- Студентські протести в Сербії не припиняються після відставки уряду
Сербські студенти продовжують блокувати університети та організовувати пікети транспортних вузлів, вимагаючи відповідальності влади за трагедію в Новому Саді 1 листопада, коли через падіння навісу на залізничному вокзалі цього міста загинуло 15 людей.
Через протести заблокована робота понад 60 факультетів п’яти державних університетів, двох приватних факультетів і чотирьох професійно-технічних коледжів.
30-31 січня сотні студентів із Белграда провели марш до Нового Саду, де 1 лютого приєдналися до акції присвяченої трьом місяцям з дня трагедії. Учасники акції в Новому Саді на кілька годин заблокували два моста через Дунай в цьому місті, а ще один міст, міст Свободи, залишався заблокованим понад добу.
До протестних акцій студентів приєднуються школяри, викладачі, вчителі, звичайні громадяни, профспілки, громадські організації, які представляють фермерів, адвокатів, медиків, працівників транспорту, пенсионерів, творчі об’єднання, а також військові ветерани.
Мітинги на підтримку студентів проходять також у сербській діаспорі в Європі, США та Канаді.
Вимоги студентів залишаються незмінними. Це оприлюднення всієї документації щодо реконструкції вокзалу в Новому Саді, зняття звинувачень із затриманих учасників попередніх акцій протесту, притягнення до відповідальності всіх нападників на протестувальників, а також 20-відсоткове збільшення бюджету вищої освіти.
Представники влади вважають, що виконали всі вимоги студентів, але протестувальники зазначають, що жодна з вимог не виконана повністю.
Не зупинила студентський протести і відставка прем’єр-міністра Мілоша Вучевича.
Нині влада Сербії стоїть перед вибором – обрати новий уряд, спираючись на існуючу правлячу більшість в парламенті, чи оголосити дострокові парламентські вибори.
- Хорватія надасть військову допомогу Україні
Рішення про черговий, вже 12-й пакет військової допомоги Києву, уряд Хорватії ухвалив наприкінці січня.
Президент України Володимир Зеленський подякував Хорватії за нову військову допомогу у своєму зверненні в соцмережах.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду в Києві наголосив: “Хорватія – один із наших важливих союзників у Європі, який активно допомагає за різними напрямами. Перш за все надає військову підтримку. Уряд Хорватії ухвалив рішення про виділення чергового пакета військово-технічної допомоги. Вже найближчим часом ця зброя посилить нашу армію на полі бою. Вдячні за це уряду Хорватії та хорватському народу”.
В останніх числах січня глава українського уряду відвідав з першим офіційним візитом Загреб.
Після зустрічі з українським колегою прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович наголосив, що підтримка Хорватією українських Збройних Сил продовжиться. Водночас Пленкович підкреслив, що, “всупереч маніпуляціям”, Україна не потребує хорватських військових в Україні. Україна потребує економічної та військової підтримки для захисту своєї території, наголосив він.
Пленкович нагадав що “від України до Хорватії всього 400 кілометрів, до Росії – 1200”, і “будь-який провал України був би великим ризиком для решти Європи”.
“Наша політична підтримка тверда і послідовна – на всіх міжнародних форумах і двосторонньо. Ми підтримуємо економічно, гуманітарно, технічно та військово. Ми будемо це робити й надалі, бо вважаємо, що це єдино правильна політика. Як жертва агресії ми найкраще розуміємо, що відбувається з Україною», – зазначив Пленкович.
- З 5 травня громадяни Косова зможуть подорожувати до Ізраїлю без віз.
Рішення було прийнято через чотири роки з моменту визнання Ізраїлем держави Косово і встановлення дипломатичних відносин.
«З 5 травня 2025 року громадяни Косово можуть подорожувати до Ізраїлю як туристи без візи», – написала Посол Ізраїлю в Косово Тамар Зів на платформі X.
Ізраїль визнав Косово 1 лютого 2021 року після підписання Вашингтонської угоди.
