Руйнування частини фасаду залізничного вокзалу в Новому Саду 1 листопада, внаслідок чого загинуло 15 людей і ще 2 отримали важкі травми, стало шоком для Сербії. Втім, навіть через півмісяця після трагедії офіційної версії причин катастрофи не оприлюднено, винуватців не визначено, слідство триває.
Тим часом, відкрилося багато скандальних подробиць, пов’язаних з реконструкцією станції…
Після трагедії
Відразу після трагедії прем’єр-міністр Сербії Мілош Вучевич казав про один із найважчих днів в усій післявоєнній історії Нового Саду і підкреслив, що наполягатиме на пошуку винних. Президент Сербії Александар Вучич звернувся до прокуратури та уряду із вимогою суворо покарати осіб, відповідальних за трагедію. “Я маю на увазі політичну, але також і кримінальну відповідальність”, – сказав він.
В перші дні після трагічної події подав у відставку міністр будівництва, транспорту та інфраструктури Горан Весич, але він наголосив, що не визнає провини за аварію. «Я не можу визнати провину за смерть 14 осіб, тому що ні я, ні люди, які зі мною працюють, не несемо жодної відповідальності за трагедію, яка сталася», — підкреслив міністр. За словами Весича, всі документи, пов’язані з проектом, були видані до того, як він став міністром, і що під час його повноважень був зроблений лише остаточний проєкт для виконання робіт, який, за його словами, навіть не був затверджений очолюваним ним міністерством. Міністерство не могло вплинути на проект і якість реконструкційних робіт жодними своїми діями, заявив він.
5 листопада у Новому Саді пройшла масова акція протесту. На мітингу, який розпочався перед вокзалом з хвилини мовчання, виступаючи вимагали не тільки покарання всіх тих, хто безпосередньо винен в катастрофі, але і відставки прем’єр-міністра Сербії та мера Нового Саду.
Після мітингу учасники акції пройшли маршем вулицями міста до мерії. По дорозі протестувальники розгромили офіс правлячої Сербської прогресивної партії (СНС), а будівлю мерії облили червоною фарбою та вилили перед Ратушею цистерну з фекаліями.
Група протестувальників намагалася потрапити до мерії, били вікна та двері, кидали в приміщенні фаєри, але поліція завадила їм, застосувавши сльозогінний газ. Втім, організатори акції протесту заявили, що йдеться про провокаторів, “прониклих елементів”, про яких вони попереджали раніше і яких нібито підіслала влада.
Пізно ввечері того ж дня до Нового Саду прибув президент Сербії Александар Вучич. Звертаючись до членів своєї партії, перед штаб-квартирою СНС, яка постраждала від дій протестувальників. Вучич заявив, що держава вжила всіх заходів, щоб покарати винних у трагедії в Новому Саді, і нікому це не зійде з рук.
Хто винний?
До середини листопада Вища прокуратура в Новому Саду опитала близько 70 осіб щодо трагічної події на залізничної станції. У рамках досудового розслідування триває будівельна експертиза обставин причини падіння частини фасаду, проводиться аналіз вилучених зразків уламків навісу та документації, зібраної з усіх відповідних установ. Втім, нікого офіційно не звинувачено.
Водночас, затримано кілька лідерів та найбільш активних учасників новосадського протесту, в тому числі відомих політиків та активістів.
Після 5 листопада пройшли інші протестні акції, не тільки в Новому Саді, але і в Белграді, інших містах.
Серед вимог протестувальників –
- відставка прем’єр-міністра Мілоша Вучевича та мера Нового Саду Мілана Джурича;
- негайний арешт усіх відповідальних за загибель чотирнадцяти людей на вокзалі в Новому Саді;
- звільнення всіх незаконно затриманих учасників протесту;
- оприлюднення всіх таємних контрактів щодо реконструкції залізничного вокзалу в Новому Саді,
- позачерговий контроль усіх інфраструктурних проектів, які були розпочаті або над якими працювали за останні 10 років.
Як з’ясувалося, масштабна реконструкція залізниці в Сербії, в тому числі, реконструкція вокзалу в Новому Саді закрита від громадськості стіною секретності.
