- Суд Боснії і Герцеговини скасував ордер на арешт президента Республіки Сербської Мілорада Додіка.
Рішення було ухвалене після того, як Додік добровільно з’явився на допит у супроводі свого адвоката.
В прокуратурі заявили, що підозрюваний звернувся до суду за власною ініціативою з адвокатом-захисником, був допитаний прокурором, було складено протокол допиту підозрюваного, і таким чином були виконані умови для пом’якшення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В суді зазначили, що тримання під вартою було призначено лише через недоступність підозрюваного для державних органів. В підсумку, судом було ухвалено рішення щодо прийняття пропозиції прокуратури та скасування утримання під вартою Додіка, враховуючи, що «підстави, через які він мав перебувати під вартою, більше не існують».
Натомість запропоновано було видати заборонний наказ, який зобов’язує підозрюваного з’являтися до поліцейської дільниці кожні два тижні.
«Підозрюваного було спеціально попереджено, що його можуть взяти під варту, якщо він порушить зобов’язання, передбачені застосованими заборонними заходами», – йдеться у спільній заяві Суду та Прокуратури Боснії та Герцеговини.
Додік пояснив, що, шукаючи шлях вирішення ситуації, він вирішив добровільно з’явитися до Прокуратури та Суду Боснії і Герцеговини та дати свідчення у справі «Замах на конституційний лад». Він наголосив, що це рішення було виключно політично мотивованим. “Процес був політично мотивованим, Суд і Прокуратура Боснії і Герцеговини не передбачені Конституцією Боснії і Герцеговини, тому мій візит туди був виключно політично мотивованим”, – заявив президент РС.
Як повідомлялося, 26 лютого 2025 року Суд Боснії і Герцеговини засудив Мілорада Додіка до одного року позбавлення волі за невиконання рішень Високого представника міжнародної спільноти Крістіана Шмідта. У березні Суд Боснії і Герцеговини видав ордер на арешт президента РС, а також прем’єр-міністра РС Радована Вішковича та спікера Народної Скупщини РС Ненада Стевандича. Додіка, Вішковича та Стевандича підозрювали у скоєнні замаху на конституційний лад БіГ.
Міністр закордонних справ Боснії s Герцеговини Елмедін Конакович (Elmedin Konaković) заявив, що рішення суду та прокуратури БіГ щодо Додіка є безпрецедентним скандалом.
«У цій історії жахливо, що він прийшов на замовлене слухання, яке хтось організував і підготував. Він прийшов без помпи та без супроводу, він знав результат заздалегідь», – написав Конакович у соціальній мережі X. «Це показує, що Додік все ще контролює частину судової влади, коли йому дозволили таким чином уникнути утримання під вартою», – зазначив він.
«У нього були колаборанти та союзники. Ми будемо боротися до останнього атома наших сил, щоб викрити як колаборантів, так і союзників», – заявив Конакович, додавши, що особлива увага буде приділена боснійцям у судовій системі, які допомагали Додіку.
- Політична криза в Косово може завершитися новими виборами
Косово не сформувало нових інституцій навіть через п’ять місяців після парламентських виборів, що відбулися 9 лютого. Партії, представлені в парламенті, не можуть домовитися про обрання керівних органів парламенту, відповідно, парламент не може розпочати роботу, що, в свою чергу, робить неможливим формування уряду.
Установче засідання парламенту Косово 7 липня черговий, 43-й раз поспіль, завершилося невдачею. Пропозицію Руху «Самовизначення» в.о. прем’єр-міністра Альбіна Курті про таємне голосування з обрання голови парламенту знову не було підтримано. Опозиційні партії черговий раз не висунули кандидатів до складу комісії для забезпечення проведення таємного голосування.
З 15 квітня обрані на виборах 9 лютого депутати збираються кожні два дні, але розпочати роботу парламенту їм досі так і не вдалося. Рух «Самовизначення», як партія-переможець виборів, запропонував кандидатуру Альбулени Хаджіу (Albulena Haxhiu) на посаду спікера, але вона не отримала необхідної більшості голосів. Згодом було запропоновано змінити спосіб голосування з публічного на таємний, але з цього питання також немає згоди.
