- Вулін зустрівся з Путіним
Віце-прем’єр-міністр Сербії Александар Вулін зустрівся з Володимиром Путіним 4 вересня на полях Східного економічного форуму у Владивостоку.
На зустрічі Путін вказав, що спостерігається «деякий невеликий, але все ж таки спад обсягів торговельного обороту» і запропонував «дивитися на ті перешкоди, які виникають у зв’язку з цим, усунути їх». «Там є конкретні речі, які потрібно вже вирішувати. Маю на увазі, наприклад, що у березні 2025 року вже спливає термін наших договорів щодо постачання газу», – відзначив Путін.
Вулін, в свою чергу, наголосив, що Сербія є не лише стратегічним партнером, але й союзником Росії і додав, що через це тиск на Сербію “колосальний”. «Але Сербія на чолі з Александаром Вучичем — це Сербія, яка ніколи не стане членом НАТО, яка ніколи не запровадить санкції проти Росії і яка ніколи не дозволить проводити на своїй території будь-які антиросійські дії», – сказав він.
Напередодні зустрічі Вуліна з Путіним Європейський Союз розповсюдив заяву про те, що «підтримання зв’язків з Росією під час її агресивної війни проти України є несумісним з цінностями ЄС і процесом вступу», а «відносини з Росією не можуть бути нормальними після неспровокованої та невиправданої агресивної війни Росії проти України».
Втім, в Белграді достатньо різко відкинули ці звинувачення.
Прем’єр-міністр Сербії Мілош Вучевич заявив, що візит Вуліна до Росії не являє собою “нічого епохального і настільки жахливого”. “Ми не розривали дипломатичних відносин з Російською Федерацією, нікому не заборонено зустрічатися з представниками Російської Федерації”, – сказав він.
Треба зазначити, що зустріч у Владивостоку була першою зустріччю сербських високопосадовців з Путіним з 24.02.2022 р., але не першою із представниками російської влади. Однак, окрім вербального засудження, інших заходів з боку ЄС по відношенню до Сербії в зв’язку з офіційними сербсько-російськими контактами не було.
- Вучич отримав від Путіна запрошення на саміт БРІКС в Казані
Президент Сербії Александр Вучич отримав запрошення від президента РФ Володимира Путіна на саміт БРІКС, що пройде 23-24 жовтня в Казані, Росія.
Проте, його участь у саміті БРІКС залишається під питанням. Президент Сербії уникає прямої відповіді на питання про поїздку до Казані, мотивуючи це іншими важливими зобов’язаннями, такими як заплановані зустрічі з іноземними чиновниками та відзначення 80-річчя визволення Белграда.
Вучич обіцяє надати відповіть про свою участь в саміті 10-15 жовтня. Заплановані його розмова телефоном із російським президентом, під час якої також буде підниматися це питання.
Запрошення Путіна Вучичу надійшло на тлі постійних суперечок щодо напрямку зовнішньої політики Сербії, що балансує між Європою, США з одного боку та Росією та Китаєм з іншого. Участь, або відмова від участі в жовтневому саміті БРІКС має стати тестом на геополітичну прихильність Сербії.
- Президент Сербії Вучич зустрівся з послом Ірану
Президент Сербії Александар Вучич зустрівся з послом Ірану Рашидом Хасанпуром.
“З послом Хасанпуром я обговорив усі важливі та цікаві питання для відносин між Сербією та Іраном. Ми також обговорили поточний геополітичний контекст, місце та роль наших країн на міжнародних форумах”, – написав Вучич 3 вересня у своєму Instagram-акаунті.
Зустріч Вучича з послом Ірану відбулася трохи більше ніж через місяць після того, як віце-прем’єр-міністр Сербії Александар Вулін зустрівся з новим президентом Ірану Масудом Пезешкіяном у Тегерані.
Вулін був присутній на інавгурації Пезешкіяна як представник Вучича.
З 2021 року Сербія посилює співпрацю з Іраном, незважаючи на те, що Іран є країною під санкціями Європейського Союзу.
У липні 2022 року бізнес-делегації Сербії та Ірану зустрілися в Белграді, щоб обговорити можливості покращення співпраці.
Зустріч Вучич з послом Ірану стала черговим внеском в багатовекторність зовнішньої політики країни.
- Почалася виборча кампанія на місцевих виборах у Боснії і Герцеговині.
Кампанія триватиме з 6 вересня до 07:00 5 жовтня, після чого починається передвиборча тиша до закриття виборчих дільниць, яке очікується о 20:00 6 жовтня.
Всього на виборах 6 жовтня зможуть проголосувати трохи більше 3,4 млн громадян
На виборах буде обрано 142 мерів, або голів муніципалітетів, і стільки ж буде обрано органів місцевого самоврядування в муніципалітетах та містах.
