- В Сербії біля газопроводу знайдено вибухівку
Два рюкзаки з вибухівкою та детонаторами були знайдені 5 квітня під час патрулювання у кількох сотнях метрів від газогону «Балканський потік», продовження «Турецького потоку», поблизу міста Канїжа (Kanjiža) в автономному краї Воєводина на півночі Сербії, неподалік кордону з Угорщиною. Саме через цей газопровід російський газ транспортується до Угорщини.
Президент Сербії Александар Вучич одразу зателефонував угорському прем’єр-міністру Віктору Орбану із повідомленням про небезпечну знахідку. Після цього глава уряду Угорщини скликав термінове засідання Ради оборони.
У відеозверненні, опублікованому на його офіційних каналах, Орбан заявив: «За наявною інформацією, був підготовлений акт саботажу». Угорський прем’єр також додав: «Україна роками намагається відрізати Європу від російської енергії». Прямих звинувачень він не висунув.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто (Péter Szijjártó) назвав інцидент «спробою теракту» та заявив: «Це вписується у зусилля українців щодо зриву постачання російських енергоносіїв».
Глава Військово-безпекового агентства Сербії (Vojno-bezbednosna agencija, VBA) Джуро Йованич (Đuro Jovanić) спростував версію про причетність України, назвав її дезінформацією. Він також додав, що маркування на вибухівці є американським, але це не означає, що виробник є тим, хто замовив або виконав операцію.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий підкреслив, що Україна «не має жодного стосунку» до подій в Сербії, висловивши припущення, що це може бути «російська операція під чужим прапором» у контексті втручання Москви у вибори в Угорщині.
Інцидент зі знайденою вибухівкою стався за тиждень до парламентських виборів в Угорщині (12 квітня). Опозиційний угорський політик Петер Магяр (Péter Magyar) впевнений, що спроба диверсії «виглядає як провокація». Він також додав, що «кілька людей публічно попереджали, що щось “випадково” станеться на газопроводі в Сербії на Великдень, за тиждень до виборів».
Сербська влада офіційно заявила, що слідство розглядає версію про причетність «осіб із середовища мігрантів», які «мають військову підготовку». Розслідування триває.
- Правляча партія Сербії перемогла на місцевих виборах
Сербська прогресивна партія (SNS) здобула перемогу на місцевих виборах у всіх десяти муніципалітетах, де проходило голосування. Президент Александар Вучич назвав «результат 10:0» підтвердженням стабільності та довіри до влади.
Найвищу підтримку правляча партія отримала у Кладово, де за неї проголосували 72% виборців. У Майданпеку результат становив 66%, у Лучанах — 64%, а в Севойно – 52%.
Попри загальну перемогу провладної партії, у кількох стратегічно важливих громадах зафіксовано помітне зростання підтримки опозиційних сил. У Кулі провладний список отримав 50,5%, тоді як опозиційне об’єднання — 48%, що свідчить про мінімальний розрив. У Бору неочікувано високий результат продемонстрував «Студентський список», який набрав 40,3%, тоді як SNS отримала 49,2%. У Смедеревській Паланці молодіжний рух «Молодь за Паланку, самі проти всіх» став другою політичною силою з результатом близько 30%, тоді як блок навколо SNS здобув 58%.
За повідомленнями незалежних сербських та міжнародних спостерігачів, виборчий процес супроводжувався численними порушеннями. У різних муніципалітетах фіксувалися випадки організованого підвезення виборців, тиску на них та використання адміністративного ресурсу. Спостерігачі також повідомляли про схеми з попередньо заповненими бюлетенями, відомі як «болгарський потяг». У Кулі були зафіксовані групи людей у масках, які перешкоджали роботі журналістів і спостерігачів, а також інциденти із застосуванням сили. У Белграді та Новому Саді виявляли незаконні кол-центри, пов’язані з мобілізацією виборців, що, за оцінками аналітиків, могло вплинути на явку та результати.
