- Вучич обговорив з Путіним новий контракт на постачання газу
Президент Сербії Александар Вучич зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним у Пекіні 2 вересня, в кулуарах заходів, присвячених 80-й річниці перемоги Китаю над Японією у Другій світовій війні.
Головною метою сербського лідера було отримання максимально сприятливих умов нового газового контракту з Москвою
Чинна угода на постачання російського газу до Сербії, тимчасово продовжена у травні лише на чотири місяці, дозволяє Белграду імпортувати 6,1 млн кубічних метрів газу щодня за зниженою ціною 290 євро за 1000 кубічних метрів, що значно нижче за європейські ринкові ціни. Вучич заявив, що очікує укладення нової угоди з “Газпромом” цього місяця. «Я благав Путіна про кращу ціну та більші обсяги», — сказав він.
Також, за словами Вучича, «говорили про ядерну енергетику», зокрема, про співпрацю з «Росатомом».
На початку зустрічі Вучич заявив, що «Сербія перебуває у складній ситуації та під великим тиском з початку української кризи», але, «попри це», країні «вдалося зберегти принципову позицію», і «сьогодні Сербія є єдиною країною в Європі, яка не запровадила жодних санкцій проти Російської Федерації». За словами Вучича, Сербія збереже нейтралітет у майбутньому.
Путін заявив, що Росія поважає незалежний курс Сербії. «Ми бачимо і з повагою ставимося до незалежного зовнішньополітичного курсу, який проводить Сербія під Вашим керівництвом», — зазначив російський президент.
Судячи із загальної тональності повідомлень за підсумками переговорів, проблемні теми сербсько-російських двосторонніх відносин, на кшталт постачання сербської зброї до України, залишилися в минулому. Сербські медіа навіть повідомили, що в Пекіні обговорювалося військово-технічне співробітництво Белграда і Москви, але деталей обговорення не було оприлюднено.
- Сербія чекає нових китайських інвестицій
Президент Сербії Александар Вучич зустрівся з головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном у Пекіні.
Глава КНР зазначив, що Сербія є першою європейською країною, яка спільно з Китаєм будує Глобальну спільноту єдиної долі людства, що відображає особливий та високорівневий характер двосторонніх відносин, і закликав до зміцнення стратегічної взаємодії між двома країнами.
На зустрічі Вучич заявив, що Сербія та Китай є залізними друзями, що торгівля між двома країнами ще ніколи не була більшою. За його словами, він особливо подякував президенту Китаю за інвестиції китайських компаній у Сербію, і надіслав запрошення щодо нових інвестицій у майбутньому.
Президент Сербії Александар Вучич заявив у середу, що використав свою участь у військовому параді в Пекіні, щоб побачити, «що було б цікаво придбати для потреб сербської армії». Ця заява пролунала на тлі згадки про військову угоду Приштини, Загреба і Тирани, яка, як заявив Вучич, спрямована проти Сербії.
Наразі невідомо достеменно про те, яке саме озброєння Сербія вирішила закупати в Китаї. Але раніше фокус Белграда був на системах протиповітряної оборони та ударних безпілотниках.
- Хорватія та Словенія підписали Декларацію про військову співпрацю
Угоду підписали 5 вересня в Загребі міністр оборони Хорватії Іван Анушич та його словенський колега Борут Сайович.
«Мета полягає в покращенні співпраці наших оборонних галузей, щоб вони функціонували краще та якісніше», – зазначив міністр Анушич. За його словами, хорватська та словенська армії вже чудово співпрацюють, і підписання цієї декларації започаткувало «новий розділ у відносинах».
Міністр Сайович заявив, що «у світі все змінилося, і це вимагає подальшого зміцнення співпраці в оборонній та всіх інших сферах». «Загреб і Любляна несуть велику відповідальність на Західних Балканах, особливо у збереженні миру в Косово та Боснії та Герцеговині», – додав він.
Хорватський та словенський міністри також підтвердили рішучу підтримку України, але підкреслили, що наразі не планують надсилати війська.
На запитання про порівняння цієї угоди з декларацією, яку Хорватія підписала з Албанією та Косово у березні цього року, міністр Анушич відповів, що між ними «великої різниці немає». Він додав, що Болгарія також може приєднатися до ініціативи.
***
Підписання Декларації про військову співпрацю між Загребом і Любляною викликало різку реакцію Белграда.
Міністерство закордонних справ Сербії наголосило, що «Балкани все ще є чутливим постконфліктним регіоном, в якому збереження миру та стабільності має вирішальне значення як для країн регіону, так і для Європи в цілому». Саме через це будь-який недостатньо прозорий крок, який можна інтерпретувати як створення військових блоків чи альянсів, спрямованих проти третіх сторін, сприяє зростанню напруженості та поглибленню розбіжностей, зазначило сербське МЗС.
