- Єврокомісія схвалила національні оборонні плани восьми держав-членів, в тому числі Хорватії
Європейська комісія схвалила і передала на затвердження Раді ЄС національні оборонні плани восьми держав-членів – Бельгії, Болгарії, Данії, Іспанії, Кіпру, Португалії та Румунії та Хорватії. Це рішення прийнято після ретельної оцінки «Національних інвестиційних планів оборони» країн у рамках ініціативи SAFE (Security Action for Europe). Схвалення планів відкриває шлях для першої хвилі недорогих довгострокових позик, що дозволить цим країнам терміново підвищити свою військову готовність та придбати необхідне сучасне оборонне обладнання.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн сказала: «Минулого року ЄС досяг більшого прогресу в оборонній сфері, ніж за всі попередні десятиліття. Біла книга та Дорожня карта готовності до 2030 року дозволили державам-членам мобілізувати до 800 мільярдів євро на оборону. Це включає 150 мільярдів євро на спільні закупівлі – SAFE. Ми вже схвалили першу партію планів SAFE для Бельгії, Болгарії, Данії, Іспанії, Хорватії, Кіпру, Португалії та Румунії. Інші підуть невдовзі після цього. Зараз Раді терміново необхідно схвалити ці плани, щоб забезпечити швидке розподілення коштів».
Після ухвалення рішення Радою ЄС, Єврокомісія завершить укладення кредитних угод. Перші виплати очікуються у березні 2026 року.
Перша група з 8 держав-членів має право на отримання близько 38 мільярдів євро.
Загалом 19 держав-членів виявили зацікавленість у використанні пільгових позик. Єврокомісія залучатиме кошти на ринках капіталу та розподілятиме їх зацікавленим державам-членам на запит, виходячи з їхніх інвестиційних планів у європейській оборонній промисловості.
Рівні фінансування для кожної країни були попередньо встановлені у вересні на основі принципів солідарності та прозорості. Наприклад, Хорватії планується виділити 1,7 мільярда євро.
SAFE (Security Action for Europe) — програма Європейського Союзу, започаткована у 2025 році для фінансування спільних закупівель та інвестицій у європейську оборонну промисловість, що має на меті посилення обороноздатності ЄС та інтеграцію українського оборонно-промислового комплексу у європейські ланцюги постачання.
- Сербія отримає перший транш в рамках Плану зростання ЄС для Західних Балкан
Після семимісячної затримки, Європейська Комісія вирішила виділити Сербії перший транш в розмірі 56,5 мільйонів євро в рамках Плану зростання для Західних Балкан. Рішення було ухвалене з огляду на реформи, реалізовані Белградом у другій половині 2024 року. З семи кроків, передбачених Порядком денним реформ на цей період, Сербія виконала лише три, тому замість повної суми в майже 112 мільйонів Сербії виділяється близько 50 відсотків.
Генеральний директор Генерального директорату Європейської комісії з питань розширення та східного сусідства Герт Ян Коопман (Gert Jan Koopman), виступаючи перед членами комітетів Європейського парламенту з питань закордонних справ та бюджету зазначив, що Сербія «виконала мало кроків зі своєї Порядку денного реформ, пов’язаних із верховенством права», тоді як кроки, які були реалізовані, «в основному стосуються соціально-економічної сфери».
Незважаючи на затримку із ухваленням рішення і виділенням лише частини запланованих коштів, в Белграді зустріли вісті з Єврокомісії із оптимізмом.
«Ця новина свідчить про нашу відданість виконанню цілей Порядку денного реформ, навіть попри те, що наш прогрес дещо уповільнився через внутрішні негативні події. Однак я впевнений, що ми швидко надолужимо все це та повернемося на шлях прискореного розвитку та подальших реформ. Це наш абсолютний пріоритет, і ми залишаємося відданими йому. Ми чітко проклали наш європейський шлях і залишатимемося на ньому, доки не виконаємо всі цілі реформ», – наголосив перший віце-прем’єр-міністр та міністр фінансів Сініша Малі.
- Громадяни Албанії, Боснії і Герцеговини, Косово, Північної Македонії та Чорногорії тимчасово не зможуть отримати американські імміграційні візи
Державний департамент США оголосив про радикальні зміни в імміграційній політиці. Починаючи з 21 січня, Сполучені Штати тимчасово призупиняють видачу імміграційних віз для громадян 75 країн світу, серед яких опинилися п’ять із шести країн Західних Балкан. Держдеп визначив їх як такі, що мають високий показник використання державних пільг їхніми громадянами після переїзду до США.