Навіс, який ніхто не реконструював
Залізнична станція в Новому Саді була побудована в 1964 році за проектом архітектора Імре Фаркаша. Реконструкція будівлі, фактично, вперше за 60 років, почалася восени 2021 року в рамках проекту будівництва високошвидкісної залізниці Белград – Новий Сад – Суботиця – Келебія (кордон з Угорщиною) – Будапешт.
Роботи на залізниці Белград-Будапешт під назвою «Колія майбутнього» розпочалися в листопаді 2017 року в рамках тристоронньої угоди, підписаної між Китаєм, Сербією та Угорщиною. Ділянка цієї залізниці в Сербії має протяжність близько 200 кілометрів. Частину будуть китайські компанії «China Railway International Co.Ltd» і «China Communications Construction Company Ltd», CRIC&CCCC, частину – російська РЖД Інтернешнл, які залучають місцеві компанії як субпідрядників. Фінансується будівництво за рахунок позик, наданих Сербії Китаєм та Росією.
Лінія високошвидкісної залізниці Белград – Нові Сад була введена в експлуатацію в березні 2022 року, і тоді ж частково була відкрита оновлена станція Нові Сад. Повністю реконструйовану будівлю залізничного вокзалу відкрили 5 липня 2024 року, хоча вже в травні представники влади заявляли про повну готовність до відкриття. Міністр будівництва, транспорту та інфраструктури Горан Весич тоді особливо підкреслив, що, згідно із вимогами Інституту охорони пам’яток, було збережено зовнішній вигляд станції.
Новозбудовану ділянку швидкісної залізниці від Нового Саду до Суботиці мали відкрити 24 листопада нинішнього року. Цим маршрутом на початку жовтня на «тестовому поїзді» вже проїхався Вучич. Тоді він заявив, що все зроблено за найвищими стандартами, в тому числі і станції на маршруті.
Головним підрядником реконструкції залізничного вокзалу Нового Саду виступив китайський консорціум CRIC&CCCC. За даними медіа, окрім двох великих китайських компаній було залучено, в якості субпідрядників, кілька компаній з Сербії.
Немає офіційної інформації, хто здійснював експертний нагляд за проектом реконструкції будівлі залізничного вокзалу в Новому Саді. За версією журналістів, це або угорський консорціум Utiber, або французька компанія Ežis.
Втім, саме бетонний навіс, який обвалився, не підлягав реконструкції, хоча всі інші частини будівлі, в тому числі, історичного фасаду, були перероблені.
«Навіс, який впав на вході на станцію Новий Сад, не підлягав реконструкції в рамках реконструкції будівлі вокзалу в рамках проекту будівництва високошвидкісної залізниці Новий Сад-Суботиця. У рамках реконструкції виконано роботи з інтер’єру вокзалу, даху та фасаду над і під навісом», – повідомили в Залізничній інфраструктурі Сербії.
Консорціум китайських компаній CRIC&CCCC також оголосив, що навіс залізничного вокзалу, який обвалився в Новому Саді, не був предметом робіт у рамках реконструкції вокзалу, відповідно до затвердженого дозволу на будівництво.
Це неймовірно, що все відремонтували, і лише навіс не відремонтували через 60 років, обурювався Вучич відразу після трагедія. Але чому так сталося, невідомо.
Без ЄС, але з Росією та Китаєм
Багато питань без відповідей викликають підозри в існуванні зловживань. Ще більше посилює ці підозри той факт, що Белград свого часу «викинув» з проєкту Європейський Союз.
Ще в 2009 році ЄС профінансував (за 300 000 євро) розробку техніко-економічного обґрунтування та оцінку впливу на навколишнє середовище для однієї з ділянок цієї залізниці в Сербії – від Старої Пазови до Нового Саду. Інвестором модернізації цієї ділянки мав виступити Європейський інвестиційний банк. Однак переговори були зірвані, оскільки Сербія повідомила ЄІБ у 2011 році, що візьме кредит для будівництва у Росії (очевидно, із умовою залучення до виконання проєкту РЖД).
