- США не надали дозвіл на продовження роботи NIS
Підсанкційній «Нафтової індустрії Сербії (NIS), контрольним пакетом якої володіють російські компанії, не вдалося отримати позитивну відповідь на свій запит до Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США щодо отримання спеціальної ліцензії, яка мала на меті забезпечити безперешкодну діяльність компанії, насамперед, нафтопереробного заводу в Панчево. “Я розчарований. Ми не отримали позитивного рішення від США”, — заявив 2 грудня президент Сербії Александар Вучич.
Через відсутність дозволу від Сполучених Штатів, НПЗ «Панчево» розпочав зупинення роботи. Під загрозою закриття опинилися понад 300 автозаправних станцій NIS, що складає понад п’яту частину всіх АЗС Сербії.
Втім, Вучич закликав громадян не панікувати, оскільки, за його словами, держава заздалегідь підготувалася до кризи. Він зазначив, що запасів всіх видів пального (бензину, дизеля та ін.) вистачить до кінця січня.
Офіційний Белград дав Росії час до 15 січня для продажу NIS, після чого «держава Сербія втрутиться», сказав Вучич, не уточнивши, які дії вживе Сербія.
Генеральний секретар Асоціації нафтових компаній Сербії Томіслав Мічович заявив RTS, що будь-яке рішення для NIS має призвести до активації переробки на нафтопереробному заводі в Панчево. «Це чудова можливість повернути право власності на НПЗ у сербські руки», – сказав Мічович.
Один з лідерів опозиції, президент Партії свободи та справедливості Драган Джилас вважає, що державі треба негайно встановити контроль над NIS. «Сербія більше не повинна чекати і повинна негайно взяти на себе управління NIS», – заявив він.
- Іноземні активи «Лукойла» продовжують роботу, в тому числі на Балканах
Американська адміністрація продовжила дозвіл на роботу (ліцензію) іноземним дочірнім компаніям “Лукойлу” до 29 квітня наступного року.
Як відомо, Сполучені Штати наклали санкції на “Лукойл” та “Роснєфть” 22 жовтня 2025 року у рамках політики тиску на енергетичний сектор Росії. Мета — зменшити здатність Кремля фінансувати війну проти України та підірвати його доходи. Санкції були оголошені у зв’язку з “відсутністю серйозної відданості Росії мирному процесу”.
Міністерство фінансів США (OFAC) пояснило рішення щодо продовження ліцензії необхідністю “пом’якшити шкоду для споживачів і постачальників” по всьому світу, які залежать від роздрібної мережі “Лукойлу” та наданти компанії час для проведення операцій з продажу своїх міжнародних активів непідсанкційним сторонам, що сприятиме “упорядкованому виходу” “Лукойлу” з регіональних ринків, при цьому запобігаючи передачі будь-яких прибутків до Росії.
Продовження роботи АЗС “Лукойл” стало гарною новиною для Сербії, яка зіткнулася з енергетичною кризою після зупинки єдиного нафтопереробного заводу в Панчево через санкції США проти “Нафтової індустрії Сербії” (NIS), що контролюється російськими компаніями. Президент Сербії Александар Вучич наголосив, що тепер “112 АЗС на території Сербії зможуть працювати з нафтопродуктами, імпортованими з-за кордону».
В Хорватії та Чорногорії “Лукойл” має менш критичну, але помітну присутність на роздрібному ринку пального, яка значною мірою залежить від імпорту. У Хорватії мережа налічує близько 50 АЗС, в Чорногорії – 10 АЗС.
Філії в обох країнах імпортують паливо переважно з Греції та – в Чорногорії – з Хорватії, а не з Росії. Завдяки цьому вони певною мірою захищені від вторинних санкцій, спрямованих на російські енергоносії, але їхня здатність проводити міжнародні фінансові транзакції була під загрозою.
- Боснія і Герцеговина готується до диверсифікації джерел і маршрутів поставок газу
На початку грудня Рада ЄС та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо регламенту поступового припинення імпорту російського природного газу. Таким чином запроваджується юридично обов’язкова поетапна заборона на імпорт як зрідженого природного газу (ЗПГ), так і трубопровідного газу з Росії , з повною забороною з кінця 2026 року та осені 2027 року відповідно.
Попередню угоду мають схвалити Рада ЄС та Європарламент, перш ніж її буде офіційно прийнято.
Регламент є центральним елементом дорожньої карти ЄС «REPowerEU» щодо подолання залежності від російської енергії після того, як Росія перетворила постачання газу на зброю, що мало значний вплив на європейський енергетичний ринок, зазначається в офіційному прес-релізі.
Рішення ЄС матиме опосередкований вплив на Боснію і Герцеговину, яка майже півстоліття повністю залежить від імпорту російського газу. У найближчий час БіГ зіткнеться з необхідністю диверсифікації джерел та маршрутів постачання природного газу.
З квітня 2021 року Боснія і Герцеговина отримує газ з Росії через «Турецький потік» / «Балканський потік». Згідно із регламентом ЄС, Болгарія, як транзитна країна, через два роки має припинити транспортування російського газу через свою територію.
Наразі головним проєктом із розбудови альтернативних шляхів імпорту газу розглядається Південний газовий інтерконектор, завдяки якому Боснія і Герцеговина буде підключена до хорватської мережі та терміналу скрапленого природного газу на острові Крк, куди приблизно 60 відсотків газу надходить зі США, а решта – з Близького Сходу. Вартість проєкту оцінюється в 2 млрд. євро.
