Після місяців дискусій посада спікера парламенту Косова залишається вільною.
З моменту скликання Вйосою Османі установчого засідання 15 квітня, парламент Косова намагався і зазнавав невдачі в цій самій процедурі вже 57-й раз підряд: обрати спікера парламенту.
Нагадаємо, Рух «Самовизначення» (LVV, Vetëvendosje) здобув найбільшу частку місць на останніх парламентських виборах, але не набрав більшості, необхідної для обрання спікера — Альбулена Хаджіу була їхнім запропонованим кандидатом на посаду голови парламенту.
Неодноразові спроби обрати Хаджіу зазнали поразки понад 50 разів, опозиційні партії відмовлялися йти на компроміс, що призвело до повного паралічу діяльності парламенту. Як наслідок, Косово не може сформувати уряд, ухвалювати закони або ратифікувати міжнародні угоди. Ця інституційна блокада навіть була охарактеризована як «неоголошений стан надзвичайної ситуації», оскільки без дієвого парламенту Косово позбавлене єдиного голосу на міжнародній арені. Звичайні громадяни несуть найбільш безпосередні й руйнівні наслідки, оскільки базові послуги, муніципальне фінансування та державні проєкти залишаються в підвішеному стані.
Втручання конституційного суду
Через цей глухий кут Конституційний суд зобов’язав парламент обрати нового спікера протягом наступних 30 днів (з 18 серпня), але одного й того ж кандидата можна висувати не більше трьох разів. Усі депутати також повинні бути фізично присутніми для голосування.
Це рішення багато обговорювалось у LVV, яка вважає цей наказ неконституційним і стверджує, що Суд виходить за межі своєї конституційної ролі, видаючи такий широкий, далекосяжний наказ. Однак опозиція — з партіями, такими як Демократична партія Косова (PDK), Демократична ліга Косова (LDK) і Альянс за майбутнє Косова (AAK) — привітала цей розвиток подій, назвавши його перемогою демократії.
Політичний глухий кут: частина 2
Попередній висунутий LVV кандидат на посаду спікера, Альбулена Хаджіу, отримала 57 голосів «за» — при цьому їй було потрібно 61 або більше, — 56 «проти» та 3 «утрималися».
Однак після кількамісячних невдач у виборі Хаджіу LVV запропонувала ще трьох інших кандидатів.
Серед останніх номінацій — Хекуран Мураті (55 «за» / 46 «проти» / 5 «утрималися»), Арберіє Наґавчі (55 «за» / 47 «проти» / 4 «утрималися») і Дімал Баша (57 «за» / 25 «проти» / 24 «утрималися»). Усі троє не змогли набрати необхідних 61 голосу.
LVV стверджує, що це доводить: опозиція намагається взяти парламент у заручники, утримуючи його в стані нефункціонування.
Насправді деякі опозиційні партії зробили власні заяви щодо ситуації. Деякі з них були відвертими, наприклад Люмір Абдіксіку з Демократичної ліги Косова (LDK), який заявив, що вони не підтримуватимуть жодного з кандидатів LVV.
Мемлі Краснікі з Демократичної партії Косова (PDK) також прямо заявив, що вони не голосуватимуть за жодного кандидата, який в якийсь момент входив до кабінету Альбіна Курті (засновника і лідера LVV). Нагадаємо, Альбулена Хаджіу обіймала посаду міністра юстиції; Хекуран Мураті — міністра фінансів, праці та трансферів; Арберіє Наґавчі — міністра освіти. Дімал Баша є членом партії LVV, однак він не мав міністерських посад у жодному з кабінетів Альбіна Курті.
Нові номінанти — чергова поразка
Попри помітну тактичну зміну LVV — заміну фігур кабінету на кандидата, який не обіймав міністерських посад, — ситуація в парламенті залишилась незмінною і номінанти не здобули необхідної підтримки. LVV подала зміну кандидатів як примирливий жест, спрямований на усунення заперечень; на практиці це не перетворилось на додаткові голоси через розбіжності в принципах між політичними партіями та їхніми представниками.
Євген Цаколлі з Косовського демократичного інституту (Instituti Demokratik i Kosovës) схарактеризувати заміну LVV як «позитивний крок і рух уперед — принаймні номінально». «Це може не повністю задовольнити вимогу Конституційного суду щодо конструктивних консультацій з іншими парламентськими групами, але, тим не менш, це рух у правильному напрямі. З іншого боку, PDK і кілька депутатів не дотрималися своїх попередніх заяв. Хоча публічно вони окреслили як критерій підтримку лише не міністерських кандидатів, сьогодні вони за такого не проголосували. Невідповідність попереднім позиціям — факт. В цій атмосфері недовіри та тестування нервів рішення не обов’язково далеко, але воно залежить від готовності LVV до реальних конструктивних консультацій і від готовності інших груп виконати свої публічні зобов’язання», — зазначив він.
Ехат Міфтарадж з Косовського інституту права (Instituti i Kosovës për Drejtësi) розкритикував поведінку PDK як «безпринципну» і закликав, що сформований парламент є необхідним для припинення інституційного глухого кута.
