Борьба з тероризмом чи гібридний вплив?

Борьба з тероризмом чи гібридний вплив?

В Республіці Сербській, у Навчальному центрі Міністерства внутрішніх справ РС, напрікінці січня цього року було відкрито представництво Центру боротьби з тероризмом Міністерства внутрішніх справ Угорщини. Офіційною метою діяльності названо обмін інформацією для запобігання терористичним загрозам, проведення спільних тренувань (зокрема з тактичної медицини) та науково-технічну підтримку спецпідрозділів МВС РС. Але чи є відкриття офісу ТЕК лише вузькопрофільною співпрацею між структурами безпеки Будапешту та Баня Луки?

Унікальний офіс

Відкриття представництва Центру боротьби з тероризмом Міністерства внутрішніх справ Угорщини (TEK) у Навчальному центрі МВС РС у Залужанах поблизу Баня Луки відбулося 28 січня 2026 року за участі міністра внутрішніх справ Республіки Сербської Желька Будимира та директора Центру боротьби з тероризмом МВС Угорщини Яноша Хайду.

Міністр Будимир заявив, що метою відкриття цього офісу є співпраця в обміні інформацією та навчання, що має сприяти боротьбі з тероризмом. «Ми можемо боротися з тероризмом лише шляхом обміну інформацією, що важливо для запобігання, але також і за необхідності використовувати спеціальні антитерористичні підрозділи, – сказав він. – Міграційна криза принесла нам нові виклики, спільною метою яких є зміцнення регіональної співпраці, а основою цього є співпраця з TEK, які мають досвід, і ми можемо багато чого від них навчитися».

Директор угорського Центру Хайду зазначив, що співпраця полягає у створенні ефективної системи, яка сприятиме безпеці держав та громадян. «Для того, щоб правоохоронні органи, особливо антитерористичні служби, могли адекватно реагувати на всі виклики, що виникають через тероризм, простої співпраці недостатньо, необхідно обмінюватися різними підходами та досвідом, вивчати сфери компетенції один одного та обговорювати професійні питання, що становлять спільний інтерес», – сказав він.

Хайду підкреслив, що відкриття офісу є практичною реалізацією Меморандуму про взаєморозуміння щодо зміцнення поліцейської співпраці між Міністерством внутрішніх справ Республіки Сербської та Центром боротьби з тероризмом МВС Угорщини від лютого минулого року. Меморандум включає боротьбу з тероризмом, обмін інформацією та передовим досвідом, технічну та наукову співпрацю, а також співпрацю в галузі спільної підготовки для виконання найскладніших завдань в сфері безпеки.

За наявною інформацією, Угорщина ніде більше не має подібного представництва ТЕК.

Екстренні «навчання»

Активна співпраця угорського Центру боротьби з тероризмом з Республікою Сербською почалася зі скандалу. Майже рік тому кілька десятків співробітників TEK прибули до РС під час судового процесу проти Мілорада Додіка, щоб, як стверджували боснійські та угорські опозиційні медіа, запобігти арешту політичного лідера сербів БіГ та організувати його втечу до Угорщини.

Початковий план нібито полягав у тому, щоб переправити Додіка через хорватсько-угорський кордон в районі Белі Манастир – Мохач без повідомлення хорватській владі. За «планом Б» Додіка планувалося вивезти через Сербію довшим маршрутом, перетинаючи сербсько-угорський кордон поблизу міста Сегед.

Втім, затримувати Додіка ніхто не став, і угорські спецпризначенці повернулися додому без нього.

Пізніше Центр боротьби з тероризмом заявив, що це були спільні навчання, які готувалися давно. Але журналісти наголошують, що це не може бути правдою, бо все було організовано у великому поспіху, чого не відбувається у випадку із запланованими навчаннями поліцейських підрозділів.

Лише один приклад: посольство Угорщини в Сараєво лише в день прибуття бійців TEK повідомило Прикордонну поліцію Боснії і Герцеговини та Міністерство закордонних справ БіГ про те, що до країни в’їдуть 78 неозброєних членів антитерористичного підрозділу. Боснійські чиновники тоді стверджували, що перші спецпризначенці з Угорщини в’їхали до БіГ як цивільні особи, без форми та без зброї, на цивільних транспортних засобах та через кілька прикордонних пунктів, і по факту вже були в Боснії і Герцеговині, коли офіційному Сараєво повідомили про їхнє прибуття.

Треба зазначити, що, незважаючи на свою назву, Центр боротьби з тероризмом Міністерства внутрішніх справ Угорщини із самого початку свого заснування асоціювався із саме політикою, а не з антитерористичною боротьбою.

