- Сербія та Косово не підписали Декларацію про ключові принципи європейської безпеки
41 європейська країна підписала Декларацію про ключові принципи європейської безпеки.
Документ ініціювала Франція під час 9-го саміту Європейської політичної спільноти у Дубліні 12 листопада. Ініціатива виникла на тлі переговорів США, України і Росії про завершення війни, які порушують, зокрема, питання майбутньої архітектури безпеки в Європі.
Держави-підписанти Декларації нагадали, що «шлях до миру в Україні має вирішуватися разом з Україною, а будь-яке питання, що стосується європейської безпеки, має вирішуватися разом з європейцями».
У документі підкреслено необхідність надання Україні надійних гарантій безпеки, «щоб запобігти повторенню агресії в Європі в майбутньому». Також наголошується, що «безпека України є невід’ємною частиною євроатлантичної безпеки, і що майбутній розвиток європейської стратегічної стабільності буде зумовлений завершенням війни в Україні».
Учасники саміту, що підписали Декларацію, наголосили, що «гібридні кампанії Росії та спроби підірвати підтримку України лише зміцнять їхню відданість Україні та їхню рішучість».
«Віддані миру та дотриманню міжнародного права, а також перед обличчям неспровокованої повномасштабної російської агресії проти України та дедалі більших загроз стабільності Європи», держави-підписанти заявили, що «вважають зміцнення європейської безпеки та захист своїх інтересів у сфері безпеки своєю спільною метою» та наголосили на своїй твердій підтримці «незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів».
Кількість тих, хто підтримав Декларацію, з моменту завершення саміту поступово збільшувалася. Станом на 17 листопада документ підписала 41 країна, зокрема Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія.
Шість країн Європейської політичної спільноти не підписали документ, зокрема Сербія та Косово.
Європейська політична спільнота – започаткований у 2022 році за ініціативою президента Франції Еммануеля Макрона формат зустрічей лідерів 47 європейських держав, зокрема тих, що є членами Євросоюзу, й тих, що не входять до ЄС, але розташовані на європейському континенті. Саміти Європейської політичної спільноти проводять двічі на рік для обговорення спільних політичних і безпекових викликів.
- США схвалили продаж зброї Албанії на суму 210 мільйонів доларів
Державний департамент США схвалив потенційний продаж військової техніки Албанії на суму приблизно 210 мільйонів доларів, зокрема дві ракетні системи M142 HIMARS та інше військове обладнання.
Рішення було оприлюднено 17 листопада Бюро з політико-військових справ Державного департаменту у межах процедури повідомлення Конгресу США про продаж військової техніки іноземним державам.
Згідно з офіційним документом, уряд Албанії подав запит на придбання двох систем M142 HIMARS, шести модулів керованих ракет M31A2 GMLRS та шести модулів M30A2 GMLRS з альтернативними боєголовками. Пакет також включає вісім систем управління даними тактичної артилерії, два військові автомобілі HMMWV, засоби зв’язку, транспортування та постачання, запасні частини, а також послуги з навчання та технічної підтримки.
Фінансування закупівлі буде забезпечено за рахунок кредитних коштів програми США з іноземного військового фінансування (FMF), механізму, який підтримує закупівлю американської військової техніки країнами-партнерами.
Державний департамент стверджує, що запропонований продаж підтримуватиме цілі зовнішньої політики та національної безпеки Сполучених Штатів, зміцнюючи обороноздатність Албанії як країни-члена НАТО.
- Сербська компанія через посередників постачала обладнання підсанкційним російським підприємствам – журналістське розслідування
Сербська компанія Grindex, яка виробляє металообробне обладнання, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну експортувала до РФ продукцію на суму близько 27,5 млн євро. Частина обладнання через російських посередників потрапила на підприємства військово-промислового комплексу Росії, які перебувають під санкціями США та ЄС.
Про це йдеться у спільному розслідуванні Балканської служби та проєктів «Схеми» та «Система» Радіо Свобода.
Сама компанія Grindex, яка розташована в місті Кікінда на півночі Сербії, не перебуває під санкціями США чи ЄС. Як свідчить фінансова звітність, майже весь дохід компанії формується за рахунок продажів за кордон. Однак у ній не вказано, яким саме підприємствам вона реалізує свою продукцію.
- Аварія на JANAF припинила постачання нафти до НПЗ у Панчеві
У Хорватії 6 листопада було пошкоджено магістральний нафтопровід JANAF, внаслідок чого витекло близько 500 куб. м, або 500 тис. літрів сирої нафти.
JANAF (Jadranski naftovod) забезпечує транспортування нафти від терміналу на острові Крк в Адріатичному морі територією Хорватії і далі в напрямку країн Центральної та Південно-Східної Європи.
Інцидент стався неподалік від міста Нова Градишка. Під час робіт з реконструкції нафтопроводу, які проводив зовнішній підрядник, частина робочої машини (ківш екскаватора) впала і пошкодила трубу.
Після аварії витік зупинили, транспортування нафти було припинено, а на місце інциденту направили ремонтні бригади та спеціалізовану техніку.
Станом на 17 листопада ремонт пошкодженої ділянки ще тривав.
Аварія призвела до припинення транспортування нафти до нафтопереробного заводу «Нафтової індустрії Сербії» (NIS) у сербському Панчеві, для якого JANAF є єдиним маршрутом постачання імпортної сировини. Завод був змушений скоротити обсяги виробництва нафтопродуктів, насамперед дизельного пального. Повної зупинки підприємства вдалося уникнути завдяки використанню державних запасів – 13 листопада уряд Сербії дозволив передати компанії NIS до 66 тис. тонн сирої нафти з державних резервів. Рішення ухвалили для забезпечення безперервної роботи Панчевського НПЗ та стабільного постачання пального на сербський ринок.
