У суботу відбулася найбільша акція протесту в сучасній історії сербської демократії. У Сербії вже п’ять місяців тривають протести після загибелі 15 людей на нещодавно відремонтованому залізничному вокзалі у місті Новий Сад
Студенти очолюють протести проти корупції, які поширилися з великих міст по всій Сербії та охопили всі верстви населення. Студенти вимагають оприлюднення документації щодо реконструкції вокзалу у Новому Саді, арешту винних у загибелі 15 людей, скасування кримінальної відповідальності для всіх протестувальників, та покращення стану у вищій освіті.
Велика акція протесту в Белграді почалася мирно, але під час вшанування пам’яті загиблих на залізничному вокзалі сталися інциденти та вибух. Є підозри, що влада застосувала проти протестувальників звукову гармату, оскільки вибух викликав паніку в натовпу та розбіг. Влада очікувано це спростовує.
Після цього організатори зняли люмінесцентні жилети і заявили, що не можуть гарантувати безпеку учасників і що великий студентський протест у Белграді закінчився.
Раніше сербські студенти закликали до мирної акції протесту і наголошували, що не хочуть ні повалення уряду, ні усунення чинного президента Александра Вучича. Вучич вважається автократичним і проросійським лідером, який також сидить на «другому стільці» – зберігаючи добрі відносини з Вашингтоном і Брюсселем.
Президент Вучич стверджує, що влада Сербії задовольнила всі вимоги студентів і що метою протесту є “кольорова революція” і його повалення за підтримки Заходу.
У Сербії негативно ставляться до концепції “кольорових революцій” у Грузії, Україні та Киргизстані на початку двохтисячних, які вважаються переворотами за допомогою США та ЄС. Цей наратив увійшов до Сербії через пропаганду російських ЗМІ та вплив Москви на Західних Балканах.
Студенти вважають, що роботу судів та інших установ у Сербії можна покращити без усунення авторитарного режиму Александра Вучича. Студенти також вважають сербських опозиційних політиків скомпрометованими і не хочуть з ними співпрацювати в акціях протесту.
Студенти не бачать виходу у формуванні перехідного експертного уряду, який підготував би вільні та демократичні вибори у Сербії. І тут є «пастка-22» – студенти мають де-факто суспільну владу та вплив, але вони не вірять, що це потрібно застосовувати на політичній арені та в сербському парламенті – Народній скупштині.
Сербські власті намагаються зупинити протести вибірковими арештами. В останні місяці партія Вучича організувала злочинців, як уряд Януковича в Україні тітушок, щоб бити демонстрантів та наїжджати на них машинами під час протестів.
Це тільки посилило протести. Представникам дрібного криміналітету, себські тітушки, в режимі Александра Вучича відведено набагато важливіше місце, ніж за часів правління в Україні Януковича. Протягом останніх 12 років режим Вучича використовував сербських тітушок для тиску на виборців під час виборів або побиття демонстрантів на антиурядових протестах.
Незважаючи на судимості, сербські тітушки врешті-решт отримали роботу в державних компаніях і через свій приватний бізнес ділові угоди з державою. Зв’язок між владою і злочинністю в системній корупції є однією з причин великого невдоволення в сербському суспільстві.
Інциденти на суботній акції протесту в Белграді нібито спровокували тітушки Вучича, які за підтримки влади кількома днями раніше встановили наметове містечко між сербським парламентом і резиденцією президента.
Владі Александра Вучича вдалося зупинити найбільший студентський протест і надіслати месідж, що вони не готові ні до компромісу, ні до перехідного уряду, але також, що вони готові застосувати силу та сучасну зброю.
ЄС тривалий час не реагував на протести в Сербії, хоча режим Вучича застосовує насильство проти демонстрантів від початку протестів. Реакція Брюсселя на протести у Сербії була набагато стриманішою, ніж на демонстрації які водночас проходили в Грузії.
Традиція протестів у Сербії – це кількагодинні зібрання та прогулянки, а не тривале зведення наметового містечка, як це було під час української «Помаранчевої революції» чи «Революції Гідності». Українці знають рецепт: Ми залишаємося – до падіння диктатора.
Багато сербських демонстрантів, які прибули до Белграда в суботу, очікували, що масовий протест покладе край правлінню Александра Вучича. Подібне було в 2000 році, коли режим Слободана Мілошевича було повалено шляхом відносно мирних протестів. Проте тоді парламент захопили демонстранти, а армія та поліція стали на бік народу.
Безсумнівно, Вучич втрачає підтримку, яку раніше мав серед людей, і це помітно як він нервується під час своїх виступів у ЗМІ.
Сербські студенти на протестах 2024/25 все ще не бачать рішення в політичних змінах, але стверджують, що продовжуватимуть демонстрації, доки влада не виконає всі їхні вимоги. Аналітики стверджують, що корупційний шлях під час ремонту залізничного вокзалу у Новому Саді може вести до самого офісу президента Сербії.
Boris Varga. Serbian political scientist and journalist.
Матеріали, що публікуються в рубриці «Думки» відображають особисту думку автора і можуть не збігатися з позицією Центру.
