- Операція проти Ірану в коментарях і оцінках регіональних лідерів
На тлі повномасштабних бойових дій США та Ізраїлю проти Ірану країни регіону є обережними в оцінках, хоча є і виключення у вигляді звинувачень у «порушенні міжнародного права». Деякі країни Західних Балкан взагалі зберігають мовчання.
Албанія: Визнання КВІР терористами
Прем’єр-міністр Еді Рама наголосив, що позиція Албанії полягає не лише в підтримці Ізраїлю чи арабських країн, які прагнуть миру, і не просто узгоджується з позицією стратегічних союзників, а і відображає необхідність конкретних дій у той момент, коли, за його словами, «потрібні дії, а не просто заяви». В цьому контексті він написав в мережі Х, що Албанія внесе Корпус вартових ісламської революції (КВІР) до списку терористичних організацій, закликаючи інші країни піти тим самим курсом.
Рама нагадав, що Албанія безпосередньо зазнала агресії з боку іранського режиму, маючи на увазі кібератаки, спрямовані на албанські державні установи в останні роки.
Косово: Одностайна підтримка США
Керівництво Косова одностайно підтримало США та стратегічних союзників у зусиллях щодо підтримки міжнародного миру, безпеки та стабільності. Про це заявили президент Косова Вйоса Османі та офіс прем’єр-міністра Альбіна Курті.
Північна Македонія: Обережна підтримка союзників
Міністр закордонних справ Тімчо Муцунський в соціальних мережах написав: «Ми стоїмо разом з нашими американськими союзниками у протистоянні дестабілізуючим загрозам на Близькому Сході».
Хорватія: Різні погляди у владі
Президент Хорватії Зоран Міланович виступив з різкою критикою операції проти Ірану.
«Кожне одностороннє застосування військової сили, що порушує міжнародний правопорядок, є небезпечним, оскільки воно загрожує миру та глобальній безпеці не лише сьогодні, а й у майбутньому. Військове втручання без мандату Організації Об’єднаних Націй, яке ми спостерігаємо сьогодні в Ірані, не сприятиме вирішенню кризи, а провокує подальшу ескалацію конфлікту та довгострокову нестабільність», – зазначив він у своїй заяві 2 березня.
З огляду на ескалацію ситуації, Міланович видав розпорядження про негайне виведення хорватських військовослужбовців із місій в Іраку та Лівані.
В той же час прем’єр-міністр Андрей Пленкович, відповідаючи на запитання журналістів, чи відповідають американо-ізраїльські атаки на Іран міжнародному праву, зазначив, що Сполучені Штати та Ізраїль на засіданні Ради Безпеки ООН заявили, що мирні переговори щодо ядерної програми Ірану вичерпані, а також що Ізраїль сприймає Іран та його ядерну програму як екзистенційну загрозу. Він також засудив атаки у відповідь, здійснені Іраном проти країн Перської затоки, спрямовані не лише на військові, а й на інші цілі, які жодним чином не залучені до військових операцій.
Чорногорія: Підтримка деескалації
Із засудженням нападів Ірану на сусідні країни Перської затоки, зокрема, на Об’єднані Арабські Емірати (ОАЄ), виступило Міністерство закордонних справ Чорногорії та прем’єр-міністр Мілойко Спаїч. «Чорногорія підтримує погляди та зусилля союзників і партнерів, спрямовані на заспокоєння напруженості, захист цивільного населення та збереження стабільності», – йдеться в заяві МЗС Чорногорії.
Боснія і Герцеговина: Відсутність єдиної позиції
Лідери Боснії і Герцеговини не висловили чіткої позиції щодо операції Ізраїлю і США проти Ірану.
«У час, коли світовий порядок перебудовується, а ключовий союзник Боснії та Герцеговини з питань безпеки вступає у відкритий військовий конфлікт з режимом у Тегерані, відсутність чіткої позиції свідчить про стратегічну дезорієнтацію» («U trenutku kada se globalni poredak preslaguje, a ključni sigurnosni saveznik Bosne i Hercegovine ulazi u otvoreni vojni sukob s režimom u Teheranu, izostanak jasne pozicije šalje poruku strateške dezorijentacije»), – констатував публіцист Даніял Хаджович (Danijal Hadzovic) в своїй колонці для газети Dnevni avaz.
Сербія: Демонстративний нейтралітет
Керівництво Сербії демонструє нейтралітет по іранському питанню. Президент Сербії Александар Вучич спростував звинувачення на свою адресу, що він «проєврейське лобі» чи «проіранське лобі». «Я серб, який захищає інтереси Сербії і який не буде підлещуватися і лестити Вашингтону, Брюсселю, Москві, будь-кому у світі, а висловлюватиме погляди суверенної та незалежної країни. І нічого більше», – заявив він у соціальних мережах 2 березня.
Сербія не приєдналася до нових санкцій ЄС проти Ірану.
