Боснія і Герцеговина переживає чергову кризу державності. Ентитет БіГ, Республіка Сербська під керівництвом Мілорада Додіка, черговий раз намагається розширити свої повноваження і обмежити юрисдикцію центральних органів влади БіГ на своєї території.
Нинішнє загострення не є чимось новим чи несподіваним для цієї балканської країни. Але сучасний геополітичний контекст змушує дивитися на події під новим кутом і бачити нові проблеми і загрози.
Закони із сепаратним ухилом
27 лютого Народна Скупщина (парламент) Республіки Сербської прийняла на спеціальній сесії закони, які, зокрема, забороняють діяльність установ Боснії і Герцеговини на території РС.
Прийняті закони
- забороняють роботу в Республіці Сербської Суду БіГ, Прокуратури БіГ, Державного агентства розслідувань і захисту (SIPA), Вищої судової та прокурорської ради БіГ,
- передбачають створення Вищої судової та прокурорської ради Республіки Сербської, яка призначатиме суддів, прокурорів та інших судових посадових осіб у РС,
- запроваджують кримінальну відповідальність за неповагу або невиконання рішень установ або органів Республіки Сербської.
Фактично, йдеться про одностороннє припинення юрисдикції держави Боснія і Герцеговина над частиною її території, якою є Республіка Сербська.
Окремо був прийнятий т.зв. «закон про іноземних агентів» – Закон про спеціальний реєстр і прозорість роботи некомерційних організацій. Цей закон запроваджує жорсткий контроль за роботою громадянського сектору РС за зразком російського законодавства. Законопроєкт різко критикували за недемократичність як місцеві недержавні організації, так і європейські інституції.
5 березня президент Республіки Сербської Мілорад Додік підписав укази, остаточно ухваливши закони, які були прийняті на сесії Народної Скупщини РС. Закони негайно були опубліковані в Офіційному віснику Республіки Сербської і вважаються такими, що вступили в силу.
Законотворчість як «удар у відповідь»
Ухвалення пакету резонансних законів можна розцінювати як відповідь влади Республіки Сербської на вирок Додіку, якого суд Боснії і Герцеговини першої інстанції 26 лютого засудив до року в’язниці та шестирічної заборони обіймати керівні політичні посади. Президента РС звинуватили в неповазі до рішень Високого представника Крістіана Шмідта, якого в Республіці Сербської вважають нелегітимним.
За словами Додіка, ухвалені 27 лютого закони були тільки частиною першого етапу заздалегідь наміченого плану.
За кілька днів до вердикту Суду БіГ, Мілорад Додік розказав балканській редакції російського державного телебачення Russia Today, RT Balkan, про заплановані дії у випадку, якщо суд в Сараєво підтвердить звинувачення проти нього.
За його словами, передбачається «двоетапна» реакція Республіки Сербської.
«На першому етапі Республіка Сербська боротиметься за конституційний лад БіГ. Того, що ми маємо на практиці в БіГ, немає в Конституції: ні армії, ні збройних сил БіГ, ні SIPA, ні розвідувальної служби, ні суду, ні прокуратури, ні непрямих податків, ні багатьох агентств, ні прикордонної служби БіГ», – заявив Додік. Як слідує з його слів, РС планує повернути все на цей рівень, і потім прийняти закон про вихід із угоди про спільні збройні сили Боснії і Герцеговини.
Якщо і після цього Сараєво не піде на зустріч сербам, «не погодиться повернутися до Конституції Боснії і Герцеговини», «Республіка Сербська увійде в другу фазу, яка передбачає вихід з Дейтонської угоди», заявив президент РС. На цьому, другому етапі, РС планує звернутися до Сербії, вимагаючи угоди про конфедерацію Республіки Сербської та Сербії, а пізніше про федерацію та валютний союз із Сербією. Мета цих дій – «щоб ми могли організувати наше життя і не залежати від нісенітниць, які ми бачимо в Сараєво», заявив Додік російському телебаченню.
Нові справи і вердикти
6 березня, наступного дня після підписання Додіком суперечливих законів, Прокуратура Боснії і Герцеговини оголосила, що проводить розслідування кримінального злочину «посягання на конституційний лад» країни. Хоча імена фігурантів справи не були офіційно оприлюднено, Додік повідомив, що отримав виклик від Прокуратури БіГ на допит в якості підозрюваного у справі про замах на конституційний лад. Він заявив, що не буде на це реагувати.
Також 6 березня до Конституційного суду БіГ надійшлі звернення про перевірку конституційності законів, ухвалених в Республіці Сербській напередодні.