Політична криза в Косово триває, і у цій ситуації політичні партії та аналітики мають різні думки щодо можливих рішень для розблокування роботи владних інституцій. Втім, всі вони погоджуються, що в разі неможливості досягти згоди в парламенті, доведеться оголошувати нові вибори.
26 червня Конституційний Суд ухвалив рішення, яке зобов’язує депутатів сформувати керівні органи і розпочати роботу парламенту до 26 липня, але Суд не уточнив, чи призведе невдача до позачергових виборів.
- Приштина збирається побудувати два нові мости через річку Ібар
Виконувач обов’язків прем’єр-міністра Косова Альбін Курті заклав символічні перші камені у будівництво двох мостів через річку Ібар. Нові споруди мають з’єднати Північну та Південну Митровицю, тобто муніципалітети з сербським та албанським населенням на півночі Косова.
Ці нові мости будуть розташовані по обидва боки т.зв. «головного моста» через Ібар, який був повністю реконструйований за сприяння Європейського Союзу кілька років тому, але залишається закритим через спротив сербського населення.
Курті сказав, що відкриття нових мостів має продемонструвати прихильність Приштини «забезпеченню якомога тіснішої комунікації, руху, співпраці та обміну між північчю та півднем». «Від цього виграють усі громадяни», — додав він.
Курті також наголосив, що головний міст через річку Ібар також буде відкрито, додавши, що час барикад минув.
Передбачається, що нові мости через Ібар буде відкрито вже восени. Один з них буде призначений як для транспортних засобів, так і для пішоходів, а інший — лише для пішоходів. Вартість будівництва оцінюється в три мільйони євро.
У відповідь на ініціативу Приштини партія «Сербський список» запустила петицію проти будівництва нових мостів через річку Ібар. «Ми підтримуємо цю петицію, бо таким чином ми хочемо показати, що ми проти нав’язування рішень, і що у нас єдина позиція з цього питання», – сказав голова «Сербського списку» Златан Елек. За його словами, оголошене будівництво мостів є спробою переслідування сербського народу. «Це міст розділення, а не міст об’єднання», – заявив Елек.
Збір підписів під петицією «Проти будівництва мостів Курті» розпочався 7 липня перед приміщенням «Сербського списку» у Північній Митровиці.
Спостерігачі зазначають, що початок активної фази будівництва мостів може спричинити чергове загострення ситуації на півночі Косово.
- Парламент Албанії схвалив Національну стратегію боротьби зі зловмисним іноземним втручанням та дезінформацією.
Чотири основні цілі документу спрямовані на:
- розбудову інституційного потенціалу для запобігання іноземному втручанню у виборчі кампанії;
- захист національної безпеки від цього втручання шляхом зміцнення партнерства з НАТО, ЄС та союзниками;
- захист національної економіки та інших критично важливих секторів від проникнення недружнього іноземного фінансування;
- захист та зміцнення свободи слова та свободи медіа шляхом підтримки журналістських розслідувань у виявленні цих явищ.
Стратегію разом із Планом дій розробила Спеціальна комісія із боротьби з дезінформацією на чолі з депутатом від правлячої Соціалістичної партії Ерйоном Браче (Erjon Braçe).
Стратегію та роботу Спеціальної комісії не підтримала опозиція, яка заявила, що документ насправді приховує намір уряду порушувати свободу медіа та свободу слова загалом. Опозиційні депутати покинули залу засідань в момент голосування, висловивши протест проти процесу ухвалення та змісту документа.
Представляючи Стратегію з парламентської трибуни Браче підкреслив, що документ не є репресивним заходом, а необхідністю для захисту публічного простору від зловмисного іноземного втручання та систематичних дезінформаційних кампаній, спрямованих на інституційну дестабілізацію.
