Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 02.09.2024 – CWBS

Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 02.09.2024 – CWBS
  • Сербія купила 12 французьких винищувачів Rafale

29 серпня, у присутності президента Сербії Александара Вучича та президента Франції Еммануеля Макрона, який перебував із візитом у Сербії, відбувся обмін 12 підписаними документами про співпрацю між двома країнами, включаючи контракт на закупівлю 12 нових винищувачів Rafale.

Контракт на поставку дев’яти одномісних і трьох двомісних літаків коштує 2,7 мільярда євро. Сума включає повний допоміжний пакет матеріально-технічного забезпечення, запасні двигуни та запчастини.

Французькі медіа повідомили, що Сербія отримає Rafale до 2029 року.

Контракт містить конкретні положення про використання цих літаків, зокрема, застереження щодо доступу росіян до французьких технологій. «Ми не російські шпигуни, щоб передавати технології», — запевнив сербський президент.

Макрон вважає, що угода підтверджує європейський курс Белграда і зміцнить зв’язки Сербії з Францією.

В Москві сприйняли рішення Белграда купити французькі військові літаки достатньо спокійно. «Це вибір наших сербських друзів. Звичайно, кожна країна керується економічними та іншими міркуваннями при прийнятті подібних рішень”, – сказав речник президента РФ Дмитро Пєсков.

Військові оглядачі вважають, що така позиція Росії може бути пов’язана із дефіцитом російських військових літаків на тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну та пояснюється зацікавленістю Москви у військовому посиленні Сербії, яку можна вважати багато в чому союзником РФ.

  • Косово закрило сербські «паралельні» органи влади на півночі

Поліція Косова 30 серпня провела акцію із закриття т.зв. паралельних структур – сербських органів влади – у косовських муніципалітетах на півночі.

Міністр місцевого самоврядування Ельберт Краснічі повідомив, що “паралельні” органи влади більше не будуть діяти в районі Косовської Митровиці, а також в муніципалітетах Митровиця, Звечан, Зубін Поток і Лепосавич.

«Сьогодні, після тісної координації між установами Республіки Косово, паралельні незаконні установи місцевого самоврядування, які діяли за директивами Сербії, порушуючи конституцію та закони Республіки Косово, були закриті», – написав він у Фейсбуці. «На жодному просторі нашої республіки немає місця незаконній діяльності та паралельним службам», – підкреслив Краснічі.

Дії влади Косово на півночі не були узгоджені із західними партнерами і ускладнили і без того непрості відносини Приштини із Заходом.

Зокрема, влада Косово не консультувалася з місією НАТО, KFOR, та із місією ЄС, EULEX, напередодні акції.

Речниця НАТО Фара Дахлаллах повідомила, що місія НАТО дуже розчарована кроками на півночі Косово, які не були узгоджені з KFOR. «Ми стежимо за ситуацією та перебуваємо напоготові, готові вжити всіх необхідних заходів для виконання мандату ООН», заявили у KFOR.

Місія ЄС у Косово заявила, що “ЄС розчарований триваючим браком координації між установами безпеки Косова та міжнародними партнерами”.

“EULEX була негайно розгорнута для спостереження за виконанням цієї операції, яка не була скоординована з ЄС та міжнародними партнерами. …Ми очікуємо, що Косово і Сербія вирішать відкриті взаємні питання в рамках Діалогу під проводом ЄС», – йдеться в заяві.

  • Єврокомісія вказала на проблеми із корупцією в Албанії, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії

Європейська комісія вперше опублікувала звіти про верховенство права для чотирьох країн-кандидатів із Західних Балкан, які досягли найбільшого прогресу в переговорному процесі – Албанії, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії.

Особливо проблемною сферою в цих звітах є боротьба з корупцією. Незважаючи на те, що ці чотири країни тривалий час перебувають у процесі вступу до ЄС, результати свідчать про відсутність ефективної боротьби з корупцією та судового переслідування у справах високого рівня, недостатнє виконання існуючих законів і необхідність покращення спроможності установ, відповідальних за боротьба з корупцією, зазначає ЄК.

Албанія

Згідно зі звітом для Албанії, ризики корупції все ще існують у сферах охорони здоров’я, освіти, нерухомості та в поліції. Внутрішні перевірки та механізми інспектування в державному управлінні слабкі та неефективні, тоді як заходи цифровізації допомогли подолати дрібну корупцію, але не вирішили основних проблем у внутрішніх адміністративних процесах.

