Намагання президента Сербії Александара Вучича утримати баланс між Заходом і Сходом ніколи не виглядало настільки драматичним, як в останні дні. Після публічного запрошення Володимира Путіна на саміт БРІКС в російському місті Казань, сербський лідер щосили намагається демонструвати свою здатність триматися обраного ним „східно-західного“ зовнішньополітичного курсу. Але чим далі, тим більше виникає сумнівів, чи вдасться йому зробити це і цього разу.
Запрошення
Тема зближення Сербії та БРІКС набула особливої актуальності минулого року. Тоді лунало багато коментарів та прогнозів на цю тему з Белграда та Москви, в тому числі і прямо протилежних. За підсумками року, щоправда, результат виявився не дуже вдалим – Сербія не подала заявку на вступ до організації і навіть не надіслала своїх представників на саміт БРІКС в Йоганнесбурзі, що відбувся в серпні минулого року.
В цьому році Росія, що головує нині в БРІКС, вирішила виправити ситуацію.
На початку вересня під час зустрічі з віце-прем’єр-міністром Сербії Александаром Вуліним на полях Східного економічного форуму, пролунало «історичне», за визначенням російських медіа, запрошення Путіна Вучичу. «Передавайте привіт президенту Вучичу. Ми чекаємо його на заходах у рамках зустрічі лідерів БРІКС у Казані, у форматі «БРІКС-аутріч». Запрошення ми йому надіслали. Сподіваюся, пан президент цим скористається», — сказав російський президент.
Вучич спочатку відповів на запрошення достатньо туманно, зазначивши, що в нього заплановані зустрічі з іноземними гостями та переговори на полях сесії Генеральної Асамблеї ООН. Деякі медіа сприйняли його відповідь як відмову.
Втім, пізніше сербський президент уточнив свою позицію.
«Хтось казав, що я від чогось відмовився, а хтось казав, що я щось прийняв. Цілий день вони брехали один одному. Я сказав – побачимо. Я сказав, що є заплановані візити, а після цього сказав – побачимо. Ми приймемо рішення щодо цього 10 або 15 жовтня, не раніше», — пояснив Вучич журналістам. Саміт БРІКС у Казані запланований на 22-24 жовтня.
Віце-прем’єр Вулін теж долучився до пояснювальної кампанії, заявивши, що президент Вучич не відмовлявся від запрошення президента Путіна взяти участь у зустрічі БРІКС. “Піде він чи ні, буде вирішено в уже домовленій телефонній розмові з Путіним”, – сказав він.
Отже, вирішення складного питання в Белграді відклали. Але вже через місяць Вучичу доведеться визначатися – в Москві, судячи з усього, .
Втім, вже можна прогнозувати, що будь-яке рішення сербського президента щодо поїздки до Казані буде мати негативні зовнішньополітичні наслідки.
Ні «так», ні «ні»
Якщо Вучич вирішить їхати на саміт БРІКС, це буде чітким маркером того, що для Сербії відносини із Росією і загалом східний вектор зовнішньої політики є пріоритетними. ЄС, який за останній час зробив декілька заяв із засудженням контактів сербських високопосадовців із російським керівництвом, напевно, вимушений бути на це якось реагувати і вже не тільки на словах. Зроблять висновки, негативні для Белграда, не тільки в Брюсселі, але і в Берліні, Парижі, Вашингтоні…
Якщо ж Вучич не поїде до Казані – відкрито відмовиться, або «розтягне» святкування звільнення Белграду на кілька днів і «не встигне», або ж раптово захворіє на грип, як прогнозують деякі експерти – то наслідки є аж занадто очевидними. «Підказку» дав сам Путін.
Коли російський президент передавав своє запрошення сербському колезі, він зазначив, що «Росія відіграє істотну роль у забезпеченні Сербії енергетичними ресурсами», і робить це «на добрих, дуже добрих для Сербії умовах». Але, нагадав він, у березні 2025 року вже спливає термін сербсько-російських договорів щодо постачання газу.
Натяк більш ніж зрозумілий – якщо сербське керівництво проігнорує запрошення від першої особи РФ, умови постачання газу зміняться в гірший бік. Це створить для Сербії не тільки економічні, але й соціально-політичні проблеми.
