- Єврокомісія очікує від Боснії і Герцеговини та Сербії дотримання візової політики ЄС
Недотримання Боснією і Герцеговиною візової політики ЄС сприяє підвищенню ризику нелегальної міграції до ЄС через західнобалканський маршрут, йдеться у звіті, який був прийнятий Комісією 6 грудня та опублікований 9 грудня.
Громадяни країн, які мають безвізовий режим із країнами Західних Балкан, прилітають регулярними авіалініями як туристи, а потім намагаються нелегально потрапити на територію ЄС. Незважаючи на загальне зменшення нелегальних перетинів кордону з ЄС західнобалканським маршрутом, за перші дев’ять місяців цього року було зафіксовано приблизно на 30 відсотків більше перетинів на маршруті, який проходить через Боснію і Герцеговину до Хорватії, порівняно з аналогічним періодом минулого року. За перші дев’ять місяців 2024 року 90 відсотків усіх нелегальних перетинів західнобалканського маршруту було зафіксовано вздовж цього кордону.
Боснія і Герцеговина має безвізовий режим із сімома країнами, громадянам яких потрібна віза для в’їзду в ЄС: це Азербайджан, Китай, Кувейт, Катар, Росія, Туреччина, окрім того, громадянам Саудівської Аравії візи не потрібні в літні місяці. Після того, як у 2023 році БіГ запровадила візи для громадян Бахрейну, а цього року для громадян Оману, Єврокомісія очікує подальшої гармонізації з візовою політикою ЄС. Втім, політичної волі для запровадження віз для громадян «дружніх країн» не проявляють ані в Сараєво (йдеться про Туреччину), ані в Баня Луці (йдеться про Росію).
Сербія має безвізовий режим із 16 країнами, громадянам яких потрібна віза для в’їзду в ЄС: це Вірменія, Азербайджан, Бахрейн, Білорусь, Китай, Індонезія, Ямайка, Киргизстан, Кувейт, Казахстан, Монголія, Оман, Катар, Росія, Сурінам і Туреччина. З огляду на те, що відсутність узгодження візової політики сприяє підвищенню ризику нелегальної міграції до ЄС через західнобалканський маршрут, Комісія очікує, що Сербія досягне більш швидкого прогресу в узгодженні візової політики, йдеться у звіті.
У листопаді 2023 року Сербія прийняла план гармонізації з візовою політикою ЄС, згідно з яким візова політика буде повністю гармонізована лише за рік або півроку до вступу в ЄС. Втім, враховуючи швидкість, з якою Сербія просувається в переговорах про вступ, на це доведеться чекати роками, констатують медіа.
- Хорватія може загальмувати євроінтеграцію Чорногорії
Хорватія надіслала до Чорногорії неофіційний дипломатичний документ, у якому висунула вимоги щодо вирішення низки відкритих питань, які, як зазначається, завдають шкоди взаємним відносинам двох країн.
Документ в форматі non-paper було надіслано в середині листопада, а інформацію про це послання чорногорські медіа оприлюднили на початку грудня.
За даними журналістів, Міністерство закордонних справ Чорногорії отримало документ з десяти пунктів. Серед перерахованих хорватською стороною проблемних питань:
- питання власності на навчальний вітрильник «Ядран»,
- делімітація кордонів між двома країнами в районі півострова Превлака,
- захист ідентичності хорватської «автохтонної національної меншини» в Чорногорії, зокрема, реалізація права на освіту та повернення власності,
- розслідування воєнних злочинів і покарання воєнних злочинців, насамперед, причетних до нападу на Дубровник в 1991-1992 рр.,
- забезпечення «справедливої й гідної» компенсації всім хорватським в’язням, що утримувалися у таборах у Чорногорії під час агресії проти Хорватії,
- пошук зниклих безвісти під час війни на початку 1990-х,
- вирішення питання назви міського басейну в Которі, що нараз носить ім’я спортсмена, який під час атаки на Дубровник був охоронцем в таборі для полонених хорватів.
Міністерство закордонних справ Чорногорії відповіло Загребу також у формі неофіційного документа, заявивши про готовність до переговорів. Щодо питання назви басейну в Которі в МЗС зазначили, що це рішення приймала місцева влада, і що нещодавно в цьому муніципалітеті були вибори, і нові органи самоврядування ще не сформовані.
Таким чином, вирішення відкритих питань між Загребом і Подгорицею може стати довготривалим процесом.
Неофіційний документ від хорватської сторони надійшов напередодні прогнозованого закриття Чорногорією до кінця поточного року чотирьох розділів в переговорах з Європейським Союзом. Існують побоювання, що цей процес буде загальмовано через невирішені двосторонні питання між Подгорицею та Загребом.