Член Президії (Президентства) БіГ Деніс Бечірович, спікер Палати представників Денис Звіздич і член колегії Палати народів Парламенту БіГ Кемаль Адемович подали звернення до Конституційного суду БіГ щодо оцінки конституційності «антидейтонських і антиконституційних» законів Республіки Сербської. Вони наголосили, що «жорстокі напади на Дейтонську мирну угоду та конституційний лад БіГ повинні бути припинені» і що «спроби підірвати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність БіГ і становлять пряму загрозу миру та стабільності в країні та регіоні».
7 березня Конституційний суд Боснії і Герцеговини ухвалив тимчасовий захід і зупинив виконання законів, ухвалених Народною Скупщиною Республіки Сербської 27 лютого і підписаних президентом РС 5 березня.
В Баня Луці з приводу цього вердикту висловилися максимально зневажливо. Це було очікувано, тому що Республіка Сербська раніше вже приймала закон про незастосування рішень Конституційного суду БіГ, бо в його основному складі немає сербських суддів.
«Рішення і аргументація урізаного Конституційного суду Боснії і Герцеговини непереборно нагадують заяву Політбюро Комуністичної партії СРСР.
Голий політичний памфлет.
…Ні слова з Конституції, ні слова з закону», – написав Додік в мережі Х.
Зрозуміло, що виконувати рішення Конституційного суду БіГ в Республіці Сербської не збираються.
Неочікувана критика
Додіка очікувано підтримали Сербія і Росія, і гостро розкритикували Високий представник Крістіан Шмідт і низка європейських країн, включно із Німеччиною. Але ось одна критична заява стала для РС і особисто Додіка геть неочікуваною.
Судячи із заяв лідерів Республіки Сербської під час виборчої кампанії в США і після перемоги Доналда Трампа, в Баня Луці були впевнені, що 47-й американський президент стане ледве не другом сербів.
Додік, який перебуває під санкціями США, зміну влади в Білому домі він сприйняв як позитивний сигнал для РС і для себе особисто.
4 березня в інтерв’ю RT Balkan президент РС черговий раз транслював надію на зміни. «Якби адміністрація Байдена залишилася, ми були б поховані тут. Ми страждали всі ці роки, тому що ми вірили, що думка американського істеблішменту зміниться», — заявив Додік, очевидно, сподіваючись на порозуміння з новою командою в Вашингтоні.
Втім, 8 березня Держсекретар США Марко Рубіо зруйнував ці плани. На платформі X він написав: «Дії президента Республіки Сербської Мілорада Додіка підривають інститути Боснії і Герцеговини та загрожують її безпеці та стабільності. Наша країна заохочує політичних лідерів Боснії і Герцеговини до конструктивного та відповідального діалогу. Ми закликаємо наших партнерів у регіоні приєднатися до нас у боротьбі з цією небезпечною та дестабілізуючою поведінкою».
Виглядає так, що США не хочуть виникнення вогнища нестабільності ще в однієї частині Європи і вже визначилися, хто є джерелом цієї загрози – і це Додік.
Але сучасні реалії є такими, що такою є позиція Вашингтону на станом на 08.03.2025, чи буде так залишатися далі – невідомо. Дії і заяви представників нинішньої американської адміністрації щодо зовнішньої політики і відносин з іншими державами всього за кілька тижнів роботи нової команди в Білому домі вже багато разів ставали несподіванкою, сюрпризом і навіть шоком для світу. Несподівана і шокуюча для багатьох доволі лояльна до Москви позиція Трампа і його команди під час спроб врегулювання російсько-українського конфлікту змусили очікувати змін і в політиці США щодо інших регіонів. Насамперед, від американців тепер чекають більшої поваги до російських інтересів і інтересів їхніх партнерів в різних куточках світу. Цей гіпотетичне геополітичне порозуміння Вашингтону і Москви мотивує модераторів нестабільності на Західних Балканах і збільшує безпековий ризик для регіону.
Угорський фактор
На тлі останніх подій в БіГ EUFOR тимчасово збільшить чисельність своїх сил. «Це проактивний захід, спрямований на допомогу Боснії і Герцеговині в інтересах усіх громадян», – йдеться в офіційному повідомленні військової місії ЄС.
Втім, навіть ця новина, яка мала б сприяти заспокоєнню ситуації, в нинішніх геополітичних обставинах викликала нервозність в Сараєво.