Російське видання «Взгляд», яке в Сербії вважають близьким до Кремля, описує ймовірне «ні» Вучича та його наслідки так:
«Якщо він (Вучич) відмовиться від запрошення тепер, скандал неминучий, причому це буде скандал навіть не між Москвою та Белградом, а всередині Сербії. Ціни на газ, зв’язки з Росією, допомога Китаю, саміт третини земної кулі – це дуже значимо для сербів, щоб Вучича не почали поїдом їсти за манкірування всім цим разом».
Тобто, сигнал Москви Белграду зрозумілий – якщо сербський президент вирішить не прийняти запрошення Путіна, в нього виникнуть проблеми, не тільки з Росією, не тільки з країнами БРІКС, але, насамперед, всередині країни.
Опитування на замовлення
В Москві, очевидно, впевнені в тому, що значна частина сербів виступає за зближення країни саме з Росією / країнами БРІКС, а не з ЄС / Заходом.
На чому заснована ця впевненість?
По-перше, в Сербії дійсно існують політичні сили, які просувають ідею приєднання країни до БРІКС.
Так, в серпні минулого року два тодішніх депутата від заснованого Александаром Вуліним «Руху соціалістів» подали до Скупштини в серпні 2023 року проєкт резолюції про приєднання Сербії до БРІКС. У документі, зокрема, зазначено, що зовнішня політика “колективного Заходу часто суперечить життєво важливим державним і національним інтересам” Сербії», а «так званий європейський шлях Сербії має альтернативу в БРІКС як найактуальнішому глобальному економіко-політичному інтеграційному процесі». Втім, підкреслюється, що початок приєднання до БРІКС не означитиме припинення євроінтеграції.
Згідно з проєктом резолюції, остаточне рішення щодо приєднання Сербії до БРІКС мають прийняти громадяни на референдумі.
Опора на громадську думку, очевидно, є складовою загального політтехнологічного плану із „підштовхування“ керівництва Сербії, конкретно, Вучича, до позитивного рішення щодо вступу до БРІКС.
Невдовзі після подання до парламенту проєкту резолюції, виданням „Нова сербська політична думка“ („Нова српска политичка мисао“), НСПМ, було оприлюднено опитування, яке переконувало, що серби є більшими прихильниками зближення з БРІКС, ніж вступу до ЄС.
Згідно з даними дослідження НСПМ, на питання «Ви підтримуєте вступ Сербії до ЄС?» «так, повністю» відповіли 20,8% респондентів, «більше так, ніж ні» – 20,9%. На питання «Чи підтримуєте ви зміцнення зв’язків із країнами БРІКС (Росія, Китай, Індія, Бразилія…)?» «так, повністю» відповіли 38,3% учасників опитування, «більше так, ніж ні» – 33,1%. (Період дослідження – 20 – 28 вересня 2023 р., регіон – Сербії без КіМ, метод – телефонне опитування, кількість респондентів – 1100).
Аналогічне опитування, тільки з 1000 респондентами, було проведене у лютому і потім в травні 2024 року. Публікуючи в червні поточного року результати чергового дослідження, видання „Нова сербська політична думка“ вказало замовника опитування – це RT Balkan, балканський філіал російського державного медіа, яке знаходиться під санкціями Європейського Союзу.
За даними опитування, замовленого RT Balkan, 45,4% респондентів впевнені, що європейський шлях не можна переривати і від євроінтеграції не варто відмовлятися. На запитання, чи вважають вони, що БРІКС на чолі з Росією та Китаєм може бути зовнішньополітичною опорою Сербії замість ЄС, 46,6% респондентів відповіли «так».
Ці опитування є другим фактором впевненості росіян в тому, що серби будуть проти відмови від співпраці із БРІКС і погіршення відносин із Росією.
Те, що дослідження є сумнівними з точки зору об’єктивності, неважливо для цілей, які переслідують замовники. Спираючись на дані подібних опитувань, лобісти БРІКС, напевно, намагатимуться переконувати експертів, політиків і керівництво країни в тому, що східний зовнішньополітичний вектор є важливим з точки зору настроїв суспільства, бо «багато громадяни підтримують наближення до БРІКС» і влада «не може ігнорувати цей запит суспільства».
***
Схоже на то, що Москва вирішила різними способами дотиснути Белград, змушуючи сербське керівництво зробити вибір між Сходом і Заходом. Вучич, напевно, вірить, що його політична еквілібристика і далі буде успішною, але, здається, його політична доктрина «двох стільців» себе вичерпала.
