- З 1 липня Угорщина головуватиме в ЄС.
Одним із пріоритетів головування Угорщини буде послідовна політика розширення, заснована на досягненнях кандидатів, з особливим акцентом на євроінтеграції Західних Балкан. «ЄС давно займається забезпеченням європейської перспективи для Західних Балкан, тому що співтовариство не може бути повноцінним без приєднання цього регіону. Інтеграція регіону приносить переваги Європейському Союзу в економічному, безпековому та геополітичному планах», – йдеться у програмі угорського головування.
У частині програми, яка стосується дій Ради ЄС із закордонних справ, зазначено, що стабільність на Західних Балканах є життєво важливим інтересом ЄС, тому під час головування Угорщини буде підтримано поглиблення конкретних проектів співпраці з регіоном, особливо тих, які спрямовані на покращення регіональної співпраці та стабільності.
Також заплановано проведення саміту ЄС-Західні Балкани.
Прогнозується, що під час свого головування Угорщина особливу увагу приділить євроінтеграції Сербії, спрямувавши свої зусилля на розблокуванні процесу відкриття нових розділів в переговорах про вступ. Представники офіційного Будапешту раніше наголошували, що євроінтеграція Сербії не має зупинятися, незважаючи на відмову Белграда узгоджувати свою зовнішню і безпекову політику із політикою ЄС та приєднатися до європейських санкцій проти РФ.
- Чорногорія вступила у фінальну фазу євроінтеграції
Глави дипломатії країн-членів ЄС затвердили позитивний звіт про виконання Чорногорією тимчасових критеріїв (IBAR) для розділів 23 і 24 (верховенство права) на міжурядовій конференції (IGC) Чорногорії та Європейського Союзу у Брюсселі 26 червня.
“Цей IGC показав, що ЄС готовий до розширення, і що відкривається завершальна фаза переговорів з Чорногорією», – сказав Європейський комісар з питань розширення Олівер Варгелі.
Після позитивного IBAR Подгориця сподівається на інтенсифікацію переговорів про вступ. Насамперед, йдеться про поновлення процесу закриття інших розділів, вперше за останні сім років.
- Парламент Чорногорії прийняв резолюцію щодо геноциду в системі таборів Ясеноваць
Парламент Чорногорії прийняв резолюцію щодо геноциду в системі таборів Ясеноваць і таборах Дахау і Маутхаузен.
«За» проголосував 41 депутат, практично всі представники правлячої коаліції за виключенням албанських депутатів. Більшості опозиції під час голосування не було в залі.
Табір Ясеноваць функціонував в Незалежній Державі Хорватія (НДХ) в часи Другої світової війни. Згадка про інші два концтабори в нацистської Німеччині була додана до резолюції в останній момент і не змінила суті документу.
В резолюції, парламент Чорногорії засуджує будь-яке заперечення геноциду в Ясеноваці, та закликає до збереження пам’яті про ті трагічні події через освітні програми та заходи, які запобігатимуть будь-якій формі ревізіонізму. 22 квітня буде офіційно визнано Днем пам’яті геноциду в Ясеноваці, який відзначатиметься щороку.
Ініціатор резолюції, голова парламенту, лідер «Нової сербської демократії» Андрія Мандич підкреслив, що Чорногорія є «першою країною в світі», яка прийняла резолюцію щодо Ясеноваця і «засудила цей геноцид».
Депутат правлячого Руху «Європа зараз» Бранка Маркович підкреслила, що “резолюція не може бути спрямована проти сьогоднішньої Хорватії чи хорватського народу». «Як ми підкреслювали, що серби не можуть бути геноцидною нацією через резолюцію про геноцид у Сребрениці, так і хорвати не можуть бути геноцидним народом через резолюцію про геноцид у Ясеноваці”, – заявила вона.
В той же час, Міністерство закордонних і європейських справ Хорватії оголосило, що рішення Чорногорії прийняти Резолюцію про геноцид у системі таборів Ясеноваць і таборах Дахау і Маутхаузен не можна вважати доброзичливим і добросусідським по відношенню до Республіки Хорватія і що воно не відповідає проголошеній меті членства Чорногорії в Європейському Союзі.
«Беручи до уваги справжню мету цього акту парламенту Чорногорії, який ставить Чорногорію в положення, яке Республіка Хорватія не може трактувати як добросусідське та суперечить намірам розвитку дружніх відносин, Республіка Хорватія залишає за собою право відповідним чином відреагувати”, – наголошує хорватське міністерство.
