- Вибух на півночі Косово: Приштина та Белград звинувачують один одного
Близько 18:50 29.11.2024, вибух в селі Вараге в муніципалітеті Зубін Поток на півночі Косова пошкодив канал Ібар-Лепенац. Подача води до водопровідної системи була припинена, а також існувала небезпека припинення виробництва енергетичної електроенергії, оскільки вода з цього каналу використовується для охолодження турбін теплових електростанцій Косовської енергетичної компанії.
“Це злочинний і терористичний напад, який мав на меті завдати шкоди нашій критично важливій інфраструктурі», – сказав прем’єр-міністрів Альбін Курті. “Напад здійснили професіонали. Ми вважаємо, що йде від банд, очолюваних Сербією”, – наголосив він.
30 листопада – 1 грудня поліція Косово здійснила вісім арештів і вилучила зброю та амуніцію під час рейдів на десяти локаціях. Міністр внутрішніх справ Косово Джелал Свечла заявив, що заарештовані були пов’язані з двома групами, що діють на півночі країни – районі, населеному переважно сербами. Йдеться про Civilna Zastita («Цивільний захист») і Brigada Sever («Бригада Північ»), які Косово оголосило терористичними організаціями.
Окремі підозрюваних, етнічних сербів, суд Приштини відправив за грати на 30 днів за підозрою у здійсненні теракту.
В той же час, президент Сербії Александар Вучич заперечив причетність Сербії до вибуху в Зубіному Потоці, натомість звинувативши косовську владу. У зверненні 1 грудня Вучич заявив, що може звинуватити Альбіна Курті в тому, що саме він віддав наказ про атаку з внутрішньополітичних міркувань, але почекає, поки Сербія не завершить власне розслідування подій в Зубіному Потоці,
Західні дипломати засудили напад на об’єкт критичної інфраструктури Косово і закликали притягнути винних до відповідальності.
1 грудня речник Державного департаменту США Метью Міллер (Matthew Miller) засудив атаку на водопровід Косова. «Ми підтримуватимемо зусилля, спрямовані на пошук і покарання винних, і будемо вдячні за всі пропозиції щодо підтримки цих зусиль», – зазначив він.
Посол США в Косово Джеффрі Говен’є (Jeffrey Hovenier) заявив 2 грудня на брифінгу, що поки неясно, хто стоїть за вибухом на каналі Ібар-Лепенац. «На даний момент Сполучені Штати не в змозі сказати, хто стоїть за нападом. Ще рано, і ці речі потребують ретельного дослідження. Ми запропонували свою підтримку владі Косова. Ми не в змозі виключити будь-яку державу, групу або будь-що інше», – сказав Овенье.
Після вибуху Косово посилило безпеку на важливих об’єктах інфраструктури, таких як мости, електричні підстанції, водосховища та канали. Прохання Приштини надати можливість розгорнути солдат Сил безпеки Косова на півночі, місія НАТО в Косово, KFOR, відхилила.
- Албанська опозиція вимагає призначити технічний уряд напередодні виборів
26 листопада в столиці Албанії відбулася багаточисельна акція протесту, організована опозицією в рамках кампанії «громадянської непокори». Між учасниками протесту та поліцейськими сталися сутички. Поліція застосувала сльозогінний газ і водомети, щоб розігнати протестувальників.
Опозиційні партії та їхні прихильники вимагають відставки уряду та призначення тимчасового кабінету для підготовки та проведення парламентських виборів, запланованих на 11 травня 2025 року.
Протестувальники звинувачують владу на чолі з прем’єр-міністром, лідером Соціалістичної партії Еді Рамою в корупції, маніпуляціях попередніми виборами та узурпації повноважень та переслідуванні опозиції.