- Колишній віце-прем’єр Північної Македонії та суддя Апеляційного суду потрапили до американського «чорного списку»
Державний департамент США запровадив санкції проти колишнього віце-прем’єр-міністра уряду Північної Македонії Артана Грубі (Artan Grubi), членів його родини, та судді Апеляційного суду Енвера Беджеті (Enver Bexheti) через причетність до корупції. Стверджується, що Грубі та Беджеті брали хабарі, щоб перешкоджати правосуддю в справі Сашо Міялкова (Сашо Мијалков), колишнього директора Управління безпеки та контррозвідки Північної Македонії.
Два роки тому Міялков також був внесений до американського «чорного списку».
Міялков, який керував спецслужбою з 2006 по 2015 рік, звинувачувався в незаконному підслуховування сотень людей.
Судовий процес під кодовою назвою „Таргет-Тврдина“ (“Мішень-Фортеця”) розпочався в грудні 2017 року. Вироком першої інстанції у 2021 році Кримінальний суд визнав Міялкова винним у зловживанні службовим становищем та отриманні винагороди за незаконний вплив і засудив його до 12 років позбавлення волі. Після передачі справи до Апеляційного суду, Беджеті, як суддя-доповідач, місяцями не призначав судове засідання. Тим часом було внесено зміни до кримінального законодавства, які пом’якшили покарання за злочини, пов’язані зі зловживанням службовим становищем. В підсумку в жовтні 2023 року Кримінальний суд у Скоп’є закрив справу про масове прослуховування телефонних розмов.
Справа „Таргет-Тврдина“ є одним з найбільш яскравих прикладів, коли справи про зловживання колишніх можновладців Північної Македонії гучно починалися, але обвинувачені з різних причин так і не були покарані.
- До парламенту Сербії внесено законопроєкт про «іноземних агентів».
Проєкт закону, поданий до парламенту проросійським «Рухом соціалістів» (Покрет социјалиста) віце-прем’єр-міністра Александара Вуліна передбачає, що організації, які отримують понад 50% фінансування з іноземних джерел, мають реєструватися як «іноземні агенти».
Вулін позиціонує законопроект як засіб прозорості, порівнюючи його із Законом США про реєстрацію іноземних агентів (FARA). Однак сербські опозиційні діячі та міжнародні спостерігачі стверджують, що проєкт «Руху соціалістів» є версією російського закону про іноагентів, який спрямовано на придушення інакомислення.
«Цей законопроект несе серйозну та пряму загрозу для організацій громадянського суспільства, ставлячи під загрозу їхню роль у захисті демократичних цінностей, прав людини та європейської інтеграції», — йдеться у заяві Європейського економічного та соціального комітету (EESC) від 3 грудня. EESC попередив, що таке законодавство несумісне зі стандартами ЄС і може завадити прогресу Сербії на шляху до членства. «Ми закликаємо сербських законодавців розглянути наслідки запропонованого проекту закону та уникати дій, які можуть завдати шкоди громадянському суспільству та перешкодити прогресу Сербії на її європейському шляху», — порадив EESC.
- «Бюджетний» конфлікт між мерією Баня Луки і владою Республіки Сербської
Причиною суперечки стало законопроєкт уряду РС, який зменшує надходження в бюджет міст Баня Лука (Banja Luka) та Бієліна (Bijeljina) коштів від податку на додану вартість (ПДВ).
Мер Баня Луки Драшко Станівукович (Draško Stanivuković) стверджує, що лише у 2025 році через цей закон Баня Лука отримає на шість мільйонів марок (близько трьох мільйонів євро) менше.
6 грудня, коли за наказом мера Баня Луки було вимкнено освітлення навколо будівлі уряду та резиденції президента РС. Окрім того, міська влада заблокувала в’їзд на парковку біля владних установ РС. Станівукович також оголосив про відключення опалення в установах РС, які мають борги перед Баня Лукою, і припинення обслуговування аеропорту, який знаходиться приблизно за двадцять кілометрів від міста.
9 грудня перед Палацом Республіки Сербської в Баня Луці, де знаходиться резиденція президента РС, на акцію протесту проти спірного закону зібралося кілька сотень громадян.
Станівукович зазначив, що, якщо влада не відкличе спірний закон, протестні заходи, зокрема акції під установами РС, продовжаться.
Регіональні медіа зазначають, що Баня Лука та Бієліна – єдині два більших міста в Республіці Сербської, очолюваний мерами, які не є членами партії Додіка, СНСД, (Союз незалежних соціал-демократів), чи інших партій, які входять до правлячої коаліції на рівні РС. Зокрема, Драшко Станівукович є членом опозиційної Партії демократичного прогресу (ПДП). Таким чином, рішення уряду, які призведуть до зменшення бюджетів Баня Луки та Бієліни, може бути боротьбою Додіка із його політичними опонентами.