Справа в тому, що одним з провідних учасників військової операції Європейського Союзу в БіГ, EUFOR Althea, є Угорщина. В останні роки Будапешт веде самостійну політику на Західних Балканах, яка не завжди узгоджується з політикою ЄС. Зокрема, Угорщина активно розвиває прямі відносини із Республікою Сербською та її керівництвом. Кроки в цьому напрямку, здійснені в останні тижні, були просто безпрецедентними і скандальними.
Заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр відвідав Баня-Луку на початку березня, через кілька днів після винесення вироку Додіку, спеціально для того, щоб підтримати президента Республіки Сербської, проти якого, за словами угорського урядовця, триває політичне переслідування.
Угорський заступник міністра заявив, що те, що Захід робить із сербами в Європі, є неправильним, згадав про Гаврилу Принципа, і наголосив, що не можна ставитися до Республіки Сербської та Додіка як до ворога.
Окремо Мадяр підкреслив, що Угорщина хоче брати участь у процесі діалогу та пошуку рішень для балканського регіону як близький сусід, на відміну від тих, хто щось вирішувати, але перебуває за тисячі кілометрів. “Що б не сталося з вами, ми теж це відчуємо. Минув час, коли Угорщина була лише спостерігачем за подіями на Балканах”, – підкреслив угорець під час свого відвідування РС.
Не виключено, що цей візит, який викликав обурення в Сараєво, був не єдиним проявом солідарності із Додіком з боку влади Віктора Орбана.
Була ще історія із відправкою до Республіки Сербської наприкінці лютого кількох десятків угорських поліцейських зі спеціального підрозділу ніби то для спільних навчань із місцевою поліцією. За офіційною версією Баня Луки, угорські спецпризначенці мали взяти участь в навчаннях з сербськими колегами. За неофіційною інформацією з Сараєво метою було переправлення Додіка до Угорщини у разі загрози арешту президента Республіки Сербської відразу після вироку 26 лютого.
«Наприкінці лютого спецназ угорської поліції був направлений до Республіки Сербської з таємною метою: сприяти швидкому вивезенню лідера боснійських сербів Мілорада Додіка до Угорщини у випадку, якщо боснійський суд ухвалить рішення про його негайний арешт», – стверджували регіональні медіа із посиланням на «кілька незалежних джерел, знайомих з операцією».
За їхнім твердженням, цього не сталося з двох причин.
По-перше, хоча Додіка дійсно засудили до в’язниці, він не був заарештований і отримав можливість подати апеляцію.
По-друге, угорські приготування були заздалегідь викриті.
Офіційні заяви представників Будапешту щодо Республіки Сербської і персонально Мілорада Додіка і чутки про можливе втручання угорської влади із наміром «викрасти Додіка», викликали бурю обурення в Сараєво. Наслідком стали офіційні звернення із закликом прибрати з БіГ угорський контингент EUFOR.
Не можна виключити, що Будапешт відверто виступив на підтримку лідера боснійських сербів, не тільки тому, що Угорщина вирішила посилювати свою присутність в регіоні, напряму впливаючи на події, виходячи зі своїх інтересів. Також не виключено, що Орбан, як і Додік, очікував зміни позиції Білого дому щодо Західних Балкан і зокрема Боснії і Герцеговини на більш лояльну до сербів.
Прогнозована непрогнозованість
Наразі сподівання як Баня Луки, так і Будапешту, на більш просербський курс Білого дому не виправдовуються.
Окрім публічної заяви очільника Держдепу із критикою президента РС, як стверджують боснійські медіа, були і інші, непублічні сигнали з Вашингтону. Зокрема, керівництво США нібито сильно обурилося планами щодо перевезення Додіка в Угорщину і недвозначно висловило своє обурення угорській владі.
Можна було б передбачити, що нинішня чітка і недвозначна позиція американського керівництва щодо неприпустимості сецесійного курсу Додіка призведе до зниження напруги між РС та офіційним Сараєво і загалом заспокоїть ситуацію в БіГ.
Після різкої критики з боку влади США, лідери боснійських сербів, насамперед, президент РС, мали би зменшити, чи навіть (при)зупинити свою активність, спрямовану на розрив відносин Республіки Сербської та центральної влади БІГ.
Окремо влада Угорщини мала б переглянути свою політику щодо Республіки Сербської та її керівництва, відмовившись від підтримки Додіка, як відкритої, так і таємної.
Все це станеться, якщо заявлена Марко Рубіо американська політика щодо БіГ найближчим не зміниться. Але, з огляду на всі кроки та заяви, щодо здійснюються адміністрацією Трампа чи лунають від членів його команди, гарантувати стабільність зовнішньополітичного курсу США в нинішніх умовах не може, напевно, навіть Держсекретар.
