- Парламент Сербії ухвалив спірні закони щодо правосуддя
28 січня парламент Сербії ухвалив поправки до низки законів, що стосуються сфери правосуддя, запропоновані депутатом від правлячої Сербської прогресивної партії (СНС), головою парламентського Комітету з питань судочинства Углєшею Мрдичем. 30 січня президент Сербії Александар Вучич підписав «закони Мрдича».
Опозиція та експерти у сфері правосуддя наголошують, що наслідками ухвалених законів буде збільшення контролю уряду над судовою системою та параліч Генеральної прокуратури з питань організованої злочинності (ТОК). Згідно з новими нормами закону, понад половина (11) прокурорів ТОК втратять свої мандати протягом 30 днів.
Експерти вважають причиною для внесення законодавчих змін розслідування ТОК проти діючих урядовців. «Для цього є лише одна причина: протягом минулого року Генеральна прокуратура з питань організованої злочинності розпочала розслідування щодо двох колишніх міністрів та висунула обвинувальний акт проти чинного міністра уряду. Це помста», – сказала DW Софія Мандич з Центру судових досліджень (CEPRIS).
Як відомо, ТОК веде резонансні справи проти міністра культури Ніколи Селаковича (якого підозрюють у фальсифікаціях у процесі зняття статусу захищеної спадщини з комплексу колишнього Генерального штабу для реалізації на цьому місті девелоперського проєкту Джареда Кушнера, зятя президента США Дональда Трампа) та екс-міністрів будівництва, транспорту та інфраструктури Горана Весича та Томислава Момировича (справа щодо руйнування навісу на вокзалі в Новому Саді, яке призвело до загибелі 16 людей).
В той же час депутат Мрдич стверджує, що законодавчі зміни мають «повернути» судову владу державі. «Як автор закону, я вдячний усім депутатам, які проголосували за прийняття пакету судових законів, оскільки вони зробили історичний внесок у повернення Сербії вкраденої судової системи, яка була частиною кольорової революції та способом захоплення законно обраної влади в нашій країні», – наголосив він. За його словами, «вони» почали заарештовувати міністрів Сербської прогресивної партії і «хотіли зрештою заарештувати президента Вучича, будемо відверті». «Вони хотіли провести кольорову революцію до кінця, повалити державу», – заявив Мрдич.
Прийняття змін до законів із питань правосуддя не зустріло позитивної реакції з боку Європейського Союзу. Європейський комісар з питань розширення Марта Кос заявила, що «голосування сербського парламенту за обмеження незалежності судової влади є серйозним кроком назад на шляху Сербії до ЄС». «У часи великого прогресу в розширенні, коли Чорногорія та Албанія стрімко просуваються, Сербія ризикує рухатися в протилежному напрямку. Це не те, чого ми хочемо», – написала Кос у мережі X одразу після голосування в сербському парламенті.
Днем пізніше Кос закликала депутатів якомога швидше переглянути щойно прийняті закони та привести їх у відповідність до європейських стандартів. «Ми справді закликаємо сербський парламент якомога швидше переглянути ці закони та гармонізувати закони щодо правосуддя з європейськими стандартами», – сказала Кос після прибуття на зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі. Вона додала, що це «серйозний крок назад», оскільки поправки були прийняті дуже «поспішно та непрозоро без будь-яких консультацій».
Міністр європейської інтеграції Сербії Неманья Старович заявив, що новий пакет законів щодо системи правосуддя повністю відповідає конституційним принципам, які свого часу були узгоджені із ЄС. Втім, за його словами, уряд звернеться до Венеціанської комісії Ради Європи і, після отримання висновків, за необхідності, в закони будуть внесені зміни.
- Просербська Демократична народна партія вийшла з правлячої коаліції Чорногорії
Демократична народна партія (ДНП), близька до офіційного Белграда, вийшла з правлячої коаліції Чорногорії на державному і на столичному рівнях. Представники ДНП в уряді Чорногорії, віцепрем’єр-міністр з питань інфраструктури та регіонального розвитку Мілун Зогович та міністр транспорту Майя Вукічевич оголосили про відставку зі своїх посад у виконавчій владі.
Рішення було прийнято після відмови прем’єр-міністра Мілойко Спаїча розглянути на засіданні уряду пропозиції Демократичної національної партії щодо надання сербській мові статусу офіційної мови, поруч із чорногорською; дозволити подвійне громадянство; надати статусу державного символу історичному триколору поруч із нинішнім державним прапором Чорногорії. Четвертою вимогою ДНП є вимога розпочати всебічний діалог на основі результатів референдуму щодо будівництва очисних споруд у Ботуні, «який врахував би думки» громадян Зети, які сказали «ні» будівництву колектора (ДНП підтримує протести місцевих мешканців проти будівництва важливого для Подгориці об’єкта).
Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч, в свою чергу, заявив у мережі X, що «шантажну модель» співпраці не допустить жодна політична сила в нинішній більшості, і що лише держава вирішуватиме життєво важливі інтереси Чорногорії. Він наголосив, що місцем для висування ініціативи щодо сербської мови та її розгляду є парламент Чорногорії, за участю всіх зацікавлених кіл – не лише парламентських, а й соціальних, професійних та академічних. Спаїч також підкреслив, що питання будівництва очисних споруд у Ботуні є цивілізаційним та екологічним питанням, і що його не слід пов’язувати з культурними та ідентичними питаннями.
Голова Демократичної народної партії Чорногорії Мілан Кнежевич визнав, що уряд Мілойка Спаїча все ще має більшість після того, як ДНП пішла з влади, але він очікує «турбулентності».