Громадяни також обиратимуть нове скликання Скупштини округу Брчко БіГ, як спеціальної адміністративної одиниці в БіГ. Потім цей орган має обрати голову округу.
Згідно з даними Центральної виборчої комісії Боснії і Герцеговини, для участі у виборах зареєстровано 296 політичних суб’єктів, з яких 110 є політичними партіями, а інші – це передвиборчі блоки, списки незалежних кандидатів і незалежні кандидати. За місця в органах місцевого самоуправління боротимуться близько 26 тис. кандидатів. 386 кандидатів претендують на посаду мерів або голів понад 140 місцевих громад.
Згідно зі змінами до закону про вибори, які у березні ввів Високий представник міжнародної спільноти у Боснії і Герцеговині Крістіан Шмідт, заборонено балотуватися особам, засудженим за воєнні злочини.
Центральна виборча комісія БіГ на цих виборах запровадила нові правила, передбачивши штрафи за порушення та посиливши контроль за мовою ненависті.
Представництво Європейського Союзу у Боснії і Герцеговині розпочало кампанію в соціальних мережах під назвою «Все починається з виборів». У центрі уваги кампанії – просування чесних виборів і запобігання фальсифікаціям, а також збільшенню участі жінок у політиці.
Місцеві оглядачі не чекають кардинальних змін після виборів 6 жовтня. В той же час, немає і прогнозів щодо ймовірних суттєвих загроз безпеці чи можливої дестабілізації ситуації в країні протягом виборчої кампанії та під час голосування.
- Прем’єр-міністр Андрей Пленкович побував з візитом у Боснії і Герцеговині.
Наголошуючи, що він обрав Боснію і Герцеговину для свого першого робочого двостороннього візиту під час свого третього прем’єр-міністрського мандату, Пленкович сказав, що це послання громадськості та установам і всім політичним партіям Боснії і Герцеговини про важливість Боснії і Герцеговини та бажання уряду Хорватії покращити відносини та вирішити відкриті питання.
Хорватський прем’єр підкреслив, що Хорватія підтримує прогрес БіГ на європейському шляху, наголосивши на необхідності зміни законодавства, починаючи від законів про суди та і прокуратуру до законів про міграцію та прикордонний контроль, а також закон про вибори.
Закон про вибор, за його словами, має вирішальне значення для якісного функціонування всіх інституцій Боснії і Герцеговини. «Ми вважаємо, що всі три конституційні нації повинні бути абсолютно рівноправними, що, звичайно, включає хорватський народ і його законне представництво у найвищих інституціях Боснії і Герцеговини», — сказав він.
Згідно з Конституцією БіГ, Президентство (Президія) Боснії і Герцеговини має складатися з представників усіх трьох конституційних націй: боснійців, сербів і хорватів. Формально хорватський член Президентства БіГ, Желько Комшич, не сприймається багатьма хорватами як їхній легітимний представник, оскільки його обрали набагато більш численні боснійці.
Заяви прем’єра Пленковича про закон про вибори в контексті євроінтеграції частина медіа та деякі боснійські політики звинуватили сприйняли як спробу втручанні в втурінші справи БіГ та «самостійну зміну пріоритетів», визначені ЄС для БіГ, тому що зміни виборчого законодавства не входять до чотирнадцяти європейських умов для початку переговорів про вступ.
- Сербія планує повернути обов’язкову військову службу
Президент Сербії Александар Вучич оголосив про плани повернення обов’язкової військової служби для чоловіків, із можливим стартом через рік.
За його словами, служба триватиме 75 днів — два місяці плюс 15 днів на навчання. “Це мінімум, який кожен може дати своїй країні”, — підкреслив Вучич.
Він також заявив, що військова служба буде обов’язковою для чоловіків і добровільною для жінок, і держава надасть призовникам “значну грошову компенсацію”.
Вучич додав, що для молоді, пов’язаної з ІТ-сектором, будуть створені спеціальні умови, щоб вони могли використовувати свої знання на користь армії без проходження піхотної підготовки.
Плани повернення обов’язкової військової служби в Сербії викликали критику в опозиції, яка поставила під сумнів їхню доцільність. Багато хто вважає, що такі заходи є частиною політичної стратегії Вучича, спрямованої на зміцнення його влади та впливу.
Втім, інші оглядачі вважають рішення Белграда частиною регіонального тренду на мілітарізацію через загальне погіршення регіональної військово-політичної ситуації в регіоні.
Раніше Хорватія прийняла рішення про повернення обов’язкової військової служби з 1 січня 2025 року на термін два місяці.
