Республіка Косово напередодні парламентських виборів – Орхан Чеку

Вступ

З 2008 року Косово, колишня частина Югославії, є незалежною державою, визнаною на міжнародному рівні більш ніж 100 членами ООН. Створення нової держави стало можливим в результаті політичного процесу переговорів, за посередництва та із санкцією ООН, у результаті якого був розроблений План Агтісаарі. Відповідно до даного Плану, підтриманого США та більшістю країн ЄС, 17 лютого 2008 року представники парламенту Косова проголосили Косово незалежною та суверенною державою. Процесу діалогу передувало міжнародне управління Місії ООН, відомої як UNMIK. Під егідою UNMIK та за участі політичних представників Косова було закладено основи економічного відновлення та побудовано демократичні інститути. Частиною тих подій була розбудова виборчої системи на основі найкращих демократичних практик.

З 2001 року в Косово було проведено вісім законних виборів. Як один із основних сегментів демократії в Косово, вільні парламентські вибори є виміром політичної зрілості різних політичних партій і рухів у країні.

Парламентські вибори 9 лютого для Республіки Косово є важливим політичним моментом, оскільки процес має велике значення для майбутнього країни та відображає процес зміцнення демократії, її інституцій та верховенства права. Новий уряд зіткнеться з низкою викликів, які стосуються основних сфер діяльності держави та громадян, таких як економічне зростання, верховенство права, безпека та процес діалогу з Сербією, який підтримується ЄС, а також євроатлантична інтеграція. Важливою частиною інтеграції стане членство в міжнародних організаціях, таких як Рада Європи, Інтерпол, а також ООН і НАТО, та процес наближення до ЄС.

Новий уряд також зіткнеться з міжнародним тиском щодо досягнення обов’язкових політичних угод із Сербією. Незакриті питання із Сербією, конфлікт в Україні та спроби Росії вплинути на Західні Балкани є важливими проблемами, над якими новому уряду доведеться працювати. Ці проблеми роблять необхідною подальшу присутність НАТО.

Парламентські вибори 9 лютого 2025 року

9 лютого громадяни Косова прямуватимуть до виборчих дільниць, щоб обрати своїх представників до парламенту Косова. Зважаючи на динаміку політичних подій останніх років, ці вибори стануть украй важливими для майбутнього країни.

Напередодні парламентських виборів Косово переживає активну політичну динаміку, адже основні партії ведуть жорстку політичну боротьбу за голоси громадян.

Центральна виборча комісія (ЦВК) завершила всю необхідну підготовку до організації виборів. ЦВК затвердила список виборців, які мають право голосу. Згідно з даними списку, голосувати мають право 2 075 868 громадян Косова. При цьому в самій країні їх 1 970 944, а ще 104 924 виборців зареєструвалися для голосування за межами Косова.

Кількість виборців, зареєстрованих за кордоном,  відображає реальний стан косовського суспільства, оскільки велика частина громадян емігрувала до країн Західної Європи.

У списку виборців, затвердженому ЦВК, спостерігаються розбіжності між реальною чисельністю населення та громадянами, які мають право голосу. Це пов’язано з тим, що згідно з попередніми даними, опублікованими Косовським агентством статистики у 2024 році, чисельність населення Косова, що постійно проживає у країні, становить 1 586 659 осіб. Розбіжність між виборчим списком громадян, які мають право голосу, та чисельністю населення впливає на правильність обчислення відсотка виборців, що приймають участь у голосуванні. За даними ЦВК, на загальних парламентських виборах у 2021 році із зареєстрованих 1 794 862 виборців проголосувало 903 379, або 48,78%. На парламентських виборах 9 лютого 2025 року очікується не більше 800 тис. виборців, що автоматично зменшує загальний відсоток.

Під час цих виборів очікується сильна конкуренція між опозиційними партіями PDK, LDK, AAK+NISMA за отримання голосів на шкоду головному політичному руху в країні, Lëvizja Vetëvendosje (Рух Самовизначення) (LVV) лідером якого є Альбін Курті, нинішній прем’єр-міністр. Ця партія на виборах 2021 року отримала 50,280% голосів, що робить її першою політичною партією в історії парламентської демократії в Косово, яка забезпечила собі підтримку більше половини виборців.