Зі свого боку, наступного дня після голосування президент Вучич заявив, що влада володіє доказами втручання «однієї із сусідніх країн» у виборчий процес. Він зазначив, що щодня отримує звіти від силових структур щодо діяльності іноземних розвідок на території Сербії та пообіцяв найближчим часом оприлюднити детальні висновки. Коментуючи питання журналістів про нібито присутність автомобілів із хорватськими номерами в день голосування у Кулі, Вучич заявив, що йому стала зрозумілою «логістика сусідньої країни» і що він очікує розширений звіт від Агентства військової безпеки (ВБА) та Безпеково-інформаційного агентства (БІА).
- Хорватія скасувала регіональний саміт
Президент Хорватії Зоран Міланович 30 березня заявив про скасування цьогорічного саміту Брдо-Бріоні, який мав відбутися у травні в Хорватії, через, як він сказав, відсутність умов для приїзду президента Сербії Александара Вучича. Умов для приїзду президента Сербії до Хорватії немає, сказав Міланович, пояснивши це тим, що останні заяви Вучича підривають мир і стабільність регіону.
Хорватія та Словенія, як члени Європейського Союзу, ініціювали процес Брдо-Бріоні 13 років тому з метою посилення взаємної співпраці та прискорення європейської інтеграції Західних Балкан. Але, як зазначив офісу хорватського президента, нещодавні політичні заяви та дії президента Сербії Александара Вучича «повністю суперечать цілям процесу Брдо-Бріоні, підривають міждержавні відносини та загрожують миру та стабільності в Південно-Східній Європі», тому за таких обставин «візит президента Республіки Сербія Александара Вучича до Республіки Хорватія неможливий».
Президент Сербії у відповідь на рішення Загреба заявив, що Міланович міг би зателефонувати “своїм друзям з Приштини та Тирани” замість скасування саміту, натякаючи на військову угоду, укладену в минулому році Хорватією, Албанією та Приштиною. Як повідомлялося, нещодавно Вучич звинуватив Хорватію, Албанію та Косово в підготовці нападу на Сербію, а до того неодноразово стверджував, що трьохстороння угода про співпрацю в оборонній сфері означає військовий союз проти Сербії.
Сербський президент також звинувачує Хорватію у втручанні у внутрішні справи Сербії – у підтримці опозиції, у підготовці «кольорової революції» а також у «можливому впливі» на місцеві вибори.
Європейський Союз висловив жаль через скасування саміту Брдо-Бріоні. «Добросусідські відносини є основою процесу європейської інтеграції та важливою частиною шляху Сербії до ЄС», – сказав Гійом Мерсьє, речник Європейської комісії. Він додав, що вони сприяють стабільності, примиренню та клімату, який сприяє вирішенню відкритих двосторонніх питань.
- Сербія продовжила газовий контракт із Росією
Президент Сербії Александар Вучич 30 березня повідомив, що Белград отримав ще одне тримісячне продовження газового контракту з Москвою на дуже вигідних умовах. Про це, за словами Вучича, він говорив по телефону із президентом Росії Володимиром Путіним. «Ми говорили буквально про всі сфери, і що було надзвичайно важливим для мене… так це те, що ми отримали ще одне тримісячне продовження газового контракту на дуже вигідних умовах», — сказав Вучич у зверненні. За його словами, Сербія отримує газ «за гнучкими умовами», а ціна й надалі визначатиметься за нафтовою формулою. Вучич наголосив, що країна «ймовірно буде другою в Європі з найнижчою ціною на газ після Білорусі».
Президент навів порівняння з ринковими цінами: «Сьогодні газ коштує десь близько 645 доларів за 1000 кубічних метрів на фондовому ринку… а ми по суті платимо від 320 до 330 доларів». Він уточнив, що продовження передбачає постачання шість мільйонів кубометрів газу на день, із можливістю збільшення обсягів у разі холодів чи надзвичайних ситуацій.
Оголошення Вучича про продовження контакту відбулося за день до завершення терміну дії попередньої газової угоди.