Сербія не виконала два останні рішення Європейського Союзу (ЄС) щодо санкцій проти Ірану, які стосуються ситуації всередині країни, а також військової підтримки Іраном війни Росії проти України та збройних груп і утворень на Близькому Сході та в регіоні Червоного моря.
Йдеться про рішення Європейського Союзу від січня цього року щодо оновлення списку санкційних осіб та організацій з Ірану.
Усі інші країни регіону зі статусом кандидатів на членство в ЄС підтримали останні рішення Європейського Союзу.
Така саме ситуація складається із вимогою Брюсселю щодо приєднання до санкцій проти Росії, яку Белград категорично відкидає.
Відмова узгоджувати свою зовнішню політику із політикою ЄС, насамперед, запроваджувати санкційні обмеження, є одна з причин, чому Сербія не відкривала жодної переговорної глави з грудня 2021 року та втратила статус країни-лідера в процесі вступу.
- Перестановки в уряді Албанії
26 лютого прем’єр-міністр Албанії Еді Рама звільнив віце-прем’єр-міністра та міністра інфраструктури Беліндою Баллуку (Belinda Balluku) на тлі масштабного розслідування корупції. Баллуку звинувачують у маніпуляціях з державними тендерами на сотні мільйонів євро. Конституційний суд раніше відсторонив її від посади у листопаді 2025 року, і це рішення було підтверджено в лютому 2026 року.
Незважаючи на сильну початкову підтримку з боку Еді Рами, який розглядав розслідування як політичне втручання, її усунення все ж відбулося під час ширших перестановок у кабінеті міністрів. В рамках перестановок Баллуку на посаді віцепрем’єр-міністра замінила Альбана Кочіу (Albana Koçiu), яка до того обіймала посаду міністра внутрішніх справ. Енеа Каракачі (Enea Karakaçi) стане новим міністром інфраструктури та енергетики.
Міністра закордонних справ Елізу Спіропалі (Elisa Spiropali) замінив колишній посол Албанії в ООН Феріт Ходжа (Ferit Hoxha).
Ермала Нуфі (Ermal Nufi) замінив на посаді міністра оборони Пірро Венгу (Pirro Vengu).
Бесфорта Ламалларі (Besfort Lamallari) перевели з Міністерства юстиції до Міністерства внутрішніх справ, а Тоні Гогу (Toni Gogu) призначили міністром юстиції. Замість Гогу міністром у справах парламенту призначено Еріону Ісмаїлі (Erjona Ismaili).
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама оголосив про масштабні зміни в уряді під час засідання парламентської групи Соціалістичної партії, що відбулося 26 лютого в Тирані. У своєму зверненні Рама заявив, що уряд потребує «оновлення та перезавантаження», після чого представив пакет із семи кадрових рішень.
Втім, опозиція заявляє, що зміни в уряді не розв’язують політичної кризи, а лише демонструють, що уряд намагається втримати контроль на тлі активізації протестів опозиції.
- Заворушення під час протестів в Тирані
Генерального директора Державної поліції Албанії Іліра Проду та директора поліції Тирани Елтона Алуші звільнили, після того, як протести, організовані опозицією ввечері 28 лютого, завершилися заворушеннями. Зокрема, протестувальники закидали коктейлями Молотова та феєрверками колишню резиденцію диктатора Енвера Ходжі.
Після протесту чотирьох прихильників опозиції було заарештовано. Окрім того, поліція передала до Спеціальної прокуратури з боротьби з корупцією (SPAK) матеріали справи щодо депутата від Демократичної партії Клевіса Балліу (Klevis Balliu), якого влада називає організатором протесту.
Делегація Європейського Союзу в Албанії після протесту опозиції в Тирані закликала політиків до стриманості. У заяві в соціальних мережах Представництво ЄС 1 березня заявило, що «право на мирні зібрання є основоположним стовпом будь-якого демократичного суспільства», «його необхідно здійснювати відповідально, з повною повагою до верховенства права та безпеки всіх осіб». «У цьому контексті Делегація ЄС висловлює стурбованість нещодавніми актами насильства в Тирані, які загрожують людським життям», – додали в Делегації, закликавши політичних діячів до стриманості.
Останні тижні Албанія переживає активізацію антиурядових протестів, організованих Демократичною партією та іншими опозиційними силами. Тисячі людей виходять на вулиці Тирани після того, як Спеціальна антикорупційна прокуратура (SPAK) розпочала кримінальне розслідування щодо віцепрем’єрки та міністерки інфраструктури Белінди Баллуку. Опозиція називає справу доказом «системної корупції», вимагає відставки уряду, формування перехідного кабінету й дострокових виборів.
- Китайська компанія продовжить будувати автомагістраль в Чорногорії
Чорногорія підписала комерційний контракт з китайським консорціумом PowerChina-Stecol-PCCD на проектування та будівництво 22-кілометрової ділянки Матешево-Андрієвіца автомагістралі Бар-Боляре.
