- Європейський парламент ухвалив щорічний звіт про прогрес Чорногорії в переговорах про вступ до ЄС.
470 депутатів ЄП голосували «за», 102 – «проти» та 77 утрималися.
У звіті зазначається, що Чорногорія залишається провідним кандидатом у процесі розширення.
Постійний доповідач Європарламенту з питань Чорногорії Мар’ян Шарець (Словенія) відзначив, що Чорногорії вдалося зберегти високу громадську підтримку членства в ЄС, а також участь і правлячих, і опозиційних партій у прийнятті необхідного для євроінтеграції законодавства. «Це свідчить про високий рівень усвідомлення того, що європейський шлях є єдиним правильним для Чорногорії та що альтернативи немає», – сказав він.
У звіті вітається продовження повного узгодження Чорногорією зовнішньої та безпекової політики з політикою ЄС, включаючи запровадження санкцій, «зокрема тих, що пов’язані з агресивною війною Росії проти України».
Водночас, депутати ЄП закликали Чорногорію терміново та повністю гармонізувати із політикою ЄС свою візову політику, висловивши стурбованість тим, що на дві країни (Бахрейн та Саудівська Аравія) було поширено дію безвізового режиму, а громадяни Росії та Білорусі досі мають можливість відвідувати Чорногорію без віз.
Європарламент також висловив серйозну стурбованість щодо зловмисного впливу, гібридних загроз, дезінформаційних кампаній та зусиль щодо дестабілізації Чорногорії, включаючи спроби впливу на політичні процеси та громадську думку в країні, які дискредитують Європейський Союз і ставлять під загрозу прогрес Чорногорії на шляху до вступу. Країну закликають вжити контрзаходів у посиленій співпраці з ЄС та НАТО, а також шляхом посилення регіональної співпраці між країнами Західних Балкан.
В звіті також засуджується втручання Сербської православної церкви во внутрішньополітичні процеси і зазначається, що релігійні установи можуть бути використані як засіб зовнішнього впливу.
Європарламент відзначив важливість добросусідських відносин та регіональної співпраці в процесі вступу до ЄС. У цьому контексті доповідач Шарець висловив жаль з приводу того, що Розділ 31, «Зовнішня політика, політика безпеки та оборони», не міг бути закритий у грудні 2024 року. Як відомо, Хорватія закриття розділу заблокувала через низку невирішених питань у відносинах між Загребом та Подгорицею. Євродепутати закликали Чорногорію та Хорватію шляхом співпраці знайти вирішення двосторонніх проблем.
До звіту також увійшов розділ, присвячений відносинам Чорногорії з Боснією і Герцеговиною. У ньому висловлюється глибока стурбованість підтримкою високопосадовцями Чорногорії президента Республіки Сербської Мілорада Додіка, «який підриває суверенітет і територіальну цілісність Боснії і Герцеговини».
Також висловлюється жаль щодо участі високопосадовця з Чорногорії, спікера парламенту Андрія Мандича, у минулорічному Всесербському саборі в Белграді та підтримки прийнятої на заході Декларації, яка «підриває суверенітет Чорногорії, Боснії і Герцеговини та Косова».
В розділі звіту, що стосується демократії та верховенства права, міститься заклик до впровадження відповідного законодавства, «щоб забезпечити країні основу для професіоналізації, оптимізації та раціоналізації державного управління», а також до подальшого узгодження правової бази, включаючи конституцію, із законодавством ЄС.
Країні рекомендується активізувати реагування кримінального правосуддя на серйозні випадки корупції та створити умови, які дозволять судовим установам та незалежним органам, відповідальним за боротьбу з корупцією, ефективно функціонувати та бути вільними від політичного впливу.
Депутати Європарламенту також закликали Чорногорію повністю гармонізувати виборчу систему зі стандартами ЄС, особливо в частині, що стосується прозорості, фінансування партій та виборчих кампаній.