Ширші наслідки
Глухий кут має наслідки, що виходять за межі парламентської процедури. Без діючого парламенту Косово не може ухвалювати законодавство, ратифікувати міжнародні угоди або затверджувати муніципальні бюджети. Наприклад, Приштина стикається з замороженим бюджетом, що затримує громадські проєкти та муніципальні послуги. Працівники державного сектору та підрядники залишаються в невизначеності щодо графіків виплат. Цей інституційний параліч ризикує послабити довіру громадян до урядових інституцій у час, коли Косово працює над євроінтеграцію та міжнародним визнанням.
Економічні наслідки зараз висловлюються представниками бізнесу та аналітиками у конкретних термінах. Лулзім Рафуна, президент Торгово-промислової палати Косова, зазначив в коментарі до Reuters, що «існують проєкти й кредити вартістю 700–800 мільйонів, що чекають на голосування в парламенті, що зависли через кризу», додавши, що «бізнес опинився в підвішеному стані, не знаючи, які реформи, фіскальна політика і які податки будуть у нового уряду».
Коментатори, які фокусуються на відносинах з ЄС, наголошують на застої у взаємодії країни з Брюсселем. Хелена Іванова, наукова співробітниця Henry Jackson Society, висловилась для Kosovo Online: «Поки Косово позбавлене дієвого уряду та уряду, ми можемо очікувати, що його взаємодія з ЄС залишатиметься повністю замороженою. ЄС висловив своє бажання — і закликав — щоб уряд було сформовано якнайшвидше, щоб країна могла відновити діяльність і почати впроваджувати реформи, яких очікує ЄС. До вирішення кризи ні очікувані кошти не будуть випущені, ні реформи впроваджені, ні відносини Косово–ЄС не функціонуватимуть нормально».
Галузеві групи прямо вказують на негайну фіскальну шкоду. Агім Шахіні, президент Бізнес-альянсу Косова (AKB), у коментарі Kosovo Online сказав, що нездатність сформувати інституції та ратифікувати угоди про фінансування ЄС коштує Косову «3 мільйони євро на день». Шахіні також підкреслив ризики, пов’язані з Планом зростання (Програма реформ та розвитку Західних Балкан): «Коли ми розглядаємо загальні €880 мільйонів, що чекають на ратифікацію в Асамблеї Косова в рамках Плану зростання ЄС, ставки очевидні».
Незалежні повідомлення та аналітика також фіксують значні суми, що перебувають під загрозою через різні канали: оцінки коштів і проєктів варіюються від кількох сотень мільйонів до понад мільярда євро — прикладами є виділення Європейською Комісією близько €900 мільйонів, пов’язаних з порядком реформ, і понад €220 мільйонів, пов’язаних з Корпорацією викликів тисячоліття (Millennium Challenge Corporation).
Громадські послуги вже відчули наслідки. Повідомляють, що суспільний мовник RTK відчуває брак коштів через заблокований парламентський бюджетний процес, що підвищує ризик для заробітних плат та операцій. Декілька муніципалітетів — зокрема Приштина, Г’їлані та Зубин Поток — не отримали цьогорічні бюджети, ставлячи під загрозу місцеві проєкти та виплати заробітних плат.
У сукупності ці спостереження описують кризу, яка зачіпає все суспільство: негайні ризики ліквідності та виплат заробітних плат на муніципальному та інституційному рівнях, призупинене або заморожене міжнародне фінансування проєктів і уповільнення інтеграції до Європейського Союзу. Косово також може зазнати довгострокових репутаційних втрат, що відштовхнуть прямі іноземні інвестиції та ускладнять регіональну дипломатію.
Якщо парламент й надалі не сформується до строку, встановленого Конституційним судом, короткотермінові варіанти Косова звузяться: подальші судові або президентські втручання, розширена політична криза, що призведе до нових виборів, або поступові, ad hoc адміністративні рішення, які будуть недостатні для розблокування великого міжнародного фінансування. Практичні витрати вже відчутні; політичні витрати будуть накопичуватись, якщо патова ситуація триватиме.
Висновок
З кожним проваленим голосуванням простір для компромісних домовленостей і конкуренція за посаду спікера завдають все більших витрат усій нації. Політичні актори з усіх боків тому повинні дотримуватися своїх публічних зобов’язань, але вони також мають зважувати ці зобов’язання проти реальних і зростальних збитків, які патова ситуація завдає повсякденному життю — муніципальним службам, виплатам у державному секторі, міжнародному фінансуванню, впевненості бізнесу та позиції Косова за кордоном. Тридцятиденний термін Конституційного суду посилює цей імператив: дотримання обіцянок і готовність перетворити номінальні поступки в ефективні рішення тепер є єдиними реалістичними шляхами виходу з глухого куту. Якщо сторони не вчинять відповідально, Косово ризикує не лише подальшою інституційною регресією, а й тривалими економічними та соціальними збитками, що анулють цінність будь-якого короткострокового політичного здобутку.
