- Річниця трагедії в Новому Саді: «кольорової революції» не відбулося
О 11:52 ранку 1 листопада в місті Нові Сад десятки тисяч людей з усієї Сербії, на заклик студентів, провели 16-хвилинну мовчазну панахиду, щоб вшанувати пам’ять 16 людей, які загинули внаслідок падіння бетонного навісу залізничного вокзалу міста рік тому.
Уряд Сербії вирішив оголосити 1 листопада Днем жалоби з нагоди річниці трагедії. По всій Сербії у великих містах також відбулися поминальні заходи на честь жертв. У багатьох містах за кордоном, від Утрехта до Загреба, сербська діаспора також організувала вшанування пам’яті загиблих через падіння навісу на вокзалі Нового Саду.
Керівництво держави взяло участь в літургії за загиблими в Белграді, у храмі Святого Сави, яку провів Патріарх Сербської православної церкви.
Комеморативна акція в Новому Саді 1 листопада пройшла мирно і без жодного інциденту, незважаючи на попередження керівництва країни, насамперед, президента Александара Вучича, про підготовку протестувальниками «кольорової революції» «за підтримки ЄС».
Напередодні річниці трагедії президент Вучич звернувся до громадян, закликавши до діалогу. «Багато хто порушив правила та вчинив насильство проти держави та чужої власності. Так само, як деякі висловили гнів, я також шкодую про деякі речі, які я сказав. Я прошу за це вибачення», – заявив Вучич.
Студенти відповіли, що якщо вибачення президента були щирими, він повинен оголосити дострокові парламентські вибори, чого вони вимагають уже кілька місяців.
Діяна Хрка, мати Стефана Хрки, який загинув внаслідок обвалу навісу залізничного вокзалу, в своєму виступі в Новому Саді закликала владу провести розслідування, покарати винних, оголосити дострокові вибори та заявила, що розпочинає голодування.
2 листопада протестувальники зібралися в центрі Белграда на підтримку Діани Хрки, яка оголосила голодування біля наметового містечка біля будівлі парламенту, яке з березня займають прихильники Вучича. Акція переросла у протистояння двох таборів, в якому взяли участь кілька тисяч людей. Сотні поліцейських в повному спорядженні розділили протестувальників і прихильників влади, які кидали один в одного пляшки та фаєри.
Вучич, коментуючи комемораційний збір в Новому Саді 1 листопада і заворушення в Белграді 2 листопада заявив, що «кольорова революція провалилася», і тепер серед них протестувальників «панує нервозність та істерія через фіаско». В телеінтерв’ю 3 листопада він також повідомив, що в Белграді в ці дні перебувають «два снайпери», натякнувши, що за ними можуть стояти ті, хто прагне «кольорової революції», бо не зможуть перемогти його на виборах.
«Ми зараз полюємо на двох снайперів у Белграді, про яких ми знаємо, що вони в місті, але ми не можемо їх знайти вже три дні. Але ми знаємо, що вони прибули, ми знаємо, звідки взялися гроші, ми знаємо цілі. Я вірю, що компетентна служба зможе вирішити це питання. Тож це їхній єдиний шлях. Іншого шляху немає. Вони не можуть похитнути мою волю, вони не можуть перемогти мене на виборах, і вони це чудово знають, коли б і якими б не були вибори», – заявив Вучич.
- Рада Безпеки ООН продовжила мандат місії в Боснії і Герцеговині EUFOR Althea
Рада Безпеки ООН одноголосно ухвалила Резолюцію 2795 (2025), яка продовжує мандат стабілізаційних сил під керівництвом Європейського Союзу в Боснії і Герцеговині EUFOR Althea до 2 листопада 2026 року.
Росія не наклала вето на продовження місії, як прогнозувалося раніше.
Зміни в політиці Москви сталися за кілька днів до голосування в РБ ООН. Про це стало відомо після зустрічі колишнього президента Республіки Сербської Мілорада Додіка з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим в Мінську. Після розмови із Лавровим Додік заявив, що із росіянами домовлено про продовження мандата місії Althea.
Раніше лідер боснійських сербів активно виступав за припинення місії ЄС, називаючи її “окупаційною” і стверджував, що Росія проголосує проти продовження мандату EUFOR в Боснії і Герцеговині. Але його позиція і позиція боснійських сербів загалом зазнала кардинальних змін в останні тижні, коли Республіка Сербська відмінила всі спірні закони і постанови, спрямовані на невизнання центральної влади БіГ і Високого представника міжнародної спільноти.