На думку хорватських офіційних осіб, парламент Чорногорії ухвалив рішення через тиск «інших країн регіону» (Сербії) і є свого роду відповіддю на резолюцію щодо Сребрениці.
Ухвалення резолюції щодо Ясеноваця, як очікується, негативно вплине на процес євроінтеграції Чорногорії через позицію члена ЄС, Хорватії.
- Черговий раунд переговорів між Белградом та Приштиною за посередництва ЄС завершився безрезультатно
Президент Сербії Александар Вучич та прем’єр-міністр Косово Альбін Курті не зустрілися в рамках чергового косовсько-сербського діалогу в Брюсселі 26 червня. Високий представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель, а також представник ЄС з діалогу Белграда та Приштини Мирослав Лайчак окремо зустрілися з Курті та Вучичем. Після двосторонніх зустрічей було оголошено про проведення тристоронньої зустрічі, але вона не відбулася.
Боррель повідомив, що Приштина не готова до тристоронньої зустрічі, і що представники Косово поставили умови для її проведення. Це, насамперед, офіційне підтвердження (підписання) Белградом Базової (Охридської) угоди, яка була узгоджена в рамках косовсько-сербського діалогу за посередництва ЄС у лютому 2023 року. Ще однією вимогою стала видача Белградом Приштині Мілана Радойчича, організатора нападу в селі Баньська на півночі Косова у вересні минулого року.
Зірвана трьохстороння зустріч і загалом хід останнього раунду діалогу про нормалізацію відносин між Сербією та Косово демонструє, що ЄС наразі не має можливості переконати обидві сторони в необхідності виконувати раніше досягнуті домовленості. Втім, в Брюсселі не втрачають оптимізму.
Верховний представник ЄС із закордонних справ зазначив, що «недостатньо того, що ЄС хоче нормалізувати відносини між двома сторонами, якщо вони не можуть домовитися про те, як рухатися вперед», «ми не можемо укласти угоду за них». «Наша роль полягає в тому, щоб допомагати і підтримувати сторони в спробах продовжити діалог, і ми залишатимемося відданими цьому», – сказав Боррель.
- Північна Македонія готова змінити Конституцію та включити в текст «болгарську меншину».
Про це заявив 29 червня міністр закордонних справ країни, один з лідерів правлячої партії ВМРО-ДПМНЕ Тимчо Муцунський під час Дубровницького форуму (Хорватія).
За його словами, Скоп’є погодиться виконати цю вимогу Софії за умови, що конституційні зміни набудуть чинності в день приєднання Північної Македонії до Європейського Союзу. «Ми хочемо передбачуваності, ми хочемо знати, що це останнє двостороннє питання перед нами», — сказав Муцунський, назвавши це раціональним європейським компромісом.
За його словами, новий уряд хоче мати хороші відносини з Болгарією і буде зосереджений на європейській інтеграції та всьому, що з нею пов’язано – боротьбі з корупцією, верховенстві права та економічному розвитку.
Як відомо, переговори про членство Північної Македонії в Європейському Союзі є фактично заблокованими через ультиматум Болгарії. Софія вимагає, щоб сусідня країна змінила Конституцію, згадавши болгар як державотворчий народ Північної Македонії.
ВМПО-ДПМНЕ виграла останні вибори, стверджуючи, що не піде на виконання вимог Болгарії.
- Колишньому головному спецпрокурору Чорногорії висунуто підозру у скоєнні воєнних злочинів понад 30 років тому
Колишньому головному спеціальному прокурору Чорногорії Мілівоє Катничу висунуто підозру у скоєнні воєнних злочинів проти цивільного населення під час агресії Югославської народної армії на Дубровник в 1992 році. Спеціальна державна прокуратура Чорногорії звинувачує Катнича в нелюдському поводженні з хорватськими мирними жителями.
Напередодні Катнич, який перебуває під вартою з 14 квітня через інше розслідування, був допитаний в якості підозрюваного справі про воєнні злочини, скоєні в Хорватії.
Під час війни в Хорватії колишній Спеціальний державний прокуратур був помічником командира з юридичних питань у командуванні ЮНА в окупованому місті Цавтат біля Дубровника.
Колишній Спеціальний державний прокурор заперечує причетність до воєнних злочинів.
Катнич був головним обвинувачем в справі про державний переворот, який, за твердженням слідства, організували агенти російських спецслужб за участі проросійських політиків Чорногорії. Наразі фігуранти справи про держпереворот входять до правлячої коаліції в Чорногорії. Опозиція переконана, що всі обвинувачення проти Катнича мають на меті дискредитувати слідство у справі про «державний переворот».