«Національна стратегія – це перший комплексний документ в Албанії, який безпосередньо стосується явища маніпулювання інформацією з метою зловмисного іноземного втручання. Вона має на меті визначити єдину платформу дій, яка включає основні цілі, пріоритети та заходи щодо захисту держави, суспільства та громадян від зловмисного іноземного втручання, включаючи дезінформацію», – заявив він.
Браче підкреслив, що робота над розробкою стратегії проводилася у тісній співпраці з організаціями громадянського суспільства, медіа та незалежними експертами, що забезпечувало комплексний та прозорий підхід.
На його думку, йдеться про новий етап у формуванні демократичного імунітету країни. «Ми всі є свідками того, що загрози сучасним демократіям більше не проявляються в класичних формах. Дезінформація, маніпулювання публічною інформацією, проникнення іноземних інтересів у виборчі процеси або критичні сектори національної економіки стали ефективними засобами політичного та стратегічного впливу, без вдавання до прямих форм насильства чи військової агресії», – сказав він.
Браче також підкреслив, що документу був необхідний для посилення національної безпеки після кібератак, від яких Албанія постраждала в останні роки, а також через зобов’язання відповідати стандартам Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів. «Події показали, що Албанія стала постійним об’єктом іноземного втручання та дезінформації, тому існує потреба в превентивних заходах, також за участю європейських партнерів», – сказав він.
Браче наголосив, що виконання Плану дій Радою міністрів знову буде контролюватися парламентом через спеціальний комітет.
- В Скоп’є відбувся саміт, присвячену європейському Плану зростання для Західних Балкан
Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос та лідери шесті західнобалканських країн (WB6), Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії, зібралися в Скоп’є на зустріч високого рівня, присвячену європейському Плану зростання для Західних Балкан. Саміт відбувся з 30 червня по 1 липня.
За підсумками зустрічі Європейська Комісія заявила, що лідери Західних Балкан підтвердили свою рішучість скористатися можливостями, які План зростання надає регіону,
«Після року просування реформ та інтенсивної співпраці в таких сферах, як фінанси, транспорт, цифрове підключення та інтеграція ринку, комісар Марта Кос та лідери підбили підсумки досягнутого на сьогодні прогресу. Вони також підтвердили свою рішучість зустрічатися на регулярній основі, щоб зберегти політичний імпульс, що стоїть за реалізацією Плану. Лідери мають намір зустрітися знову восени цього року», – йдеться у повідомленні ЄК.
В рамках Плану зростання шість західнобалканських країн мають реалізувати Програми реформ, на що ЄС надає 6 мільярдів євро фінансової підтримки.
Наразі авансові платежі в рамках Плану були здійснені Північній Македонії, Албанії, Чорногорії та Сербії. Єврокомісія привітала прийняття Боснією і Герцеговиною Порядку денного реформ 27 червня і закликала Косово прискорити процес затвердження необхідних угод з метою розблокування попереднього фінансування.
«Ключові реформи, яких ми вимагаємо від вас, не прості. Вони стосуються усталених структур влади та інтересів і вимагають глибокої суспільної трансформації. Ви, лідери, повинні очолити ці зміни. Переваги численні, це принесе стабільність, безпеку та процвітання всім вашим громадянам. План зростання повністю у ваших руках, політична динаміка не втручається. Це інструмент, який допоможе вам з важливими реформами, і ці реформи необхідні для підготовки вас до членства», – наголосила Марта Кос у вступному слові саміту.
Епохальних рішень на саміті ухвалено не було, але учасники обговорили важливі практичні аспекти більш тісної інтеграції регіону та ЄС. Зокрема, це можливість запуску безкоштовного роумінгу для країн регіону з 1 січня 2026 року (поширення режиму ЄС «роумінг як вдома» на Західні Балкани), розгортання широкосмугового доступу до Інтернету в громадських будівлях, міських громадських просторах і сільській місцевості та інтеграція платіжних систем.
Наступна зустріч щодо Плану зростання відбудеться в Тирані, Албанія.
