- Почали діяти санкції США проти найбільшої компанії паливо-енергетичного сектору Сербії
Санкції, запроваджені США проти Naftnoj industriji Srbije (NIS), після кількох відтермінувань почали діяти з 9 жовтня.
NIS було включено до санкційного списку США 10 січня через російського власника контрольного пакету акцій. Американські санкції спрямовані, насамперед, на запобігання фінансуванню війни Росії в Україні за рахунок коштів, що надходять від російських енергетичних компаній.
Структура власності NIS кілька разів змінювалася. Втім, контрольний пакет акцій компанії все ще перебуває в руках російських власників: з вересня власником 11,3 відсотка акцій NIS замість “Газпрому” є акціонерне товариство Intelligence з Санкт-Петербурга, 44,9 відсотка перебувають у власності “Газпром нефть”, дочірній компанії “Газпрому”. Державі Сербія належить 29,9 відсотка акцій. Інші акції у власності міноритарних акціонерів.
Компанія NIS забезпечує 80% потреби Сербії в бензині та дизельному паливі, а також 90% або більше потреб у реактивному паливі та мазуті. Внесок компанії в бюджет Сербії становість приблизно 9 відсотків. Після застосування санкцій проти NIS очікуються численні негативні наслідки для сербської економіки і кінцевих споживачів.
Хорватський оператор нафтопроводу JANAF вже припинив поставки сирої нафти на нафтопереробний завод NIS в Панчево, який, за попередніми оцінками, зможе працювати на старих запасах лише до 1 листопада.
Президент Сербії Александар Вучич 9 жовтня заявив, що санкції США проти NIS «погана новина для Сербії в багатьох відношеннях», то що «це не питання функціонування лише однієї компанії, це серйозні наслідки для всієї країни в політичному, економічному та соціальному сенсі».
За словами сербського президента, умовою американської сторони для чергового відтермінування санкцій була націоналізація NIS, але він відмовився від цього кроку.
- Конституційний Суд Косово зобов’язав парламент обрати віцеспікера від сербської меншини
З дня проведення парламентських виборів минуло кілька місяців, але Косово досі не має діючих нових парламенту та уряду. На парламентських виборах Рух «Самовизначення» Альбіна Курті здобув найбільшу кількість голосів і 48 місць у парламенті, але це менше, ніж потрібно для більшості (61).
Після десятків безуспішних спроб, 26 серпня головою парламенту було обрано Дімаля Баші. Але обрання спікера та частину його заступників не розблокувало процес формування нових інституцій, оскільки засідання, як вирішив Конституційний Суд, завершилося без обрання віцеспікера від сербської громади.
8 жовтня Конституційний суд Косово оголосив повне рішення щодо апеляції, поданої «Сербським списком», провідною сербською партією в Косово, щодо формування нового складу парламенту.
В своєму рішення, ухваленому ще 30 вересня, суд визначив, що установча сесія парламенту, яка розпочалася 15 квітня, не вважається завершеною, а парламент не вважається сформованим без обрання віцеспікера від сербської громади.
У рішенні зазначено, що, згідно з Конституцією та Регламентом парламенту, віцеспікер від сербської громади обирається більшістю голосів усіх депутатів, тобто 61 голосом «за», а пропозиція подається у письмовій формі більшістю членів від сербської громади.
Депутатам надається 12 днів з дня публікації повного рішення Конституційного Суду для завершення процесу формування парламенту.
- Боснія і Герцеговина затвердила документ, необхідний для отримання коштів ЄС
Після тривалої затримки Рада міністрів Боснії і Герцеговини 30 вересня ухвалила Порядок денний реформ. Голосування було результативним після того, як міністри від партії Мілорада Додіка, Союзу незалежних соціал-демократів (СНСД), зняли своє вето на прийняття документа.
Порядок денний реформ містить перелік кроків, які країна буде здійснювати до 2027 року, щоб отримати доступ до коштів Плану зростання ЄС для Західних Балкан. Затвердження документу було передумовою для отримання першого траншу. Боснія і Герцеговина затвердила необхідний документ із значним запізненням і вже втратила доступ до 108 мільйонів євро коштів від ЄС. Подальше зволікання коштувало б країні ще 10 відсотків від загальної суми в 1 млрд. євро, виділеної Боснії і Герцеговині.