Документ, офіційна назва якого Угода про економічну нормалізацію між Косово та Сербією, в двох версіях для косовської та сербської сторін, був підписаний президентом Сербії Александаром Вучичем та тодішнім прем’єр-міністром Косова Авдулою Хоті 4 вересня 2020 року в Білому домі в присутності тодішнього та нинішнього президента США Дональда Трампа.
Налагодження відносин між Ізраїлем та Косово було частиною Вашингтонських домовленостей.
- Косово підписало Угоду про вільну торгівлю з країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ).
До ЄАВТ входять Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
Угода була досягнута після більш ніж двох років переговорів.
Церемонія підписання відбулася на полях цьогорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Члени ЄАВТ і прем’єр-міністр Косова Альбін Курті заявили, що угода принесе взаємну вигоду.
Товари, що походять з Косова, можна буде експортувати до країн ЄАВТ, і місцевим компаніям не потрібно буде сплачувати на них митні збори. Досі виробники з Косово були змушені платити до 10 відсотків додаткового мита.
Торгівля між державами ЄАВТ і Косово стрімко зростала з 2008 року, досягнувши понад 176 мільйонів євро в 2023 році. Основними експортними товарами ЄАВТ до Косово в 2023 році були транспортні засоби, фармацевтична продукція, обладнання та тютюн. У тому ж році експорт Косова до країн ЄАВТ складався в основному з меблів, пластмаси, виробів із заліза та сталі, а також деревини та виробів з деревини.
- Рада ЄС призначила Петера Соренсена спеціальним представником з питань діалогу між Белградом і Приштиною.
Датський дипломат приступив до виконання своїх обов’язків 1 лютого з початковим мандатом 13 місяців.
Очікується, що Соренсен зосередиться виключно на діалозі між Белградом та Приштиною, тоді як його попередник, Мирослав Лайчак зі Словаччини, відповідав також за інші регіональні питання.
Мандат Лайчака завершився 31 січня.
Діалог між Косовом і Сербією під егідою ЄС, який розпочався в 2011 році, поки що не призвів до повного виконання досягнутих угод. Завдання нового спеціального представника Європейського Союзу полягатиме у сприянні всебічній нормалізації відносин між Сербією та Косово, насамперед, реалізації Угоди про шлях до нормалізації та імплементаційного додатку, ухвалених у лютому та березні 2023 року за посередництва ЄС.
Враховуючи непрості умови для врегулювання відносин між Белградом та Приштиною, які ускладнилися через парламентську кампанію в Косово та масштабні антивладні протести у Сербії, політичні експерти очікують незначного прогресу в діалозі, особливо на початку мандату Петера Соренсена.
- Чорногорія відновлює розслідування воєнних злочинів 1990-х
Спеціальна державна прокуратура (SDT) Чорногорії оголосила про відновлення розслідування воєнних злочинів, скоєних на території Чорногорії під час війн в колишньої Югославії на початку 1990-х.
Планується знов повернутися до чотирьох кейсів: табору для хорватських військовополонених у Морині (Которська бухта); вбивств та вигнання мусульманського (боснійського) населення у Буковиці біля Плевлі; розстріл колони біженців-албанців з Косово в Калуджерському Лазі (Рожає), внаслідок чого загинуло 22 людини; депортації кількох десятків боснійських біженців до Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина), де абсолютна більшість їх була вбита.
Раніше у справі щодо табору Моринь було засуджено чотирьох осіб; в інших справах усіх підозрюваних виправдали.
Наразі створено спеціальні слідчі групи, завдання яких проаналізувати справи з врахуванням нових доказів на підставі даних Міжнародного залишкового механізму для кримінальних трибуналів, який є наступником Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії. Дані Механізму були передані до Спеціальної прокуратури Чорногорії у вересні 2024 року.
Розслідування воєнних злочинів 1990-х та притягнення винних до відповідальності є важливим напрямком для забезпечення успіху переговорів Чорногорії з Європейським Союзом в рамках 23-го переговорного розділу – судова система та основні права.