Уряд Чорногорії має намір закрити всі розділи переговорів до кінця наступного року та стати членом Європейського Союзу у 2028 році. На даний момент закрито менше 20 відсотків розділів – шість із 33. Ще один розділ – «Державні закупівлі» – має бути закритий на Міжурядовій конференції 27 червня.
- Сербія отримала майже 52 млн. євро від ЄС
Європейська комісія перерахувала 51,7 мільйона євро пільгових кредитів до державного бюджету Сербії, що відповідає частині попереднього фінансування, передбаченій Планом зростання ЄС для Західних Балкан, повідомило 20 червня Представництво Європейського Союзу в Белграді.
Додаткові 59 мільйонів євро у вигляді попереднього фінансування у формі грантів та позик будуть спрямовані через Інвестиційну рамкову програму для Західних Балкан (WBIF) для покращення інфраструктури по всій країні. Це попереднє фінансування становить 7% від загальної фінансової підтримки, виділеної Сербії в рамках Плану зростання ЄС.
Як зазначається у заяві, попередня виплата відбулася після ратифікації Національною скупщиною Республіки Сербія угоди про інструмент та кредитної угоди в рамках Інструменту реформ та зростання. Ці угоди були ратифіковані у листопаді 2024 року та березні 2025 року.
Майбутні виплати з Інструменту реформ та зростання для Західних Балкан будуть здійснюватися після реалізації кроків реформ, узгоджених між Європейською Комісією та урядом Сербії через Порядок денний реформ, та за умови виконання відповідних передумов та загальних умов.
Також зазначається, що Європейська Комісія виплатила попереднє фінансування Північній Македонії та Албанії у березні та Чорногорії у травні 2025 року.
Косово все ще має виконати ті самі процедурні вимоги, щоб отримати попереднє фінансування, включаючи ратифікацію Угоди про Інструмент та Угоди про позику, тоді як Боснія і Герцеговина ще не подала свій остаточний Порядок денний реформ.
План зростання для Західних Балкан слугує дорожньою картою для наближення економіки регіону до Європейського Союзу і забезпечує поступовий доступ до єдиного ринку ЄС, надаючи громадянам Західних Балкан можливість відчути перші переваги європейської інтеграції, водночас підтримуючи подальшу регіональну економічну інтеграцію.
- Майже половина громадян Сербії проти членства в ЄС
На ймовірному референдумі щодо вступу Сербії до Європейського Союзу 46 відсотків респондентів проголосували б «за», тоді як 44 відсотки респондентів наразі проти членства в ЄС. Про це свідчать дані опитування громадської думки, проведеного CeSID (Centar za slobodne izbore i demokratiju).
Коли йдеться про особисті вигоди від членства Сербії в Європейському Союзі, 53 відсотків громадян не бачать жодної та не вважають, що такий крок суттєво покращить якість їхнього життя.
79 відсотків громадян вважають, що Сербія рухається до ЄС «дуже повільно і неквапливо», «тому не дивно, що майже половина учасників опитування (47 відсотків) переконані, що Сербія ніколи не стане його частиною», йдеться в дослідженні.
Громадяни найчастіше називають статус Косова і Метохії в якості ключової причини, чому Сербію можуть обійти в процесі інтеграції до ЄС – 36 відсотків респондентів вважають це питання ключовою перешкодою.
27 відсотків респондентів вважають, що подальшої євроінтеграції заважають проблеми із верховенством права та станом демократії.
21 відсоток респондентів називають причиною гальмування невжиття санкцій проти Росії.
Коли йдеться про ставлення до ЄС у контексті проєкту із видобутку літію та бору Jadar, то більшість респондентів (близько 64 відсотків) зазначили, що підтримка цього проєкту Європейською Комісією погіршує ставлення до ЄС.