Комісар Європейського Союзу з питань розширення Марта Кос після прийняття Порядку денного реформ написала на X: «Боснія і Герцеговина продемонструвала так необхідну єдність. У нас є Порядок денний реформ! Це важливий крок для розблокування Плану зростання ЄС. Разом ми можемо досягти: кращих доріг, дешевшої енергії, швидшого інтернету, відсутності комісій за грошові операції та роумінг».
- Чорногорія, Албанія та Північна Македонія приєдналися до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)
Чорногорія, Албанія та Північна Македонія 7 жовтня розпочали повне впровадження системи Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Це означає, що громадяни та підприємства цих країн тепер можуть надсилати та отримувати гроші в межах зони SEPA значно швидше, дешевше та безпечніше на рівних умовах із сорока європейськими країнами, включаючи всі держави-члени ЄС. SEPA обробляє транскордонні платежі в євро так само, як і внутрішні, спрощуючи транзакції в межах Європи.
Географічне охоплення SEPA зараз включає 41 країну -всі країни-члени ЄС, а також кілька країн, що не входять до ЄС, таких як Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Монако.
Албанія та Чорногорія стали частиною географічного охоплення SEPA у листопаді 2024 року, Північна Македонія – у березні 2025 року.
Що стосується інших країн Західних Балкан, то Сербія приєдналася до SEPA у травні 2025 року, але повне впровадження та операційна готовність сербських банків до приєднання до SEPA очікується у травні 2026 року.
Центральний банк Косова подав попередню заявку на членство в SEPA у грудні 2024 року, але процес вступу наразі перебуває на паузі через неврегульованість законодавчих питань.
Що стосується Боснії і Герцеговини, то Центральний банк БіГ свого часу пояснював медіа, що чинний стан законодавства в БіГ не відповідає вимогам, необхідним для доступу до SEPA, і тому заявка на членство не була подана.
- Сербія та Угорщина провели спільні тактичні навчання
Міжнародні тактичні навчання «Сусіди 25», у яких взяли участь військовослужбовці Першої сухопутної бригади Збройних сил Сербії та 30-ї механізованої піхотної бригади Збройних сил Угорщини, протягом 10 днів тривали на полігоні «Пасулянске ліваде» на сході Сербії. Метою навчань було “покращення здатності планувати та проводити операції багатонаціональних сил, організовувати співпрацю та взаємодію, зміцнюючи при цьому взаємну довіру та обмінюючись досвідом”, зазначає Міністерство оборони Сербії. Повідомляється, що військовослужбовці Збройних сил Сербії та Збройних сил Угорщини спільно відпрацьовували бойові дії під час участі в операціях на тактичному рівні, використовуючи сучасні бойові машини та засоби розвідки та збору розвідувальних даних.
Це вже 10-ті спільні навчання військовослужбовців сербської та угорської армій під назвою «Сусіди», зазначає Міноборони Сербії.
Як відомо, у 2023 році Угорщина та Сербія підписали угоду про стратегічну співпрацю в галузі оборони, а у квітні 2025 року – угоду, що конкретизує підписаний раніше документ. Одним з пунктів підписаної угоди 2025 року є проведення спільних навчань.
- До Косово прибула велика партія дронів-камікадзе з Туреччини
Виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Косово Альбін Курті 8 жовтня повідомив у Фейсбуці про прибуття до міжнародного аеропорту Приштини «Адем Яшарі» «контейнерів з тисячами бойових безпілотників-камікадзе Skydagger». «Десятки солдатів Сил безпеки Косова вже пройшли навчання з їх використання», – додав він.
Курті повідомив, що контракт на постачання дронів було підписано у грудні минулого року з відомою турецькою компанією Baykar, яка є материнською компанією виробника Skydagger. «Безпілотники Skydagger мали прибути у січні 2026 року, але ми отримали їх на три місяці раніше», – зазначив він. «Ці безпілотники-камікадзе, також відомі як RTF (Ready to Fly) Skydagger FPV, придбані нами, є бойовими безпілотниками, оснащеними вибуховими пристроями для ураження рухомих та статичних цілей противника. Закуповуючи цю партію безпілотних літальних апаратів, на додаток до безпілотників TB2 Bayraktar та Puma, ми продовжуємо збільшувати та посилювати ударну міць нашої армії з метою створення боєздатних та злагоджених сил з новими технологічними розробками та сучасною тактикою ведення війни», – написав Курті.