Президент правління Центру моніторингу та досліджень (CEMI) Златко Вуйович вважає, що вихід Мілана Кнежевича та Демократичної національної партії з правлячої коаліції слід розглядати як тактичний та політично розрахований крок, головною метою якого є створення інституційної кризи та відкриття простору для позачергових парламентських виборів, що зробить практично неможливим для Чорногорії завершення переговорів з ЄС до кінця 2026 року.
- Конституційний суд Косова визнав неконституційним обрання Ненада Рашича віце-спікером парламенту
Конституційний суд Косова п’ятьма голосами «за» та двома «проти» визнав, що рішення парламенту Косова про обрання Ненада Рашича віце-спікером протиричить Конституції.
Конституційність рішення парламенту від 10 жовтня 2025 року, на якому Ненада Рашича було обрано віце-спікером, оскаржили представники провідної партії сербів Косова «Сербський список».
Ненада Рашича, етнічного серба, члена уряду Альбіна Курті та лідера партії «За свободу, справедливість і виживання», було обрано заступником голови парламенту Косово після того, як жоден із кандидатів від «Сербського списку» – загалом дев’ять – не зміг забезпечити необхідну достатню кількість голосів для обрання. Рашич отримав підтримку 71 депутата, тоді як 9 були проти та 24 утрималися.
Голова парламенту поставив кандидатуру Рашича на голосування, хоча «Сербський список» його не висував, і саме це і визнано порушенням Конституції.
Конституційний Суд у поясненнях до рішення зазначив, що Конституція чітко розмежовує процедуру обрання заступників голови парламенту з числа найбільших парламентських груп та тих, хто представляє національні громади. Трьох віце-спікерів пропонують найбільші парламентські групи, тоді як право висувати віце-спікера з числа сербських та інших громад належить більшості представників цих громад. Суд встановив, що обрання Ненада Рашича не було результатом пропозиції цієї більшості, тобто «Сербського списку», і тому протирічить Конституції.
Водночас Конституційний суд вирішив, що вердикт не має зворотної дії, таким чином обрання Рашича залишається чинним. Окрім того, рішення Конституційного Суду було ухвалено після розпуску парламенту у листопаді 2025 року, і дострокових парламентських виборів 28 грудня того ж року.
- Політичний скандал в Загребі через зустріч бронзових чемпіонів Європи
Десятки тисяч уболівальників зустрічали збірну Хорватії з гандболу увечері 2 лютого на головній площі Загреба – площі бана Йосипа Єлачича – після того, як команда здобула бронзу на чемпіонаті Європи. Втім, зустріч спортсменів стала не тільки святом, але і політичним скандалом.
Спочатку офіційне святкування почало організовувати місто Загреб. Однак після того, як міська влада заборонила виступ на площі співака Марко Перковича Томпсона, Хорватська федерація гандболу оголосила, що вітальної вечірки в такому випадку взагалі не буде.
В ситуацію втрутився уряд, який разом із Хорватською федерацією гандболу організував святкування на головній площі столиці всупереч волі міської влади міста. Томпсон зміг виконати на сцені кілька пісень, зокрема неофіційний гімн хорватської гандбольної команди, пісню «Якщо не знаєш, що відбувалося» («Ako ne znaš šta je bilo») про хорватську війну за незалежність (Domovinski rat).
Мер Загреба, один із лідерів опозиційної ліво-зеленої політичної платформи «Можемо!» (Možemo!) Томіслав Томашевич заявив, що, організувавши вітальний захід для гандболістів без згоди міської влади, уряд порушив Конституцію, «яка у статті 4 гарантує право на місцеве самоврядування».
Президент Хорватії Зоран Міланович назвав рішення уряду «неконституційним, незаконним та піратським актом».
Прем’єр-міністр і очільник правлячої правоцентристської партії Хорватський демократичний союз (ХДС) Андрей Пленкович відкинув звинувачення у нібито незаконних діях уряду щодо рішення взяти на себе організацію зустрічі гандбольної команди. Кілька урядовців різко розкритикували політизацію події з боку лівих.
Політологи назвали політичну суперечку навколо зустрічі збірної із гандболу передчасним початком передвиборчої парламентської кампанії, зазначивши, що найближчі опитування громадської думки покажуть, кому в результаті вдалося збільшити свій рейтинг.
- Висунуто першу підозру у справі про «Сараєвське сафарі»
Прокуратура Мілана зробила перший процесуальний крок у межах розслідування справи про «Сараєвське сафарі». Йдеться про звинувачення на адресу іноземців, які під час війни в Боснії і Герцеговині (1992–1995 роки) нібито прибували на сербські позиції навколо обложеного Сараєво, щоб отримати за гроші можливість стріляти по мирних жителях.
Першою особою, проти якої офіційно порушено провадження і висунуто підозру, став 80-річний колишній водій вантажівки, який мешкає поблизу міста Порденоне на північному сході Італії. Слідство підозрює чоловіка у змові з іншими, наразі невідомими особами, з метою реалізації злочинного плану, що призвів до загибелі неозброєних цивільних осіб, серед яких були жінки, люди похилого віку та діти.
Під час обшуку в будинку підозрюваного карабінери виявили сім одиниць вогнепальної зброї, якою він володів на законних підставах: два пістолети, гвинтівку та чотири дробовики. Документами компанії, в якій він раніше працював, зафіксовано, що чоловік кілька разів їздив до колишньої Югославії на початку 1990-х.
Прокуратура Мілана працює над ідентифікацією інших ймовірних учасників, зокрема у справі фігурує ще одне конкретне ім’я.
Облога Сараєво тривала з 1992 по 1996 рік. Упродовж блокади міста від обстрілів загинуло понад 11 тисяч людей, з них 1601 дитина. Снайпери в Сараєво вбили від 300 до 350 людей, майже всі жертви були цивільними.