Причиною зміни позиції Додіка і лідерів РС вважають домовленості зі Сполученими Штатами. Доказом існування домовленостей називають нещодавнє рішення Міністерства фінансів США про виключення зі санкційного списку як колишнього президента Республіки Сербської Мілорада Додіка та членів його родини, так і сербського члена Президії Боснії і Герцеговина Жельку Цвіянович, спікера Народної скупщини Республіки Сербської Ненада Стевандича та інших фізичних та юридичних осіб з РС.
- Чорногорія запровадила візи для громадян Туреччини
27 жовтня уряд Чорногорії призупинив безвізовий режим для громадян Туреччини, який було запроваджено у 2008 році. 30 жовтня рішення вступило в силу. Чорногорська влада пояснила цей крок необхідністю гармонізації візової політики країни із вимогами ЄС. Але фактично причиною цього рішення став конфлікт між жителями Подгориці та турками, що мешкають в чорногорської столиці.
Заворушення почалися 26 жовтня, коли чорногорця поранили ножом під час бійки в подгорицькому районі Забєло.
Було оперативно затримано двох осіб, громадян Туреччини (за іншими даними – громадян Туреччини і Азербайджану), яких підозрювали в скоєнні нападу. Втім, вже 31 жовтня Вищий суд у Подгориці оголосив про їхнє звільнення після того, як було встановлено, що вони не причетні до інциденту. У заяві суду йдеться, що записи з камер спостереження підтвердили, що підозрювані перебували у своєму помешканні на момент скоєння нападу.
Під час інших рейдів поліція на деякий час затримала понад 40 інших громадян Туреччини (і, за деякими даними, Азербайджану). В офіційній заяві зазначається, що внаслідок проведеної поліцейської операції вісьмох осіб було депортовано, а сімох оштрафовано.
Напад на чорногорця в Подгориці став причиною акцій протесту, що тривали кілька наступних днів після інциденту. В столиці Чорногорії було організовано марші і пікети, учасники яких скандували антитурецькі гасла. Чорногорськими містами прокотилася хвиля нападів на об’єкти, що належать громадянам Туреччини (автомобілі, магазини, кафе).
Запровадження віз для громадян Туреччини мало заспокоїти чорногорських громадян і попередити загострення безпекової ситуації. Втім, згідно із прогнозами, раптове запровадження візового режиму із Туреччиною негативно відобразиться на економіці Чорногорії.
За даними медіа, за вісім місяців поточного року на долю турецьких громадян припадає найбільше іноземних інвестицій у Чорногорію – понад 92 мільйони євро. Це п’ята частина від загальної суми іноземних інвестицій. Турецькі фірми є основними інвесторами в нерухомість та готельний бізнес країни. Значними є і інвестицій Турецького державного агентства співробітництва та координації (TIKA).
Туркам належить 14 500 компаній у Чорногорії, тобто кожна п’ята. З 2,8 мільйона пасажирів, перевезених в обох аеропортах Чорногорії (Подгориця та Тіват) минулого року, п’ята частина, тобто 560 000, пов’язана з рейсами між Чорногорією та Туреччиною.
У перший день запровадження віз у чорногорських аеропортах на рейсах, що прибували з Туреччини, було не більше 40 осіб. Попередній середній показник становив 150.
- Правляча коаліція переконливо виграла місцеві вибори в Північній Македонії
Коаліція на чолі з правлячою партією ВМРО-ДПМНЄ та її партнери — албанська коаліція VLEN (VREDI) та ЗНАМ, здобули переконливу перемогу 19 жовтня та 2 листопада, отримавши контроль над більшістю міст та муніципалітетів (громад) у країні.
ВМРО-ДПМНЄ перемогла у виборах мерів у 55 громадах з 81-го, включно зі столицею. У Скоп’є Орче Георгієвський від ВМРО-ДПМНЄ приблизно на 20% випередив свого опонента – Амара Мечиновича з Левиці.
Опозиційний Соціал-демократичний союз Македонії (СДСМ), зазнав нищівної поразки, отримавши мерські крісла лише у шести громадах. У 2017 році тодішня правляча партія СДСМ на виборах отримала 57 мерів, тоді як ВМРО-ДПМНЄ – лише п’ять.
VLEN (VREDI) здобула перемогу у 9 громадах.
За визначенням оглядачів, перемога ВЛЕН проголосила “кінець ери Ахметі», маючи на увазі багаторічне домінування Демократичного союзу за інтеграцію (DUI) Алі Ахметі у політичному представництві албанців. DUI, яка очолювала коаліцію “Національний альянс за інтеграцію” на цих виборах, отримала лише чотирьох мерів.
ЗНАМ залишається біля керма місцевого самоврядування в найбільшому муніципалітеті країни, Куманово.