Новина про постачання Туреччиною бойових дронів до Косово викликала обурення Белграда.
Начальник Генерального штабу Збройних сил Сербії генерал Мілан Мойсилович провів термінову телефонну розмову з командувачем KFOR, генералом Збройних сил Турецької Республіки Озканом Улуташем.
У розмові з командувачем KFOR, який кілька днів тому розпочав свій другий термін на посаді командувача KFOR, генерал Мойсилович висловив рішучий протест проти продовження озброєння “так званих «Сил безпеки Косова» та порушення Резолюції 1244 Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй та Військово-технічної угоди”.
Начальник Генштабу ЗС Сербії також зазначив, що “такі кроки є дуже поганим сигналом і загрожують не лише безпековій ситуації в Косово і Метохії, але й у всьому регіоні Західних Балкан”.
Директор Управління у справах Косова і Метохії уряду Сербії Петар Петкович також відреагував, повторивши, що, озброївши Приштину, Туреччина прямо порушила Резолюцію Ради Безпеки ООН 1244, згідно з якою сили НАТО, KFOR, є єдиною збройною силою в Косово і Метохії. За його словами, «мілітаризація Приштини та передача смертельної зброї в руки “палія Альбіна Курті» спрямована проти «мирного сербського народу».
На думку Петковича, дрони були доставлені на три місяці раніше запланованого терміну, «лише за кілька днів до місцевих виборів», щоб забезпечити прем’єр-міністру з Приштини, який має технічний мандат, «необхідну підтримку перед (місцевими) виборами 12 жовтня».
Президент Сербії Александар Вучич 8 жовтня написав у Твітері, що він «обурений поведінкою Туреччини та її жорстоким порушенням Статуту ООН та Резолюції Ради Безпеки ООН 1244, а також продовженням озброєння влади в Приштині». «Зараз абсолютно зрозуміло, що Туреччина не хоче стабільності на Західних Балканах і мріє знову відновити Османську імперію », — заявив він.
Однак у зверненні до медіа 9 жовтня Вучич дещо змінив свою риторику та назвав президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана «великим лідером». Він оголосив, що проведе переговори зі своїм турецьким колегою щодо безпілотників, які були доставлені до Приштини.
- Хорватія вимагає від Чорногорії повернути майно хорватських родин в Которській затоці
Хорватія надіслала Чорногорії дипломатичну ноту, в якій вимагає повернути майно, яке, як сказано, було відібрано у представників корінної хорватської меншини в Бока Которській (Которській) затоці.
Як зазначає хорватська сторона, питання стосується не тільки прав хорватів в Чорногорії, але і виконання умов вступу до Європейського Союзу, особливо розділу 23, в якому, зокрема, йдеться про реституцію. «Без повернення майна розділ не буде закрито, а це означає, що Чорногорія фактично заблокує сама себе шлях до ЄС», – пишуть хорватські видання.
За даними медіа, загальна вартість незаконно конфіскованого у десятків хорватських сімей майна в Тіваті, Которі, Доброті, Кавачі та Шкалярі перевищує півмільярда євро.
Міністерство закордонних справ та європейських справ Хорватії очікує, що Чорногорія негайно вживе заходів для повернення майна та справедливої компенсації, і оголошує, що стежитиме за цим питанням у рамках двостороннього діалогу та процесу вступу Чорногорії до Європейського Союзу.
Питання повернення нерухомого майна хорватських родин доповнило список вимог Загреба до Подгориці в рамках процесу вступу Чорногорії до ЄС. Поява нових пунктів в цьому списку сигналізує про те, що треба очікувати продовження хорватського вето на відкриття окремих переговорних розділів.
Нагадаємо, що причиною для погіршення хорватсько-чорногорських відносин стало ухвалення парламентом Чорногорії резолюції про «геноцид в Ясеноваці», що викликало обурення в Хорватії. В Загребі розцінили цей крок як виконання вказівок Белграда та недружній випад офіційної Подгориці.