Для ділянки Нові Сад – Суботиця – Келебія (кордон з Угорщиною) уряд Сербії також звернувся до Європейського Союзу з проханням профінансувати розробку проектно-технічної документації. ЄС надав фінансування у розмірі майже 4,8 млн євро для підготовки концептуального проекту, техніко-економічного обґрунтування та оцінки впливу на навколишнє середовище. Ці роботи були виконані в 2013-2016 рр., відповідно до Технічного завдання (ТЗ), затвердженого урядовими інституціями Сербії. Але згодом уряд Сербії вирішив реалізувати цей проєкт, використавши частину підготовленої ЄС документації, але запозичивши гроші у Китаю (і залучивши китайських підрядників).
Інший учасник швидкісної залізниці, Угорщина, хоча сама є членом ЄС, також залучає китайське фінансування.
Навесні 2020 року Угорщина взяла у Китаю кредит на будівництво залізничної магістралі Будапешт-Белград. Деталей угоди та фінансової звітності у відкритому доступі немає – влада Угорщини оголосила всі документи, пов’язані зі проєктом, державною таємницею на 10 років.
Під час державного візиту до Угорщини президента КНР Сі Цзіньпіна у травні 2024 року, залізниця Угорщина-Сербія була визначена як знаковий проєкт у рамках ініціативи «Один пояс, один шлях» та флагманський проєкт співпраці між Китаєм і країнами Центральної та Східної Європи. Вантажні потяги між Белградом и Будапештом мають перевозити далі до Європи китайські товари, які доставляються на кораблях в порт Пирей у Греції. Цей порт, до слова, китайський судноплавний гігант COSCO вже взяв під свій контроль.
Передбачалося, що до 2025 року швидкісна залізниця Белград-Будапешт вже буде прокладена. Але днями Вучич оголосив, що нова магістраль буде готова через півтора року, тобто не раніше весни 2026 року.
Проблемні питання
Катастрофа на вокзалі Нового Саду, можливо, вплинула на зміщення термінів вводу в експлуатацію магістралі.
Втім, це не головний наслідок трагедії, яка, насамперед, привернула увагу до критичних і небезпечних для громадян явищ в залізничній галузі Сербії. Насамперед, йдеться про непрозорість схем фінансування, закритість відбору виконавців, недостатній контроль за якістю робіт, що створює сприятливе середовище для корупції та різноманітних зловживань. Не виключено, що саме це і призвело до трагедії.
Наступна проблема – політизація інфраструктурних проєктів. Все сербське керівництво, від президента до місцевих керівників, роками піарилися на будівництві швидкісної залізниці, використовуючи проєкт для політичної реклами нинішньої влади та правлячої партії. На тлі помпезних урочистостей смертельна руйнація частини розрекламованої станції виглядає ще більш жахливою. Окрім того, виникає питання – чи не робилося щось спеціально під чергові вибори, нашвидкуруч, а значить, з недотриманням всіх технічних вимог та стандартів?..
Інший проблемний аспект проєкту – його яскраво виражений антиєвропейський характер.
Цей факт, до речі, не є в центрі уваги протестувальників. Що дивно, бо саме гроші з Китаю та Росіє є зазвичай поживним середовищем для корупційних схем та махінацій.
Втім, якщо ж дивитися з геополітичної точки зору, то цей аспект, очевидно, вкрай важливим.
Фактично Угорщина (член ЄС) та Сербія (кандидат на вступ до ЄС), всупереч офіційної позиції Європейського Союзу, займаються масштабним просуванням китайських інтересів в Європі. Окремо Белград активно розвиває співпрацю із російськими державними компаніями, незважаючи на вимоги Брюсселя щодо запровадження санкцій проти РФ (як, нагадаємо, діють не з 2022 року, а з 2014-го). Чи довго така зовнішня політика Сербії триватиме і до чого вона призведе – питання відкрите, бо, насамперед, ніхто його в категоричної формі перед сербським керівництвом ніколи не ставив.
Поки що найбільш ймовірними наслідками трагедії в Новому Саді може бути визнання окремих чиновників винними (для когось настане політична відповідальність, для когось – кримінальна) та часткове перезавантаження уряду. Революцій, або хоча б дострокових виборів, а також перегляду існуючих угод з Пекіном та Москвою, здається, очікувати не варто.