Лідери двох найбільших опозиційних партій Албанії, колишній прем’єр-міністр Салі Бериша з Демократичної партії та колишній президент Ілір Мета з Партії свободи, звинувачуються в корупційних злочинах, але опозиція вважає, що йдеться про політично вмотивовані справи. Мета перебуває під вартою, а Бериша знаходився під домашнім арештом. На наступний день після масових протестів в Тирані суд звільнив Беришу, скасувавши домашній арешт. Це крок спостерігачі розцінили як домовленості між владою та опозицією. Але вже в першому своєму виступі після звільнення Бериша закликав Раму створити технічний уряд, інакше акції громадянської непокори триватимуть.
- ЄС чекає від Північної Македонії внесення змін до Конституції щодо болгар
Новий єврокомісар з питань розширення Марта Кос очікує від Північної Македонії внесення необхідних конституційних змін для включення болгарської громади до преамбули Конституції. За її словами, після цього можна реально прискорити процес євроінтеграції.
Кос заявила про це, відповідаючи на запитання журналістів одразу після того, як Європарламент затвердив її призначення до нового складу Єврокомісії.
Згідно із досягнутими між Північної Македонією та Болгарією домовленостями, які підтримав Європейський Союз, македонський парламент мав ухвалити конституційні поправки, згідно з якими болгари будуть записані в Конституцію Північної Македонії як державотворчий народ. Попередній лівоцентристський уряд Північної Македонії погодився додати до конституції згадку про болгарську етнічну меншину, щоб зняти болгарське вето на початок переговорів про вступ до ЄС, але не було парламентської більшості для введення в дію змін.
Після зміни влади в Північній Македонії, нинішня влада, створена партією ВМРО-ДПМНЄ, відмовилася виконувати раніше ухвалену угоду. Уряд Північної Македонії для розблокування євроінтеграції країни пропонує внести конституційні поправки «з відстрочкою», щоб вони набули чинності лише тоді, коли Північна Македонія стане повноправним членом ЄС. Це має стати гарантією, що в подальшому процесі вступу до ЄС до македонців, які вже змінили назву країни на вимогу Греції, не будуть висунуті нові умови.
Прем’єр-міністр Північної Македонії Христіян Міцкоскі підкреслив 27 листопада, що вони визначили червоні лінії і не відступатимуть від них.
Тим часом македонська преса стверджує, що в ЄС не підтримують ідею внесення змін до конституції з відкладеною дією. В Брюсселі нібито працюють над іншими «креативними рішеннями» для подолання блокади євроінтеграції Північної Македонії з боку Болгарії. Вихід, на думку Євросоюзу, може полягати в тому, щоб дати певну форму гарантій Скоп’є того, що після ухвалення конституційних поправок вето з боку Болгарії не повториться.
- МЗС БіГ направило ноту протесту Хорватії через заяву спікера хорватського парламенту
Міністерство закордонних справ Боснії і Герцеговини направило Хорватії ноту протесту після заяви голови хорватського парламенту Гордана Яндроковича про те, що БіГ не буде існувати, якщо не буде існувати рівності трьох конституційних народів БіГ.
«Якщо не буде конституційності та рівності, то не буде і Боснії і Герцеговини», — сказав Яндрокович під час візиту до БіГ в останні дні листопада.
Цю заяву голова парламенту Хорватії зробив, відповідаючи на запитання журналіста про те, чи не доведеться БіГ відмовитися від принципу конституційності народів в процесі наближення до Європейського Союзу.
Яндрокович підкреслив, що лише «ті, хто не розуміє Боснію і Герцеговину», можуть пропонувати скасування конституційності народів. На його думку, цей принцип навпаки, посилюватиметься по мірі наближення країни до ЄС. «Я вірю, що європейський шлях ще більше зміцнить цю концепцію та ці принципи, але не на шкоду суверенітету та функціональності Боснії і Герцеговини, а навпаки. Я вірю, що, зміцненням цієї концепції інституції Боснії і Герцеговини буде посилено», – зазначив він.
В той же час, офіційне Сараєво висловило обурення з приводу висловлювань Яндроковича.
