У вересні 2025 року Албанія увійшла в історію як перша країна, що призначила штучний інтелект на урядову посаду. Віртуальна міністерка «Діелла» отримала мандат наглядати за державними закупівлями — сферою, яка десятиліттями була джерелом корупційних скандалів. Це рішення прем’єр-міністра Еді Рами викликало хвилю ентузіазму, скептицизму та політичних дебатів як усередині країни, так і за її межами.
ШІ проти корупції
«Діелла» почала свою кар’єру як віртуальна асистентка на платформі e-Albania, де обробила понад мільйон запитів. Її аватар — жінка в традиційному костюмі з регіону Задріма — символізує поєднання культурної ідентичності та технологічного прогресу. Технічно вона базується на моделях OpenAI та хмарній інфраструктурі Microsoft Azure.
Призначення «Діелли» стало відповіддю на хронічну проблему корупції, яка гальмує розвиток Албанії. За даними Transparency International, у 2024 році країна набрала лише 42 зі 100 балів у Індексі сприйняття корупції, посівши 80-те місце зі 180 країн. Європейська комісія неодноразово наголошувала, що корупція в Албанії залишається «поширеною в усіх гілках влади» і є головною перепоною на шляху до членства в ЄС.
«Албанія повинна зробити більше для боротьби з корупцією, забезпечити свободу слова та прозорість власності», — йдеться у позиції ЄС на переговорах.
Прем’єр Еді Рама позиціонує «Діеллу» як інструмент радикального перезавантаження системи. Він заявив BBC:
«Ми не можемо більше дозволити собі втрачати час на боротьбу з людськими слабкостями. ШІ — це наш шанс створити систему, де рішення приймаються без страху, фаворитизму чи корупції».
Аналітики вважають, що це — не лише технологічний експеримент, а й політичний сигнал до ЄС: Албанія готова до нестандартних рішень, аби виконати вимоги щодо прозорості та верховенства права.
Епізод у парламенті: дебати зірвано через ШІ
Під час затвердження нового складу уряду в парламенті спроба надати слово «Діеллі» спричинила несподіваний скандал. Її виступ транслювався на екрані, але депутати від опозиції почали вигукувати «Це не міністр!» та «Це порушення Конституції!», блокуючи трибуну. Голова парламенту був змушений оголосити перерву, а дебати щодо складу уряду — скасувати.
Цей епізод став першим випадком в історії, коли віртуальний міністр викликав фізичне протистояння в залі парламенту.
Демократична партія Албанії різко розкритикувала призначення «Діелли». Її представник, депутат Газменд Барді, заявив:
«Це не міністр, а програмне забезпечення. Конституція вимагає, щоб міністр був громадянином. Це — політичний театр, покликаний відволікти увагу від реальних проблем».
Інші опозиційні політики назвали ініціативу «медійним трюком» та «символічною декорацією», яка не має реального впливу на боротьбу з корупцією.
«Чи може алгоритм перемогти корупцію?»
BBC, коментуючи призначення «Діелли», констатує:
«Албанія перетворила образ “безсердечного чиновника” на позитивну якість».
Інші медіа запитують: «Чи може алгоритм перемогти корупцію?»
The Guardian зазначає, що «використання ШІ в уряді — це не лише питання ефективності, а й виклик демократичним принципам».
Politico пише: «Албанія створила прецедент, який може надихнути або налякати інші країни. Все залежить від того, чи зможе “Діелла” діяти незалежно від політичного впливу».
Французький експерт з етики ШІ Жан-Габріель Ганасья застерігає:
«LLM моделюють суспільство, вони мають упередження. Припускати, що машина не має упереджень — означає підкорятися їй».
Американська дослідниця цифрової демократії Сара Вітмор з Гарвардського центру етики вважає:
«ШІ може бути корисним інструментом, але він не має легітимності. Його рішення не можна оскаржити, а це суперечить принципам правової держави».
Міжнародний резонанс: натхнення чи застереження?
Призначення «Діелли» не залишилося непоміченим на міжнародній арені. У Брюсселі, Берліні та Вашингтоні експерти з цифрового врядування уважно стежать за албанським експериментом. Деякі вважають його проривом у сфері govtech, інші — небезпечним прецедентом, що може легітимізувати делегування політичної відповідальності алгоритмам.
Уряд Естонії, який вже понад десятиліття впроваджує електронне управління, назвав ініціативу «цікавим, але ризикованим кроком». Представник Міністерства цифрового розвитку Естонії зазначив:
«Автоматизація процесів — це шлях до ефективності. Але політичні рішення мають залишатися в руках людей, які несуть відповідальність перед суспільством».
У США Національний інститут стандартів і технологій (NIST) опублікував аналітичну записку, в якій наголошується на необхідності «чітких меж між консультативною роллю ШІ та виконавчими повноваженнями». Документ закликає уряди уникати «симуляції політичної участі» через цифрових аватарів.
Водночас у країнах Західних Балкан — зокрема в Північній Македонії та Сербії — вже лунають заклики до створення власних «віртуальних радників» для боротьби з бюрократією. У Белграді один із депутатів навіть запропонував створити «ШІ-омбудсмена» для моніторингу прав людини.
Влада без обличчя: нова епоха чи небезпечна ілюзія?
Албанська правозахисниця Ардьяна Гьоні в інтерв’ю Euronews зазначила:
«Ми не можемо дозволити, щоб відповідальність розчинялася в коді. Якщо “Діелла” помилиться — хто буде відповідати?»
Натомість представник уряду, міністр інновацій Ервін Бушаті, переконаний:
«Це не заміна людини, а доповнення. “Діелла” не ухвалює політичних рішень, вона забезпечує прозорість процесів».
Німецький філософ цифрової етики Томас Метцінгер у колонці для Die Zeit пише:
«Ми вступаємо в епоху, де довіра до алгоритмів може перевищити довіру до людей. Це небезпечно, якщо не буде чітких меж і механізмів контролю».
Сценарії майбутнього: ШІ як дипломат?
Призначення «Діелли» відкриває дискусію не лише про внутрішнє управління, а й про потенційну роль штучного інтелекту в зовнішній політиці. Чи може віртуальний чиновник брати участь у міжнародних переговорах? Чи здатен алгоритм представляти інтереси держави на самітах або у міжурядових комісіях?
Деякі футурологи припускають, що ШІ може стати частиною технічних делегацій, особливо у сферах, де потрібна швидка обробка даних — наприклад, у переговорах щодо клімату, торгівлі або кібербезпеки. Але більшість дипломатів скептичні. Колишній посол Франції в Тирані, Мішель Ламбер, зазначає:
«Дипломатія — це не лише факти, а й інтуїція, емоції, міжособистісна довіра. Алгоритм не може замінити людське відчуття моменту».
Водночас у Європейському агентстві цифрової політики визнають, що «ШІ може бути корисним інструментом для аналізу сценаріїв, але не для ухвалення політичних рішень».
Висновок
Призначення «Діелли» — це не просто технологічна інновація, а виклик традиційним уявленням про владу, відповідальність і демократію. Вона стала символом прагнення Албанії до прозорості, але також відкрила дискусію про правові, етичні та геополітичні межі використання ШІ в управлінні.
Чи стане «Діелла» прикладом для інших країн, чи залишиться унікальним випадком — покаже час. Але вже зараз вона змушує світ переосмислити межі між технологією та владою.