Парламентська більшість на чолі з LVV вперше після проголошення незалежності завершила повний чотирирічний конституційний мандат (2021-2025). На чолі з харизматичним Курті LVV прагне отримати новий мандат, зосереджуючись на реформах, розпочатих у країні з метою поширити суверенітет на всю територію Косова та зміцнити органи безпеки та оборони та боротьбу з корупцією.

LVV не потребувала створення правлячої коаліції з традиційними опозиційними партіями. Уряд перебував у коаліції з членами парламенту, що представляють меншини, які не складають більшості (турки, боснійці, роми, ашкалі, єгиптяни та горанці), яким відповідно до Конституції гарантовано 10 місць в парламенті Косова.

На виборах 9 лютого LVV представила гасло «Cep me Cep», (від одного кінця до іншого) – двозначна фраза, яка ілюструє розширення суверенітету на всю країну та нову перемогу з більш ніж 50% голосів.

З іншого боку, Демократична партія Косова (PDK), заснована колишніми лідерами Армії визволення Косова (УЧК) у 1999 році, а тепер очолювана колишнім реп-співаком Мемлі Краснічі, намагаючись реформуватися, прагне відновити довіру електорату пропонуючи альтернативи в економічній і соціальній політиці. Досягши найвищого результату в 2007 році (34,3%) на чолі з політичним лідером УЧК Хашимом Тачі, який очолював уряд протягом двох термінів і був обраний президентом країни під час третього терміну, залишається в опозиції з 2019 р. Зміни в керівництві та звинувачення у воєнних злочинах, що висунуті проти колишнього президента Тачі та колишнього спікера парламенту Кадрі Веселі, поставили партію, яка ототожнюється з визвольною війною, у несприятливе положення. На виборах 2021 року вона стала другою за величиною партією в країні з 17,009% голосів. На вибори 9 лютого ця партія висунула на посаду прем’єр-міністра колишнього міністра фінансів і нинішнього мера Митровиці Бедрі Хамзу. Їхнє гасло наразі — «Ma mirë» (Краще), що означає, що під їхнім керівництвом Косово стане кращим.

Ще одна важлива партія, яка пройшла крізь політичну трансформацію, злети та падіння, це Демократична ліга Косово (LDK). Заснована в 1989 році як політичний рух у контексті змін, що відбувалися в колишній Югославії, партія заклала основи для плюралістичної демократії в Косово в 90-х роках. Очолювана лідером пацифістів Ібрагімом Руговою, LDK до 2007 року була головною політичною силою. Після смерті президента Ругови в 2006 році LDK розкололася на дві партії і втратила свою вагу. Під керівництвом нинішнього лідера Луміра Абдіджіку LDK просуває платформу, зосереджену на економічному розвитку та європейській інтеграції, основи, на які вплинула її права орієнтація. На виборах 2021 року партія зазнала найбільшого падіння з моменту заснування, набравши лише 12,731%.

Іншою важливою партією в країні є Альянс за майбутнє Косово (AAK), заснований у 2000 році одним із відомих колишніх лідерів УЧК Рамушем Харадінаєм. Лідер AAK Харадінай з підтримкою в діапазоні 7-11% встиг двічі бути обраним прем’єр-міністром країни (2004-2005 в коаліції з колишнім президентом Руговою і 2017-2019 в коаліції з PDK) . Для виборів, які відбудуться 9 лютого 2025 року, ААК сформувала коаліцію з Соціал-демократичною ініціативою, яку очолює інший відомий колишній командир УЧК Фатмір Лімай. Лімай відокремився від PDK і у 2013 році створив власну політичну партію. AAK разом із Соціал-демократичною ініціативою досягли коаліційної угоди з Інтелектуальним форумом E30, політичною групою університетських професорів, і з Консервативною партією. Ця коаліція з головним гаслом «Direkt në NATO» (Прямо до НАТО) прагне посилити свій вплив у процесі виборів та у виробленні політики Косова, зосереджуючись на питаннях безпеки та регіонального розвитку.