Також погіршила думку про Європейський Союз «поведінка ЄС щодо студентських протестів». «Коли йдеться про студентські протести, позиція 36 відсотків громадян полягає в тому, що ЄС має публічно засудити владу та однозначно підтримати студентів, тоді як більшість громадян (60 відсотків) вважають, що правильний шлях – підтримати право на протест, але без засудження влади та втручання у внутрішні справи Сербії», – зазначається в дослідженні.
Опитування громадської думки було проведено у квітні 2025 року на національно репрезентативній вибірці з 1000 дорослих респондентів у рамках проєкту «Розуміння кризи, зміцнення стійкості: до останньої станції інтеграції в ЄС».
- Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді здійснив офіційний візит до Хорватії.
Це перший візит глави індійського уряду до цієї країни.
Під час переговорів сторони домовилися про розширення співпраці в кількох напрямках.
Зокрема, була приділена особлива увага збільшенню торговельного обігу між Хорватією та Індією.
В цьому контексті прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович запропонував створення економічного коридору між Індією, Близьким Сходом та Європою.
«Поточний обсяг торгівлі між двома країнами становить близько 250 мільйонів доларів. Це основа для ще більшої торгівлі. Ми вважаємо, що ініціатива прем’єр-міністра Моді щодо створення економічного коридору між Індією, Близьким Сходом та Європою – це чудова можливість», – сказав глава хорватського уряду. «Як найприродніша точка входу до Центральної Європи на Середземному морі, Хорватія має унікальне положення, щоб відіграти значну роль у поєднанні Ініціативи трьох морів та економічного коридору Індія-Близький Схід-Європа, – сказав Пленкович.
Досягнуто домовленості про співпраці в сфері оборони.
«Ми співпрацюватимемо в оборонній промисловості. Ми розробимо план, який буде зосереджений не лише на навчанні та обміні, а й на всій оборонній промисловості», – повідомив індійський прем’єр.
За словами Моді, сторони домовилися про розширення співпраці у фармацевтичній, сільськогосподарській галузях, інформаційних, чистих та цифрових технологіях, секторах відновлюваних джерел енергії та напівпровідників, у сфері суднобудування та кібербезпеки.
Візит індійського прем’єра до Хорватії раніше був запланований на травень, але був перенесений через напруженість у регіоні Кашмір. 18 червня глава уряду Індії відвідав Загреб в рамках європейського туру. За інформацією хорватських медіа, Моді відмовився від запрошення президента США Дональда Трампа відвідати США, оскільки у нього вже був запланований візит до Хорватії.
- В Чорногорії може розпочатися новий розгляд справи про «державний переворот»
Спеціальна державна прокуратура Чорногорії подала скаргу до Апеляційного суду на виправдувальний вирок у справі державного перевороту.
Апеляційну скаргу подано через суттєве порушення положень кримінального процесу та помилково встановлену фактичну ситуацію.
«Вирок першої інстанції був публічно оголошений 12 липня 2024 року, а його засвідчену копію було подано до Спеціальної державної прокуратури 3 червня цього року з юридичною вказівкою про те, що апеляцію можна подати протягом 15 днів з дати вручення його копії», – йдеться в повідомленні СДП.
«Пропонується, щоб суд другої інстанції, оскільки вирок першої інстанції вже скасовано, провів слухання та виніс вирок, яким визнає підсудних винними у вчиненні злочинних дій, у яких їх звинувачували», – зазначили в Спецпрокуратурі.
Нагадаємо, що вироком першої інстанції суду в Подгориці під час повторного судового розгляду 12 липня 2024 року було виправдано всіх обвинувачених в справі щодо спроби здійснення державного перевороту під час парламентських виборів 2016 року.
Суд виправдав, зокрема, громадян Росії Едуарда Шишмакова і Володимира Попова, лідерів колишнього проросійського Демократичного фронту, нинішнього спікера парламенту Чорногорії Андрію Мандича, депутатів Мілана Кнежевича і Михайла Чадженовича, а також генерала сербської жандармерії у відставці Братислава Дікича і ще семеро сербських громадян.
