Цієї осені столицю Албанії накрила хвиля протестів. Опозиційні сили Албанії виступили проти обвинувального вироку проти колишнього депутата Ервіна Саліанджі та уряду прем’єр-міністра Еді Рами. Без гучних політичних промов та конкретного плану дій депутати Демократичної партії, заручившись підтримкою сотень громадян, провели безпрецедентну акцію протесту в центрі Тирани, на бульварі Мучеників Нації (Dëshmorët e Kombit). Але що стоїть за хвилею протестів опозиції із заблокованими дорогами та купою поліцейських? Чи можна вважати ці події початком нового політичного протистояння в Албанії?
Із зали суду на вулицю: роль Саліанджі у політичних протестах Албанії
Протести почалися після того, як Апеляційний суд Албанії визнав винним у наклепі опозиціонера, колишнього депутата від Демократичної партії Ервіна Саліанджі та засудив його до року ув’язнення (справа «Бабалджа»).
У 2018 році Саліанджі опублікував аудіозапис зі звинуваченням Агрона Джафая (брата тодішнього міністра внутрішніх справ Фатміра Джафая) у торгівлі наркотиками. Як стверджувалося, йдеться про два записи, таємно зроблених Альбертом Веліу (псевдонім «Бабалджа»), його зятем Альфредом Алізоті та журналістом Джетміром Оллдаші. На підставі цих прихованих записів Демократична партія вимагала відставки Джафая, стверджуючи, що останній захищатиме інтереси свого брата. Тим часом Агрон Джафай вільно роз’їжджав Албанією, попри те, що мав відбути 4 річний термін ув’язнення в Італії.
Ця справа отримала назву «Бабалджа» за псевдонімом «невідомого наркоторговця», справжнє ім’я якого було Альберт Веліу. Пізніше Служба розслідування тяжких злочинів надіслала аудіозапис експертам до Великої Британії, які дійшли висновку, що запис не є справжнім. Алізоті, своєю чергою, зізнався, що підробив голос брата міністра, оскільки Саліанджі пообіцяв йому винагороду у 200 тисяч євро. Його покази були враховані експертами для ухвалення остаточного рішення. Алізоті вирішив у всьому зізнатися після того, як його спільник Бабалджа відмовився ділитися прибутком.
За свідченнями Агрона Джафая, якого в записі виставили наркоторговцем, він особисто знав Альберта Веліу і позичав йому гроші, оскільки Веліу мав проблеми з азартними іграми, але заперечував, що обговорював з ним торгівлю наркотиками. Джафай стверджував, що звинувачення проти Демократичної партії було спрямовано на підрив репутації його брата як міністра внутрішніх справ. Він також підтвердив, що голос на аудіозаписі належить Альберту Веліу, який часто відвідував його кафе, проте заперечував будь-яку причетність до незаконної діяльності.
Після закінчення процесу розслідування тяжких злочинів прокуратура Тирани порушила кримінальну справу за заявою Агрона Джафая, який здався італійській владі. У результаті Альфред Алізоті був засуджений до 2 років позбавлення волі. Ервін Саліанджі отримав 1 рік позбавлення волі за хибний донос, Альберт Веліу був засуджений до 3 років і 6 місяців, а журналісту Джетміру Оллдаші суд призначив 100 годин громадських робіт.
Хоча Саліанджа був засуджений у 2019 році, ще деякий час він перебував під слідством без утримання під вартою. Лише тепер, через шість років після вироку і зняття з нього депутатської недоторканності, однорічний термін ув’язнення набуде чинності. Апеляційний суд заявив, це рішення залишається чинним, що і викликало обурення Демократичної партії та призвело до протестів.
Активізація антиурядових протестів
Протести 7 жовтня викликали неабияку стурбованість як в Албанії, так і за кордоном. Прихильники опозиції в Албанії вийшли на вулиці, вимагаючи відставки уряду та заміни його тимчасовим урядом, який контролюватиме майбутні парламентські вибори.
Засудження Ервіна Саліанджі справді могло стати приводом для початку цих протестів, проте консервативна опозиція на чолі з Демократичною партією вже давно звинувачує Соціалістичну партію прем’єр-міністра Еді Рами у корупції, фальсифікації попередніх виборів та руйнації судової системи.
Як стверджують представники Демократичної партії, ув’язнення Саліанджі є політично вмотивованою справою, а сам Саліанджі називає себе «першим політичним ув’язненим за 34 роки плюралізму». Саліанджі оскаржив свій вирок.