Політичну конкуренцію також складає “Koalicioni për Familjen” (Коаліція за сім’ю), яка прагне досягти 5% виборчого бар’єру, необхідного для входу в парламент. Політична програма цієї коаліції – збереження традиційних сімейних цінностей.

З іншого боку, гарантовані Конституцією мандати прагнуть отримати партії національних меншин. У цьому контексті основною політичною силою косовських сербів залишається «Сербський список», що підтримується офіційним Белградом.

Політичне середовище та безпекова ситуація

Протягом чотирьох років правління LVV політичне середовище залишалося досить поляризованим через нападки опозиції на уряд та звинувачень уряду на адресу колишніх правлячих партій. За чотири роки правління LVV вдалося ліквідувати паралельні сербські структури в північній частині Косова завдяки добре організованим діям спецпідрозділів косовської поліції. Це насправді вважається найбільшим досягненням за всі роки правління цього уряду. В той же час дії поліції подекуди були піддані критиці з боку акредитованих в країні міжнародних представників через послів Quinte (США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії). Ці країни, а також ЄС, вимагали від Приштини та Белграду продовжувати конструктивний діалог з усіх незакритих питань, і від уряду Косова – не вчиняти будь-яких дій в односторонньому порядку.

З іншого боку, Белград не виявив готовності імплементувати Брюссельську базову угоду (27 лютого 2023 року) та Імплементаційний додаток до Угоди, відомий як Охридська угода (18 березня 2023 року).

Деякі місцеві аналітики і журналісти також критикували уряд за постійний тиск на медіа та судову систему.

Уряд Курті не міг вплинути на економічне зростання, але на основі своєї лівої соціальної програми надавав фінансову допомогу різним категоріям громадян (пенсіонерам, дітям до 16 років і студентам).

Безпекова ситуація в Косово залишається невизначеною, насамперед через територіальні претензії Сербії та фінансування нею паралельних структур у Косово. Теракт у селі Баньська (24 вересня 2023) є найкращим доказом нестабільності з тенденцією до погіршення. Присутність НАТО для забезпечення миру та безпеки у Косові та в цілому регіоні залишається важливою.

Висновок

Вибори, що відбудуться 9 лютого 2025 року, мають вирішальне значення для політичного майбутнього Косова. Наявні виклики та можливості вимагають відданості та чіткого бачення від усіх партій-учасниць.

Хоча опозиція критикувала прем’єр-міністра Курті протягом його чотирирічного правління, відсутність сильного лідерства та чіткої платформи може вплинути на її результати на виборах. З іншого боку, LVV Курті прагне заробити бали на започаткованих реформах, особливо з поширенням суверенітету на північну частину Косова, однак виклики низької репутації у зовнішній політиці та низького рівня економічного розвитку можуть вплинути на суспільне сприйняття і різко знизити електоральну прихильність.

Результати виборів залишаються непередбачуваними. Можливо створюватимуться коаліції, враховуючи, що цього разу LVV не зможе повторити свій попередній результат. Створення післявиборчих коаліцій стане справжнім викликом, враховуючи політичні розбіжності та особисті образи лідерів основних політичних партій країни.

Ось ще декілька викликів, з якими зіткнеться наступний уряд:

• Продовження процесу діалогу з Сербією, який залишається чутливим питанням, з очікуванням прогресу в нормалізації відносин між двома країнами. У цьому контексті високими залишаються очікування від адміністрації Трампа в США.
• Стале економічне зростання та створення робочих місць є пріоритетами для всіх сторін, враховуючи високий рівень безробіття та еміграцію громадян.
• Процес членства в міжнародних організаціях та європейська інтеграція. Членство в таких організаціях, як Рада Європи, ОБСЄ, НАТО, а також прискорення процесу інтеграції в ЄС, є ще однією спільною метою, що залежить від виконання відповідних критеріїв.

Матеріали, що публікуються в рубриці «Думки» відображають особисту думку автора і можуть не збігатися з позицією Центру.