За останні два місяці офіційні особи США, включаючи заступників державного секретаря, міністрів енергетики та природних ресурсів, а також конгресменів, провели низку зустрічей з владою Боснії і Герцеговини, обговорюючи проєкт.
Будівництво Південного інтерконектора, який стане першою великою прямою американською інвестицією в енергетичний сектор у цій частині Європи, може розпочатися вже наступного року.
Джон Гінкель, тимчасовий повірений у посольстві США в Боснії та Герцеговині, заявив про повну підтримку проєкту.
«Адміністрація Трампа підкреслила дві критичні істини: світ продовжуватиме працювати на нафті, газі та вугіллі; і кожна молекула російського газу, придбана в Європі, фінансує військову машину Росії.
Боснія і Герцеговина залежить від Росії на 100 відсотків свого газу, і це постачання не є надійним. Європейський Союз забороняє російський газ на своєму єдиному ринку, а Болгарія оголосила, що припинить транзит російського газу через свою територію до 2028 року. Коли це станеться, БіГ потребуватиме нового джерела газу, тоді як її сусіди намагатимуться зробити те саме. Маючи лише одне поточне з’єднання для отримання імпорту газу, БіГ буде важко забезпечити альтернативні постачання газу або забронювати потужності трубопроводу. Але є чітке рішення – газопровід Південний інтерконектор. Цей проект дозволить Боснії і Герцеговині купувати надійний та доступний скраплений природний газ (ЗПГ). …Адміністрація Трампа готова швидко діяти для підтримки Південного інтерконектора. Тепер лідери Боснії і Герцеговини повинні просунути цей життєво важливий проєкт. Давайте працювати разом, щоб довести його до фінішу», – написав Гінкель в статті, оприлюдненої Посольством США в соцмержах.
- Єврокомісія схвалила Порядок денний реформ Боснії і Герцеговини
«Комісія дійшла висновку, що Порядок денний реформ, поданий 30 вересня 2025 року, відповідає цілям Регламенту про Фонд зростання», – зазначається у прес-релізі.
Це рішення робить можливим виділення Боснії і Герцеговини до 976,6 мільйонів євро в рамках Фонду реформ та зростання ЄС.
«Тепер Боснія і Герцеговина повинна швидко підписати та ратифікувати як Угоду про кредитну угоду, так і Кредитну угоду. Виділення фінансування Боснії та Герцеговині, включаючи попереднє фінансування, може розпочатися лише після набрання чинності цими угодами та виконання всіх умов», – зазначається у прес-релізі.
Боснія і Герцеговина була останньою країною регіону, яка подала свою Порядок денний реформ, і вона вже втратила доступ до 108 мільйонів євро через невиконання початкового терміну. Після тривалої затримки Рада міністрів Боснії і Герцеговини ухвалила документ 30 вересня.
- Повернення сербських мерів на північ Косова не забезпечило зняття санкцій ЄС проти Приштини
5 грудня в чотирьох північних муніципалітетах Косово – Північній Митровиці, Звечані, Зубіному Потоці та Лепосавичу – офіційно склали присягу нові мери, що представляють сербську громаду. Це стало результатом місцевих виборів, що пройшли у жовтні 2025 року. Після виборів провідна партія сербів Косово, «Сербський список», повернула собі контроль над північними муніципалітетами. Таким чином було покладено край дворічному періоду напруженості, коли муніципалітетами на півночі керували албанські мери, обрані в умовах бойкоту виборів сербами і за мізерної явки.
Повернення сербів у владні кабінети було однією з ключових вимог міжнародної спільноти для деескалації ситуації в Косово, і однієї з причин накладення санкцій ЄС на Приштину. Втім, попри те, що на півночі нарешті відбулася офіційна передача влади обраним представникам сербської громади, Європейський Союз не скасував обмежувальні заходи. У Європейській службі зовнішніх справ зазначають, що обмежувальні заходи впроваджувалися не лише через питання місцевих голів, а як відповідь на загальну відсутність прогресу у нормалізації відносин із Белградом. У ЄС підкреслюють, що санкції мають комплексний характер, і для їх повного скасування уряд Альбіна Курті має продемонструвати системні кроки: від повернення сербів до поліції та судів до початку реальної роботи над Асоціацією сербських муніципалітетів.
За лаштунками Брюсселя з цього приводу тривають гострі дебати, оскільки єдність ЄС у косовському питанні дещо похитнулася. Верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки ЄС Кая Каллас разом із групою з понад десяти країн-членів виступає за негайне зняття обмежень, вважаючи, що Приштина виконала свою частину зобов’язань щодо проведення виборів. Проте цьому рішенню активно протидіє впливовий блок країн, очолюваний Францією та Італією за підтримки Іспанії, Угорщини та Словаччини. Ці держави наполягають на «фазовому» підході, побоюючись, що передчасне зняття тиску заохотить косовську владу до нових односторонніх кроків на півночі, які спровокують ескалацію.
Подальша доля санкцій, ймовірно, залежатиме від результатів засідання Ради ЄС у другій половині грудня. Наразі Брюссель обрав вичікувальну позицію, щоб не давати уряду Альбіна Курті додаткових передвиборчих бонусів перед майбутніми парламентськими виборами у Косово, які мають відбутися 28 грудня.
