- Крістіан Шмідт йде у відставку з посади Верховного представника в Боснії і Герцеговині
Верховний представник у Боснії і Герцеговині, німецький дипломат Крістіан Шмідт пішов у відставку після майже п’яти років роботи на посаді. Він вже повідомив Керівну раду Ради з впровадження мирної угоди (Peace Implementation Council Steering Board, PIC SB) про свій намір і звернувся з проханням розпочати процедуру обрання нового Високого представника.
Шмідт продовжуватиме виконувати всі звичайні обов’язки в повному обсязі до завершення процесу призначення його наступника.
Офіс Високого представника (Office of the High Representative, OHR) існує з моменту закінчення війни в Боснії і Герцеговині. Його роль полягає в нагляді за післявоєнним порядком та забезпеченні дотримання Дейтонської мирної угоди. Мандат Шмідта є другим за тривалістю в історії цієї інституції. Він був призначений на посаду 27 травня 2021 року та обійняв посаду 2 серпня того ж року.
Під час свого мандата Шмідт неодноразово наголошував на необхідності збереження територіальної цілісності країни, протидії сепаратистській риториці та проведення реформ, пов’язаних із верховенством права, роботою судової системи й виборчим процесом. Одними з найпомітніших його рішень стали втручання у виборче законодавство та конституційні механізми Федерації Боснії і Герцеговини у 2022 році, а також зміни до виборчих правил у 2024 році, які він обґрунтовував потребою посилити прозорість і функціональність виборчого процесу. Крім того, Шмідт неодноразово використовував свої повноваження для блокування або скасування рішень влади Республіки Сербської, які, на його думку, підривали конституційний лад, державні інституції та виконання Дейтонської мирної угоди.
Окремою рисою його перебування на посаді стали постійні конфлікти з лідерами Республіки Сербської, насамперед із Мілорадом Додіком. У Баня Луці від самого початку підкреслювали, що Шмідт не є легітимним Високим представником, оскільки його призначення, на їхню думку, мало бути окремо затверджене Радою Безпеки ООН. Крім того, влада Республіки Сербської звинувачувала його в надмірному використанні так званих «боннських повноважень» і в незаконному, як вони це трактували, втручанні у виборче законодавство, питання державної власності та рішення інституцій РС.
Подібну позицію займала й Росія, яка також наполягала, що без окремого схвалення Радою Безпеки ООН Шмідт не має належної міжнародно-правової легітимності.
Водночас, за даними Frankfurter Allgemein Zeitung (FAZ), Сполучені Штати вже кілька місяців чинять тиск і вимагають, щоб Шмідт якомога швидше пішов у відставку, а Вашингтон нібито прагне призначити наступника, «яким легше керувати». FAZ стверджує, що Шмідт налаштував проти себе американців критикою на адресу проєкту газопроводу з Хорватії до БіГ (проєкт «Південний інтерконнектор»), до будівництва якого залучена американська компанія, пов’язана з командою Дональда Трампа.
- 4 жовтня в Боснії і Герцеговини вперше пройдуть «високотехнологічні» вибори
Оголошено вибори до Президентства (Президії) БіГ, до Палат представників у парламенті державного рівня та у Народній Скупщині Республіки Сербської, президента та віце-президентів Республіки Сербської, а також до скупщин десяти кантонів ФБіГ.
Загалом обирається 518 посадовців з органів влади різних рівнів.
Виборча кампанія розпочнеться 4 вересня. Результати мають бути оголошені не пізніше 20 листопада.
У списку виборців зареєстровано понад 3,4 мільйона виборців. Буде створено близько 5300 виборчих дільниць.
Вибори 4 жовтня стануть першими «високотехнологічними» виборами, де особу громадян будуть перевіряти біометрично, а подані голоси будуть підраховуватися електронним способом. Наразі ЦВК БіГ готується до впровадження біометричної ідентифікації виборців та сканування бюлетенів.
- Делегація Республіки Сербської побувала в Москві
Президент Республіки Сербської Сініша Каран, голова Народної скупщини РС Ненад Стевандич, лідер Союзу незалежних соціал-демократів Мілорад Додік взяли участь у параді 9 травня та зустрілися із президентом Російської Федерації Володимиром Путіним у Кремлі. З російського боку у зустрічі брали участь міністр закордонних справ Сергій Лавров, віцепрем’єр Александр Новак та помічник президента Юрій Ушаков.
Путін в привітальному слові наголосив, що російська сторона налаштована на продовження плідної співпраці з Республікою Сербської та розвиток партнерства у політичній, економічній, культурно-гуманітарній сферах. Він також відзначив спільне бачення історії та збіг підходів до ситуації у Боснії і Герцеговині, на Балканах, у Європі.
