- Суд підтвердив рік ув’язнення та шість років без посади для Мілорада Додіка
1 серпня Апеляційна палата Суду Боснії і Герцеговини винесла рішення у справі президента Республіки Сербської Мілорада Додіка, підтвердивши рішення першої інстанції та засудивши його до одного року позбавлення волі та шести років заборони обіймати посаду президента РС.
Додіка було засуджено за підписання Указів про закони, прийнятих Народною Скупщиною Республіки Сербської у 2023 році, згідно з якими рішення Високого представника в Боснії і Герцеговині не публікуватимуться в Офіційному віснику РС і не виконуватимуться.
Додік назвав вирок є ударом по Республіці Сербській і заявив, що не визнає “злочинного діяння”, нав’язаного Високим представником міжнародної спільноти Крістіаном Шмідтом. За його словами, “це політичне рішення, а суд Боснії і Герцеговини є політичним судом”.
Сербія не визнала рішення судів БіГ першої і другої інстанції у справі Додіка. В Белграді відбулося засідання Ради національної безпеки, на якому було прийнято відповідну резолюцію.
«Ці рішення судів Боснії і Герцеговини …є недемократичними, антицивілізаційними та аморальними, глибоко незаконними, суперечать основним демократичним принципам та засадам, від права на свободу слова до права поважати народний вибір та народний суверенітет і легітимність народних рішень, суперечать конституційному устрою Боснії і Герцеговини, заснованому на Дейтонській угоді, та є серйозною політичною атакою на сербський народ у Боснії і Герцеговині, а також на Дейтонську угоду», – заявив президент Александар Вучич, представляючи резолюцію Ради національної безпеки.
Сербія «використовуватиме всі дипломатичні, політичні та правові засоби, що є в її розпорядженні, для підтримки Республіки Сербської та її законних і легітимних представників», наголосила Рада нацбезпеки.
Вучич зазначив, що наразі йдеться про найскладніші часи для Сербії з 2008 року (коли було проголошено незалежність Косова), і що головне питання — чим все закінчиться, і тому є важливим наполягання Сербії на збереженні миру та регіональної стабільності.
Юристи в БіГ зазначають, що з винесенням вироку другої інстанції, Мілорад Додік більше не може виконувати функцію президента РС.
Однак Додік підкреслив, що продовжуватиме виконувати свої обов’язки, доки не отримає рішення Народної скупщини Республіки Сербської (НСРС) з цього приводу та чіткого плану щодо того, як діяти далі.
- В Сербії заарештовано екс-міністрів і ще кілька посадовців у справі щодо падіння навісу на вокзалі у Новому Саді
Сербська прокуратура з питань організованої злочинності 1 серпня затримала 11 осіб за підозрою у скоєнні корупційних злочинів, пов’язаних з проектом модернізації залізниці від Нового Саду до кордону з Угорщиною. В рамках цього проекту було проведено трирічну реконструкцію залізничного вокзалу Нові-Сад. Через чотири місяці після офіційного відкриття, 1 листопада 2024 року, бетонний навіс будівлі вокзалу раптово впав, внаслідок чого 16 людей загинули.
Прокуратура заявила, що заарештованих підозрюють у заподіянні шкоди бюджету на 115 мільйонів доларів шляхом корупційних дій, а посадовців також у зловживанні службовим становищем.
Водночас підозрюють, що консорціум китайських фірм CRIC&CCCC (China Railway International Co. Ltd та China Communications Construction Company Ltd), який будує швидкісну залізницю, «отримав майнову вигоду» на суму щонайменше 18,7 мільйона доларів. Представники влади Сербії уклали з ними та цим китайським консорціумом контракт на основі міждержавної угоди між Сербією та Китаєм без оголошення тендеру.
Серед арештованих Томіслав Момирович, який на момент проведення робіт з реконструкції вокзалу очолював Міністерство будівництва, транспорту та інфраструктури. Ордер на арешт видано також і на Горана Весича, який був міністром будівництва, транспорту та інфраструктури з жовтня 2022 року по листопад 2024 року, але його не затримано, бо він перебуває в лікарні.
Також були заарештовані кілька посадовців державних установ і приватних компаній.
Через два дні Вищий суд в Белграді призначив одномісячний арешт для 13 підозрюваних, включно з 11 затриманими напередодні.
Як відомо, трагедія на залізничному вокзалі Нового Саду спровокувала хвилю масових протестів по всій Сербії. За останні дев’ять місяців сотні тисяч громадян, в основному молоді, вийшли на вулиці з ключовою вимогою – встановити кримінальну та політичну відповідальність винних в руйнуванні навісу. Протестувальники звинувачували владу в неякісному виконанні робіт через корупцію. Після місяців протестів громадяни висунули вимогу щодо проведення дострокових парламентських виборів, яку влада категорично відкинула.
Коментуючи затримання колишніх посадовців, президент Сербії Александар Вучич назвав дії Прокуратури з питань організованої злочинності злочинною поведінкою та підкреслив, що ордери на арешт екс-міністрів були видані «безпідставно».
Тим часом протести в Сербії продовжуються.
