- Вучич запросив Трампа до Сербії
Президент Сербії Александар Вучич 10 листопада поспілкувався з новообраним президентом США Дональдом Трампом.
«Розмова була чудовою та змістовною, я б сказав, дуже сердечною», — зазначив Вучич у дописі в Instagram.
Він також зазначив, що висловив Трампу сподівання, що той відвідає Сербію, оскільки «Сербія була країною, де підтримка обрання президента Трампа була найвищою у всій Європі». За словами Вучича, Трамп “подякував за величезну підтримку, яку він отримав від громадян Сербії, від сербського народу”.
«Я також вірю, що в найближчий період ми зможемо обговорити подальше покращення наших відносин у всіх сферах», – підкреслив сербський президент. Трамп «зможе зробити Америку великою, і що ми зможемо зробити Сербію гідною країною та країною, яка зможе добре, дуже добре співпрацювати зі США”, зазначив Вучич.
Міністр внутрішніх справ Сербії Івиця Дачич вважає розмову Вучича та Трампа є «показником великої близькості та довіри» між ними, а також свідчення того, що Белград «матимемо добрі відносини з майбутньою адміністрацією».
- Наступне засідання Європейського політичного співтовариства відбудеться в Тирані
Наступне, шосте засідання Європейського політичного співтовариства ЄPC (European Political Community, ЕРС) відбудеться в травні 2025 року в Тирані, Албанія.
Про це домовилися 47 глав держав та урядів країн-учасниць ЄПС під час п’ятої зустрічі в Будапешті.
«Ми всі взяли на себе зобов’язання бути гостями прем’єр-міністра Еді Рами в Тирані, Албанія, наступного травня», – повідомив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який за підсумками Будапештського саміту провів спільну прес-конференцію з прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою.
Рама, в свою чергу, наголосив, що «буде великим привілеєм працювати як команда і зробити наступну зустріч у Тирані такою ж успішною, як ця в Угорщині».
Очікується, що саміт Європейського політичного співтовариства в Тирані, окрім загальноєвропейського значення, також сприятиме євроінтеграції Албанії.
- Вучич вважає, що допомога Україні важливіша для євроінтеграції ніж санкції проти РФ
Президент Сербії Александар Вучич на саміті Європейського політичного співтовариства в Будапешті обурювався, що Європейський Союз не зацікавлений в євроінтеграції Сербії через відмову Белграда приєднатися до санкції проти РФ. «Сербія нам не потрібна. Чому? Тому що Сербія не вводила санкцій проти Росії», – зазначив Вучич, коментуючи позицію ЄС.
Втім, на його думку, сьогодні важливіше не бюрократія, а фактичні дії, підкресливши, що Сербія надала Україні гуманітарну допомогу розміром в 52 млн. євро. Вучич зазначив, що допомога Сербії невелика порівняно з Німеччиною та США, великими країнами, але якщо порівнювати її навіть з деякими більшими країнами ЄС і з усіма країнами Західних Балкан, сербська підтримка була набагато більшою.
«Ми не вводили санкцій проти Росії, але коли ви бачите нашу допомогу Україні, коли ви дивитесь на інші країни чи Західні Балкани – моє запитання полягає в тому, формальний бюрократичний підхід чи суть завжди були важливішими», – сказав Вучич.
Як відомо, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну переговорний процес щодо приєднання Сербії до ЄС фактично призупинений, нові переговорні розділи не відкриваються. Головна претензія Брюсселя до Белграда – неузгоджена зовнішньополітична політика та політика безпеки черед відмову Сербії, як кандидата на вступ до ЄС, запровадити санкції проти РФ.
- Відбувся саміт міністерств оборони країн Південно-Східної Європи
Представники міністерств оборони країн Південно-Східної Європи та регіональних безпекових організацій провели 5-7 листопада в Тирані, Албанія, чергову зустріч в рамках Процесу SEDM (South-East Europe Defense Ministerial).
Процес SEDM, South-East Europe Defense Ministerial, започатковано у 1996 році для сприяння конструктивній регіональній військовій співпраці в Південно-Східній Європі з метою консолідації та посилення стабільності і безпеки в регіоні. Головує в SEDM протягом 2023-2025 років Румунія. Державами-членами є Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Греція, Грузія, Італія, Молдова, Північна Македонія, Сербія, Словенія, США, Туреччина, Україна, Хорватія, Чорногорія.
Під час зустрічі в Тирані обговорювалося майбутнє Процесу SEDM, а також вплив поточних збройних конфліктів на регіональну безпеку. Як повідомляється, усі учасники підтвердили свою відданість спільним проєктам SEDM, які сприятимуть подальшому посиленню політичної та військової співпраці в Південно-Східній Європі.
Після завершення зустрічі країни-члени SEDM прийняли Спільне комюніке з інформацією про роботу Бригади SEEBRIG і SEDM загалом, шляхом розробки існуючих і нових програм та ініціатив і підкреслюючи прихильність країн фундаментальним принципам і нормам міжнародного права. повага суверенітету та територіальної цілісності держав-учасниць Ініціативи. (SEEBRIG, Бригада Південно-Східної Європи — багатонаціональна бригада, до складу якої входять сили з Албанії, Болгарії, Греції, Північної Македонії, Румунії та Туреччини. Її було створено в рамках ініціативи НАТО «Партнерство заради миру».)
У рамках Процесу SEDM Сербія взяла на себе роль провідної країни в проекті «Роль жінок-лідерів у сфері оборони та безпеки». Було оголошено про організацію міжнародної конференції, яка відбудеться у Белграді. Очолював делегацію Міністерства оборони Сербії виконувач обов’язків помічника міністра оборони з питань оборонної політики Предраг Бандич.
- Чорногорія купить патрульні катери у Франції
Міністр оборони Чорногорії Драган Крапович підписав контракт на закупівлю двох патрульних катерів OPV 60 у французької компанії Keršip вартістю 120 мільйонів євро.
Контракт базується на угоді про двостороннє військове співробітництво між Чорногорією та Францією, підписаній у Парижі 3 квітня. Кораблі будуть поставлені до кінця 2026 року і належать до Offshore Patrol Vessel (OPV), тобто суден для патрулювання та спостереження у відкритому морі та вздовж узбережжя. Вони підходять для виконання військових завдань, а також для охорони морських кордонів, тобто для участі в боротьбі з нелегальною міграцією.
Закупівля французьких патрульних кораблів – найбільша військова інвестиція Чорногорії з моменту проголошення незалежності в 2006 році. Наразі чорногорські Військово-морські сили все ще використовують кораблі, які були успадковані від Югославської народної армії.
Після отримання катерів OPV 60 Чорногорія зможе брати активну участь у морських місіях НАТО.
