- Визнано недійсним указ про розпуск парламенту Косово
Конституційний суд Косова визнав недійсним указ чинної президентки Вйоси Османі про розпуск парламенту, постановивши, що документ не має юридичної сили.
Суд вирішив, що через специфічні обставини формування нинішнього складу парламенту, який був обраний 28 грудня 2025 року, а почав свою роботу 11 лютого 2026 року, депутати об’єктивно не мали повних 60 днів (до 5 березня), передбачених процедурою для обрання президента.
Згідно з рішенням суду, парламент отримує 34 дні для завершення процедури обрання президента. Якщо протягом цього терміну главу держави не буде обрано, парламент розпускається автоматично, і впродовж 45 днів мають відбутися нові вибори.
Рішення Конституційного Суду було ухвалено після суперечки між виконавчою владою та президентом, яка виникла після того, як парламент не зміг обрати президента.
Спроба обрати президента 5 березня провалилася через відсутність кворуму. Опозиція бойкотувала голосування за кандидатів від владної партії «Самовизначення», вимагаючи політичного компромісу та висунення консенсусної фігури. Наступного дня Вйоса Османі негайно підписала указ про розпуск парламенту, аргументуючи це тим, що депутати не змогли обрати нового президента у визначений законом термін (не пізніше ніж за 30 днів до закінчення мандата чинного голови, тобто до 5 березня). Прем’єр-міністр Альбін Курті і депутати від партії «Самовизначення» оцінили указ як неконституційний і звернулися до Конституційного суду.
Після рішення Конституційного суду парламент планує продовжити роботу, розпочавши із розгляду кількох законопроектів щодо ратифікації міжнародних угод з Європейським Союзом, Європейським інвестиційним банком, ЄБРР та іншими фінансовими установами, які, насамперед, необхідні для отримання Приштиною коштів, передбачених європейськими грантовими та кредитними програмами.
- Проіранські хакери атакували «Пошту Албанії»
Хакери, підозрювані у зв’язках з Іраном, заявили 26 березня, що вони проникли в систему «Пошти Албанії» (Posta Shqiptare). Хакерська група Homeland Justice опублікувала повідомлення про атаку на кількох сторінках Telegram.
За твердженнями хакерів, вони зламали внутрішню пошту співробітників албанської поштової служби і оприлюднили електронні листи з даними про поштові доставки та іншу внутрішню інформацію. В той же час, міністр місцевого самоврядування Албанії Ервін Демо заявив журналістам, що «поштові служби продовжують працювати у звичайному режимі».
Homeland Justice в своїх повідомленнях заявила, що виступає проти надання притулку в Албанії іранській опозиційній організації «Муджахедін-е-Хальк» (Mujahedin-e-Khalq), МЕК. Понад 2000 членів цієї групи з 2013 року було переміщено до Албанії за посередництва США та ООН.
Атака 26 березня відбулася через кілька днів після хакерського нападу на цифрову інфраструктуру албанського парламенту, про який заявила організація Homeland Justice на початку цього місяця. У 2025 році проіранські хакери атакували цифрову інфраструктуру муніципалітету Тирани, а у 2022 році – портал державних послуг e-Albania.
Після атаки 2022 року Албанія вислала співробітників посольства Ірану і припинила дипломатичні відносини. В середині березня 2026 року, після початку операції Ізраїлю та США проти Ірану, парламент Албанії ухвалив резолюцію про оголошення Ісламської Республіки Іран державою-спонсором тероризму, а Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) – терористичною організацією.
- Західні Балкани залишаються для НАТО пріоритетним регіоном
26 березня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі Генеральний секретар НАТО Марк Рютте представив свій щорічний звіт за 2025 рік.
У Звіті підкреслюється, що Західні Балкани залишаються для Альянсу регіоном стратегічного значення і пріоритетним напрямком діяльності.
Присутність НАТО в Косово названа «вирішальною для стабільності в регіоні Західних Балкан». «У 2025 році KFOR продовжували забезпечувати стабільність на тлі загострення напруженості на півночі Косово та змін стратегічного контексту. Станом на жовтень 2025 року 33 союзники та партнери надали KFOR приблизно 5200 військовослужбовців, включаючи розгорнуті резервні сили», – зазначається в Звіті.
Окрім завдань, що виконуються KFOR, Консультативна та зв’язкова група НАТО, продовжила свою давню роботу з розбудови потенціалу організацій безпеки в Косово в кризових ситуаціях та надзвичайних ситуаціях, знешкодженні вибухонебезпечних предметів та цивільному захисті.