Президент РС Сініша Каран у відповідь подякував Путіну за те, що Російська Федерація є найважливішим стратегічним партнером Республіки Сербської на міжнародній арені. «Ми будемо і надалі створювати ще міцніший фундамент для наших відносин», – заявив він.
У інтерв’ю ТАСС, яке було публіковано в ці ж дні, Каран наголосив, що Республіка Сербська продовжить розвивати всебічну співпрацю з Росією і не допустить запровадження санкцій. Він також підтримав війну Росії проти України (т. зв. «СВО»).
Після повернення з Москви на прес-конференції в Баня-Луці 11 травня Сініша Каран заявив, що з російськими посадовцями обговорювалося питання збереження конституційного становища Республіки Сербської, і що було наголошено на необхідності закриття Офісу Високого представника та перегляду рішень, ухвалених Крістіаном Шмідтом. Також на зустрічі з президентом Росії акцент був зроблений на реалізації інфраструктурних проектів, таких як розвиток газової інфраструктури та східного інтерконектора.
- Країни Західних Балкан можуть не отримати 700 млн. євро, передбачених Планом зростання ЄС
Країни Західних Балкан запізнюються з реформами та кроками, необхідними для використання коштів з європейського Плану зростання для Західних Балкан, і в результаті вони можуть втратити понад 700 мільйонів євро, якщо не виконають необхідні умови до кінця червня цього року. Це підтвердила Європейська комісія в Брюсселі, а комісар ЄС з питань розширення Марта Кос попередила про ризики країни регіону в офіційному листі.
Загалом План зростання передбачає 6 млрд євро для Західних Балкан, з яких 2 млрд — гранти, а 4 млрд — пільгові кредити. Виплати здійснюються лише після підтвердження виконання реформ у сферах верховенства права, державного управління, економічної лібералізації та прозорого використання коштів. Єврокомісія наголошує, що інструмент є «строго обмеженим у часі», а період відстрочки для реформ, які мали бути завершені ще у 2025 році, спливає 30 червня 2026 року.
Албанія, Північна Македонія та Чорногорія поки що найбільш успішно використовують європейські кошти: вони вже отримали кілька траншів і мають позитивні оцінки щодо виконання реформ.
Сербія отримала першу виплату, але темпи виконання зобов’язань сповільнилися, а за окремими напрямами зафіксовано регрес. Єврокомісія наразі аналізує, чи може Белград претендувати на наступні транші.
Косово отримало лише перші платежі з «попереднього фінансування», умовою для якого є підписання та ратифікація угоди про кошти та кредитної угоди з ЄС. Формального запиту на виплату наступних траншів, пов’язаних із реформами, Приштина не надсилала. Це пов’язують із тривалою політичною кризою та підготовкою до вже других дострокових виборів за останні пів року.
Єдина країна, яка не виконала навіть мінімальних умов і не отримала навіть попереднього фінансування, — це Боснія і Герцеговина. Через відсутність ратифікації ключового фінансового договору з ЄС БіГ не може подати навіть формальний запит на першу виплату. Уже втрачено близько 100 млн євро, а під загрозою — ще 373,9 млн. Таким чином, Боснія і Герцеговина ризикує повністю втратити доступ до коштів, передбачених для країни Планом зростання ЄС.
У Єврокомісії підкреслюють, що якщо країни регіону не виконають необхідні умови до кінця червня, вони разом втратять понад 700 млн євро — майже 12% усього пакета. Частина цих коштів може бути перерозподілена між державами, які продемонструють кращий прогрес.
- В Албанії тривають протести опозиції
8 травня чергова акція протесту опозиційних сил у столиці Албанії, Тірані, переросла у відкрите протистояння з правоохоронцями. Після сутичок поліція затримала щонайменше трьох осіб. Напруження почало зростати, коли колона протестувальників вирушила в бік будівлі Міністерства внутрішніх справ, однак шлях їм перекрив щільний кордон поліції. До ескалації дійшло після того, як частина учасників почала кидати у правоохоронців піротехніку та вибухові матеріали. У відповідь поліція застосувала сльозогінний газ і водомети.
Глава Демократичної партії Салі Беріша різко розкритикував дії силовиків, назвавши інцидент «жахливим злочином» і заявивши, що марш був задуманий як мирна акція, а насильство спровокувала влада, яка перешкодила реалізації конституційного права на протест.
Ці протести є елементом тривалої політичної кризи в Албанії. Опозиція звинувачує уряд Рами у корупції та концентрації влади, вимагаючи відставки уряду та формування технічного кабінету для підготовки нових виборів.