- Сербія та Боснія і Герцеговина серед найбільш постраждалих країн від нових тарифів США
Президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження нових мит на десятки країн. Серед найбільш постраждалих від цього рішення – Сербія та Боснія і Герцеговина. З 7 серпня 2025 року на імпорт із Сербії вводяться 35-відсоткові тарифи, а з БіГ – 30-відсоткові.
Попри те, що указ уже підписаний, президент Трамп залишив простір для майбутніх переговорів із окремими державами. «Це не означає, що хтось не може прийти через чотири тижні і сказати, що ми можемо укласти якусь угоду», — заявив він у коментарі NBC News.
Президент Сербії Александар Вучич повідомив, що Белград вже подав пропозицію щодо тарифної угоди з США і очікує на відповідь.
Член Президентства Боснії і Герцеговині Желька Цвіянович заявила, що ще у квітні ініціювала переговори з американською стороною, зокрема через міністерство зовнішньої торгівлі, запропонувавши нульову ставку мита для американських товарів. Але результатів ці дії не дали.
У 2024 році Сербія експортувала до США товарів на суму понад 670 млн доларів, зокрема мова йде про шини, зброю, мідь, фрукти та деталі машин. Частка експорту до США з січня по травень 2025 року становила 2,2% загального експорту країни.
В Боснії і Герцеговині, незважаючи на те, що на США припадає лише 1% загальної зовнішньої торгівлі, мита можуть мати відчутний вплив на оборонну галузь країни.
На відміну від БіГ та Сербії, інші західнобалканські країни постраждали менше. Наприклад, тариф на імпорт із Північної Македонії знижено з 33% до 15%. Косово, Албанія та Чорногорія отримали 10-відсоткові мита.
Приштина відповіла Вашингтону фактичною відміною мита на американські товари. . «Будь-який імпорт із США матиме нульовий тариф», — заявив 1 серпня прем’єр-міністр Косова Альбін Курті. За його словами, це рішення має сприяти зростанню торгівлі та інвестицій і демонструє намір Косова укласти угоду про вільну торгівлю зі США.
Таким чином, ситуація з митами загострює економічні відносини між США і країнами Балкан, проте також створює простір для нових угод та перегляду торговельної політики в регіоні. Косово вже демонструє бажання скористатися цією можливістю.
- США знову відклали санкції проти сербської компанії NIS
США відтермінували запровадження санкцій проти компанії Naftna Industrija Srbije (NIS) ще на 30 днів. Це вже п’ята відстрочка впровадження американських санкцій на найбільшу енергетичну компанію Сербії.
NIS потрапила в санкційний список 10 січня через так званий «вторинний ризик», тобто через її зв’язок з російською «Газпромнефть», яка перебуває під санкціями Заходу через російське вторгнення в Україну.
Вже після рішення США, наприкінці лютого “Газпромнефть”, передала “Газпрому” 5,15% акцій NIS. Тепер у “Газпромнефті” – 44,85% акцій NIS, у “Газпрома” – 11,3%. Ще 29,87% акцій NIS перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Міністерство гірничої промисловості та енергетики Сербії раніше звернулося до США з проханням відкласти санкції проти NIS на 180 днів, але, за словами міністра Дубравки Джедович Ханданович, «на даний момент неможливо отримати довшу відстрочку», тому що «це питання глобальної політики, відносин та переговорів світових держав, які є дуже складними».
Експерти вказують, що остаточне зняття санкцій з NIS можливе лише після виходу російських власників з числа акціонерів компанії чи завершення війни в Україні.
- Косовський суспільний мовник залишився без фінансування через політичну кризу
Косовський суспільний мовник, Радіо-телебачення Косова (RTK), не отримав від держави другу половину свого бюджету на 2025 рік. Причина — політична криза, яка паралізувала роботу парламенту країни.
Як відомо, обраний на початку року парламент Косово так і не зміг розпочати свою роботу через нестачу голосів для обрання спікера. Депутати від партії «Самовизначення» (Vetevendosje) Альбіна Курті наполягали на обранні своєї кандидатки, виконуючої обов’язки міністра юстиції Албулени Хаджіу (Albulena Haxhiu) . Коли це не вдалося, вони спробували створити комітет для таємного голосування, щоб мати змогу знову обрати Хаджіу. Інші партії виступили проти обох кроків. 26 липня депутати в 54-й раз не змогли обрати керівництво парламенту. Ця дата була останнім терміном, встановленим Конституційним судом, який місяцем раніше дав 30 днів для обрання спікера. Після цього депутати не можуть здійснювати жодних дій до 8 серпня, коли Конституційний Суд винесе рішення щодо подальших кроків.
Фаділ Ходжа (Fadil Hoxha), радник директора RTK, пояснив, що РТК юридично підпорядковується парламенту, тому «парламентський комітет з питань бюджету процедурно видає гроші, які потім Міністерство фінансів перераховує на банківський рахунок РТК». За його словами, бюджет «на перші шість місяців року було виділено у січні, а інший транш мав бути виділено у липні», але цього не сталося. Таким чином близько половини з 8,9 мільйонів євро, виділених на функціонування RTK, не можуть бути використані мовником.
Профспілка RTK вже анонсувала протести.