Після відкриття офісу ТЕК в Республіці Сербської боснійські медіа нагадали, що структура була заснована одразу після приходу Орбана до влади у 2010 році, а її керівником був призначений Янош Хайду, який роками був особистим охоронцем Орбана, коли той ще перебував в опозиції. Журналісти характеризують ТЕК як «приватна армія» і навіть «преторіанці» Орбана.

В публікаціях медіа наводиться ціла низка справ Центру, які мають політичне забарвлення. Приклад останніх днів – участь ТЕК в скандальному затриманні інкасаторських автомобілів українського державного банку, які прямували з Австрії до України з великим обсягом готівки та коштовних металів. Наразі немає повної картини інциденту, але є цікава деталь – як дізналися журналісти, прем’єр-міністр Угорщини відвідав штабквартиру Центру за кілька годин до «спецоперації».

Безпрецедентний випадок із затриманням банківських авто не тільки ще більше загострив конфлікт Будапешту і Києва, але й знов поставив питання щодо ролі і місця ТЕК в системі влади, яку побудував Орбан.

В ширшому контексті

Офіційне відкриття представництва угорського Центру боротьби з тероризмом в Республіці Сербської, хоча і подається як елемент відомчої, вузько професійної співпраці поліцейських відомств, має розглядатися в більш ширшому контексті.

Для Баня Луки і нинішніх політичних лідерів РС політично-безпекова співпраця із Будапештом – це інструмент для розвитку ентитету БіГ в напрямку більшої самостійності; спосіб утвердження незалежної від офіційного Сараєво зовнішньої політики; забезпечення гарантій підтримки з боку важливого регіонального гравця; лобіювання інтересів РС в ЄС, НАТО, а також в Вашингтоні та Брюсселі (як пишуть медіа, саме угорський лідер сприяв зняттю американських санкцій з діячів РС і був одним з тих, хто блокував запровадження санкцій проти Додіка на рівні Європейського Союзу).

Представництво ТЕК, окрім виконання ймовірних специфічних задач, пов’язаних із персональними домовленостями Орбана і Додіка, має змогу виконувати своєрідну роль альтернативного «центру сили» – фактичного чи суто символічного, залежить від того, що просили в Баня Луці та на що погодився Будапешт.

Для Угорщини співпраця з РС є ще більш багатозадачною.

Відкриття постійного представництва Центру боротьби з тероризмом в Республіці Сербської спрямовано, насамперед, на підкріплення безпекової складової стратегічного партнерства між Будапештом та Баня Лукою. Уряд Віктора Орбана вже тривалий час виступає «адвокатом» Республіки Сербської і персонально лідера сербів БіГ (журналісти стверджують, що саме він заблокував оголошення Мілорада Додіка в розшук Інтерполом), і інституціоналізація підтримки в безпекової сфері виглядає як логічне продовження і закріплення такої політики. Окрім того, замість екстреного реагування, як у випадку із «планом евакуації Додіка», тепер стає можливим постійний супровід в кризових ситуаціях. Само собою, діяти ТЕК в РС буде відповідно до вказівок Орбана, а не Сараєво чи EUFOR.

За спиною Орбана

«Угорщина під керівництвом Віктора Орбана останніми роками інтенсивно зміцнює особливі зв’язки з Республікою Сербською, поєднуючи політичну, економічну та безпекову співпрацю. Це не лише партнерство у сфері безпеки, а й стратегічне позиціонування – Будапешт таким чином розширює свій вплив на Балканах, водночас надсилаючи сигнал підтримки лідерам утворень, які пропагують сепаратистські наративи, і в цьому випадку не слід виключати вплив Росії», – зазначив Зіяд Бечирович, директор Міжнародного інституту близькосхідних та балканських досліджень (IFIMES) у Любляні в інтерв’ю медіа в Сараєво.

Відкриття офісу угорського Центру боротьби з тероризмом у Республіці Сербській є симптоматичним кроком, що виходить далеко за межі суто правоохоронної діяльності. Хоча формально проєкт презентується як технічна співпраця, фактично він демонструє поглиблення політичного альянсу між Будапештом та Баня Лукою.

Сепаратно співпрацюючи із Баня Лукою і особисто Додіком, Орбан посилює свій вплив на Західних Балканах; втілює політичні та безпекові стратегії, які не співпадають із офіційним курсом ЄС; розбудовує мережу геополітичних однодумців, що прихильно ставляться до Москви.

Створюючи постійну присутність своєго найвідданішого спецпідрозділу в ентитеті Боснії і Герцеговини, Віктор Орбан не лише закріплює свій геополітичний вплив на Західних Балканах, а й створює механізм прямого безпекового втручання в обхід центральної влади в Сараєво та післявоєнних механізмів. Подібна інституціоналізація відносин Баня Луки і Будапешту створює нові ризики для крихкої стабільності БіГ і відкриває шлях до гібридних впливів третіх гравців, що стоять за спиною Орбана.

Аналітична група CWBS