Опозиція, окрім того, закликає звільнити свого лідера Салі Берішу, який перебуває під домашнім арештом через розслідування корупційних справ.
Протести посилилися 7 жовтня. Тоді кілька тисяч прихильників опозиції зібралися перед головними урядовими будівлями в Тирані, скандуючи «Геть диктатуру» та «Беріша, Беріша». Відбулася невелика сутичка між демонстрантами та поліцією. Будівлю уряду та штаб-квартиру Соціалістичної партії закидали коктейлями Молотова, спаливши банер з портретом прем’єр-міністра Рами. Пізніше протестувальники попрямували у бік Міністерства внутрішніх справ, мерії та парламенту. Біля будинку парламенту ситуація загострилася ще більше, і поліція змушена була застосувати сльозогінний газ для розгону демонстрантів.
Декілька сотень поліцейських стали на захист урядових будівель, а багато центральних вулиць столиці було заблоковано.
За даними поліції, 10 офіцерів зазнали поранень від коктейлів Молотова та інших предметів, використаних протестувальниками. Як повідомляють місцеві медіа, деякі демонстранти постраждали від сльозогінного газу, кілька із них було доставлено до лікарні.
Реальна загроза правлінню Еді Рами? Аналіз протестів
Еді Рама залишається прем’єр-міністром Албанії з моменту вступу на посаду у 2013 році. Конституцією Албанії не визначено максимально допустимий термін перебування прем’єр-міністра на посаді, що викликало занепокоєння серед албанців, міжнародних спостерігачів та особливо Демократичної партії Албанії. Відсутність обмежень дозволила Рамі продовжити термін свого перебування на посаді, що викликало критику з боку тих, хто виступає за демократичні принципи та зміну керівництва. На думку незгодних, це нагадує тоталітарну форму правління комуністичної Албанії в минулому.
Демократична партія, як головна опозиційна сила, послідовно виступала проти тривалого перебування Рами при владі, часто використовуючи різні, іноді досить спірні стратегії, аби кинути виклик його адміністрації. Існує розрив між кінцевою метою покласти край владі та впливу Рами (досить популярне рішення серед албанського населення) і досягненням цієї мети шляхом протестів за визволення Ервіна Саліанджі, якого багато хто все ж таки вважає винним.
21 жовтня Ілір Мета, експрезидент Албанії, лідер Партії свободи (Partia e Lirisë) та один із найвизначніших політичних діячів, які очолюють опозиційні протести, був заарештований антикорупційною службою SPAK за підозрою в корупції. Його дружині, Моніці Кріємадхі, члену парламенту та колишньому лідеру Партії свободи, пред’явлені аналогічні звинувачення. Як повідомляє SPAK, обидві особи підозрюються у відмиванні грошей, недекларуванні майна та приховуванні доходів.
Поліція була змушена застосувати силу після того, як Мета відмовився вийти зі своєї машини і, як повідомляється, образив офіцерів та судових чиновників. Партія свободи Мети раніше була пов’язана із Соціалістичною партією прем’єр-міністра Еді Рами. Однак між ними стався серйозний конфлікт, після чого Мета став затятим критиком Рами, очоливши протести опозиції. Тепер, його арешт може посилити ефективність протестів.
Втім, попри все, громадськість втрачає інтерес до недавніх протестів проти уряду Рами. Події 7 жовтня стали найгучнішою акцією за участю опозиції, які можуть повторитися в майбутньому. Але їм навряд чи вдасться досягти призначення тимчасового уряду до запланованих парламентських виборів. Ця ситуація відображає зростаюче розчарування деяких албанців політичною стагнацією та побоювання щодо демократичного управління.
Дебати про лідерство та управління в Албанії, що продовжуються, підкреслюють проблеми політичної спадкоємності та демократичного оновлення. Це дилема багатьох демократій, що зароджуються, але в Албанії вона, на жаль, залишається невирішеною.
Посольство США порадило своїм громадянам уникати протестів, наголосивши на побоюваннях щодо можливих заворушень. І США, і Європейський Союз закликали опозицію вступити у діалог з урядом замість насильницьких протестів.
Чим жорстокіші протести, тим серйозніші наслідки для Албанії як демократичної країни та кандидата на вступ до ЄС. В ЄС достатньо стримано відреагували на протести. Зараз Албанія має довести свою здатність стримувати громадянські заворушення та протести опозиції демократичним шляхом.