Під час першого судового розгляду справи в суді першої інстанції усі підозрювані були засуджені 9 травня 2019 року загалом до 70 років ув’язнення.
У вироку чорногорського суду по цій справі зазначалося, що двоє росіян (ймовірно агентів російських спецслужб) організували злочинну організацію та завербували громадян Сербії та Чорногорії з метою насильницького повалення влади та оголошення перемоги (проросійського) “Демократичного фронту” на парламентських виборах 2016 року за для запобігання вступу Чорногорії до НАТО.
Зловмисники планували в день парламентських виборів 16 жовтня 2016 року силою захопити парламент Чорногорії, а також викрасти і вбити тодішнього прем’єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича.
5 лютого 2021 року Апеляційний суд Чорногорії скасував цей вирок. Рішення було ухвалене після того, як до влади в Чорногорії, за підсумками парламентських виборів 2020 року, прийшла коаліція за участі “Демократичного фронту”.
- Вирок екс-главі болгарського культурного клубу в Північній Македонії викликав обурення в Софії
Суд першої інстанції в Бітолі (Північна Македонія) 12 червня засудив Люпчо Георгієвського, голову закритого за рішенням влади болгарського культурного клубу «Іван Михайлов», до одного року умовного терміну позбавлення волі з дворічним випробувальним терміном. Цей вирок було винесено за звинуваченням у розпалюванні ненависті, розбрату та нетерпимості за національною, расовою, релігійною та іншою дискримінаційною ознакою, а також у поширенні расистських та ксенофобських матеріалів.
Клуб «Іван Михайлов», який очолював Люпчо Георгієвський, названо на честь болгарського революціонера і політичного діяча початку 20-30-х рр. минулого століття. Івана Михайлова в Північної Македонії вважають суперечливою історичною постаттю і звинувачують у співпраці із нацистами.
Після рішення суду в Бітолі Любчо Георгієвський заявив, що для нього цей вирок є політичним посланням, спрямованим не проти нього особисто, а проти болгарської ідентичності в Північній Македонії.
Болгарська влада розцінила вирок суду щодо Георгієвського як категорично неприйнятний.
Міністр закордонних справ Болгарії Георг Георгієв наголосив: «Абсолютно неприйнятно, щоб у країні, яка претендує на роль прикладу функціонуючої багатоетнічної демократії, відкрите декларування приналежності до болгарського народу, шанування болгарських національних символів і героїв, а також поширення автентичної болгарської літератури каралося загрозою позбавлення волі».
«Порушення прав болгар у Північній Македонії – це факт, який не можна заперечувати. Сьогоднішнє рішення суду проти пана Георгієвського є ще одним підтвердженням практичної відмови влади нашого південно-західного сусіда гарантувати основні права цієї групи своїх громадян», – додав він.
Пізніше президент Болгарії Румен Радев та міністр закордонних справ Георг Георгієв прийняли Любчо Георгієвського в Софії.
Любчо Георгієвський під час зустрічей зазначив, що «шлях Республіки Північна Македонія до Європи пролягає через права людини, а там права болгарина дорівнюють нулю». «Ми хочемо внесення змін до конституції, конституційних гарантій наших прав», – сказав він.
Як відомо, головною вимогою до Північної Македонії для початку реальних переговорів про членство в ЄС є включення згадки про болгар до Конституції країни. В Скоп’є не погоджуються виконувати домовленості, досягнути за часів минулої влади, вимагаючи додаткових гарантій щодо вступу до ЄС і вказуючи на численні компроміси, на які країна вже пішла, щоб досягти визнання та забезпечити просування на шляху євроатлантичної інтеграції.
Зокрема, після розпаду Югославії, колишня югославська республіка Македонію вимушена була змінити прапор, відмовитися від вшанування Александра Македонського і, нарешті, змінити назву країни.