Контракт було підписано 28 лютого державною дорожньою компанією Чорногорії Monteput та PowerChina на церемонії в Подгориці, на якій були присутні міністр транспорту та морських справ Філіп Радулович, міністр фінансів Новіца Вукович та посол Китаю в Чорногорії Чень Сюйфен.
Вартість контракту 693,9 мільйона євро. На відміну від першої ділянки автомагістралі, цей проєкт фінансуватиметься за рахунок коштів ЄС, а не позик з Китаю. За даними Monteput, будівництво буде профінансовано за рахунок кредиту ЄБРР у розмірі 200 мільйонів євро, гранту Європейського Союзу у розмірі 150 мільйонів євро, а решта коштів надійдуть з власного бюджету Чорногорії.
Генеральний директор Monteput Мілан Лілянич заявив, що китайського підрядника було обрано за результатами міжнародного тендеру, проведеного за правилами Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), додавши, що він подав найконкурентнішу пропозицію, водночас виконуючи всі технічні вимоги. Виступаючи на церемонії, він підкреслив, що його компанія довіряє інженерному досвіду PowerChina та сподівається на тісну співпрацю для подолання технічних труднощів та забезпечення своєчасного та високоякісного виконання проекту.
Гендиректор Monteput зазначив, що структура фінансування проєкту відображає співпрацю між Чорногорією та західними фінансовими установами, незважаючи на те, що китайські компанії залишаються ключовими будівельниками автомагістралі.
Згідно з деталями проекту, ділянка автомагістралі буде розрахована на швидкість 100 км/год та матиме дві смуги руху в кожному напрямку з аварійними узбіччями. Через гірську місцевість маршрут включатиме значну кількість мостів та тунелів, що складатимуться з 36 основних споруд загальною довжиною приблизно 6,6 км. Ділянка включатиме два тунелі довжиною 3895 метрів та 3945 метрів відповідно.
Китайська компанія матиме п’ять років на завершення проектування та будівництва ділянки, після чого відбудеться дворічний період відповідальності за дефекти.
Автомагістраль Бар-Боляре – це стратегічний інфраструктурний проект, спрямований на покращення сполучення в Чорногорії та з’єднання адріатичного порту Бар з кордоном із Сербією в рамках ширшого європейського транспортного коридору.
Загальна довжина автомагістралі планується приблизно на 165 км. Її перша завершена ділянка, 41-кілометрова ділянка Смоковац-Матешево вартістю приблизно 1 мільярд євро, була відкрита для руху в липні 2022 року. Чорногорія минулого року все ще мала борг перед китайським Exim Bank в розмірі 655 мільйонів євро за будівництво першої ділянки.
Перший етап будівництва автомагістралі Бар-Боляре викликав різку критику як усередині країни, так і з боку західних чиновників через високу ціну та модель фінансування, а також через можливий китайський вплив у країні-члені НАТО.
Окрім того, деякі міжнародні медіа висміяли трасу Смоковац-Матешево , назвавши її дороги «з нікуди до нікуди», оскільки, тому що, хоча вона й перетинала гірську місцевість, вона не з’єднувала жодних міських та ділових центрів.
Нині влада Чорногорії заявляє, що нова ділянка Матешево-Андрієвіца сприятиме розвитку економіки слаборозвинених районів на півночі Чорногорії та покращить внутрішнє та регіональне сполучення.
- Заарештовано брата Міло Джукановича
Слідчий суддя Суду першої інстанції в Нікшичі 2 березня видав постанову про тримання під вартою чорногорського бізнесмена Ацо Джукановича, брата колишнього президента та колишнього премєр-міністра країни Міло Джукановича, на строк до 30 днів. За словами судді, «є обставини, які вказують на те, що підозрюваний, якби перебував на волі, може переховуватися і бути недоступним для державних органів Чорногорії в подальшому ході провадження».
Ацо Джукановича затримали 28 лютого після обшуку в його помешканнях у Подгориці та Нікшичі. В ході обшуків було знайдено кілька одиниць вогнепальної зброї, боєприпасів та інших предметів. За пропозицією Головної державної прокуратури в Нікшичі Ацо Джукановича було взято під варту «через обґрунтовану підозру у скоєнні ним кримінального злочину незаконного зберігання та носіння зброї та вибухових матеріалів».
Ацо Джуканович вважається одним із найбагатших людей Чорногорії. Наприкінці 2006 року він придбав акції Nikšićka banka, який через рік змінив на Prva banka Crne Gore. Від початку роботи і до втрати влади Демократичною партією соціалістів (ДПС) у серпні 2020 року, в цьому банку тримали депозити державні компанії, численні міністерства та інші державні установи, органи місцевого самоврядування та бізнесмени, близькі до тодішньої правлячої партії.
Після зміни влади в Чорногорії у 2020 році Ацо Джуканович виїхав з країни. За наявною інформацією, він повернувся на Батьківщину лише кілька днів тому, після чого правоохоронці розпочали процесуальні дії.