Президент Сербії Александар Вучич заявив, що угода Хорватії та Словенії є явно ворожою дією щодо сербського народу та сербської держави, зазначивши, що Белград має негативний досвід 1990-х років, коли ці дві республіки об’єдналися проти сербів та Сербії.
Вучич наголосив, що його турбує мовчання представників ЄС та НАТО, і він спробує обговорити це з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
- Косово планує розвивати власні збройні сили і оборонну галузь
Виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Косова, лідер Руху «Самовизначення» Альбін Курті на засіданні своєї партії в Приштині представив розгорнутий план зміцнення Сил безпеки Косово і загалом оборонного сектора.
Наразі Сили безпеки Косово не є армією, але в 2018 році влада в Приштині запустила процес трансформації цієї структури в армію.
«Для нашої армії протягом чотирьох років наступного мандату ми виділимо бюджет понад один мільярд євро», – сказав Курті.
Він заявив про плани щодо розвитку військової промисловості, зокрема, анонсував розробку власних безпілотників та запуск заводу з виробництва боєприпасів.
Курті також пообіцяв створити програму «всеохопної оборони», яка, за його словами, дозволить кожному добровольцю-резервісту отримати необхідну підготовку та зброю на випадок мобілізації, та оголосив про мету залучити до армії 1000 жінок.
Серед планів, озвучених в.о. глави косовського уряду – створення спільного військового підрозділу зі Збройними силами Албанії.
***
Через день на заяви Курті відповів директор Управління у справах Косова і Метохії уряду Сербії Петар Петкович.
«Військовий союз так званих Сил безпеки Косова та Збройних сил Албанії, про формування якого оголошує Альбін Курті, є прямою загрозою для Сербії та сербського народу» і є кроком до створення так званої Великої Албанії.
Він зазначив, що, як відомо, згідно з Резолюцією 1244 Ради Безпеки ООН, єдиним військовим формуванням у Косові є сили НАТО в Косово, KFOR. Відповідно, будь-який військовий союз за участі Приштини та мілітаризація так званих Сил безпеки Косово є порушенням цього документа та спробою створити нову Армію визволення Косова (УЧК), діяльність якої заборонена, наголосив Петкович.
- У Сербії продовжуються антивладні протести і провладні зібрання
Тисячі протестувальників взяли участь у демонстрації у Новому Саді увечері 5 вересня, вимагаючи дострокових парламентських виборів. Поліція застосувала сльозогінний газ та світлошумові гранати для розгону учасників протесту, заявивши, що застосування сили стало відповіддю на напад групи протестувальників у масках.
Представники влади стверджували, що демонстранти атакували правоохоронців каміннями, сигнальними ракетами, пляшками.
6 вересня міністр внутрішніх справ Івиця Дачич повідомив, що 13 поліцейських зазнали поранень, 42 особи було затримано.
Ввечері в неділю, 7 вересня, у понад 100 населених пунктах по всій Сербії, зокрема, у Белграді, Новому Саді, Ніші, Суботиці, Чачаку, Крагуєваці, Кралєво. відбулися провладні зібрання громадян «Стоп блокада», в яких взяло участь більш ніж 126 000 людей.
Формально організатором провладних зібрань є Центр соціальної стабільності. Акції пройшли під лозунгами «Ми не віддамо Сербію», «Громадяни проти блокад». Учасники заявили про своє обурення протестами (блокадою роботи деяких вищих навчальних закладів, періодичним блокуванням транспортних магістралей) які тривають в Сербії кілька місяців.
Протестний рух в Сербії почався після падіння навісу на вокзалі в Новому Саді в листопаді минулого року. Антивладні протестувальники вимагають від влади притягнення до відповідальності винних в трагедії і оголошення дострокових виборів.
Громадяни, які взяли участь в акції «Стоп блокада», навпаки, висловили свою підтримку президенту Сербії Александару Вучичу, який приєднався до учасників зборів в Борчі. В інших містах до акцій долучилися члени уряду та інші представники влади.
Акції «проти блокад» також відбулися 31 серпня, коли зібралося понад 103 000 громадян майже у 100 місцях, 20 серпня у 49 місцях, коли, за даними поліції, взяли участь близько 33 000 осіб, а також 23 серпня, коли на мітинги у 71 муніципалітеті та місті зібралося близько 70 000 осіб.
7 вересня у кількох місцях поряд зі провладними зборами громадян одночасно пройшли акції громадян та студентів, які беруть участь в антивладних протестах. В Чачаку та Шабаці ситуація була напруженою, і поліція була вимушена розділити дві групи мітингувальників.
8 вересня, наступного дня проти провладної акції, тисячі студентів і громадян пройшли маршем в Белграді, протестуючи проти застосування сили поліцією проти демонстрантів минулого тижня в Новому Саді. Анонсовані нові акції протесту.
