28 грудня 2025 року Косово проведе дострокові парламентські вибори, які стануть вже другими парламентськими виборами за рік. Переобрання парламенту стало неминучим після дев’яти місяців політичного паралічу, спричиненого нездатністю сформувати уряд після виборів 9 лютого. Президентка Вйоса Османі оголосила про розпуск парламенту 20 листопада, коли стало остаточно зрозуміло: жодна політична сила не здатна забезпечити стабільну більшість і сформувати виконавчу владу.
Грудневі вибори відбудуться на тлі глибокої інституційної кризи, замороженого бюджету, санкцій з боку ЄС і США та заблокованого діалогу з Сербією.
Місія неможлива
Після виборів 9 лютого 2025 року Рух «Самовизначення» (Vetëvendosje, LVV) Альбіна Курті здобув 48 мандатів у 120-місному парламенті. Партія Курті отримала найбільшу фракцію, але не більшість, і формування уряду без коаліції виявилося неможливим. Опозиційні парламентські партії — PDK, Partia Demokratike e Kosovës (Демократична партія Косова), LDK, Lidhja Demokratike e Kosovës (Демократична ліга Косова) та AAK/NISMA, Aleanca për Ardhmërinë e Kosovës (Альянс за майбутнє Косова) / Nisma Socialdemokrate (Соціал-демократична ініціатива) — відмовилися від переговорів із LVV, звинувачуючи Курті у конфронтаційній політиці, централізації влади та погіршенні відносин із Заходом.
Після провалу першої спроби сформувати уряд «Самовизначення» на чолі із Альбіном Курті 26 жовтня, Курті запропонував передати мандат на формування уряду колишньому спікеру парламенту Ґлауку Конюфкі, а сам погодився стати віцепрем’єром і міністром закордонних справ. Але 19 листопада Конюфка отримав лише 56 голосів «за». Таким чином, останній шанс сформувати уряд в конституційний спосіб було втрачено.
Нездатність сформувати уряд протягом дев’яти місяців призвела до:
- відсутності бюджету на 2026 рік,
- ризику затримки зарплат у держсекторі.
- блокування міжнародних угод (зокрема з Європейським інвестиційним банком і Світовим банком),
- замороження низки інфраструктурних проєктів через відсутність зовнішнього фінансування,
- неможливість отримання коштів від ЄС у рамках нового Плану зростання для Західних Балкан.
Виконуючий обов’язки міністра фінансів Хекуран Мурзаті (Hekuran Murati) попередив: «Якщо до січня не буде бюджету, ми не зможемо фінансувати базові функції держави» (Koha Ditore, 5.11.2025).
21 громадська організація звернулася до президентки Османі з відкритим листом: «Фінансове майбутнє країни не може бути заручником політичних блокад» (DW, 31.10.2025).
Вибори напередодні нового року
Президент Вйоса Османі (Vjosa Osmani) оголосила про розпуск парламенту 20 листопада. «28 грудня — це дата, яку я вважаю єдиною можливою згідно з конституцією», – заявила вона (пресконференція, Приштина, 20.11.2025).
Цю дату раніше запропонували представники «Самовизначення», тоді як опозиція хотіла призначення голосування на 21 грудня.
Лідер LVV Альбін Курті (Albin Kurti) намагався представити ситуацію як нормальний демократичний процес: «Це свято демократії. Ми довіряємо народу, і він знову скаже своє слово» (заява для Koha.net, 20.11.2025).
Натомість опозиція сприйняла розпуск парламенту як поразку уряду. Бедрі Хамза (Bedri Hamza), голова PDK, заявив: «Два провали у створенні уряду — це офіційне свідоцтво повного провалу Руху “Самовизначення”. Час експериментів закінчився» (Albanian Post, 20.11.2025).
Політолог Ардіан Аріфай (Ardian Arifaj), колишній радник президента Косова, зазначив: «LVV не змогла вийти за межі власної логіки монополії. Вони не шукають партнерів, вони шукають підлеглих» (Prishtina Insight, 21.11.2025).
Суперечлива Асоціація
Однією з ключових причин політичного ослаблення LVV стало загострення відносин із західними партнерами. Причиною непорозуміння із Заходом став курс «Самовизначення», спрямований на розбудову суверенітету Косово, зокрема, через зміцнення державних інституцій в сербських муніципалітетах. Ця політична платформа не передбачала компромісів із сербською стороною в питаннях державності, навіть якщо ці компроміси раніше були узгоджені за посередництва ЄС.
Центральним елементом конфлікту стала відмова уряду Курті реалізувати зобов’язання щодо створення Асоціації сербських муніципалітетів (Asociacioni i Komunave me Shumicë Serbe, ASM, сербська назва – Заједница српских општина, ЗСО).
Асоціація сербських муніципалітетів — це особливий статус для районів Косова з переважно сербським населенням, насамперед, на півночі. Створення Асоціації було передбачено Брюссельською угодою 2013 року. ASM / ЗСО мала б отримати широкі повноваження в сфері місцевого самоврядування, фактичну автономію.
Партія «Самовизначення» Альбіна Курті послідовно виступала проти створення Асоціації сербських муніципалітетів. Найгучніші протести відбулися у 2015 році, коли LVV — тоді ще в опозиції — організувала масові демонстрації, блокування парламенту та застосування сльозогінного газу в сесійній залі, щоб зірвати ратифікацію угод із Сербією, що передбачали, зокрема, і створення ASM / ЗСО.
У 2015 році Конституційний суд Косова визнав, що принципи формування Асоціації сербських муніципалітетів частково суперечать Конституції, але підтвердив, що її створення є міжнародним зобов’язанням Косова.
