зараз у нас багато роботи для підготовки Експо-2027. Нам потрібно багато працювати також на нашому європейському шляху. Тоді народ вирішить, хто керуватиме країною», – сказав Вучич.
Як раніше повідомлялося, студенти, що беруть участь в антивладних протестах, висунули вимоги щодо оголошення владою дострокових парламентських виборів. Протестувальники назвали нинішні події в країні «вирішальним поворотним моментом для Сербії» і попередили, якщо вибори не будуть оголошені у розумні терміни, то вони розпочнуть акції громадянської непокори і не дозволять нормально функціонувати системі, яка, за їхнім визначенням, ігнорує волю громадян.
На думку аналітиків, після місцевих виборів у Заєчарі та Косєричі Вучичу стало зрозуміло, що призначення позачергових парламентських виборів в найближчий час було б для нього занадто великим ризиком. Тому він буде намагатися підвищити рейтинг своєї політичної сили, Сербської прогресивної партії, завдяки успішних проєктам, таким як Експо-2027, і тільки потім дасть старт нової загальнонаціональної виборчої кампанії.
- В Республіці Сербської (БіГ) заарештували лідера провідної опозиційної сербської партії
Голову Сербської демократичної партії (СДС) та мера міста Теслич (Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина) Мілана Мілічевича 9 червня було заарештовано в рамках антикорупційної операції “Блок”, яку проводило Міністерство внутрішніх справ Республіки Сербської.
Сербська демократична партія є провідної опозиційною партією в Республіці Сербської і головним опонентом правлячого Союзу незалежних соціал-демократів (СНСД) на чолі з президентом РС Мілорадом Додіком.
Разом із Мілічевичем поліція РС заарештувала двох місцевих депутатів, які також представляють опозиційні партії.
Затриманих підозрюють у отриманні хабарів та «торгівлі впливом». Окружний суд у Баня Луці санкціонував проведення кількох обшуків у місцях, пов’язаних з підозрюваними.
Повідомляється, що під час рейдів поліція вилучила у Мілічевича 400 000 боснійських марок, або близько 200 000 євро, та 50 000 марок, або близько 25 000 євро у іншого фігуранта справи.
«Знайдені гроші не мають кримінального походження», – заявив Мілічевич після арешту, наполягаючи на тому, що справа проти нього є політично мотивованою.
«Це явна спроба політичного залякування та хаосу» з боку правлячого Союзу незалежних соціал-демократів Мілорада Додіка, підкреслила Сербська демократична партія.
Арешт Мілана Мілічевича зробив неможливим реалізацію плану опозиції в Республіці Сербській разом із партіями у Федерації Боснії і Герцеговини виключити Союз незалежних соціал-демократів Мілорада Додіка з правлячої коаліції на рівні Боснії і Герцеговини.
Робота центральної влади БіГ вже кілька місяців заблокована після того, як партії, об’єднані у коаліцію «Трійка» – Соціал-демократична партія БіГ (SDP BiH), Narod i pravda («Народ і справедливість») та Naša stranka («Наша партія») розірвали коаліційну угоду з СНСД Додіка через його антиконституційні дії. 9 травня коаліція опозиційних партій у Республіці Сербської, очолювана Сербською демократичною партією, підписала платформу співпраці з коаліцією «Трійка», спрямовану на створення нової коаліційні на державному рівні та розблокування державних інституцій, але тепер ці плани під загрозою.
- Сербія та Косово не досягли жодної конкретної угоди після нового раунду переговорів за посередництва Європейського Союзу.
Петер Соренсен, новий спеціальний представник ЄС з діалогу між Белградом і Приштиною, зустрівся з головними переговірниками Сербії та Косова Петром Петковичем та Бесніком Біслімі 10 червня в Брюсселі. Переговори у Брюсселі відбувалися у кількох форматах – делегації Сербії та Косова мали окремі двосторонні зустрічі з делегацією ЄС, а також пройшла тристороння зустріч, перша з тих пір, як Петер Соренсен змінив Мирослава Лайчака на посаді посередника переговорів. Попередня зустріч між представниками Сербії та Косова за посередництва ЄС відбулася в Брюсселі в грудні 2024 року.
«Провів тривалу зустріч головних переговірників Косова та Сербії в Брюсселі. Ми обговорили прогрес у нормалізації відносин у рамках підготовки до зустрічі діалогу високого рівня, майбутні зобов’язання щодо виконання угоди та поточні питання. Домовився продовжити обговорення найближчим часом», – написав спеціальний представник ЄС з діалогу між Белградом і Приштиною на платформі X.
Директор Управління з питань Косова і Метохії та головний переговірник Белграда Петкович заявив, що переговори були складними та напруженими. За його словами, Белград наполягає на нормалізації відносин, яка має розпочатися з деескалації ситуації на півночі Косова та формування Асоціації сербських муніципалітетів (Заједница српских општина, ЗСО) в Косово.
«Найважливіше — це те, що має бути сформована Асоціація сербських муніципалітетів і щоб обговорення статуту ЗСО продовжилося. Воно зупинилося півтора року тому. Приштина не хотіла продовжувати обговорення цього питання. А потім було прийнято жахливе рішення про скасування динара. Ми повинні обговорити статут і створити ЗСО», — сказав Петкович.
За словами Бесніка Біслімі, «ще зарано говорити про конкретні результати», але «Соренсен має більш-менш чітке бачення того, як діяти на наступних зустрічах».
На переговорах в Брюсселі вдалося досягти згоди про продовження переговорів на технічному рівні на початку липня, а тим часом посередник ЄС у діалозі Петер Соренсен та його соратники відвідають Белград та Приштину.
