- Парламент Косово не зміг обрати президента. Президент розпустила парламент
Парламент Косово 5 березня не зміг проголосувати за обрання нового президента через відсутність кворуму. В залі було присутні лише 66 депутатів замість 80, необхідних для проведення голосування. Згідно Конституції, президент Косово обирається двома третинами голосів (80) у перших двох турах або 61 голосом у третьому турі, але для проведення засідання все одно потрібно 80 присутніх в залі депутатів.
Вибори президента зірвалися після того, як опозиційні партії залишили засідання, відмовившись підтримати кандидатів на посаду президента від правлячої партії «Рух «Самовизначення» (Vetëvendosje, LVV). Опозиція наполягала на висуванні компромісної фігури, але попередні переговори між Альбіном Курті та двома основними опозиційними партіями, Демократичною партією Косова (Partia Demokratike е Kosovës, PDK) та Демократичною лігою Косова (Lidhja Demokratike e Kosovës, LDK), щодо узгодженого кандидата не увінчалися успіхом.
6 березня, наступного дня після невдалої спроби парламенту обрати президента, чинна президент Косово Вйоса Османі видала указ про розпуск парламенту та призначення нових дострокових парламентських виборів. Османі пояснила свій указ тим, що 5 березня було кінцевим терміном обрання нового президента Косова, оскільки її мандат закінчується 4 квітня, але депутати не дотрималися встановлених термінів.
Втім, прем’єр-міністр Альбін Курті того ж дня заявив, що розпуск парламенту може відбуватися лише після завершення трьох турів голосування за президента, у випадку, якщо всі три зазнають невдачі. «Вчора ввечері ми лише почали перший тур, і ми аж ніяк не завершили третій тур», – наголосив Курті.
Прем’єр-міністр від імені уряду звернувся до Конституційного суду із запитом щодо конституційності указу президента про розпуск парламенту.
Розпочавши розгляд звернення, Конституційний суд 9 березня запровадив тимчасовий захід до 31 березня щодо указу президента про розпуск парламенту. Цим рішенням Суд заборонив будь-які дії президента щодо виконання указу, включаючи оголошення дати дострокових виборів, і водночас заборонив будь-які дії парламенту щодо продовження процедур обрання президента країни.
- Парламент Чорногорії ухвалив суперечливі закони про МУП та АНБ
Парламент Чорногорії ухвалив 6 березня два закони, що спричинили гостру дискусію – закони про внесення змін до Закону про внутрішні справи та до Закону про Агентство національної безпеки (АНБ).
Закон про Агентство національної безпеки викликав серйозні суперечки через надання АНБ ширшого доступу до баз даних державних органів та установ, в деяких випадках навіть без рішення суду, що вважається загрозою конфіденційності громадян і зменшує контроль над роботою секретної служби.
У Законі про внутрішні справи одна з нових норм дозволяє, в окремих випадках, працевлаштування в поліції без публічного конкурсу, що було інтерпретовано як створення можливостей для найму за партійною ознакою. Окрім того, Міністерству внутрішніх справ було надано повноваження звільняти працівників поліції без дисциплінарного провадження, лише через наявні відомості про т.зв. «перешкоди безпеки» (насамперед, через про ймовірні зв’язки із криміналом).
Напередодні голосування щодо цих законів в парламенті, Європейська комісія визнала, що закони не відповідають вимогам ЄС до країн-кандидатів, але ці положення можуть бути змінені із врахуванням норм ЄС або до ухвалення законів в парламенті, або після, але до вступу Чорногорії до ЄС.
«З Комісією було проведено консультації щодо двох законопроєктів, і вона вважає, що положення про захист даних в обох текстах досі не повністю узгоджені з acquis ЄС, зокрема із Загальним регламентом про захист даних та Директивою про правоохоронну діяльність. З цією метою Чорногорія повинна узгодити ці положення з acquis ЄС або до прийняття законів, або прийняти закони та згодом узгодити положення до завершення переговорів про вступ», – сказав речник Європейської Комісії. За його словами, Єврокомісія уважно стежитиме за впровадженням законодавства.
«Комісія також очікує, що влада здійснюватиме набір працівників у поліцію на основі заслуг та встановить відповідні процесуальні гарантії. Вона також очікує, що Чорногорія забезпечить, щоб будь-які звільнення ґрунтувалися на обґрунтованих підставах, а відповідні особи мали доступ до всіх доступних засобів правового захисту», – наголосив речник ЄК.
Через прийняття суперечливих законів правлячий рух «Європа зараз» (PES) втратив одного депутата в парламенті – Міодраг Лакович вийшов з фракції PES та оголосив, що продовжуватиме працювати як незалежний депутат.
Депутати від найбільшої опозиційної партії Чорногорії, Демократичної партії соціалістів (DPS), на знак протесту проти ухвалення законів подали у відставку з посад голів парламентських комітетів. Іван Вукович пішов у відставку з посади голови парламентського Комітету з питань європейської інтеграції, а Євто Еракович – з посади голови Антикорупційного комітету.
