Високий представник міжнародного співтовариства у Боснії i Герцеговині Крістіан Шмідт був змушений несподівано залишити цю посаду після п’яти років кризового керівництва — в умовах, коли його діяльність фактично блокувалася двома постійними членами Ради Безпеки ООН: Росією та Китаєм. На відміну від своїх попередників, Шмідт так і не був затверджений на своїй посаді Радою Безпеки ООН, що дозволяло російським і китайським дипломатам та керівництву Республіки Сербської не визнавати його повноважень і ставити під сумнів легітимність високого представника — хоча ігнорувати його рішень вони все одно не могли. Шмідт, з яким керівництво Республіки Сербської не хотіло мати справи, домігся відставки з посади президента цієї частини Боснії проросійського Мілорада Додіка і відсторонення його від політичної діяльності терміном на шість років. Суд, який ухвалював це рішення, виходив саме з того, що Додік ігнорував настанови високого представника.
Кризове управління Шмідта знову нагадало про хронічні вади Дейтонських угод, які, з одного боку, зберегли територіальну цілісність Боснії і Герцеговини, а з іншого — не дали їй можливості ефективно функціонувати як суверенній державі. Саме створення держави в державі у вигляді Республіки Сербської та її сусідство з Федерацією Боснії і Герцеговини — мусульмансько-хорватською, яка теж є державою в державі, але більш пов’язаною з центральною владою — вже від початку окреслило недієздатність механізму управління країною. А якщо додати до цього ще й прагнення хорватського населення мати власну самостійну інституцію — ситуація стає ще більш заплутаною. У цих умовах високий представник мав би бути арбітром між сторонами. Але як він може розплутувати ці вузли, коли в Республіці Сербській його місію відверто ігнорують?
Можливо, Шмідт міг би й далі чинити опір тиску Росії та Китаю — тим більше що Китай безпосередньої участі у вирішенні боснійських справ не бере, а Росію, незважаючи на те що вона формально є частиною Ради з імплементації миру, яка існує для контролю за виконанням Дейтонських угод, давно вже не запрошують на засідання. Але до всіх проблем німецького дипломата додалася ще одна — та, що нині визначає зміни у світовій політиці загалом: Трамп.
У Сараєво вважають, що саме несприйняття новою американською адміністрацією дій високого представника і змусило його достроково завершити свою діяльність. Утім, у Вашингтоні особливо цього й не приховують. Під час обговорення у Раді Безпеки ООН доповіді Шмідта з актуальних питань розвитку Боснії заступниця представника Сполучених Штатів в ООН Тамі Брюс підкреслила, що Сполучені Штати ніколи не розглядали посаду високого представника як інститут, що має існувати тривалий час, і що наступник Шмідта має мати набагато більш обмежений мандат і передати частину повноважень місцевим керівникам. Що це, як не завуальована критика активності Шмідта?
У боснійських медіа вже називають прізвище наступника високого представника — італійського дипломата Антоніо Дзанарді Ланді, який раніше був послом своєї країни в Росії та Сербії. Якщо таке призначення справді відбудеться, у Боснії з’явиться високий представник із серйозними контактами в Москві і Белграді, здатний до відновлення стосунків із боснійськими сербами — насамперед, звичайно, з Мілорадом Додіком. І Додік, звичайно, цим скористається: для атаки на попередні судові рішення, на політику Шмідта і заради власного дострокового повернення на високі посади в боснійській політиці. Але повернення це потрібне колишньому керівнику Республіки Сербської для того, щоб поставити під сумнів саме існування Боснії в її нинішніх кордонах. І слабкість інституції верховного представника та міжнародної зацікавленості в тиску на тих, хто хоче знову розчленувати Боснію, зусиллям Додіка лише сприятиме.
Але навіть якщо у Додіка та його прихильників нічого не вийде — це все одно не знімає з порядку денного головного питання: як надалі існуватиме і функціонуватиме «дейтонська» Боснія, коли сама Дейтонська модель зазнала очевидного краху і використовується виключно тими, хто зацікавлений у зникненні Боснійської держави — для прискорення саме цього процесу? І як довго європейські сусіди Боснії та Туреччина зможуть миритися з існуванням справжньої чорної діри на європейському континенті?
Vitaly Portnikov. Ukrainian journalist, political commentator, author and opinion-maker.
Матеріали, що публікуються в рубриці «Думки» відображають особисту думку автора і можуть не збігатися з позицією Центру