Місцеві вибори 19 жовтня та другий тур 2 листопада стали восьмими з моменту здобуття Північною Македонією незалежності в 1991 році. Вони відбулися менш ніж через два роки після парламентських виборів, на яких ВМРО-ДПМНЄ, після семи років перебування в опозиції, повернулася до центральної влади, сформувавши коаліцію з VLEN та ЗНАМ. Відповідно, СДСМ та її партнер DUI, опинилися в опозиції на центральному рівні.
Результати місцевих виборів 2025 року продемонстрували, що настрої виборців не змінилися.
Тепер у правлячої коаліції на чолі з ВРМО-ДПМНЄ в руках ще більше влади, не тільки в центрі, але і на місцях, «від євроінтеграції до каналізації», як зазначив один з аналітиків.
- Сирія визнала Косово
Президентка Косово Вьоса Османі повідомила, що Сирійська Арабська Республіка офіційно визнала незалежність Республіки Косово.
Угода про визнання була досягнута у середу, 29 жовтня, під час зустрічі в Ер-Ріяді, столиці Саудівської Аравії.
Османі написала у Фейсбуці, що визнання відбулося за посередництва та завдяки підтримці Наслідного принца Саудівської Аравії Мохаммеда бін Салмана Аль Сауда.
Визнання також підтвердило Міністерство закордонних справ Сирії.
«Сирійська Арабська Республіка оголошує про визнання Республіки Косово незалежною та суверенною державою, що ґрунтується на принципах Статуту Організації Об’єднаних Націй та її рішенні зміцнювати принципи миру та стабільності в регіоні та у світі», – йдеться у заяві МЗС, опублікованій у соціальній мережі X.
Сирія стала 120-ю державою-членом ООН, яка визнала незалежність Косово. Останньою країною, яка визнала Косово до Сирії, був Судан (12 квітня), а до цього Кенія (26 березня).
Раніше Сербія активно вела роботу для відкликання визнання Косова з боку країн Азії та Африки, але нараз цей процес практично зупинився.
- Хорватія та Україна домовилися про поглиблення оборонно-промислової співпраці
Віцепрем’єр-міністр – міністр оборони Хорватії Іван Анушич та міністр оборони України Денис Шмигаль під час зустрічі в Києві підписали Лист про наміри щодо поглиблення оборонно-промислової співпраці.
«Цей документ закладає основу для майбутніх спільних проектів, які сприятимуть розвитку та зміцненню хорватської та української оборонної промисловості. Досвід, який отримує Україна у сфері сучасної війни, надзвичайно цінний для всього світу, а також для Хорватії», – повідомив міністр Анушич.
Лист про наміри не є юридично обов’язковим документом між учасниками, і будь-які фінансові чи інші зобов’язання підлягають укладенню окремих угод на основі процедур затвердження учасників та їхніх урядів. Україна вже підписала аналогічні листи про наміри в рамках програми підтримки української оборонної промисловості під назвою «Будуймо з Україною» з окремими членами Європейського Союзу.
«З початку російської агресії Хорватія підтримувала боротьбу України за свободу, незалежність та демократію. Хорватія пройшла через те саме воєнне випробування, що й Україна, ми розуміємо, через що проходите ви. Своєю боротьбою та опором ви тримаєте війну подалі від кордонів Європейського Союзу, і з цієї причини Європейський Союз, а також Хорватія, повинні підтримувати Україну, бо український народ практично бореться за всю Європу», – сказав міністр Анушич.
Глава Міноборони Хорватії анонсував 14-й пакет допомоги та 15-й до кінця цього року.
- Журналісти-розслідувачі розкрили мережу вербування найманців для російської армії
Російські найманці з багаторічним досвідом вербують громадян Сербії та Боснії і Герцеговини, пропонуючи їм приєднатися до російської армії на українському фронті, повідомила Балканська мережа розслідувальної журналістики (Balkan Investigative Reporting Network), BIRN.
Журналісти виявили, що громадян обох країн активно вербують до російської армії через платформу Telegram. BIRN зазначє, що ідентифіковано щонайменше двох відомих найманців як вербувальників – Деяна Берича та Давора Савичича. Обидва воювали на боці проросійських сил з 2014 року.
Повідомлення про балканських найманців в російській армії з’являлися з моменту анексії Криму у 2014 році, і продовжують надходити після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Незважаючи на те, що участь у військових діях за кордоном є незаконною в Сербії (карається позбавленням волі від двох місяців до 10 років) та Боснії і Герцеговини (від двох місяців до 8 років), десятки громадян цих країн все одно приєднуються до російських сил.
