Впродовж кількох місяців ми відстежували Telegram-канали, які вербують громадян із регіону до російських збройних сил. У чотиримісячному розслідуванні ми проникли до приватного рекрутингового каналу в Telegram, призначеного для вступу до російської армії для участі у війні в Україні. Водночас ми спілкувалися з кількома відомими сербськими найманцями, які вже перебувають у Росії – зокрема чоловіком на ім’я Давор Савічич з Республіки Сербської, який навіть запропонував організувати зустріч в аеропорту «Внуково» в Москві.
Ми приєдналися до Telegram-групи під назвою “SVO” (абревіація від «Спеціальна військова операція»), де кількість вербувальних повідомлень зростала. Одне речення було ключовим:
«Брати, не забувайте: з будь-яких питань – ви подорожуєте до Росії як туристи. Жодних інших відповідей.»
Одним з «рекрутів» був Ігор Димитрієвич, 28-річний житель Бієліни. За цією персоною стояла команда Detektor, яка спостерігала та спілкувалася з рекрутерами в Росії, Боснії і Герцеговині та Сербії. Ми обмінювалися з ними повідомленнями, голосовими записами та фотографіями.
Розслідування показало, що канали з вербування добровольців у Боснії та Сербії працюють з мінімальними обмеженнями. Ці канали ведуть балканські найманці, які раніше приєдналися до російських сил – чоловіки, що тепер обіцяють високі зарплати, російське громадянство та пільги для родин рекрутів.
Команда Detektor зв’язалася з Деяном Беричем, відомим сербським найманцем, який уже служить у Росії та активний у Telegram і на YouTube. Підхід Берича до вербування почався обережно:
«Привіт, Ігоре. Це Декі. Ти говориш російською».
Спершу він був чітким – підписати контракт можуть лише чоловіки віком від 20 до 49 років, які володіють російською мовою.
Після певних напосідань, Берич повідомив про формування нового підрозділу «з багатьма сербами», запевнивши Ігоря, що знання російської більше не буде потрібним. Далі надійшло повідомлення:
«Ігоре, добрий день, тут все домовлено, можеш приїжджати. Коли купиш квиток – дай знати, щоб ми могли зустріти тебе», — сказав він.
Він навіть запропонував летіти через Стамбул, щоб купити дешевший квиток, пообіцявши, що гроші буде компенсовано, і наголосивши, що місце перебування не можна розкривати навіть членам родини.
«З Росії ти не надсилаєш фотографій, відео чи повідомлень своїй найближчій родині… інакше отримаєш багато років у в’язниці», — попередив Берич.
Він додав, що підготовка не буде складною, а командиром «Вуком» є насправді Давор Савічич, відомий найманець з Боснії, який, згідно з даними з відкритих джерел, нині є членом ГРУ — російської військової розвідки.
Савічич мав зустріти Ігоря в аеропорту Внуково у Москві, на маршруті через Белград і Стамбул. Напередодні «вильоту» відбувся обмін повідомленнями.
«Я напишу твоє ім’я та прізвище на папері… Я надішлю тобі свою фотографію», — сказав Савічич.
Невдовзі надійшла фотографія — чоловік у масці та формі. Це підтверджувало, що Савічич чекатиме. У домовлений день він справді чекав в аеропорту; минув деякий час, після чого послідували повідомлення та дзвінки. Ігор так і не з’явився.
Detektor звернувся до Прокуратури Боснії і Герцеговини щодо Савічича. Вони відповіли письмово, але зазначили, що не можуть надати подробиці — посилаючись на триваючі розслідування.
Щоб зрозуміти ширший контекст, Detektor поспілкувався з Джоном Лечнером, журналістом-розслідувачем і автором книги про сумнозвісну «групу Вагнера». Він зазначив, що соціальні мережі відіграють центральну роль у вербуванні.
«Зазвичай люди, які записуються, — це ті, хто певною мірою незадоволені життям удома… і кого захоплює можливість приєднатися до чогось більшого, ніж вони самі».
Тим часом ми натрапили на Facebook-сторінку під назвою «Četnik Dobrovoljac» («Четник-доброволець»).
Один рекрутер, який використовував ім’я Аслан, стверджував, що добровольці, які підписують однорічний контракт, отримають аванс у розмірі близько 52 000 КМ (Боснійських марок) та щомісячну зарплату 5 500 КМ. Він також обіцяв, що рекрути зможуть отримати російське громадянство, а також сімейні пільги, безкоштовну освіту та підтримку після війни.
Посередником був Желько Томич (відомий також як «Četnik Dobrovoljac»), який давав інструкції щодо поїздки:
«Коли їдете, кажіть, що подорожуєте як туристи. Нічого іншого. Тому що якщо хтось запитає… ви туристи. Ось і все».
Він порадив не брати забагато особистих речей, пояснивши, що військове спорядження буде надано.
«Залиште контактну інформацію когось із родини… щоб знали, кому платити, якщо, не дай Боже, хтось загине», — сказав він.
Томич неодноразово закликав рекрутів їхати до Росії:
«Організуйтеся групами… напишіть мені — перші п’ятеро з вас — щоб ми могли рухатися як підрозділ».
Він стверджував, що повернувся з фронту, щоб допомогти тим, хто хоче приєднатися.
«Я передам увесь свій фронтовий досвід вам, молодим. Ви мої серби… і, дай Боже, разом з нашими російськими братами ми будемо на Косово».
На запитання про умови та контракти він сказав:
«Через цю службу можна отримати російське громадянство, а потім довший контракт. Ваша родина теж може — ваші діти підуть до школи, а після цього… допомога з працевлаштуванням».
Томич попередив рекрутів, що може бути перевірка біографії, але заспокоїв щодо тренувань:
«Підготовка триває два тижні, з досвідченими інструкторами… і ви можете навчитися бути снайпером або оператором дронів. Якщо ви підете до піхоти, це більш небезпечно, тож, можливо, уникайте цього».
Detektor не зміг встановити, скільки учасників Telegram-групи насправді дісталися Росії. У Прокуратурі Боснії і Герцеговини заявили, що вступ до іноземних парамілітарних або військових формувань може призвести до ув’язнення на строк від шести місяців до восьми років, залежно від ролі та участі в безпосередніх бойових діях.
Кримінальний кодекс Сербії так само передбачає покарання для громадян, які їдуть за кордон воювати.
Nino Bilajac. Journalist, Detektor.ba
Матеріали, що публікуються в рубриці «Думки» відображають особисту думку автора і можуть не збігатися з позицією Центру
