Центр західно-балканських досліджень (CWBS) організував круглий стіл «Гібридні впливи в Південно-Східній Європі», який зібрав в Подгориці міжнародних експертів для обговорення актуальних викликів для стабільності Західних Балкан.
В дискусії взяли участь провідні фахівці з різних країн, які поділилися своїми оцінками ситуації, конкретними прикладами деструктивного гібридного впливу і прогнозами розвитку подій.
Експерти зійшлися на думці, що Західні Балкани стикаються з серйозними гібридними загрозами, які потребують скоординованої відповіді з боку міжнародної спільноти. Було підкреслено необхідність спільних зусиль у протидії гібридним загрозам, враховуючи досвід різних країн і регіонів.
Агім Мусліу: Етнічна напруга навколо мосту на Ібарі
Агім Мусліу, директор Інституту Octopus у Приштині, розповів про конкретний випадок гібридного протистояння на прикладі мосту через річку Ібар в Митровиці, який є символом етнічного поділу. Мусліу підкреслив, що цей поділ часто викликає напруженість і конфлікти, оскільки міст використовується як фізичний і символічний бар’єр між двома громадами.
“Міст може бути використаний для політичного насильства, протестів, блокад або насильницьких дій. Будь-яка дестабілізація цього регіону може мати ширші політичні наслідки, особливо в контексті відносин між Сербією і Косовом,” – зазначив Мусліу.
Балша Божович: Несправедливий мир в Україні як загроза для Західних Балкан
Балша Божович, президент Регіональної академії демократичного розвитку в Белграді, підкреслив, що несправедливий мир в Україні несе загрозу для Західних Балкан. Зокрема, таким чином можуть спробувати вирішити питання Косово.
Він висловив побоювання, що можуть бути запропоновані однакові рішення для України та Західних Балкан, коли “ніхто не буде повністю винним, ніхто не буде повністю незадоволеним.” Божович наголосив, що подібний підхід може призвести до постійної домінації агресора.
Момчило Радулович: Російський гібридний вплив і необхідність західної протидії
Момчило Радулович, голова Європейського руху Чорногорії, висловив свої думки щодо системи російського гібридного впливу, яка присутня на Західних Балканах і в ширшому регіоні Європи. Він охарактеризував її як гнучку і таку, що швидко навчається, здатну перевершувати західні системи захисту.
“Йдеться про «спрут» з державних, парадержавних, параінстуціональних, параідеологічних структур, які з боку Росії здійснюють різні типи впливу на всіх континентах, включаючи Західні Балкани,” зазначив Радулович. Він підкреслив, що основною проблемою є не стільки власне російський вплив, скільки відсутність ефективної протидії з боку Заходу.
Данило Калезич: Росія дестабілізує Чорногорію
Данило Калезич, старший науковий співробітник Інституту історії Чорногорії, акцентував увагу на російських стратегіях дестабілізації в Чорногорії. Він пояснив, що Росія використовує дві концепції політики: стабілізацію (Сербія) та дестабілізацію (Чорногорія до 2020 року).
Як приклад Калезич навів два основних ризика. Перший пов’язаний з реконструкцією уряду Чорногорії і входження до його складу колишніх лідерів «Демократичного фронту» – політичної сили, представники якої були обвинувачені у державному перевороті 2016 року. Другий ризик пов’язаний із планами щодо відновлення каплиці Сербської православної церкви на Ловчені, що може сприяти посиленню великосербського націоналізму і дестабілізації суспільства.
«Дестабілізація сприятиме поглибленню російського впливу,” – підкреслив Калезич.
Сергій Моругін: Російська культура як зброя гібридної війни
Сергій Моругін, співзасновник інформаційного проєкту «Балканський оглядач», зазначив, що у гібридній війні ніщо не лишається осторонь, включаючи культуру, хоча на Західних Балкан російська культура залишається популярною. Експерт навів конкретні приклади того, як російська культура використовувалася з метою досягнення політичних цілей, зокрема дискредитації українських історичних персонажів та просування антиукраїнських та антиєвропейських установок.
Модераторами заходу виступили Любомир Філіпович та Наталя Іщенко (CWBS).
Любомир Філіпович зауважив, що в регіоні не вистачає знань про Україну, її історію і культуру, що необхідно для кращого розуміння підвалин нинішнього російсько-українського конфлікту і протидії російським наративам.
Наталя Іщенко підкреслила, що більш ефективне протистоянні деструктивним гібридним впливам всюди, де б вони не проявлялися, сприятиме стабільності та миру як в регіоні, так і в Європі та світі.