«Загалом корупція поширена в багатьох сферах, у тому числі під час виборчих кампаній, із запобіжними заходами, які страждають від надто складної правової бази та продовжують мати обмежений вплив на вразливі сектори», — йдеться у звіті ЄК для Албанії, додаючи, що зловживання державними джерелами під час виборів кампанія також викликає занепокоєння.

Профілактичні заходи страждають від надто складної законодавчої бази та продовжують мати обмежений вплив, особливо в уразливих секторах», – каже ЄК.

Північна Македонія

У своєму звіті по Північній Македонії Європейська комісія заявляє, що високий ризик корупції залишається поширеним у багатьох областях.

Зазначається, що обмежені ресурси та відсутність співпраці між національними органами влади перешкоджають ефективному судовому переслідуванню корупціонерів і перешкоджають створенню надійного списку справ про корупцію на високому рівні.

Додається, що високий корупційний ризик залишається у державних закупівлях та працевлаштуванні в бюджетній сфері.

«Відсутній системний підхід у боротьбі з корупцією, спрямований на усунення спільних знаменників факторів ризику. Ці знаменники включають сильний політичний вплив у державному секторі; низький рівень санкцій за корупційну поведінку; непослідовність нормативних актів; низький рівень застосування заходів доброчесності; недостатня прозорість, система нагляду та механізми контролю в державному секторі», – зазначає Єврокомісія.

Чорногорія

ЄК зазначила, що за останні два роки Спеціальна прокуратура оперативно діяла у кількох резонансних справах, які, як видається, вказують на глибоке проникнення корупції та організованої злочинності в державні структури, у тому числі на найвищому рівні судової системи та правоохоронних органів.

Єврокомісія додає, що в новій Антикорупційній стратегії на 2024-2028 роки найбільш вразливими до корупції є такі сфери: судова система, поліція та митна адміністрація, навколишнє середовище, містобудування, державні закупівлі, місцеве самоврядування та державні підприємства.

Сербія

У звіті для Сербії Європейська комісія оцінює, що законодавча база для боротьби з корупцією в цілому існує, додаючи, що недоліки існують на практиці. Зазначається, що існує ризик політично мотивованого втручання в розслідування та переслідування корупції на високому рівні.

«У цьому контексті організації громадянського суспільства висловили особливу стурбованість щодо небажання прокуратури та поліції продовжувати розслідування щодо підозрюваних у корупції, які близькі до політичної та економічної влади », – йдеться у звіті Єврокомісії щодо Сербії.

Що стосується державних закупівель, то Європейська комісія оцінює, що в цій сфері існує високий ризик корупції.

  • Хорватія купить американські HIMARS

Державний департамент США схвалив продаж HIMARS (High Mobility Artillery Rocket Systems) Хорватії вартістю 390 мільйонів доларів.

Раніше уряд Хорватії звернувся до Сполучених Штатів з проханням щодо придбання восьми високомобільних артилерійських ракетних систем M142 (HIMARS) та низки супутніх та додаткових систем та обладнання.

30 серпня Агентство зі співробітництва у сфері безпеки та оборони видало необхідну сертифікацію, повідомивши Конгрес про можливий продаж.

Як зазначається, ймовірний продаж

  • підтримає зовнішню політику та національну безпеку Сполучених Штатів шляхом покращення безпеки члена НАТО, який продовжує залишатися важливою силою політичної стабільності та економічного прогресу в Європі,
  • покращить здатність Хорватії стримувати поточні та майбутні загрози та підтримувати операції коаліції,
  • сприятиме оперативної сумісності зі Сполученими Штатами та іншими силами НАТО.
  • Сербський урядовець побував з візитом в Білорусі

28 – 30 серпня міністра інформації та телекомунікацій Республіки Сербія Деян Рістич відвідав Республіку Білорусь.

У Міністерстві зв’язку та інформатизації Білорусі відбулися переговори міністра Костянтина Шульгана із сербською делегацією. Глава Мінзв’язку наголосив на готовності білоруської сторони обмінятися досвідом у галузі цифровізації та розвитку інформаційно-комунікаційних технологій – 5 G, штучний інтелект, розвиток електронної комерції. Крім того, сторони домовилися підготувати до підписання найближчим часом угоду про співпрацю у галузі поштового зв’язку.

Таким чином, Белград черговий раз продемонстрував багатовекторність свого зовнішнього курсу, який передбачає співпрацю з країнами, влада яких проводить чітку антизахідну політику.