Вукович заявив, що робить це через прийняття Закону про внутрішні справи та Закону про Агентство національної безпеки, які, за його оцінкою, є політично вмотивованими, суперечать Конституції та завадять європейської інтеграції. Еракович зазначив, що прийняті закони «перетворюють Чорногорію з демократичної держави на репресивну та поліцейську».
Між тим представники уряду наполягали на тому, що зміни до законів про внутрішні справи та АНБ сприяють більш ефективному функціонуванню сектора безпеки країни, насамперед, у сфері боротьби зі злочинністю. Закони були «необхідним засобом виправлення кримінальної спадщини, яку ми знайшли в Міністерстві внутрішніх справ та Управлінні поліції. Це наш обов’язок згідно з конституцією, законом та перед громадянами», заявив міністр внутрішніх справ Данило Шаранович.
Тим часом президент Чорногорії Яків Мілатович повернув до парламенту на повторний розгляд один з законів – Закон про внесення змін до Закону про внутрішні справи. «Той факт, що за часів попереднього режиму частини сектору безпеки були криміналізовані, ще більше зобов’язує нас ретельно обирати правові механізми для вдосконалення системи, водночас поважаючи Конституцію Чорногорії та демократичні стандарти, що діють у державах-членах ЄС», – зазначається у поясненні президента, надісланому до парламенту.
- Сербія проведе спільні військові навчання із НАТО
Командування об’єднаних сил НАТО у Неаполі оголосило про проведення спільних військових навчань з Сербією у травні ц.р.
«Навчання відбудуться на сербському полігоні Боровац, який Сербські збройні сили широко використовують для підготовки підрозділів до міжнародних місій, включаючи миротворчі операції Організації Об’єднаних Націй. Ця діяльність буде проведена на запрошення Сербії та з повним дотриманням її заявленої політики військового нейтралітету. Спільні навчання покращують оперативну сумісність, зміцнюють практичну співпрацю та підтримують стабільність на Західних Балканах. НАТО цінує своє партнерство із Сербією та з нетерпінням чекає на співпрацю під час цих навчань», – йдеться в дописі командування в Неаполі у мережі Х.
Як відомо, Сербія є членом програми НАТО “Партнерство заради миру”, але наголошує на своєму військовому нейтралітеті.
Оголошення про навчання було оприлюднено після того, як адмірал Джордж Вайкофф, командувач Об’єднаних сил НАТО в Неаполі, який також є командувачем Військово-морських сил США в Європі та Африці, відвідав Белград, де зустрівся з військовим і політичним керівництвом Сербії.
Президент Сербії Александар Вучич після зустрічі повідомив, що мав «важливу зустріч» з Вайкоффом щодо зміцнення співпраці з НАТО при збереженні військового нейтралітету Сербії.
Міністр оборони Сербії Братислав Гашич під час зустрічі із командувачем Об’єднаних сил НАТО в Неаполі підкреслив, що Сербія «залишається відданою військовому нейтралітету та побудові відносин з усіма зацікавленими сторонами» і «рішуче налаштована підтримувати належний рівень співпраці в рамках програми “Партнерство заради миру”.
- Албанія та Хорватія увійшли до сербського списку небезпечних країн
У відповідь на війну в Ірані Міністерство закордонних справ Сербії оновило систему рекомендацій для подорожей, розподіливши країни світу за чотирма рівнями ризику. У публікації на вебсайті сербського МЗС країни поділено на чотири категорії – зелена (вільні подорожі зі звичайними запобіжними заходами), жовта (подорожі з додатковими запобіжними заходами), помаранчева (подорожі у разі крайньої потреби) та червона (подорожі не рекомендуються).
Сусідню Хорватію було включено до списку країн, які слід відвідувати лише «у випадках крайньої необхідності». Сербське зовнішньополітичне відомство пояснює статус Хорватії так: «З огляду на часті інциденти, напруженість та несприятливі безпекові обставини, громадянам Республіки Сербія рекомендується бути особливо обережними під час перебування в Хорватії». Громадянам радять уникати масових скупчень та «бути стриманими у спілкуванні».
Державний секретар Міністерства закордонних справ Сербії Невена Йованович заявила, що категоризація не несе жодного політичного послання, але громадяни Сербії повинні представити всі можливі ризики, з якими вони можуть зіткнутися, та попередити про можливі інциденти, які можуть статися. «Не секрет, що в попередній період ми зіткнулися з чималою кількістю інцидентів, спрямованих проти наших громадян, і загалом проти представників сербського народу, які проживають у Республіці Хорватія», – сказала Йованович.
Міністерство закордонних та європейських справ Хорватії назвало таку класифікацію необґрунтованою: «Хорватія є однією з найбезпечніших країн світу, що підтверджується даними Eurostat. Ми є частиною Шенгенської зони, і безпека наших гостей є пріоритетом. Подібні застереження виглядають як політичний жест, а не реальна оцінка ризиків».
Крім Хорватії, Сербія посилила застереження і щодо іншої сусідньої країни – Албанії. Албанія потрапила до переліку країн, куди слід подорожувати «з додатковими запобіжними заходами». Офіційна Тирана від коментарів утрималася.
