- «Сербський список» отримав 9 з 10 місць в парламенті Косово
На позачергових парламентських виборах у Косово, що відбулися 28 грудня, Рух «Самовизначення» (Lëvizja Vetëvendosje, LVV) нинішнього очільника уряду Косово Альбіна Курті, отримала 51,11 відсотка голосів виборців або 57 мандатів, згідно з остаточними результатами, опублікованими на сайті Центральної виборчої комісії Косова після підрахунку всіх голосів. На другому місці – Демократична партія Косова (Partia Demokratike e Kosovës — PDK), яка отримала 20,19 відсотка голосів виборців і 22 місця в парламенті, на третьому – Демократична ліга Косова (Lidhja Demokratike e Kosovës — LDK) з 13,23 відсотка голосів і 15 місць. Альянс за майбутнє Косова (Aleanca për Ardhmërinë e Kosovës — AAK) отримав 5,5 відсотка голосів, або шість мандатів.
«Самовизначення» – єдина партія, яка отримала більше мандатів, ніж на чергових виборах 9 лютого. Демократична партія Косова отримала на два мандати менше, ніж на попередніх парламентських виборах 9 лютого, а Демократична ліга Косова – на п’ять мандатів менше.
З 10 мандатів, передбачених для сербської громади, «Сербський список» отримав дев’ять мандатів. За ніього проголосувало 4,84 відсотка виборців. Один мандат отримала партія «За свободу, справедливість та виживання» Ненада Рашича, міністр уряду Курті, за яку проголосували 0,51 відсотка виборців.
Результати партій сербської громади стали практично повторенням результатів виборів 9 лютого. Втім, вони не співпали із попередніми результатами, які оголосив офіційний Белград. За твердженням президента Сербії Александара Вучича та сербських урядовців, «Сербський список» мав отримати 10 мандатів, але остаточний підрахунок голосів спростував цей прогноз.
Інші 10 мандатів зі 120 у парламенті Косово отримали представники інших громад.
- В Республіці Сербської відзначили День РС
В Республіці Сербської пройшли масштабні урочистості з нагоди Дня Республіки Сербської 9 січня, попри те, що Конституційний суд Боснії і Герцеговини визнав це свято неконституційним.
Центральною подією став святковий парад в Баня Луці, у якому взяли участь понад 2000 осіб, підрозділи Міністерства внутрішніх справ Республіки Сербської, ветеранські організації, представники російського мотоклубу «Нічні вовки».
На центральному місці на трибуні, окрім керівництва Республіки Сербської, був присутній екс-президент РС Мілорад Додік та іноземні гості, включаючи Ніколу Селаковича, міністра культури уряду Сербії.
Увагу медіа привернув Род Благоєвич, колишній губернатор американського штату Іллінойс та нинішній лобіст, який під час параду стояв у першому ряду.
Був присутній на святкуванні і Данило Вучич, син президента Сербії Александара Вучича. Сам президент Вучич надіслав офіційне вітання.
Управління Високого представника (OHR) у Боснії і Герцеговині напередодні попередило, що святкування 9 січня як Дня Республіки Сербської є неповагою до рішень Конституційного суду Боснії і Герцеговини, наголосивши, що така поведінка також може тягнути за собою кримінальну відповідальність.
Попередні святкування 9 січня супроводжувалися санкціями США проти тих, хто організовує урочистості всупереч рішенню суду. Однак наприкінці жовтня минулого року Дональд Трамп скасував санкції проти 47 осіб та десятків компаній, пов’язаних з Додіком та його соратниками, багато з яких потрапили під санкції за їхню роль в організації святкування 9 січня.
- США вийшли з Міжнародного механізму, що продовжував справу Гаазького трибуналу
Сполучені Штати вийшли з Міжнародного залишкового механізму кримінальних трибуналів (IRMCT) у Гаазі, інституції, яка стала наступником Міжнародного трибуналу з питань колишньої Югославії та суду Руанди.
Цей крок є частиною ширшого рішення Вашингтону вийти з 66 міжнародних організацій та органів, яке ґрунтується на президентському меморандумі, що наказує припинити участь та фінансування структур, які вважаються такими, що не відповідають американським інтересам.
Це рішення має особливе значення для Боснії і Герцеговини. Міжнародний залишковий механізм в Гаазі зберігає правову безперервність вироків за геноцид та воєнні злочини, скоєні під час воєн 1990-х років, проводить апеляційні процедури та керує архівами, які мають ключове значення в боротьбі із запереченням злочинів.
Зокрема, в рамках Механізму було винесено остаточні вироки у справах проти лідерів боснійських сербів Радована Караджича та Ратка Младича, яких було засуджено до довічного ув’язнення за геноцид у Сребрениці та інші злочини проти людяності.
Вихід США, однієї з ключових країн, що стояли за створенням та функціонуванням Гаазького трибуналу, ще послаблює міжнародну систему, яка захищає ці рішення від політичного оскарження та релятивізації. Хоча Міжнародний залишковий механізм формально продовжує діяти під егідою Організації Об’єднаних Націй, без повної політичної та фінансової підтримки Сполучених Штатів його авторитет та операційні можливості залишаються значно обмеженими.
Екс-президент Республіки Сербської Мілорад Додік вже висловив своє задоволення рішенням президента США. «Я вітаю рішення президента Дональда Трампа та США вийти з низки міжнародних квазіінституцій, які роками використовувалися як лобістські та групи тиску для нині провалених неоліберальних проектів. Це рішення демонструє послідовність президента Трампа у поверненні суверенітету державам і народам», – сказав Додік.
- Хорватія ухвалила рішення про термінову допомогу Україні
Уряд Хорватії ухвалив Рішення про надання термінової допомоги Україні. Це вже п’ятнадцятий пакет допомоги. Йдеться, зокрема, про 100 мобільних верстатів хорватського виробництва, а також супутніх витратних матеріалів, загальною оціночною вартістю 625 тисяч євро з ПДВ.
Також було прийнято Резолюцію щодо технічної підтримки енергетичної системи України, враховуючи, що численні енергетичні об’єкти та ключова інфраструктура по всій Україні були серйозно пошкоджені або зруйновані, а значна частина країни відчуває перебої в постачанні електроенергії. Передбачається передача Україні трансформаторів, насосів та іншого технічного обладнання, яке більше не використовується в Хорватії.
Президент Хорватії Зоран Міланович, який зазвичай критикує уряд Андрея Пленковича за його проукраїнську позицію, черговий раз підкреслив, що Хорватія не буде відправляти своїх військових до України і наголосив, що фінансова допомога Україні не має наносити шкоду Збройним Силам Республіки Хорватія.