Зазначено, що Альянс продовжує підтримувати нормалізацію відносин між Сербією та Косовом через діалог за посередництва ЄС: «НАТО продовжує підтримувати нормалізацію відносин між Белградом і Приштиною, зокрема через діалог Белград-Приштина, який проводиться за сприяння ЄС, і який є ключовим для розбудови міцного миру в регіоні».
В Звіті також надається інформація про співпрацю із країнами регіону, що не є учасниками Північноатлантичного договору.
Зокрема, повідомляється, що протягом 2025 року Генеральний секретар (у березні) та заступник Генерального секретаря (у вересні) відвідали Боснію і Герцеговину, що, як зазначається в Звіті, стало «чітким сигналом про незмінну відданість НАТО цій країні та регіональній стабільності».
У жовтні 2025 року була схвалена перша Індивідуально адаптована програма партнерства (ITPP) для Боснії і Герцеговини та надано перший пакет підтримки в рамках Ініціативи з розбудови оборонного та пов’язаного з ним безпекового потенціалу (DCB).
Підкреслюється, що підтримка НАТО операції EUFOR Althea під проводом ЄС, допомогла підтримувати безпечне та стабільне середовище в Боснії та Герцеговині. Окрім того, посилена присутність НАТО в Боснії та Герцеговині, через штаб-квартиру НАТО в Сараєво та Центр підтримки політичної взаємодії, продовжувала надавати підтримку на місцевому рівні, просуваючи реформи оборони та безпеки та зміцнюючи відносини з країною.
В Звіті що зазначено, НАТО продовжує контактувати із Сербією для вирішення питань, що викликають регіональне занепокоєння, та просування ініціатив щодо майбутньої військової співпраці. Окрім того, військове відділення зв’язку НАТО в Белграді підтримувало подальшу участь Сербії в заходах у рамках програми «Партнерство заради миру».
Таким чином, у Звіті за 2025 рік НАТО підкреслює, що незважаючи на всі існуючи виклики, Альянс не скорочує свою присутність на Західних Балканах, тримаючи регіон у фокусі своєї уваги.
- Російський міністр, що перебуває під санкціями ЄС та США, відвідав Белград
Міністр економічного розвитку Росії Максим Решетніков відвідав Белград, де зустрівся з президентом Сербії Александаром Вучичем та міністром без портфеля Ненадом Поповичем.
Візит російського урядовця відбувся напередодні закінчення терміну дії контракту на постачання російського газу до Сербії (31 березня). Президент Вучич після розмови з Решетніковим заявив, що перебої на світовому енергетичному ринку вимагають довгострокових стійких домовленостей. Втім, за підсумками переговорів не оприлюднювалася інформація стосовно досягнення домовленостей із газового питання. Було оголошено лише про заплановане засідання Міжурядового комітету зі співробітництва між Сербією та Росією у квітні в Белграді. Попович і Решетніков є співголовами цього комітету, який не збирався протягом 2025 року.
Максим Решетніков перебуває під санкціями Європейського Союзу та США. Після візиту російського міністра до Сербії посадовці Європейського Союзу нагадали Белграду, що відносини з Росією не можуть бути нормальними за нинішнього режиму та в контексті агресії Росії проти України. «Це включає утримання від зустрічей на високому рівні з російськими посадовцями», – заявив речник Європейської Комісії в заяві для Радіо Вільна Європа (RSE). «Сербія подала заявку на членство в ЄС. ЄС хоче розраховувати на Сербію як на надійного європейського партнера, який поділяє спільні принципи, цінності, безпеку та процвітання, і нам потрібно, щоб Сербія переконала нас у своєму стратегічному напрямку», – підкреслив речник Європейської комісії.
ЄС регулярно закликає Сербію узгодити свою діяльність із зовнішньою та безпековою політикою Союзу. Однак Сербія не виконала жодного рішення ЄС щодо обмежувальних заходів проти Росії у відповідь на агресію проти України. Це одна з причин уповільнення європейського шляху Сербії, яка не відкривала жодної переговорної глави в переговорах з ЄС з початку 2022 року.
Бояна Селакович, координатор Національного конвенту про ЄС, переконана, що візит російського міністра до Белграда також матиме наслідки. «Звичайно, це знайде відображення у всіх звітах», – сказала вона RSE.
Селакович каже, що останні чотири роки повторюється ситуація, коли частина уряду Сербії спілкується з європейськими чиновниками, а інша частина – з російськими. «Вони показують, що все ще планують сидіти на більшій кількості стільців».
