Питання розширення Європейського Союзу дедалі більше використовується у корисливих цілях, і це повністю суперечить базовим принципам вступу нових членів, а саме Копенгагенським критеріям.
Мовчання Брюсселя і прийняття таких блокад виходять за рамки того, що означає правова держава, боротьба з корупцією, демократія і повага до прав людини, а найгостріше це відчула Македонія. Дві сусідні держави-члени ЄС (Греція та Болгарія), два великі спори.
Останній протокол, підписаний між Македонією та Болгарією 17 липня 2022 року, є кримінальним зловживанням позицією держави-члена ЄС (Болгарія).
Це мало б означати початок переговорів Македонії щодо членства в ЄС, але перетворилося на повну блокаду. Цей протокол, підписаний урядом коаліції Соціал-демократів, став тяжкою зрадою фундаментальних інтересів македонського народу.
Цей протокол, згідно з яким Македонія зобов’язувалася ввести болгар як конститутивний народ (паралельно з македонським, албанським, турецьким, сербським, волоським, боснійським і ромським) у свою Конституцію, чітко показав, що тодішнє керівництво Македонії грало на болгарських нотах без турботи про національні інтереси македонського народу. Усе це — в ім’я інтеграції Македонії в ЄС. Те саме було зроблено й щодо вимоги Греції змінити назву з Республіки Македонія на Північну Македонію (Преспанська угода, 17 червня 2018 року).
Тоді весь чинний керівний корпус ЄС приїхав до Скоп’є і переконав македонських громадян, що після цього Македонія увійде до НАТО й ЄС. І… ми приєдналися до НАТО, але для ЄС умовою стали вимоги Болгарії, які не мають нічого спільного з виконанням критеріїв, а пов’язані з історичними фрустраціями Болгарії щодо історії Македонії. Для офіційної політики Болгарії проблема залишається в існуванні македонського народу, македонської ідентичності та македонської мови.
Болгарія не відмовляється від ревізії історії в Македонії у бік «спільної історії, яка пов’язує дві держави і їхні народи», що в перекладі означає болгаризацію всього македонського. Для них спільна історія означає один народ — болгарський.
Для цього було сформовано спільну експертну комісію щодо так званої спільної історії, яка має збиратися вісім-десять разів на рік, що абсурдно, бо такі комісії працюють десятиліттями… І Софія поспішає, тож комісія стає одним з їхніх головних аргументів для роздрібнення македонців і для нібито ухиляння Македонії від європейської інтеграції.
Що є повною неправдою і представляє собою спробу Софії в Брюсселі виставити Скоп’є як неконтактну сторону цього процесу. А новий правий уряд ВМРО-ДПМНЕ в Македонії вперто повторює, що процеси європейської інтеграції для них є пріоритетом, але не на таких умовах. І для них включення болгар до Конституції прийнятне, але лише після вирішення питань щодо меншин македонців у Болгарії й якщо буде отримана гарантія, що це буде останнє вето.
Як умову початку переговорів Македонія зобов’язана включити болгарський народ у свою Конституцію. Це вимагає Болгарія, держава, яка десятиліттями не визнає існування македонської меншини в Болгарії, держава, яка не дозволяє вивчення македонської мови, яка забороняє реєстрацію будь-якої македонської організації чи партії в Болгарії. Там індивідуальні та колективні права людини не поважаються, такі як спільна етнічна македонська ідентичність, мова й історія.
Усі ці випадки представників македонської меншини в Болгарії були подані до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі і станом на сьогодні 14 справ було виграно. Болгарія не виконала жодного з рішень цього суду. Хоча зобов’язана була це зробити. Але навіть цього замало, щоб Брюссель відмовився від таких умовностей і розпочав нормальні переговори щодо членства.
В Македонії вже почали обговорювати ідею формального подання правового запиту на виключення Болгарії з Ради Європи. Також порушується питання невиконання Болгарією Європейської конвенції з прав людини, оскільки вона не визнає рішення Європейського суду з прав людини. Такий запит на виключення відкрив би нові сторінки в усьому процесі, в якому зараз перебуває Македонія перед і Радою Європи, і Європейським Союзом. Це ще один аргумент, що Болгарія фактично шантажує Македонію, а не вимагає виконання якихось умов членства. Справжня інтеграція означає більше, ніж євро чи Шенген. Така інтеграція означає непохитний захист цінностей, що об’єднують Європу. І цього, у цьому випадку, у нас немає ні з боку Брюсселя, і тим більше — з боку Софії.
Болгарія нагадує Македонії про її зобов’язання не втручатися у внутрішні справи Болгарії щодо відкритих питань македонців, але вона легко вдається до диктату, що ми маємо змінити Конституцію через болгар у Македонії, яких після останнього перепису менше ніж 3 500.
Болгарські політики часто люблять говорити, що в Македонії є мова ненависті щодо болгар, тоді як самі вони не визнають, що ми існуємо як народ, мова, історія… Для них це не мова ненависті, але вони припускають, що це македонці, які неналежним чином реагують на їхні презирливі історичні претензії.
Можна зробити висновок, що ніхто не мав вести такі переговори, незалежно від політичної конфігурації вдома чи перед адміністрацією Брюсселя. Македонія просто має відкликати цей протокол, і ЄС повинен зрозуміти та прийняти це, після чого має бути змінено рамки переговорів щодо ЄС.
У всьому політичному хаосі на болгарській політичній сцені, на жаль, македонське питання — єдине, щодо якого немає опозиції, немає спротиву, немає альтернативної позиції…
А мовчання ЄС з цього питання може поставити під загрозу сам ЄС!
Aleksandar Damovski, editor-in-chief of the portal MKD.mk
Матеріали, що публікуються в рубриці «Думки» відображають особисту думку автора і можуть не збігатися з позицією Центру