Рішення не стосується неімміграційних віз (таких як туристичні, студентські або робочі візи для тимчасового перебування). Короткострокові поїздки залишаються доступними за звичною процедурою.
До списку країн, чиї громадяни наразі не зможуть отримати імміграційні візи, увійшли Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Північна Македонія, Чорногорія. Сербія стала єдиною країною регіону, яка не потрапила під обмеження.
Рішення Держдепу є частиною ширшої стратегії адміністрації президента Трампа, спрямованої на посилення контролю за «громадським тягарем» (public charge). Державний департамент пояснює, що обмеження введені для країн, громадяни яких мають високий ризик стати залежними від державної соціальної допомоги або інших пільг після прибуття до США. «Ми проводимо повний перегляд політики та процедур, щоб гарантувати, що іммігранти з країн з високим рівнем ризику не стануть тягарем для американських платників податків», — йдеться в офіційному повідомленні.
Посольства США в країнах, щодо яких запроваджено обмеження, можуть продовжувати приймати заяви та проводити співбесіди, проте жодна імміграційна віза не буде видана після 21 січня, поки діє це розпорядження.
Для країн Західних Балкан це рішення стало несподіваним дипломатичним сигналом. Оскільки Албанія, Чорногорія та Північна Македонія є членами НАТО, їхнє включення до списку разом із державами, що вважаються «нестабільними», спричинило занепокоєння у місцевих урядах. Натомість виключення Сербії розцінюється як специфічний геополітичний крок Вашінгтону в поточному політичному контексті.
Тривалість «паузи» із видачи імміграційних віз наразі не визначена — вона залежатиме від того, як швидко Державний департамент завершить перегляд протоколів перевірки іммігрантів.
- Албанія приєднається до ініціативи PURL
15–16 січня відбувся робочий візит міністра з питань Європи та закордонних справ Албанії Еліси Спіропалі (Elisa Spiropali) до України. Основним результатом поїздки стала заява про намір Албанії у 2026 році приєднатися до програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List). Ця ініціатива, започаткована США та НАТО, дозволить Албанії фінансувати закупівлю озброєння та обладнання американського виробництва безпосередньо для потреб української армії.
Під час переговорів із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою обговорювалася ситуація на полі бою, стан енергетичної системи після російських ударів та механізми примусу Москви до миру через посилення тиску.
Сторони також обговорили співпрацю у сфері подолання гібридних загроз і протидії російським інформаційним операціям на Західних Балканах.
Сибіга зазначив, що Албанія є ключовим партнером України у регіоні та активним учасником формату «Україна – Південно-Східна Європа».
Економічний напрямок візиту був представлений зустріччю з віцепрем’єр-міністром Тарасом Качкою. Ключовою темою стало поглиблення торговельно-економічних відносин, зокрема опрацювання двосторонньої Угоди про вільну торгівлю.
Окрему увагу сторони приділили підтримці енергетичного сектору України та координації дій у межах євроінтеграційного процесу.
- У Північній Македонії тріумфом правлячої партії завершилися локальні вибори
У Північній Македонії 11 січня відбулося голосування на виборах мерів муніципалітетів Гостивар, Врапчиште, Маврово та Ростуше, а також Центар Жупа.
Повторні місцеві вибори в цих чотирьох муніципалітетах відбулися після того, як у першому турі місцевих виборів, що відбувся 19 жовтня, не було досягнуто мінімального порогу явки громадян, або однієї третини зареєстрованих виборців.
Згідно з попередніми результатами Державної виборчої комісії (ДВК), Національний альянс за інтеграцію (Националната алијанса за интеграција, НАИ) є переможцем у муніципалітетах Гостивар та Врапчиште, коаліція „Твоја Македонија“ на чолі з ВМРО-ДПМНЄ – у Маврово та Ростуша, а Демократична партія турків Македонії (Демократската партија на Турците на Македонија, ДПТМ) – у муніципалітеті Центар Жупа.
Таким чином, за загальними підсумками місцевих виборів, представники правлячої партії ВМРО-ДПМНЄ очолять 56 муніципалітетів країни, тоді як опозиційний Соціал-демократичного союз Македонії (СДСМ) – лише 6.