Наразі російський газ складає більш ніж 80% на ринку Сербії. Белград закуповує російський газ у «Газпрома». У травні 2022 року сторони домовилися про новий трирічний контракт із ціною, прив’язаною до т.зв. «нафтової формули». Після завершення цього періоду Белград і Москва перейшли до практики короткострокових продовжень — зазвичай на три місяці. Експерти вважають, що такий підхід пояснюється бажанням Кремля мати важелі впливу на сербське керівництво.
- Дострокові вибори в Сербії можуть відбутися 31 травня
Президент Сербії Александар Вучич оголосив про можливість проведення дострокових парламентських виборів у країні вже наприкінці весни 2026 року. За словами глави держави, згідно з нормами чинного законодавства, найближчою датою для голосування може стати 31 травня. Водночас він підкреслив, що крайній термін проведення волевиявлення — березень наступного року, проте в такому разі вибори вже вважатимуться черговими.
Вучич зазначив, що прагне дотриматися своїх попередніх обіцянок перед громадянами щодо оновлення складу парламенту. Свою позицію він аргументував так: «Найраніше парламентські вибори можуть бути призначені на кінець травня, 31 травня, і не пізніше березня наступного року. Якщо вони будуть призначені на березень наступного року, то це будуть не дострокові вибори, а чергові. Я обіцяв людям, що призначу їх раніше, і я подбаю про те, щоб вони відбулися до кінця року».
Процес підготовки до можливого голосування супроводжується активними консультаціями з політичними силами країни. Вучич наголосив, що ініціював ці переговори, аби обговорити вимоги протестувальників та опозиції щодо дострокового волевиявлення, а також узгодити зовнішньополітичний курс Сербії на тлі глобальної нестабільності.
Пояснюючи необхідність діалогу, сербський лідер заявив: «Я знову даю партіям можливість прийти і висловити свої погляди, а також, можливо, почути щось про поточну світову ситуацію і все, з чим ми стикаємося. Я запросив політичні партії на консультації, тому що вважаю, що людство стоїть на краю прірви і тому що Сербії потрібні серйозні рішення».
Попри заклики до діалогу, частина опозиційних сил, зокрема «Зелено-лівий фронт», відмовилася брати участь у зустрічах. Опозиціонери стверджують, що пропозиція президента не є щирою спробою подолати суспільний розкол, а консультації мають відбуватися у стінах парламенту, а не в резиденції глави держави.
- Косово очолила тимчасова президентка
Президентка Косова Вйоса Османі (Vjosa Osmani) 4 квітня офіційно передала повноваження спікерці парламенту Альбулені Хаджіу (Albulena Haxhiu), яка виконуватиме обов’язки до обрання нового глави держави. Церемонія відбулася після завершення п’ятирічного мандата Османі та на тлі неспроможності парламенту обрати нового президента.
Чергова політична криза в Косові розпочалася 5 березня, коли парламент не зміг обрати главу держави. Для успішного голосування в перших двох раундах необхідна присутність щонайменше 80 депутатів із 120 (кворум), проте опозиційні сили — Демократична партія Косова (PDK, Partia Demokratike e Kosovës) та Демократична ліга Косова (LDK, Lidhja Demokratike e Kosovës) — бойкотували сесію. Опозиція вимагає висунення на посаду президента компромісної кандидатури, здатної об’єднати суспільство, а не представника правлячої партії.
6 березня Вйоса Османі підписала указ про розпуск парламенту, заявивши, що законодавчий орган не впорався зі своїм конституційним обов’язком. Проте прем’єр-міністр Альбін Курті (Albin Kurti) та його партія «Самовизначення» (LVV, Lëvizja Vetëvendosje) оскаржили цей крок. 25 березня Конституційний суд постановив, що указ Османі був передчасним. Судді врахували, що нинішній склад парламенту був обраний лише 28 грудня 2025 року, і депутати повинні мати достатньо часу для реалізації своїх функцій. Суд встановив новий крайній термін для виборів президента — 28 квітня 2026 року.
Наразі тривають інтенсивні консультації між правлячою коаліцією та опозицією щодо кандидатури майбутнього президента. Якщо до 28 квітня президент не буде обраний, парламент буде розпущений, а Косово чекатимуть чергові дострокові загальні вибори.