Після приходу до влади у 2021 році рух «Самовизначення» не змінив позиції: уряд Курті відмовився вносити законопроєкт про Асоціації сербських муніципалітетів до парламенту, вважаючи ASM / ЗСО загрозою суверенітету Косова. Ця позиція залишалася незмінною і в 2023–2025 роках, попри тиск з боку ЄС і США.
Партія Курті виступає проти ASM / ЗСО, вважаючи Асоціації сербських муніципалітетів:
- етнічною автономією, що суперечить унітарному характеру Республіки Косово;
- інструментом впливу Белграда;
- загрозою повторення сценарію Республіки Сербської в Боснії і Герцеговині.
Альбін Курті підкреслював: «Ми не створимо структуру, яка може паралізувати державу зсередини. ASM — це не компроміс, це капітуляція» (Koha.net, 15.10.2025).
Приштина VS Брюссель
Протистояння Приштини із Брюсселем загострилося у червні 2023 року, коли ЄС запровадив санкції проти Косова. Причиною стала ескалація на півночі.
У травні 2023 року уряд Косова, попри попередження з боку ЄС і США, призначив албанських мерів у чотирьох муніципалітетах на півночі країни (Звечан, Лепосавич, Зубін Поток, Північна Мітровиця), після того, як сербське населення бойкотувало місцеві вибори. Це викликало масові протести, зіткнення місцевих сербів із силами НАТО в Косово, KFOR, поранення десятків миротворців і загальну ескалацію напруженості.
У відповідь на дії Приштини, Європейський Союз в червні 2023 року оголосив про обмежувальні заходи:
– призупинення участі Косова в регіональних форумах,
– замороження частини фінансування за програмами IPA III (третій етап «Інструменту передвступної допомоги» ЄС),
– відкладення засідань щодо Угоди про стабілізацію та асоціацію (SAA),
– обмеження політичного діалогу на високому рівні.
У заяві речника ЄС було сказано: «Косово не виконало вимоги щодо деескалації. Ми очікуємо негайних кроків для зниження напруженості та забезпечення інклюзивного управління на півночі».
Ці санкції стали першим випадком, коли ЄС застосував обмежувальні заходи до Косова з політичних причин, що підкреслило серйозність кризи у відносинах між Брюсселем і Приштиною.
У жовтні 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: «Наступні кроки залежать від стійкої деескалації на півночі та виконання зобов’язань щодо ASM / ЗСО» (Prishtina Insight, 12.10.2025).
Приштина VS Вашингтон
У вересні 2025 року Сполучені Штати також вдалися до свого роду обмежувальних заходів – призупинили стратегічний діалог із Косовом. Це був безпрецедентний крок, що сигналізував про серйозне охолодження у відносинах між Вашингтоном і Приштиною.
Рішення було ухвалене у вересні 2025 року, після кількох місяців напруженості між адміністрацією Дональда Трампа та урядом Альбіна Курті. Основна причина такого кроку – відмова Косова реалізувати Асоціацію сербських муніципалітетів (ASM / ЗСО). Курті відмовився внести законопроєкт про ASM / ЗСО до парламенту, що Вашингтон розцінив як порушення зобов’язань.
США, як і ЄС, вважають асоціацію Сербських муніципалітетів ключовим елементом діалогу Приштини та Белграда щодо нормалізації відносин.
Окрім того, коли у серпні–вересні 2025 року ситуація в сербських муніципалітетах знову загострилася, і США вважали, що дії Приштини — зокрема, посилення поліційної присутності — лише поглиблюють конфлікт.
Попри неодноразові заклики з боку Держдепартаменту, уряд Косова не продемонстрував готовності до компромісу. Це призвело до того, що США тимчасово призупинили стратегічний діалог — формат, який охоплював питання безпеки, економіки та євроатлантичної інтеграції.
У заяві Держдепартаменту було сказано: «Ми залишаємося відданими партнерству з Косовом, але очікуємо, що його уряд діятиме відповідально, дотримуючись своїх міжнародних зобов’язань».
Цей крок став серйозним сигналом для Приштини, що навіть найближчі союзники не готові підтримувати політику односторонніх дій, яка суперечить досягнутим домовленостям.
Посол США в Косові Джеффрі Гревер (Jeffrey Grever) заявив: «Ми підтримуємо Косово, але підтримка не означає мовчазне схвалення дій, які суперечать зобов’язанням»
(Euronews Albania, 18.10.2025).
Висновки
Дострокові вибори 28 грудня стали наслідком тривалої інституційної кризи, спричиненої нездатністю «Самовизначення» після виборів у лютому створити сталу коаліцію в парламенті та сформувати уряд. Політика Курті, яка була спрямована на зміцненні державності Косово і не передбачала компромісів із Белградом, насамперед, щодо реалізації Асоціації сербських муніципалітетів, призвела до конфлікту з міжнародними партнерами, до втрати зовнішньої підтримки та, в кінцевому результаті, до втрати достатнього рівня політичної підтримки всередині самого Косово.
Незалежно від результатів голосування 28 грудня, новий парламент зіткнеться з тими самими викликами: необхідністю ухвалити бюджет, розблокувати міжнародні угоди та відновити діалог із Сербією. Без міжпартійного порозуміння політична нестабільність може зберегтися і після нових виборів, що матиме прямі руйнівні наслідки для економіки, євроінтеграції, функціонування державних інституцій Косова, і негативне впливатиме на весь регіон.
З іншого боку, приход до влади в Приштині нинішньої косовської опозиції, тобто політичних сил, налаштованих на більш компромісну позицію в діалозі із Белградом і демонстрацію більшої лояльності у відносинах із західними партнерами, може спричинити кризу всередині Косово, тому що політика «Самовизначення» має значну підтримку косовських громадян, налаштованих на розбудову незалежної республіки.
Аналітична група CWBS