Лідер ВМРО-ДПМНЄ та прем’єр-міністр Хрістіян Міцкоскі, коментуючи результати виборів, назвав їх «чітким політичним вироком» від громадян. Він підкреслив, що такий розподіл сил є закономірним наслідком втраченої довіри до СДСМ та їхнього нинішнього керівництва на чолі з Венко Філіпче. За словами Міцкоскі, партія, яка на національному рівні акумулює лише близько 140 тисяч голосів, більше не має кредиту довіри, щоб виступати від імені більшості чи вважатися сильної опозицією.
Як повідомляється, виборчий пройшов спокійно, а правоохоронні органи не зафіксували суттєвих порушень громадського порядку в день голосування.
Міністерства внутрішніх справ Північної Македонії та Угорщини домовилися про розширення співпраці
Міністр внутрішніх справ Північної Македонії Панче Тошковскі 14 – 16 січня перебував з візитом в Угорщині, в рамках якого провів зустріч із угорським колегою Шандором Пінтером. Головною темою обговорення стала боротьба з нелегальною міграцією та контрабандою людей. Міністр Пінтер наголосив, що Угорщина вважає Республіку Північна Македонія стратегічним партнером, який сприяє стабільності Західних Балкан.
Під час візиту було підписано Декларацію про співпрацю між Навчальним центром Міністерства внутрішніх справ Північної Македонії та Центром поліцейської освіти та підготовки Міністерства внутрішніх справ Угорщини. Угорському центру було надіслано запрошення приєднатися до Регіональної асоціації навчальних центрів та поліцейських академій Південно-Східної Європи, нещодавно створеної за ініціативою Міністерства внутрішніх справ Північної Македонії.
Міністр Тошковскі також провів зустрічі з директором Національного бюро розслідувань та з директором Національного генерального директорату з ліквідації наслідків стихійних лих.
«Угорщина є перевіреним другом і партнером Північної Македонії, і цей візит є ще одним кроком до зміцнення співпраці, обміну досвідом та побудови партнерських відносин, що сприяють більшій безпеці, стабільності та європейській перспективі», – наголосив міністр Тошковскі.
- Загреб вказує Подгориці на важливість вирішення питання реституції
Вирішення питання реституції власності хорватських родин у Чорногорії є важливою умовою для євроінтеграції Подгориці. Про це заявив міністр закордонних та європейських справ Хорватії Гордан Грлич Радман під час свого візиту до Чорногорії.
Грлич Радман відвідав сусідню країну з нагоди Дня хорватського народу в Чорногорії, який відзначається 13 січня. Ця дата вшановує перенесення мощей Святого Трипуна з Константинополя до Котора у 809 році, що є знаковою подією для хорватської громади регіону.
В фокусі уваги хорватського міністра була доля майна п’ятдесяти однієї хорватської родини в районі Мрчевац (муніципалітет Тіват). Попри те, що власники мають на руках позитивні рішення судів усіх інстанцій — від місцевого суду в Которі до Адміністративного суду Чорногорії — фактичне переоформлення землі та будівель блокується протягом тривалого часу. Гордан Грлич Радман наголосив, що це питання безпосередньо стосується верховенства права та Розділу 23 переговорного процесу з ЄС, який охоплює правосуддя та основоположні права. У контексті євроінтеграції цей розділ є ключовим, оскільки він демонструє здатність держави захищати права власності та виконувати судові рішення.
Хорватський міністр уникав прямого вживання слова «блокування», проте чітко дав зрозуміти, що закриття переговорних розділів напряму залежить від того, як держава-кандидат виконує встановлені критерії. Він підкреслив, що хоча Хорватія і підтримує європейський шлях Чорногорії, Загреб очікує реального прогресу у вирішенні відкритих питань, успадкованих після розпаду колишньої Югославії.
З боку Чорногорії віцепрем’єр-міністр та голова МЗС Ервін Ібрагімович підтвердив готовність до діалогу. Він зазначив, що країна повністю усвідомлює свої зобов’язання як перед Хорватією, так і на шляху до ЄС. За його словами, Чорногорія прагне зробити конкретні кроки, щоб звільнити майбутні покоління від політичного та юридичного тягаря минулого.
Окрім реституції в Тіваті, між Загребом та Подгорицею залишається низка інших відкритих питань. До них, зокрема, належать остаточне визначення кордону в районі півострова Превлака, питання власності на навчальний вітрильник «Ядран», який Хорватія вважає незаконно привласненим Чорногорією, конфлікт навколо назви басейну в Которі, який носить ім’я ватерполіста, що під час агресії проти Дубровника був охоронцем у таборі для полонених хорватів у Морінї.