Міністерство закордонних справ Боснії і Герцеговини заявило, що заява президента парламенту Хорватії «не сприяє розбудові довіри та подальшому зміцненню дружніх відносин ».
В МЗС підкреслили, що «Боснія і Герцеговина є однією з найстаріших країн на цій частині континенту, і її майбутнє не викликає сумнівів».
Як відомо, згідно з Дейтонською мирною угодою та Конституцією БіГ, Боснія і Герцеговина визначена як єдина країна з двома ентитетами (складовими частинами), Федерацією БіГ і Республікою Сербською, і трьома рівноправними конституційними народами – боснійцями, сербами та хорватами. В той же час, є рішення Європейського суду з прав людини, в яких визнається дискримінація громадян БіГ, які не належать до трьох конституційних народів БіГ.
- Громадян Чорногорії затримали в Косово через напис «Косово – це Сербія»
24 листопада в Косово біля монастиря Високі Дечані поліція Косова затримала трьох громадян Чорногорії на транспортному засобі яких виявили напис «Косово — це Сербія». Суд виніс рішення про запобіжний захід у вигляді тримання їх під вартою на строк до 30 діб. Прокуратура Косово інкримінує затриманим “розпалювання ненависті та нетерпимості”.
Через три дні після затримання міністр оборони Чорногорії Драган Крапович повідомив, що двоє з трьох осіб, заарештованих у Косово, є діючими військовослужбовцями армії Чорногорії. «За моїми відомостями та оцінками їхніх керівників, вони є хорошими, зразковими членами армії Чорногорії», – повідомив він, зазначивши, що на даний момент обидва військовослужбовця офіційно перебувають на лікарняному.
“Необхідно встановити всі відповідні факти та обставини, після чого ми проінформуємо громадськість з усіма деталями», – сказав міністр.
Голова парламенту Чорногорії Андрія Мандич та мер Нікшича Марко Ковачевич (обидва представляють партію Нова сербська демократія), окремо Нова сербська демократія та Будимлянсько-Нікшицька єпархія Сербської православної церкви у Чорногорії засудили дії косовської влади та звернулися до влади Чорногорії з вимогою захистити громадян.
2 грудня перед парламентом Чорногорії відбувся мітинг за участі кількох представників організації православної молоді на підтримку громадян, заарештованих в Косово.
Як відомо, Чорногорія визнала Косово, але просербські партії Чорногорії, навіть ті, які є членами правлячої коаліції, та Сербська православна церква, не визнають незалежність Косова, вважаючи його частиною Сербії.
- Більшість населення країн Західних Балкан довіряє ЄС – за винятком Сербії
Лише 38% громадян Сербії схильні довіряти ЄС, тоді як 56% схильні не довіряти Європейському Союзу. 32% вважають, що членство в ЄС було б добре, 30% заявили, що це було б поганим кроком, а 38% вважають це ні добрим, ні поганим.
Про це свідчать дані опитування «Євробарометр», яке проводилося у вересні-жовтні ц.р. в країнах Європейського Союзу та країнах-кандидатах.
Найвищий рівень довіри до ЄС – в Албанії, 81%. Крім того, 83% громадян Албанії вважають, що членство в ЄС – це було б добре.
Далі йде Чорногорія, де 75% людей схильні довіряти ЄС, і 71% вважають, що членство в ЄС було б добре, і Косово, де 70% людей схильні довіряти ЄС, і 65 % вважають, що членство в ЄС – це добре.
У Північній Македонії та Боснії і Герцеговині 56% людей схильні довіряти ЄС. 63% громадян Північної Македонії вважають, що членство в ЄС було б добре, тоді як у БіГ таку ж думку висловлюють 55% людей.
Опитування черговий раз продемонструвало наявність потужних антиєвропейських, антизахідних настроїв в сербському суспільстві, незважаючи на широкий спектр програм та проєктів, які ЄС реалізує в Сербії.
